Постанова

від 18.12.2014 по справі 910/13757/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року Справа № 910/13757/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Кочерової Н.О., Саранюка В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 у справі№ 910/13757/13 за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю "Л.ІНВЕСТ-ГРУП" Державного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" стягнення 175 672,20 грн. за участю представників сторін: позивача: відповідача:В'юна В.Є., Люльчук Н.М. Маслакової І.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2013 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.ІНВЕСТ-ГРУП" (надалі - ТОВ "Л.ІНВЕСТ-ГРУП") до Державного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" (надалі - ДП "НДІМ") задоволено: з ДП "НДІМ" на користь ТОВ "Л.ІНВЕСТ-ГРУП" стягнуто 155 210,00 грн заборгованості, 14 593,99 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, 5 868,21 грн 3 % річних та судові витрати.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 указане рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2014 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 у частині відмови в позові стосовно стягнення 92 154,00 грн сплаченого за договором авансу; справу № 910/13757/13 у цій частині направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду; у решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 залишено без змін.

При новому розгляді постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 (судді: Ткаченко Б.О., Зеленін В.О., Синиця О.Ф.) скасовано рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2013 в частині стягнення 3 % річних та процентів за користування чужими грошовими коштами; у цій частині прийнято нове рішення суду, яким позовні вимоги задоволено частково, виклавши резолютивну частину рішення в іншій редакції: стягнуто з ДП "НДІМ" на користь ТОВ "Л.ІНВЕСТ-ГРУП" 92 154,00 грн заборгованості. В іншій частині позовних вимог (щодо стягнення 5 868,21 грн 3 % річних та 14 593,99 грн процентів за користування чужими грошовими коштами) відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, ДП "НДІМ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування, просить прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги щодо повернення авансу в розмірі 92 154,00 грн.

Скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 264, 509 Цивільного кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Л.ІНВЕСТ-ГРУП" просить залишити без задоволення скаргу, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення апеляційним господарським судом обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено апеляційним господарським судом, 05.09.2008 між ТОВ "Л.ІНВЕСТ-ГРУП" (замовник) та ДП "НДІМ" (виконавець) укладено договір на виконання проектних (наукових) робіт № ЛІГ.08-0017 (надалі - договір), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання в строк, обумовлений у даному договорі, розробити проектну документацію житлової та громадської забудови (детальні плани забудови території) на земельних ділянках у с. Дружня Бородянського району Київської області, загальною площею 1 080 га; сумісно із замовником погодити розроблену документацію відповідно до вимог діючого законодавства та нормативних документів України.

Згідно з пунктами 3.1, 3.3, 3.4, 3.5 договору вартість розробки та погодження документації узгоджена сторонами шляхом підписання протоколу узгодження договірної ціни, який наведений у додатку В, що є невід'ємною частиною договору, та становить 3 780 000,00 грн. Замовник повинен оплатити розробку та погодження документації відповідно до додатку Б у відповідній послідовності.

Оплата за розробку та погодження документації здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця на підставі виставленого останнім рахунку.

У випадку дострокового розірвання договору розрахунок між сторонами проводиться за фактично розроблену та погоджену документацію відповідно до додатку Б.

10.09.2008 на виконання умов договору замовник перерахував виконавцеві аванс за перший етап робіт у сумі 104 910,00 грн.

19.11.2008 замовник листом повідомив виконавця про тимчасове зупинення робіт за договором у зв'язку з відсутністю належним чином погодженого проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж с. Дружня, Бородянського району Київської області, що є необхідним для подальшого виконання робіт. При цьому, позивач зобов'язався перерахувати виконавцю аванс на наступні етапи робіт у розмірі 200 000,00 грн.

21.11.2008 між сторонами укладено додаткову угоду № ЛІГ.08-003 до договору, відповідно до якої сторони домовились встановити особливі умови виконання першого етапу робіт за договором та календарним планом робіт (додаток Б до договору).

21.11.2008 на виконання договору від 05.09.2008 № ЛІГ.08-0017, додаткової угоди від 21.11.2008 № ЛІГ.08-003 до даного договору замовник перерахував виконавцеві 200 000,00 грн в якості оплати І етапу робіт та 24.11.2008 - 200 000,00 грн авансу за ІІ етап робіт.

Перерахування замовником коштів у рахунок виконання робіт за договором підряду від 05.09.2008 № ЛІГ.08-0017 у загальній сумі 504 910,00 грн підтверджено замовником та виконавець не заперечує.

12.12.2009 сторони підписали акт передачі-приймання документації згідно з першим етапом календарного плану (згідно з додатком "Б" до договору) на суму 349 700,00 грн. В акті зазначено про виконання робіт належним чином.

Частина перерахованого авансу в сумі 44 790,00 грн, на прохання позивача, була зарахована відповідачем в якості остаточного розрахунку за виконані роботи за першим етапом, передбаченого додатком Б до договору.

31.12.2010 між сторонами укладений акт передачі-приймання документації № ЛІГ.10-ОД.0002 про передачу виконавцем та прийняття замовником робіт на суму 63 056,00 грн.

27.03.2012 позивач повідомив відповідача про те, що договір від 05.09.2008 № ЛІГ.08-0017 втратив для нього, як замовника за договором, актуальність та необхідність у зв'язку зі зміною законодавства про регулювання містобудівної діяльності; посилаючись на статтю 651 , частину 4 статті 849 ЦК України, позивач відмовився від договору на виконання проектних (наукових) робіт та просив повернути аванс у сумі 155 210,00 грн.

16.05.2013 позивач надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою про сплату вказаної суми.

Суд апеляційної інстанції встановив, що у зв'язку з укладенням акта передачі-приймання документації та прийняття замовником робіт від 31.12.2010 позовна давність на суму невикористаного авансу в розмірі 92 154,00 грн відраховується від вказаної дати; 22.07.2013 господарським судом міста Києва порушено провадження у даній справі. Отже, за висновком апеляційного господарського суду, позивач звернувся до суду в межах позовної давності.

З урахуванням встановлених обставин справи, керуючись приписами статей 651, 849, 1212 ЦК України, апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовної вимоги про повернення авансових платежів у розмірі 92 154,00 грн, оскільки підстави для їх утримання відповідачем відпали (роботи на вказану суму відповідачем не виконані, позивачем направлено претензію про розірвання договору та повернення авансових коштів).

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ДП "НДІМ" не погоджується із судовим рішенням лише в частині стягнення 92 154, 00 грн.

Касаційна інстанція згідно з вимогами статті 111 7 ГПК України перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Перевірка здійснюється на підставі фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, та в межах касаційної скарги.

Так, згідно зі статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами статті 525 ЦК України та статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 4 статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до частини 3 статті 651 та частини 2 статті 653 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Аналіз наведених положень законодавства свідчить про те, що договір підряду може бути розірваний у результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін. При цьому, одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до підпункту 7.2 пункту 7.2 договору від 05.09.2008 даний договір може бути припинено чи розірвано: за домовленістю сторін; на вимогу замовника в порядку, передбаченому чинним законодавством України, з розрахунком за фактично розроблену та погоджену документацію; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Отже, з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, враховуючи відмову замовника від договору в односторонньому порядку та у зв'язку з цим припинення зобов'язань сторін за ним, встановлення господарськими судами факту невиконання відповідачем обумовлених договором робіт на суму 92 154,00 грн, апеляційний господарський суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача спірної суми авансового платежу.

Доводи за касаційною скаргою не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111 5 , 111 7 ГПК України, а тому підстави для зміни або скасування прийнятої у цій справі постанови відсутні.

Згідно з пунктом 1 статті 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" у справі № 910/13757/13 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 у справі № 910/13757/13 залишити без змін.

Головуючий суддя: О. Кот

судді: Н. Кочерова

В. Саранюк