Рішення

від 18.02.2014 по справі 922/312/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2014 р.Справа № 922/312/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Бережановій Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "АМД - Харків", м. Харків до 3-я особа, яка не Харківської міської ради, м. Харків заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м. Харків про визнання права власності за участю представників:

позивача - Одарченко А.М. (дов. № б/н від 12.02.2014 р.)

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "АМД - Харків", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання права власності на нежитлову будівлю (кафе) загальною площею 27,2 м.кв., що розташована по вул. Гвардийців-Широнінців, 39 у м. Харкові.

Суд встановлює наявність заяв або клопотань до початку розгляду справи по суті.

Від Позивача зав або клопотань не надійшло.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд переходить до розгляду справи по суті.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 р. № 01-17/315/384/13 та затверджений наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням ХLVI сесії Харківської міської ради IV скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів» від 06.03.2006р. № 51/06 Приватному підприємству «АМД-ХАРКІВ» надано в оренду земельну ділянку по вул. Гвардійців Широнінців, 39 загальною площею 0,0462га для будівництва торговельно-побутового центру з майстернями по ремонту та обслуговуванню аудіо та відео обладнання до 06.03.2008р. (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації об'єкту до 06.03.2031 року.

Між Позивачем та Харківською міською радою було укладено договір оренди землі, якій зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель 17 квітня 2007 року за № 640767100035.

Позивачем за власні кошти та власними силами було побудовано додаткову нежитлову будівлю. Згідно технічного паспорту від 01.08.2013 року виготовленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвентарбюро» вказана нежитлова будівля (кафе) розташована по вул. Гвардійців Широнінців, 39 та складається з трьох нежитлових приміщень загальною площею 27,2 м.кв.

Згідно технічного звіту про стан будівельних конструкцій та можливості подальшої експлуатації самовільно побудованих приміщень кафе, розташованих за адресою: вул. Гвардійців Широнінців, 39 в м. Харкові, розробленого ПП «Спецстройпроект-1» всі основні будівельні конструкції на момент обстеження деформацій не мають, знаходяться в задовільному технічному стані, відповідають існуючим архітектурним, будівельним, санітарним та пожежним нормам та придатні для подальшої експлуатації за призначенням.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з п. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У порядку ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно п. 2 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

У порядку п.1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Пунктом 2 ст. 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно до статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі і споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Вищевказана нежитлова будівля завершена будівництвом.

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією з основних засад судочинства.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Враховуючи, що Відповідач не надав суду жодного документу, які би спростовували викладене у позові, суд визнає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеною матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Позивача з підстав заявлених останнім.

Керуючись статтями ст.ст. 1, 12, 22, 32, 33, 43, 82-85 ГПК України, ст. ст. 15,16, 20, 319, 321, 328, 331, 376 ЦК України, керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Приватним підприємством «АМД-ХАРКІВ» (61202, м. Харків, просп. Людвига Свободи, 41, кв. 27, код 33412408) право власності на нежитлову будівлю (кафе) загальною площею 27,2 м.кв., що розташована по вул. Гвардійців Широнінців, 39 у м. Харкові.

Повне рішення складено 18.02.2014 р.

Суддя (підпис) І.П. Жигалкін