Постанова

від 26.02.2014 по справі 910/7311/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2014 р. Справа№ 910/7311/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Корсакової Г.В.

Кропивної Л.В.

при секретарі

судового засідання: Натха М.С.

за участі представників:

прокуратури Зозуля Н.В. - старший прокурор прокуратури

Шевченківського району

(посвідчення від 07.08.2013 р. № 019391);

Позивача-1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи

повідомлений належним чином;

позивача-2 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи

повідомлений належним чином;

відповідача Сердюк С.В. - дов. від 18.06.13 р. №б/н;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги

Заступника прокурора Житомирської області в інтересах

держави в особі:

1)Червоноармійської селищної ради

2) Дочірнього підприємства "Водоканал"

Червоноармійського селищного підприємства

по житлово-комунальному обслуговуванню

на рішення Господарського суду м. Києва від 07.11.2013 р.

у справі № 910/7311/13 (суддя: Полякова К.В.)

за позовом Прокурора Червоноармійського району

Житомирської області в інтересах держави в особі:

позивача-1 Червоноармійської селищної ради;

позивача-2 Дочірнього підприємства "Водоканал"

Червоноармійського селищного підприємства

по житлово-комунальному обслуговуванню

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Промислово-комерційна компанія "Будшляхмаш"

про визнання недійсним Договору від 29.11.2011р. №20/1

та стягнення 284 700,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Червоноармійського району в Житомирській області в інтересах держави в особі Червоноармійської селищної ради та Дочірнього підприємства «Водоканал» Червоноармійського селищного підприємства по житлово-комунальному обслуговуванню звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Промислово - комерційної компанії «Будшляхмаш» про визнання недійсним Договору № 20/1, укладеного 29.11.11 року ДП «Водоканал» Червоноармійського селищного підприємства по житлово-комунальному обслуговуванню та ТОВ «Промислово - комерційна компанія «Будшляхмаш» про купівлю-продаж транспортного засобу та стягнення з відповідача на користь Червоноармійської селищної ради коштів, отриманих за Договором в сумі 284 700,00 грн..

Позовні вимоги було мотивовано на тому, що відповідно до документації конкурсних торгів, затвердженої Рішенням комітету з конкурсних торгів від 21.09.11р., предметом закупівлі Дочірнім підприємством «Водоканал» визначено мулососну машину КО-503-ІВ-3 на базі автомобіля ЗІЛ 130 з місткістю цистерни 3,5 куб..

За ствердженням прокурора, відповідачем було поставлено інший предмет закупівлі за Договором ніж той, що визначений документацією з конкурсних торгів, "тому цей правочин повинен бути визнаний судом недійсним, оскільки, відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України, ч.2 ст.208 ГК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що одержала на виконання цього правочину", тобто з ТОВ «Промислово - комерційна компанія «Будшляхмаш» належить стягнути 284 700,00 грн. у порядку реституції.

Позивач-2 ДП «Водоканал» у суді першої інстанції надав Листа від 20.05.2013р. № 175 (а.с. 90 том-1), за яким стверджує, що Договір купівлі-продажу мулососної машини, підготовлений ТОВ ППК «Будшляхмаш», відповідає всім умовам тендерної документації. В тендерній документації в Додатку №4 прописані істотні умови Договору, які повинні бути включені в Договір купівлі -продажу транспортного засобу. При укладанні Договору купівлі-продажу мулососної машини від 29.11.2011р. № 20/1 було дотримано всі умови тендерної документації. В цьому ж Листі позивач-2 зазначає, що модель мулососної машини КО-503-ІВ-13 монтується на шасі автомобіля КАМАЗ, і ця модель не має технічної можливості бути змонтована на шасі автомобіля ЗІЛ-130. На автомобіль ЗІЛ-130 може бути змонтована лише модель мулососної машини КО-503-ІВ-3, яку позивач-2 і отримав за Договором купівлі-продажу від 29.11.2011р. №20/1.

Відповідач ТОВ "ПКК "Будшляхмаш" надав господарському суду Відзив, за яким наголошував на тому, що ствердження прокурора про відсутність Сертифікату якості на поставлений товар не відповідає дійсності, оскільки ним за клопотанням від 21.05.2013р. долучено до матеріалів справи Сертифікат на систему управління якістю, виданий виробнику товару - ВАТ «Спецбудмонтаж-503» (а.с. 106 том-1). За цим же Відзивом відповідач стверджував, що у позові не наведено підстав для визнання Договором купівлі-продажу від 29.11.2011р. №20/1 недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Киева від 07.11.2013р. №910/7311/13 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним Рішенням, прокурор Червоноармійського району в Житомирській області в інтересах держави в особі Червоноармійської селищної ради та ДП «Водоканал» Червоноармійського селищного підприємства по житлово-комунальному обслуговуванню звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2013 р. у даній справі скасувати, прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

У доводах апеляційного оскарження прокурор посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Позивач-2 ДП «Водоканал» надав апеляційному суду письмові пояснення від 17.02.2014р. № 33, за якими зазначив, що він апеляційну скаргу прокурора не підтримує (які і сам позов в цілому), вважає її не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню (а.с. 143 том-2). При цьому позивач-2 зауважує, що судом першої інстанції в повній мірі і всебічно було досліджено факт механічної помилки щодо зазначення коду обладнання у Договорі купівлі-продажу транспортного засобу від 29.11.2011р. № 20/1 та в Акті приймання-передачі на автотранспорт від 21.01.2012р. (а.с. 224 том-2). Фактично поставлена за Договором ДП «Водоканал» машина від ТОВ «ВК «Будшляхмаш» - КО-503 ІВ-3 на базовому шасі ЗІЛ 130, що повністю відповідає технічним та якісним характеристикам, зазначених у тендерній документації, що залучена до матеріалів даної справи. На теперішній час, зазначив позивач-2, поставлена машина КО-503 ІВ-3 пройшла реєстрацію в органах ДАІ, має всі необхідні документи для експлуатації та працює у звичайному робочому режимі. Нарікань та зауважень до роботи вказаної машини у позивача-2 ДП «Водоканал» немає.

До названих письмових пояснень позивач-2 додав копію Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копії подорожніх листів вантажного автомобіля ЗІЛ 130 (а.с. 143 том-2).

Відповідач ТОВ «ВКК «Будшляхмаш» за своїм Відзивом на апеляційну скаргу прокурора заперечив проти доводів апеляційного оскарження та зазначив, що вважає апеляційну скаргу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню (а.с. 86-89 том-2).

Ухвалою КАГС від 11.12.2013 р. № 910/7311/13 порушено апеляційне провадження за скаргою прокурора Червоноармійського району в Житомирській області в інтересах держави в особі Червоноармійської селищної ради та ДП «Водоканал» Червоноармійського селищного підприємства по житлово-комунальному обслуговуванню.

У останнє судове засідання від 26.02.2014 р. представники позивача-1 та позивача-2 не з'явились, однак про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення, що залучені до матеріалів справи. Враховуючі відсутність заперечень з боку прокурора та відповідача про продовження розгляду справи у відсутності представників позивача-1 та позивача-2, колегія суддів продовжила апеляційний перегляд справи за наявними матеріалами.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу прокурора Червоноармійського району в Житомирській області в інтересах держави в особі Червоноармійської селищної ради та дочірнього підприємства «Водоканал» Червоноармійського селищного підприємства по житлово-комунальному обслуговуванню залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2013 р. №910/7311/13 залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДП «Водоканал», за результатами проведених відкритих торгів, акцептовано пропозицію ТОВ «ПКК «Будшляхмаш», згідно з якою, з урахуванням технічної частини пропозицій, запропоновано поставити мулососну машину на базі автомобіля ЗІЛ 130 за ціною 284 700,00 грн.

29.11.2011р. між ДП «Водоканал» та ТОВ «ПКК компанія «Будшляхмаш» укладено Договір купівлі-продажу мулососної машини КО-503-ІВ-13 на базі автомобіля ЗІЛ 130 за ціною 284 700,00 грн..

На виконання зазначеного Договору відповідачем поставлено покупцю мулососну машину КО-503-ІВ-13 яку прийняту покупцем та оплачену по ціні 284 700,00 грн.

Відповідно до ч.4 та ч.5 ст. 40 ЗУ «Про здійснення державних закупівель» забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі за одиницю продукції) переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення сторонами договору ціни договору про закупівлю.

Прокурор, як зазначав у суді першої інстанції так і за доводами апеляційної скарги, стверджує про те що, у порушення зазначених вимог названого Закону, умови укладеного між ДП «Водоканал» та ТОВ «ПКК «Будшляхмаш» Договору від 29.11.2011 №20/1 відрізняються від змісту конкурсної пропозиції у частині визначення моделі мулососної машини, оскільки в Угоді мала б бути зазначена марка мулососної машини КО-503-ІВ-3. Крім того, зазначив прокурор, що на поставлений товар немає діючого Сертифікату відповідної якості.

На підставі вищенаведеного прокурор стверджує про те, що відповідачем поставлено інший предмет закупівлі за Договором ніж той, що визначений документацією з конкурсних торгів, тому правочин повинен бути визнаний судом недійсним і за умовами реституції просить стягнути з відповідача вартість машини за ціною 284 700, 00 грн.. Крім того прокурор звертає увагу колегію суддів на те, що з направленого ДП «Водоканал» на адресу Господарського суду міста Києва Листа № 175 від 20.05.2013 (а.с. 90) вбачається, що дане підприємство замовляло та отримало мулосос КО-513-ІВ-3, який змонтований на шасі автомобіля ЗІЛ 130, а мулосос КО-513-ІВ-13 монтується на шасі автомобіля КАМАЗ.

Господарський суд за своїми правовими висновками не погодився з вищенаведеними зауваженнями прокурора щодо недійсності укладеного Договору купівлі-продажу від 29.11.2014р. № 20/1 з огляду на наступне.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов"язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Отже, внаслідок укладання 29.11.2011р. між ДП «Водоканал» та ТОВ «ПКК «Будшляхмаш» Договору купівлі-продажу мулососної машини КО-503-ІВ-13 на базі автомобіля ЗІЛ 130 за ціною 284 700,00 грн. між зазначеними сторонами виникли цивільні права та обов'язки.

На виконання зазначеного Договору відповідачем поставлено покупцю мулососну машину КО-503-ІВ-13 прийняту покупцем та оплачену по ціні 284 700,00 грн.

21.01.12р. сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі мулососної машини КО-503-ІВ-3 на базі машини ЗІЛ-130 до Договору від 29.11.2011р. №20/1, відповідно до якого учасник передав, а замовник прийняв товар.

Суд першої інстанції зауважив, що зазначення у Договорі купівлі-продажу та в Акті прийому-передачі мулососної машини КО-503-ІВ-13 замість мулососної машини КО-503-ІВ-3 є нічим іншим, як опечаткою.

Шасі ЗІЛ 130 (шасі № 843490, двигун № 350711, дата виготовлення - 1973 рік), на яке встановлено обладнання КО-503 ІВ - 3 до реалізації комерційним структурам перебувало на обліку Збройних Сил України, як перекачувальна станція для пального ПСГ - 160 (а.с.28-29 т.2) і не підлягає сертифікації в Україні з наступних підстав.

Виробництво автомобілів ЗІЛ за весь період існування здійснювалось виключно Московським заводом ім. Лихачова (Росія). Згідно внесених Верховною Радою України змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» пропуск на митну територію України з метою вільного обігу та першу реєстрацію в Україні транспортних засобів (ТЗ) нових і таких, що були в користуванні, або виготовлених в Україні здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня «Євро-2» для автомобілів вантажних та спеціальних - з 1 січня 2007 року.

Оскільки вказане шасі ввезене на територію України (на той час УРСР) ще у 1973 році (а. с. 2, т.2) та першу реєстрацію в Україні здійснено в підрозділах Міністерства оборони України, то під дію Закону воно не підпадає, і відповідно, вимоги щодо відповідності екологічним нормам «Євро-2» до цього шасі не застосовується, а отже в свою чергу зазначене шасі не підлягає сертифікації.

Дане підтверджується також службовою телеграмою Департаменту ДАІ МВС України щодо реалізації реалізованих Міністерством оборони України транспортних засобів (а.с.30 т.2). Згідно до роз'яснень, відносно таких ТЗ вимоги, щодо їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня «Євро-2» не застосовуються, оскільки їх перша реєстрація в Україні вже була здійснена.

Крім того, зазначене шасі ЗІЛ - 130 не підпадає і під «Правила обов'язкової сертифікації , метрології та сертифікації, оскільки згідно п.3.2 Правил об'єктами сертифікації в Системі УкрСЕПРО є автомобілі нові і такі, що були в користуванні, що ввозяться в Україну як нові - виготовлені в Україні.

Автомобіль на базовому шасі ЗІЛ-130 було ввезено на територію сучасної України ще в 1973 році та проведено першу державну реєстрацію задовго до прийняття Правил з обов'язкової сертифікації, а отже сертифікації не підлягає.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання правочину недійсним.

Як зазначено у ст. 202 ЦК України правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків; правочини можуть бути дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5,6 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч.1-3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Ст. 215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Таким чином, судом першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідач належним чином виконав свої зобов'язання, а тому у суду відсутні підстави для визнання Договору купівлі-продажу від 29.11.11р. №20/1 недійсним.

Згідно із ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки підставою для стягнення з відповідача на користь Червоноармійської селищної ради грошових коштів у розмірі 284700,00 грн. прокурор у своєму позові зазначав про недійсність Договору купівлі-продажу від 29.11.11р. № 20/1, суд першої інстанції, враховуючи безпідставність позову в цій частині, відмовив і в похідній частині позову про стягнення грошових коштів у розмірі 284700,00 грн. у порядку реституції.

На підставі вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції надана належна правова оцінка фактичним обставинам справи та правильно застосовано нори матеріального та процесуального права, підстав для зміни чи скасування судового рішення по даній не вбачає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Червоноармійської селищної ради Дочірнього підприємства "Водоканал" Червоноармійського селищного підприємства по житлово-комунальному обслуговуванню залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2013 р. № 910/7311/13 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2014 р. № 910/7311/13 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2014 р. № 910/7311/13 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи №910/7311/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді Г.В. Корсакова

Л.В. Кропивна