cpg1251
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
03.03.2014 справа №913/2072/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівСтойка О.В. Чернота Л.Ф., Шевкової Т.А. за участю представників сторін від позивача від відповідача не з'явився; не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований торгівельний дім "Лисичанський завод ГТВ", м. Лисичанськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 29.10.2013 р. (підписано 04.11.2013 р.) у справі№ 913/2072/13 (суддя Рябцева О.В.) за позовомВідкритого акціонерного товариства "Лисичанський завод гумових технічних виробів", м. Лисичанськ Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований торгівельний дім "Лисичанський завод ГТВ", м. Лисичанськ Луганської області простягнення 178 719,02 грн. В С Т А Н О В И В:
У серпні 2013 року до господарського суду звернулось Відкрите акціонерне товариство "Лисичанський завод гумових технічних виробів", м. Лисичанськ Луганської області (Позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований торгівельний дім "Лисичанський завод ГТВ", м. Лисичанськ Луганської області (Відповідач) про стягнення з відповідача боргу за договором на проведення послуг по закінченню технологічного циклу ВАТ "Лисичанський завод ГТВ" від 26.07.2011 № 115-юр в сумі 178 719,02 грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 29.10.2013р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права України, а висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають обставинам, що мають значення для справи.
Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що у нього відсутній перед позивачем борг за Договором від 26.07.2011 № 115-юр, а навпаки, наявний борг у позивача перед відповідачем за спірним договором, оскільки вартість сировини, яку було надано позивачу за умовами договору для виготовлення продукції та вартість маркетингових послуг, складає 424 411,48 грн.
Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2014 р. змінено склад судової колегії, суддю Діброву Г.І. було змінено на суддю Шевкову Т.А.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в зв'язку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу без участі представників сторін, що не скористались правом на участь в судовому засіданні.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 26.07.2011р. був укладений договір № 115-юр на проведення послуг по закінченню технологічного циклу ВАТ "Лисичанський завод ГТВ" (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався поставити продукцію, а відповідач - прийняти та оплатити її вартість за цінами, що визначені в специфікаціях до Договору (п. 1.3 Договору).
Згідно до п.3.5 Договору, перехід права власності на продукцію від позивача до відповідача здійснюється в момент приймання-передачі продукції на складі відповідача та підписання накладної.
Також за умовами п. 1.5 Договору, відповідач зобов'язався надавати позивачу маркетингові послуги, а також послуги, що пов'язані зі збутом поставленої продукції та виконувати ряд певних дій по просуванню продукції позивача на ринок, а позивач - зобов'язується сплатити відповідачу надані послуги.
За змістом п.4.3 Договору, вартість послуг, наданих позивачу відповідно до п. 1.5 Договору, визначається із розрахунку 2% від загальної суми реалізованої відповідачем продукції за поточний місяць та враховується позивачем у зменшення коштів, що підлягають перерахуванню позивачу за реалізовану продукцію.
Згідно розділу 2 Додаткової угоди № 1-юр від 26.07.2011р. до Договору (далі - Додаткова угода), винагорода за надані маркетингові послуги, а також послуги, пов'язані зі збутом товару, здійснюється не пізніше 25 числа, наступного місяця. Підставою до розрахунків є акт виконаних робіт, підписаний сторонами.
Сторони погодили, що сума Договору складається із сум накладних, за якими здійснена поставка продукції згідно п. 1.3 Договору та актів виконаних робіт (наданих послуг) згідно п. 1.5 Договору ( п. 4.4 Договору).
Строку оплати за отриманий товар вимогами Договору не встановлено.
Предметом позову є стягнення заборгованості в розмірі 178 719,02 грн. з відповідача за отриману останнім продукцію на підставі видаткових накладних від 15.09.2011 № 1023 на суму 40 302,00 грн., від 28.09.2011 № 1041 на суму 11 541,60 грн., від 29.09.2011 № 1050 на суму 417,60 грн., від 06.10.2011 № 1081 на суму 22 161,60 грн., від 17.10.2011 № 1124 на суму 98 100,00 грн., від 27.10.2011 № 1141 на суму 6 384,00 грн., які підписані сторонами та скріплені печатками підприємств, на загальну суму 178 906,80 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Факт отримання зазначеної продукції та її вартість відповідачем не оспорюється.
За змістом ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Як вбачається, за своєю правовою природою спірний Договір є змішаним, оскільки містить елементи договору поставки та договору про надання послуг.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Доказів оплати вищенаведеної заборгованості відповідач не надав.
Судова колегія вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо сплати у повному обсязі спірної заборгованості, оскільки матеріалами справи підтверджується. А сторонами не оспорюється, що в рамках зазначеного Договору сторонами здійснювалося постачання - приймання продукції за іншими видатковими накладними на загальну суму 1 548 423,36грн., а отже і здійснена (без посилання на конкретні накладні) відповідачем оплата в розмірі 308 240,00 грн. в межах Договору була зарахована позивачем за іншими накладними.
Зазначене також підтверджується даними бухгалтерського обліку позивача та відповідачем не спростовано.
Разом з тим, є передчасний висновок суду першої інстанції щодо існування загального боргу за даним Договором в розмірі 1 240 183,36 грн., оскільки інші накладні та наявність боргу за ними не є предметом дослідження в межах даної справи, але зазначений висновок суду першої інстанції не вплинув на вирішення даного спору по суті в межах даної справи.
Щодо зауважень відповідача про необхідність зарахування вартості поставленої позивачу сирцевої продукції на підставі п.1.4 Договору, то судова колегія вважає законним та обґрунтованим висновок господарського суду про відсутність підстав до проведення заліку через відсутність відповідних заяв про його проведення.
Крім того, хоча змістом п. 1.4 Договору і передбачено право відповідача утримувати вартість понесених ним витрат на придбання сировини на виготовлення спірної продукції, порядку їх визначення та розміру вимогами Договору не передбачено.
Разом з тим, змістом п.п. 1.5, 4.3 та Додаткової угоди до Договору чітко передбачені порядок визначення, розмір та порядок оплати маркетингових послуг, а також послуг, пов'язаних з реалізацією поставленого відповідачем товару та заходів щодо просування продукції на ринок (далі-Послуги), що мають автоматично утримуватися відповідачем в розмірі 2% від загальної суми реалізованої продукції за поточний місяць від суми коштів, що підлягають перерахуванню відповідачу за реалізовану продукцію на підставі актів виконаних робіт (наданих послуг).
За таких умов проведення окремого заліку в порядку вимог ст. 601 ЦК України шляхом направлення відповідної заяви не потребується.
В матеріалах справи наявні акти виконаних робіт (наданих послуг) від 30.09.2011р. (т.1 а.с.62 (об.стор.) та від 31.10.2011р. (т.1 а.с.66 (об.стор.), згідно до яких вартість наданих позивачем послуг у відповідності до п.п. 1.5, 4.3 Договору становила за вересень 2011 року - 4 912,98 грн. та за жовтень 2011 року - 5 756,11грн. відповідно.
Змістом зазначених актів, п.п. 1.5, 4.3 Договору, а також Додаткової угоди до Договору (а.с. 55) підтверджується факт надання позивачем в рамках заявлених спірних накладних (від 15.09.2011 № 1023, від 28.09.2011 № 1041, від 29.09.2011 № 1050, від 06.10.2011 № 1081, від 17.10.2011 № 1124 , від 27.10.2011 № 1141) маркетингових послуг, а також послуг, пов'язаних з реалізацією поставленого відповідачем товару та виконання заходів щодо просування продукції на ринок.
Виходячи з обсягу реалізованого товару, згідно актів виконаних робіт від 30.09.2011р. та від 31.10.2011р., вартість наданих позивачем послуг в рамках заявлених спірних накладних з розрахунку 2% від загальної суми реалізованої позивачем продукції за вересень та жовтень 2011 року складає 3 578,13 грн.
Позивачем факт надання таких послуг не спростований, доказів їх окремої оплати не надано.
Господарський суд, задовольняючи позовні вимоги позивача в повному обсязі, посилався на невиконання відповідачем свого зобов'язання по оплаті наданих послуг в повному обсязі, недотримання сторонами вимог ст. 601 ЦК України для проведення взаємозаліку в рамках спірного Договору, а також не надав належної оцінки актам виконаних робіт від 30.09.2011р. та від 31.10.2011р., з урахуванням яких, а також умов п. 4.3 Договору, сума заборгованості за спірними накладними складає 175 140,89грн.
Отже визнаючи за позивачем право на стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 178 719,02грн., суд помилково не взяв до уваги акти виконаних робіт від 30.09.2011р. та від 31.10.2011р., зміст яких підтверджує виконання позивачем умов п.п. 1.5, 4.3. Договору.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Луганської області від 29.10.2013 року у справі № 913/2072/13 в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 3 578,13 грн, а також в частині розподілу судових витрат, підлягає скасуванню на підставі п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України через невідповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду обставинами справи та винесенням рішення із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. В цій частині в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
В інший частині рішення господарського суду є законним та обґрунтованим, базується на дослідженні всіх обставин справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують зазначеного висновку суду першої інстанції.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в сумі 3 502,82 грн., а з позивача на користь відповідача за подання апеляційної скарги - 35,78грн.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований торгівельний дім "Лисичанський завод ГТВ", м. Лисичанськ Луганської області задовольнити частково.
Рішення господарського суду Луганської області 29.10.2013 року у справі № 913/2072/13 скасувати частково.
Абзаци 1 та 2 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області 29.10.2013 року у справі № 913/2072/13 викласти в наступній редакції:
"1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Лисичанський завод гумових технічних виробів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований торгівельний дім "Лисичанський завод ГТВ" про стягнення 178 719,02грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований торгівельний дім "Лисичанський завод ГТВ", Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Орджонікідзе, 128, ідентифікаційний код 37088887 на користь Відкритого акціонерного товариства "Лисичанський завод гумових технічних виробів", Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Орджонікідзе, 128, ідентифікаційний код 05389942 заборгованість в сумі 175 140,89грн., судовий збір за подання позовної заяви в сумі 3 502,82 грн.
В задоволенні решти позовних вимог-відмовити".
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Лисичанський завод гумових технічних виробів", Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Орджонікідзе, 128, ідентифікаційний код 05389942 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований торгівельний дім "Лисичанський завод ГТВ", Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Орджонікідзе, 128, ідентифікаційний код 37088887 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 35,78 грн.
Зобов'язати господарський суд Луганської області видати поворотний наказ.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий О.В.Стойка
Судді Л.Ф. Чернота
Т.А. Шевкова
Надр. 5 прим
1 позивачу
2 відповідачу
3 до справи
4 ДАГС
5 ГС
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.03.2014 |
Оприлюднено | 12.03.2014 |
Номер документу | 37526351 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Стойка О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні