Постанова

від 07.03.2014 по справі 29/166

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2014р.м.Київ№ 29/166

За позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі

Головного управління Міндоходів у м. Києві

До Приватного підприємства "Діоніс"

Приватного підприємства "Елеонора 2000"

Про визнання угоди недійсною та стягнення коштів

Суддя Картавцева Ю.В.

Секретар с/з Задорожна М.Р.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києві звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства "Діоніс" та Приватного підприємства "Елеонора 2000" про визнання недійсною угоди №250 від 05.12.2000р. укладеної між ПП «Елеонора 2000» та ПП «Діоніс». Також, позивач просить стягнути з ПП «Елеонора 2000» вартість купленого товару у сумі 50030,30 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2002 р. (суддя Усатенко І.В.) порушено провадження у справі № 29/166.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2002 року провадження у справі № 29/166 зупинено та зобов'язано сторони повідомити суд про закінчення провадження та прийняття кінцевого рішення у кримінальній справі №75-00006, порушеній відносно генерального директора ПП «Діоніс» від 26.02.2002р. за ознаками злочину, передбаченого ст..212 ч.3 КК України.

За розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 10.07.2012 р. у зв'язку із тим, що суддя Усатенко І.В. перебуває у відпустці по догляду за дитиною було здійснено повторний автоматичний розподіл справи №29/166.

За результатами повторного автоматичного розподілу справ, справу № 29/166 передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В.

Листами Господарського суду м. Києва від 24.12.2012р., від 02.04.2013р., суд просив сторін повідомити суд про усунення причин, що зумовили зупинення провадження у справі.

17.01.2013р., 24.04.2013р. та 12.08.2013р. на адресу Слідчого відділення ПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва, направлено запити з проханням повідомити про результати розгляду кримінальної справи №75-00006, порушеної СВ ПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

У зв'язку з набранням чинності з 01.09.2005 Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до перехідних положень (п. 6) адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Адміністративні справи, провадження в яких було відкрито місцевими та апеляційними господарськими судами до початку діяльності відповідного адміністративного суду, розглядаються і вирішуються цими судами відповідно до абзацу першого цього пункту (абз. 5 п. 6 КАС України).

Відповідно до ч.5 статті 156 КАС України, провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій воно було зупинено.

Зважаючи на той факт, що з моменту порушення провадження у даній справі сплинуло значно багато часу, суд вирішив за необхідне поновити провадження у справі №29/166.

Крім того, дослідивши матеріали справи № 29/166 суд зазначив, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 року № 981 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», шляхом реорганізації Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва, утворено Державну податкову інспекцію в Дарницькому районі Державної податкової служби.

Також, Указом Президента України № 141/2013 від 18.03.2013 створено та затверджено Положення про Міністерство доходів та зборів України, яке, у свою чергу, є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються.

Постановою Кабінету міністрів України №229 від 20.03.13 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства доходів і зборів згідно з додатком 1, у якому зазначена Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві. Тією ж постановою Кабінету міністрів України визначено територіальні органи Міністерства доходів і зборів правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність заміни відповідача, Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі м. Києва на Державну податкову інспекцію у Дарницькому Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Таким чином, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2014р. прийнято до провадження справу № 29/166, поновлено провадження у справі № 29/166, замінено позивача, Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі м. Києва на його правонаступника, Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.02.2014 о 11:45 год.

Також ухвалою суду від 07.02.2014р. суд ухвалив витребувати у Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві інформацію що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, щодо Приватного підприємства «Діоніс», зокрема, щодо внесення змін до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно Приватного підприємства «Діоніс» протягом періоду часу з 27.09.2000 р. до 07.02.2014 р. (ідентифікаційний код юридичної особи 31119888).

Представники сторін у судове засідання 14.02.2014р. не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Судом призначено наступне судове засідання на 21.02.2014р.

Представники сторін у судове засідання 21.02.2014р. повторно не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Судом призначено наступне судове засідання на 07.03.2014р.

24.02.2014р. відділом діловодства суду одержано від представника позивача Клопотання № б/н/9/-26-51-10-33 від 18.02.2014р.

Згідно даного клопотання, позивач повідомив суд, що ПП «Діоніс» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців не знайдено, в підтвердження чого надав копію витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АІ №070855 від 13.08.2013р. В зв'язку із чим, просить суд розглядати справу на наявних матеріалах у справі без його участі.

В судове засідання 07.03.2014р. представники сторін вкотре не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.6 ст. 71 КАС України справа вирішується на основі наявних доказів.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 07.03.2014р. було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Діоніс" (Постачальник) уклало письмову угоду №250 від 05.12.2000 року згідно накладної за №421 від 06.12.2000 року, податкової накладної №421 від 06.12.2000 року, накладної №462 від 17.12.2000 року та податкової накладної №462 від П.12.2000 року з Приватним підприємством "Елеонора-2000" (Покупець) купівлі товару згідно накладних.

Зазначена угода від імені директора ПП "Діоніс" укладалась Голубом Б.В.

Обґрунтовуючи позов позивач вказує, що 27.11.2000 року призначено Голуба Богдана Васильовича генеральним директором ПП ''Діоніс" (рішення начебто власника ПП "Діоніс" Качан С.Г.).

Згідно письмового пояснення Качан С.Г. від 28.03.2001 року Голуба Богдана Васильовича генеральним директором ПП "Діоніс" не призначав.

Картка, із зразками підпису Голуба Б.В. та відбитком печатки ПП "Діоніс" нібито засвідчена приватним нотаріусом Діонісьєвою А.П. 28.11.2000 р. та зареєстровано в реєстрі за № 2460.

29.11.2000року на підставі зазначеної картки відкрито розрахунковий рахунок № 26006176031 в АКБ "Андріївський".

Приватний нотаріус Діонісьєва А.П. повідомила (довідка від 27.03.2001 року), що згідно з даними реєстру № 2460 від 28.11.2000 року засвідчення картки із зразками підпису Голуба Б.В. та відбитком печатки ПП "Діоніс" нею не здійснювалось.

У письмовому поясненні Голуба Б.В. від 28.03.2001 року зазначено, що документи фінансово-господарської діяльності ПП "Діоніс", договорів, первинних документів не підписував.

Крім того відповідно до довідки з Ватутінського РУГУ МВС України в м. Києві від 26.03.2001 року повідомлено, що Голуба Б.В. затримано 03.01.2001 року за скоєння злочину і з вказаного часу він знаходився в СІЗО № 13.

ВДС УАСМ ГУ МВС України в м. Києві листом від 02.04.2001 року повідомило, що дозвіл на виготовлення печатки ПП "Діоніс" не видавався.

Згідно листа ДПІ у Мінському районі м. Києва від 15.05.20001 року за № 2355/7/15- 105 ПП "Діоніс" за грудень 2000 року податкової звітності не подавало, податкові зобов'язання не нараховувало та не сплачувало.

При проведенні господарської діяльності ПП "Діоніс" використовувало неіснуючу печатку, податків до бюджету не сплачувало, про наявність податкових зобов'язань в ДПІ не заявляло, проводило операції по поточному рахунку в банківській установі на підставі недостовірних даних, чим завдало значних збитків державі.

Таким чином, ПП "Діоніс" є підприємством, що в супереч чинному законодавству займалося підприємницькою діяльністю. Невстановлені особи здійснювали діяльність від його імені з метою надання іншим суб'єктам підприємницької діяльності необхідних умов ухилення від сплати податків.

Мета укладення угоди між ПП "Елеонора 2000" та ПП "Діоніс" - приховування останнім від оподаткування доходів.

За таких обставин, керуючись статтею 49 ЦК УРСР позивач просить визнати угоду №250 від 05.12.2000 року укладену між Приватним підприємством "Діоніс" та Приватним підприємством "Елеонора-2000" недійсною.

Відповідач-1 заперечень проти позову не надав, явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив. Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомостей щодо юридичної особи - Приватного підприємства «Діоніс» не знайдено.

Відповідач-2 заперечень проти позову не надав, явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з таких підстав.

Позов заявлений позивачем на підставі ст. 49 ЦК УРСР.

Відповідно до вказаної норми ЦК УРСР якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Необхідними умовами для визнання угоди недійсною на підставі ст. 49 ЦК УРСР є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства; для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Таким чином, розглядаючи такий спір, суд повинен визначити наявність наступних ознак:

а) вчинення дій об'єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, а тому в даному випадку повинно бути наявним порушення вимог саме норм законів та нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства;

б) такі угоди характеризуються суб'єктивним наміром сторін (чи однієї сторони) порушити вимоги закону, оскільки укладаються з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому для визнання недійсними цих угод необхідно встановити вину сторін (або, принаймні, однієї з них) у формі умислу при укладенні угоди;

в) факт наявності суб'єктивного чинника може мати місце з боку посадових осіб підприємства, а не з боку самої юридичної особи, а тому суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування.

В обґрунтування позовних вимог про недійсність спірного договору, а також про наявність умислу у відповідача-1 на укладення договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави, позивач крім іншого посилається на те, що 26.02.2002р. Ст. слідчим СВ ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва, порушена кримінальна справа № 75-00006 стосовно генерального директора ПП "Діоніс", Голуба Богдана Васильовича за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 ч.3, КК України (Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів).

У зв'язку з тим, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається саме на наявність умислу на ухилення від сплати податків ПП «Діоніс», що співпадає з об'єктом розслідування в зазначеній вище кримінальній справі, судом, ухвалою від 24.04.2002р. зупинено провадження у справі №29/166 до вирішення даної кримінальної справи.

Листами Господарського суду м. Києва від 24.12.2012р., від 02.04.2013р., суд просив сторін повідомити суд про усунення причин, що зумовили зупинення провадження у справі.

17.01.2013р., 24.04.2013р. та 12.08.2013р. на адресу Слідчого відділення ПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва, направлено запити з проханням повідомити про результати розгляду кримінальної справи №75-00006, порушеної СВ ПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Сторонами по справі, а також, Слідчим відділенням ПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва, на вимогу суду не надано жодної інформації щодо результатів розгляду кримінальної справи порушеної Ст. слідчим СВ ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва, відносно генерального директора ПП "Діоніс", Голуба Богдана Васильовича, від 26.02.2002р., за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 ч.3, КК України.

Зважаючи на той факт, що з моменту порушення провадження у даній справі сплинуло значно багато часу, суд вирішив за необхідне поновити провадження у справі №29/166.

У поданому до суду клопотанні № б/н/9/-26-51-10-33 від 18.02.2014р. позивач просив суд розглядати справу на наявних матеріалах у справі без його участі.

Позивач вказує, що укладена відповідачами угода суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки укладена з метою приховування доходів від оподаткування.

Інтерес держави і суспільства у сплаті суб'єктами оподаткування податків випливає з обов'язку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому у ст. 67 Конституції України.

Мета є суб'єктивною ознакою, притаманною фізичним особам. Юридичні особи діють через органи управління, і, як наслідок, через фізичних осіб, що входять до складу таких органів управління.

Отже, для встановлення умислу та мети в діях юридичної особи, необхідно довести наявність умислу та мети в діях фізичних осіб, що діяли від імені відповідної юридичної особи, на укладення угоди з метою, завідомо суперечної інтересам держави.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ухилення від сплати податків є окремим складом злочину (ст. 212 Кримінального кодексу України) і, відповідно, потребує окремої кваліфікації судом за наявності відповідних і доведених у суді обставин.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження наявності умислу та мети в діях директора Голуба Б.В., що діяв від імені юридичної особи відповідача 1, на укладення угоди з метою, завідомо суперечної інтересам держави.

Інших належних доказів того, що відповідач-1 здійснював діяльність з порушенням встановленого законодавством порядку позивач суду не надав.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Своїх вимог позивач суду не довів, належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог не надав.

Враховуючи викладене, позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Приватного підприємства "Діоніс" та Приватного підприємства "Елеонора 2000" про визнання угоди недійсною та стягнення з ПП "Елеонора 2000" вартості купленого товару у сумі 50030,30 грн. - відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України проголошено її вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 07 березня 2014 року.

Повний текст постанови виготовлено 07 березня 2014 року.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Ю.В. Картавцева