Постанова

від 03.03.2014 по справі 910/13757/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2014 р. Справа№ 910/13757/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Анісімовій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу № 1250/2/1/7-10 від 16.12.2013 року Державного підприємства «Науково-дослідний інститут містобудування» на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2013 року

у справі № 910/13757/13 (суддя - Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.ІНВЕСТ-ГРУП»

до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут містобудування»

про стягнення 175 672,20 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Люльчук Н.М. - дов. № ЛІТ.13-ПІ.007 від 17.07.2013 року, В'юн В.Є. - директор,

від відповідача: Карапута Л.М. - адвокат,

ВСТАНОВИВ:

18.07.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Л.ІНВЕСТ-ГРУП» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» про повернення авансу в розмірі 155 210,00 грн. та сплати штрафних санкцій в розмірі 20 462,20 грн., в загальному розмірі 175 672,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що договір на виконання проектних робіт від 05.09.2008 року втратив актуальність та необхідність для позивача, що позивач згідно ст. 849 ЦК України відмовився від договору, про що повідомлено відповідача з вимогою повернути аванс в розмірі 155 210,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2013 року по справі № 910/13757/13 позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі. З Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.ІНВЕСТ-ГРУП» 155 210 грн. заборгованості, 14 593 грн. 99 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 5 868 грн. 21 коп. 3 % річних та 3 513 грн. 44 коп. в повернення судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Державне підприємство «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» 16.12.2013 року через господарський суд міста Києва подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, викладені у рішенні висновки суду не відповідають обставинам справи, судом не надано правової оцінки пропуску позивачем строку позовної давності про застосування якого відповідач подав клопотання в суді І інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 року апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 03.02.2014 року.

Розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача на 24.02.2014 року та оголошувалася перерва до 03.03.2014 року в межах строку, визначеного ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 03.03.2014 року представник апелянта підтримав позовні вимоги та доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві у позові.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили доводи апелянта, просять відмовити у задоволені апеляційної скарги, рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

05.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Л.ІНВЕСТ-ГРУП» (позивач у справі, замовник за договором) та Державним підприємством «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» (відповідач у справі, виконавець за договором) укладено Договір на виконання проектних (наукових) робіт № ЛІГ.08-0017 (а.с.7-11) відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого, замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання в строк, обумовлений в даному договорі: розробити проектну документацію житлової та громадської забудови (детальні плани забудови території, надалі в договорі - документація) на земельних ділянках в с. Дружня Бородянського району Київської області, загальною площею 1080 га; сумісно із замовником погодити розроблену документацію відповідно до вимог діючого законодавства та нормативних документів України.

Перелік земельних ділянок, для яких виконавець повинен розробити документацію, наведений в додатку «А», порядок розробки і погодження документації, зміст, строки та вартість окремих етапів робіт визначено сторонами у додатку «Б», що є невід'ємними частинами Договору.

Договором сторони обумовили, що вартість розробки та погодження документації узгоджена шляхом підписання протоколу узгодження договірної ціни, який наведений в додатку «В», що є невід'ємною частиною договору, та становить 3 780 000,00 грн. Замовник зобов'язався оплатити роботи з розробки та погодження документації відповідно до додатку «Б» шляхом сплати авансу в розмірі 30% вартості кожного етапу не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з визначеної в додатку «Б» дати початку виконання цього етапу і остаточний розрахунок за виконаний відповідно до додатку «Б» етап - протягом десяти банківських днів з дати підписання акту відповідно до п. 4.1 договору (п.п. 3.1, 3.3, 3.4, 3.5 договору).

Оплата робіт за розробку та погодження документації здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця на підставі виставленого останнім рахунку, в якому повинні бути вказані реквізити договору.

За умовами п.п.2.4, 4.1, 4.4, 4.5 договору виконавець зобов'язався розробити та погодити документацію та передати її замовнику. Документація передається в чотирьох паперових примірниках, оформлених у відповідності до вимог діючого законодавства та нормативних документів України та в електронному вигляді.

Робота за договором передається замовнику шляхом складання та підписання актів приймання-передачі кожного окремого етапу робіт, відповідно до додатку «Б» до договору. Замовник зобов'язаний протягом двадцяти календарних днів після отримання акту передачі-приймання документації, а також примірників розробленої та (або) погодженої документації підписати цей акт або надати виконавцю мотивовану письмову відмову від прийняття документації. При неотриманні виконавцем підписаного замовником акту або відмови в строк, визначений в п. 4.5. договору, документація вважається прийнятою.

Договором сторони передбачили, що при отриманні виконавцем мотивованої відмови замовника відповідно до п. 4.5 договору, сторони протягом двох робочих днів з дня отримання В такої відмови повинні підписати акт із зазначенням переліку недоліків та строків їх усунення за рахунок і силами виконавця.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду на проектні роботи, згідно якого, в силу ст. ст. 887-890 ЦК України, підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу документацію та або виконати пошукові роботи, а замовник прийняти роботи та оплатити їх.

За змістом даної норми Цивільного кодексу України договір будівельного підряду - це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір.

Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов'язків. Оплатний характер цього договору полягає в тому, що виконавцеві сплачується вартість виконаних робіт.

Місцевий господарський суд правомірно, посилаючись на норми ст.ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 526, 626, 629 ЦК України зазначив, що підставою виникнення зобов'язання є договір укладений між сторонами, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору замовник платіжним дорученням №10 від 10.09.2008 року перерахував виконавцеві аванс першого етапу робіт в сумі 104 910,00 грн.

19.11.2008 року замовник за договором листом № ЛІГ.08-011 (а.с.28) повідомив виконавця про тимчасове зупинення робіт за договором у зв'язку з відсутністю належним чином погодженого проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж с. Дружня, Бородянського району Київської області, що є необхідним для подальшого виконання робіт. При цьому, позивач зобов'язався перерахувати виконавцю аванс на наступні етапи робіт у розмірі 200 000,00 грн. повідомити виконавця про погодження проекту землеустрою та укласти додаткову угоду про коригування строків виконання робіт.

21.11.2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № ЛІГ.08-003 до договору від 05.09.2008 року, відповідно до умов якої: замовник оплачує виконавцю другу частину вартості робіт за першим етапом у сумі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ 20% - 33333 (тридцять три тисячі триста тридцять три) гривні 34 копійки, протягом 2 (двох) банківських днів з моменту підписання сторонами цієї додаткової угоди на підставі виставленого виконавцем рахунку, остаточний розрахунок за виконані роботи по першому етапу у сумі 44 790 (сорок чотири тисячі сімсот дев'яносто) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ 20% - 7 465 (сім тисяч чотириста шістдесят п'ять) гривень 00 копійок, замовник зобов'язаний здійснити протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту передачі-приймання документації на підставі виставленого виконавцем рахунку.

Згідно п.3 додаткової угоди від 21.11.2008 року сторони домовилися, що виконання робіт за іншими етапами відбуватиметься відповідно до положень договору, календарного плану робіт, встановленого додатком «Б» до договору після підписання сторонами додаткової угоди про внесення змін до календарного плану робіт (додаток «Б») щодо строків виконання робіт та інших положень за домовленістю сторін.

На виконання договору від 05.09.2008 року № ЛІГ.08-0017, додаткової угоди № ЛІГ.08-003 від 21.11.2008 року до даного договору замовник перерахував виконавцеві платіжним дорученням № 135 від 21.11.2008 року 200 000,00 грн. в якості оплати І етапу робіт та платіжним дорученням № 136 від 24.11.2008 року 200 000 ,00 грн. аванс за ІІ етап робіт.

Перерахування замовником коштів в рахунок виконання робіт за договором підряду від 05.09.2008 року № ЛІГ.08-0017 в загальній сумі 504910,00 грн. підтверджено замовником (позивач у справі) та не заперечене виконавцем (відповідач у справі).

12 грудня 2009 року сторони підписали Акт передачі-приймання документації згідно першого етапу Календарного плану, як передбачено додатком «Б» договору на суму 349700,00 грн. Згідно п.п.1.3,2,2 зазначеного акту роботи виконані належним чином, сторони не мають претензій одна до одної, роботи оплачено повністю.

Листом від 23.12.2009 року № ЛІГ.12-004 позивач повідомив відповідача про те, що роботи в сумі 349700 грн. прийнятих сторонами за актом приймання-передачі документації від 12.12.2009 р. № ЛІГ.09-ОД.0004 оплачено платіжними дорученнями №10 від 10.09.08 р. в сумі 104910,00 грн., № 135 від 21.11.08 р. в сумі 200000,00 грн. і частина перерахованого авансу (пл. дор. № 136 від 24.11.2008 року в сумі 200000,00 грн.) зараховано в рахунок виконаних робіт по першому етапу в розмірі 44790,00 грн.

Даним листом позивач повідомив відповідача про те, що договір від 05.09.2008 року № ЛІГ.08-0017 втратив для нього, як замовника за договором, актуальність та необхідність у зв'язку із зміною законодавства про регулювання містобудівної діяльності, посилаючись на ст. 651, ч.4 ст. 849 ЦК України позивач відмовився від договору на виконання проектних(наукових) робіт просить повернути аванс в сумі 155210,00 грн.

16.05.2013 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію № ЛІГ.13-001 з вимогою про сплату вказаної суми, проте станом на час розгляду справи відповідачем грошові кошти не перераховані.

За загальними нормами зобов'язального права одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Однак, договором від 05.09.2008 року (п. 7.2 договору) сторони передбачили можливість припинення чи розірвання договору за домовленістю сторін або на вимогу замовника в порядку, передбаченому чинним законодавством України, з розрахунком за фактично розроблену та погоджену документацію, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Згідно з ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

В силу вимог ч.3ст.651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним або зміненим.

З огляду на умови договору та зазначені норми права договір від 05.09.2008 року № ЛІГ.08-0017 слід вважати розірваним.

Дослідивши умови договору, стан виконання робіт, перерахування коштів позивачем на виконання умов договору місцевий господарський суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача щодо повернення сплаченого авансу у розмірі 155 210,00 грн. після отримання відповідної вимоги і посилаючись на ст. ст. 526, 625 ЦК України стягнув з відповідача 14 593,99 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 5 868,21 грн. 3 % річних.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з даним висновком місцевого господарського суду, оскільки такий не відповідає наявним в матеріалах справи доказам.

Так, при прийнятті рішення у справі місцевий господарський суд не прийняв до уваги наявний в матеріалах справи Акт передачі приймання документації за № ЛІГ.10-ОД.0002 від 31.12.2010 року про передачу виконавцем та прийняття замовником робіт на суму 63056,00 грн. Акт підписано сторонами без заперечень чи застережень, підтверджує часткове виконання відповідачем робіт за ІІ етапом, згідно додатку «Б», відтак позовні вимоги позивача в частині стягнення 63056,00 грн. не підлягають до задоволення.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що місцевий господарський суд не прийняв до уваги клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, викладене ним у відзиві на позов (а.с.77-79).

З огляду на приписи ст. ст. 256, 257, 260, 261, 267 ЦК України, які регламентують застосування позовної давності - строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

Враховуючи, що додатком «Б» до договору встановлено строк закінчення робіт за договором від 05.09.08 р. - 28.02.2009 року, сторони згідно п. 3 додаткової угоди від 21.11.2008 року не вносили змін до Календарного плану робіт щодо строків виконання робіт, отже початком перебігу строку позовної давності слід вважати саме 28.02.2009 року - строк закінчення виконання робіт та порушення права позивача на їх отримання, як і на отримання надлишково сплаченого авансу в сумі 92 154.00 грн.

За таких обставин позовні вимоги позивача про стягнення 92 154.00 грн. сплаченого за договором авансу не підлягає до задоволення за пропуском строку позовної давності.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 14 593, 99 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 5 868,21 грн. 3 % річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не підлягають до задоволення, оскільки мають похідний характер від основного зобов'язання.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного суду вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що місцевим господарським судом неповно досліджено обставини справи та надано цим обставинам невірну правову оцінку, а тому рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2013 року у справі № 910/13757/13 підлягає скасуванню на підставі ст. 104 ГПК України, з прийняттям нового рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються позивача у справі.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2013 року у справі № 910/13757/13 задовольнити.

2. Рішення господарського суду господарського суду міста Києва від 05.12.2013 року у справі № 910/13757/13 скасувати.

3. В позові відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.ІНВЕСТ-ГРУП» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 17-В, кімната 6; код ЄДРПОУ 35311100) на користь Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26-А; код ЄДРПОУ 01422832) 1 756,74 грн. судового збору за розгляд справи в апеляційній інстанції.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду.

6.Справу № 910/13757/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді О.В. Агрикова

А.О. Мальченко