Постанова

від 11.03.2014 по справі 5009/4401/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.03.2014 справа №5009/4401/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Ушенко Л.В. Богатиря К.В., Склярук О.І. при секретарі судового засідання:Федоріщевій І.О. за участю представників сторін: від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом, скаржника) - не з'явився; від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Денисенко С.О., довіреність №1649 від 20.06.2012р.; розглянувши апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «ЕРКО+Запоріжжя», м.Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 16.12.2013р. (повний текст підписано 18.12.2013р.) у справі№5009/4401/12 (суддя Мірошниченко М.В.) за первісним позовомПублічного акціонерного товариства «ЕРКО+Запоріжжя», м.Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», м. Донецьк в особі відділення ПАТ «ПУМБ» «Регіональний центр в м.Запоріжжя», м. Запоріжжя про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», м. Донецьк в особі відділення ПАТ «ПУМБ» «Регіональний центр в м.Запоріжжя», м. Запоріжжя доПублічного акціонерного товариства «ЕРКО+Запоріжжя», м.Запоріжжя простягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ЕРКО+Запоріжжя», м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» в особі відділення ПАТ «ПУМБ» «Регіональний центр в м. Запоріжжя», м. Запоріжжя про визнання недійсними кредитного договору №839/071к/07 від 18.04.2007р. з відповідними додатковими угодами до нього та договору іпотеки №840/071ип/07 від 19.04.2007р. з відповідними додатковими договорами до нього.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.11.2012р. порушено провадження у справі №5009/4401/12 по даному позову.

11.12.2012р. до господарського суду Запорізької області надійшов зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» в особі відділення ПАТ «ПУМБ» «Регіональний центр в м. Запоріжжя» до Публічного акціонерного товариства «ЕРКО+Запоріжжя», м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за кредитним договором №839/071к/07 від 18.04.2007р. в сумі 925 852, 47грн., в тому числі: 735 000,00грн. заборгованості за сумою кредиту, 190 852,47грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 25.01.2011р. по 19.01.2012р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.12.2012р. зустрічна позовна заява була прийнята судом до розгляду.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.05.2013р. у справі №5009/4401/12 (суддя Алейникова Т.Г.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.07.2013р., первісний позов ПАТ «ЕРКО+Запоріжжя» задоволено в повному обсязі. У задоволенні зустрічних позовних вимог ПАТ «ПУМБ» про стягнення заборгованості за кредитним договором №839/071к/07 від 18.04.2007р. відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду в частині задоволених первісних позовних вимог мотивовано тим, що дані договори були підписані від імені ВАТ «ЕРКО+Запоріжжя» особою, яка не мала на це відповідних повноважень.

В частині відмови в задоволенні зустрічного позову рішення суду мотивовано задоволенням вимог первісного позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.10.2013р. рішення господарського суду Запорізької області від 23.05.2013р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.07.2013 р. у справі №5009/4401/12 скасовано. В задоволенні первісного позову відмовлено повністю, в частині зустрічного позову справу №5009/4401/12 передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Постанова Вищого господарського суду мотивована неправильним застосуванням судами норм матеріального права при розгляді вимог первісного позову про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки та додаткових угод до них. Крім того, Вищий господарський суд зазначив, що, при прийнятті рішення про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення заборгованості з підстав недійсності кредитного договору, господарськими судами не було встановлено та з'ясовано обставини, на які посилаються позивач за зустрічним позовом, та якими доказами вони підтверджуються.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.11.2013р. справа в частині зустрічного позову Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» в особі відділення ПАТ «ПУМБ» «Регіональний центр в м.Запоріжжя» до ПАТ «ЕРКО+Запоріжжя» про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнята до нового розгляду.

На новому розгляді в частині вимог зустрічного позову, заявою вих. №ZAP - 61/927 від 12.12.2013р. позивач за зустрічним позовом повідомив суд, що у тексті зустрічної позовної заяви та у її прохальній частині були допущені технічні описки в одній цифрі дати, а саме: замість слів - «Заборгованість за відсотками за період з 25.02.2011р. по 19.01.2012р. (включно) 190852,47 грн.» помилково було вказано: «Заборгованість за відсотками за період з 25.01.2011р. по 19.01.2012р. (включно) 190852,47 грн.», у зв'язку з чим, просив суд правильний період стягнення заборгованості по процентам вважати з 25.02.2011р. Також зазначив, що вказана описка ніяким чином не впливає на розмір заборгованості відповідача перед банком, оскільки сума, належна до стягнення, по суті розрахована вірно.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.12.2013р. у справі №5009/4401/12 задоволено зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» в особі відділення ПАТ «ПУМБ» «Регіональний центр в м. Запоріжжя» до Публічного акціонерного товариства «ЕРКО+Запоріжжя», м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за кредитним договором №839/071к/07 від 18.04.2007р. в повному обсязі.

Рішення суду мотивоване обґрунтованістю та доведеністю належними та допустимими доказами наявності у відповідача за зустрічним позовом заборгованості за вказаним кредитним договором в розмірі, вказаним в зустрічній позовній заяві.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «ЕРКО+Запоріжжя», м. Запоріжжя звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 16.12.2013р. щодо зустрічного позову та прийняти нове рішення у даній справі про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» в особі відділення ПАТ «ПУМБ» «Регіональний центр в м. Запоріжжя», м Запоріжжя в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, та вказує на безпідставність відмови суду в задоволенні клопотання відповідача в проведенні у справі судової економічної експертизи у зв'язку з наявністю відмінностей в розрахунках суми заборгованості за спірним кредитним договором у позивача та відповідача. Скаржник також вважає безпідставними вимоги, викладені в зустрічному позові, оскільки спірний кредитний договір був підписаний особою, яка не мала на це відповідних повноважень, тому, на думку скаржника, даний договір є недійсним з моменту його укладення.

Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 16.01.2014р. для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ушенко Л.В., суддів: Богатиря К.В. та Склярук О.І.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.01.2014р. порушено апеляційне провадження у справі №908/3459/13, розгляд апеляційної скарги призначено на 25.02.2014р.

Через канцелярію суду від Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», м. Донецьк в особі відділення ПАТ «ПУМБ» «Регіональний центр в м.Запоріжжя», м. Запоріжжя надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду від 16.12.2013р. у даній справі - залишити без змін.

В судовому засіданні 25.02.2014р. представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» в особі відділення ПАТ «ПУМБ» «Регіональний центр в м. Запоріжжя» заперечив проти апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 16.12.2013р. у даній справі залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом, скаржника) - Публічного акціонерного товариства «ЕРКО+Запоріжжя», м.Запоріжжя в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надійшов факс та телеграма з клопотанням про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з неможливістю явки уповноваженого представника скаржника в судове засідання з незалежних від нього об'єктивних поважних причин, пов'язаних із подіями, які відбуваються в країні. Скаржник також зазначив про своє бажання прийняти участь в розгляді апеляційної скарги.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.02.2014р. судовою колегією відкладено розгляд апеляційної скарги на 11.03.2014р.

В судовому засіданні 11.03.2014р. представник відповідача за первісним позовом (позивача та зустрічним позовом) заперечив проти апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 16.12.2013р. у даній справі - без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник скаржника в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.02.2013р. явка представника скаржника не була визнана обов'язковою.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника скаржника за наявними у справі матеріалами.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

18.04.2007р. між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником якого є ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» (далі - банк), та ВАТ «ЕРКО+Запоріжжя», правонаступником якого є ПАТ «ЕРКО+Запоріжжя» (далі - позичальник), був укладений кредитний договір №839/071к/07 (з урахуванням додаткових угод до нього №1 від 18.04.2008р., №2 від 17.04.2009р., №3 від 17.06.2009р., №4 від 15.04.2010р., №5 від 28.04.2010р.).

Відповідно до п. 1.1 договору в редакції додаткової угоди №4 від 15.04.2010р., банк зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі 770000,00грн., а позичальник зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені кредитним договором.

Надання кредиту відбувається за цільовим призначенням, обумовленим цим договором, шляхом сплати із позичкового рахунку розрахункових документів позичальника або шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий в банку, з наступним виконанням розрахункових документів позичальника (п.4.1 договору).

Згідно із п. 7.2.1 кредитного договору (в редакції додаткової угоди №4 від 15.04.2010р.), відсотки за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 28 % річних (із розрахунку 365 днів на рік).

У випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником з будь-яких підстав зобов'язання, встановленого п.п. 10.3.6.1, 10.3.6.2, 10.3.6.6, 10.3.6.7 цього Договору, починаючи з першого дня невиконання чи неналежного виконання зазначеного зобов'язання, розмір відсоткової ставки за користування кредитом збільшується на 2 % річних (із розрахунку 365 днів на рік) і відсотки за користування кредитом будуть нараховуватись банком за цією збільшеною відсотковою ставкою до тієї дати, коли зазначене зобов'язання буде виконане позичальником належним чином. З дати належного виконання позичальником зобов'язання, встановленого п.п. 10.3.6.1, 10.3.6.2, 10.3.6.6, 10.3.6.7 цього договору, розмір збільшеної відповідно до умов цього підпункту відсоткової ставки за користування кредитом за цим договором відповідно знижується банком на 2% річних (із розрахунку 365 днів на рік) (п. 7.2.2 договору в редакції додаткової угоди №4 від 15.04.2010р.).

Період нарахування відсотків складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування відсотків є перший банківський день після 24 числа (без його урахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком -дата видачі кредиту та/або перший банківський день після 24 числа (з його урахуванням) (п. 7.2.3 договору).

Відсотки нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом (п. 7.2.4 договору).

Нараховані відсотки повинні сплачуватись позичальником щомісячно, не пізніше 1 (одного) банківського дня, наступного за 24 (двадцять четвертим) числом кожного місяця (п. 7.2.5 договору).

За положеннями пункту 7.2.6 кредитного договору (в редакції додаткової угоди №2 від 17.04.2009р.) у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником з будь-яких підстав зобов'язання, встановленого п.п. 10.3.6.3. та 10.3.6.4 цього договору, починаючи з першого дня невиконання чи неналежного виконання позичальником зазначеного зобов'язання розмір відсоткової ставки за користування кредитом збільшується на 1 % річних (із розрахунку 365 днів на рік) і відсотки за користування кредитом будуть нараховуватись банком за цією збільшеною відсотковою ставкою до тієї дати, коли зазначене зобов'язання буде виконане позичальником належним чином. З дати належного виконання позичальником зобов'язання, встановленого п. п. 10.3.6.3., 10.3.6.4. цього договору, розмір збільшеної відповідно до умов цього підпункту відсоткової ставки за користування кредитом за цим договором відповідно знижується банком на 1% річних (із розрахунку 365 днів на рік).

В пункті 7.2.8 договору (в редакції додаткової угоди № 4від 15.04.2010р.) сторонами погоджено, що підвищення розміру відсоткової ставки у випадках, передбачених п.п.7.2.2, 7.2.6 цього договору, відбувається сумарно, тобто у випадку невиконання чи неналежного виконання декількох, або усіх разом зобов'язань /ненастання/ недотримання декількох або усіх разом умов, передбачених п.п. 10.3.6.1, 10.3.6.2, 10.3.6.3, 10.3.6.4, 10.3.6.6, 10.3.6.7 цього договору, розрахунок кожного наступного збільшення відсоткової ставки здійснюється банком на вже попередньо збільшений розмір відсоткової ставки.

Статтею 10 кредитного договору сторони погодили взаємні права та обов'язки.

Так, за п. 10.1.1. банк зобов'язується за умови належного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за цим договором надати позичальнику кредит в порядку і на умовах, обумовлених цим договором.

Банк має право (п. п. 10.2.1, 10.2.4 договору) призупинити надання позичальнику кредиту та/або вимагати його дострокового повернення у випадках, передбачених цим договором та/або чинним законодавством України; у разі порушень позичальником своїх зобов'язань за цим договором та/або запевнень та гарантій, наданих позичальником банку згідно цього договору, банк вправі в односторонньому порядку достроково розірвати цей договір, що є підставою для стягнення з позичальника суми кредиту, плати за кредит та штрафних санкцій (якщо такі будуть мати місце), незалежно від настання строків сплати цих платежів за договором. Цей договір вважається розірваним з моменту відправлення Банком відповідного повідомлення позичальнику.

Позичальник зобов'язується (п.10.3 договору), зокрема, протягом строку дії договору забезпечувати перебування рухомого та нерухомого майна, яке буде передане Банку в забезпечення виконання зобов'язань за цим договором відповідно до п. 3.1.4. цього договору, застрахованим відповідно до договору страхування, укладення якого передбачено цим договором, на тих самих умовах, на яких цей договір страхування був укладений (п. 10.3.6.2. кредитного договору); протягом строку дії цього договору щомісячно (з першого по останній день місяця) забезпечувати надходження грошових коштів на всі поточні рахунки, відкриті позичальником в Банку, в будь-якій валюті в обсязі не меншому ніж 80% від загального обсягу надходжень на всі поточні рахунки позичальника за відповідний період, тощо. Зазначений обов'язок набуває чинності з 01 червня 2009 року (п. 10.3.6.4 кредитного договору в редакції додаткової угоди №2 від 17.04.2009р.).

Відповідно до п. 6.1 договору (в редакції додаткової угоди №4 від 15.04.2010р.) позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі не пізніше 15.04.2011р., відповідно до докладно викладеного в цьому пункті графіку.

Пунктом 6.2 Кредитного договору передбачено, що у випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування буде мати місце будь-яка несплачена позичальником заборгованість за цим договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, штрафні санкції за порушення строків повернення кредиту та сплати плати за кредит тощо, незважаючи на інші положення цього договору, така заборгованість повинна бути сплачена позичальником банку одночасно з поверненням основної суми кредиту в строк, передбачений п. 6.1. цього договору.

Погашення боргових зобов'язань за кредитним договором може проводитися такими способами: шляхом безготівкових перерахувань позичальником грошових коштів на користь банку на позичковий рахунок із свого поточного рахунку (обов'язок позичальника); шляхом безготівкових перерахувань позичальником грошових коштів на користь банку на рахунок №290954 в філії банку в м.Запоріжжя, МФО 313623 (обов'язок позичальника); шляхом утримання банком відповідних грошових коштів з сум, які підлягають перерахуванню позичальнику (право банку у разі невиконання позичальником свого обов'язку); шляхом договірного списання банком відповідних сум з рахунків позичальника (право Банку у разі невиконання позичальником свого обов'язку) (п. 9.8 кредитного договору).

За умовами п.п.9.1, 9.2 договору, всі платежі на користь банку за цим договором повинні виконуватися позичальником в наступній черговості: 1) прострочені відсотки за користування кредитом і комісії (якщо прострочення буде мати місце); 2) строкові відсотки за користування кредитом і комісії; 3) пеня за несплату в строк відсотків та комісій ( якщо несвоєчасна сплата буде мати місце); 4) прострочена сума кредиту ( якщо прострочення буде мати місце; 5) пеня за непогашення в строк кредиту ( якщо прострочення буде мати місце); 6) строкова сума кредиту. При настанні будь-якої Несприятливої події банк має право змінювати черговість виконання боргових зобов'язань за цим договором і спрямовувати кошти, отримані від позичальника (його поручителів чи майнових поручителів) або від реалізації застави, на виконання боргових зобов'язань без дотримання черговості, передбаченої цією статтею договору.

Несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь банку згідно цього договору, у передбачений ним строк, та/або невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких інших обов'язків за цим договором та/або обов'язків за угодами про забезпечення та/або іншими угодами, укладеними між сторонами, відповідно до п. 5.1. кредитного договору, повинні тлумачитися як несприятливі події.

Пунктом 5.4 договору сторонами обумовлено, що у випадку виникнення будь-якої несприятливої події банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові кредит, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п.6.1 цього договору, виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно цього договору, в строк не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.

Згідно з п. 12.1. кредитного договору у разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань позичальник зобов'язаний сплатити на користь банка пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно цього договору в повному обсязі (п.14.5 кредитного договору).

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за вказаним кредитним договором, 19.04.2007р. між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк» (далі - іпотекодержатель) та ВАТ «ЕРКО+Запоріжжя» (далі - іпотекодавець) був укладений договір іпотеки № 840/071ип/07 (з урахуванням додаткових договорів №1 від 18.04.2008р., №2 від 17.04.2009р., №3 від 23.06.2009р.).

Відповідно до п.п. 1, 2 вказаного договору, іпотекодавець передав в іпотеку, а іпотекодержатель прийняв в іпотеку на умовах, визначених у цьому договорі, нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю літ. А-2, А1-2, А1-1, що розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Козача, 5, що належить іпотекодавцю на праві власності.

Кредитний договір, договір іпотеки та додаткові угоди до них були підписані з боку ВАТ «ЕРКО+Запоріжжя» Скиданенко І.А., як головою правління товариства, який був обраний на посаду голови правління ВАТ «ЕРКО+Запоріжжя» рішенням загальних зборів товариства від 05.09.2002р., оформленим протоколом №18.

Факт надання банком позичальнику кредитних коштів на підставі кредитного договору №839/071к/07 від 18.04.2007р. підтверджується наявним в матеріалах справи копіями меморіальних ордерів.

У зв'язку з неналежним виконанням позивальником прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором №839/071к/07 від 18.04.2007р. щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, банком на адресу ВАТ «ЕРКО+Запоріжжя» направлялись письмові вимоги (вих. №178/119/03 від 04.02.2010р. та №109/119/03 від 20.01.2010р.) про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором, що підтверджується відповідними описами вкладення у цінний лист від 08.02.2010р. та від 26.01.2012р.

Відповідачем, як позичальником, вказані вимоги не були виконані у повному обсязі, у зв'язку з чим, станом на 02.09.2012р. у ПАТ «ЕРКО+Запоріжжя» утворилась заборгованість за кредитним договором №839/071к/07 від 18.04.2007р. в сумі 925 852,47грн., в тому числі: 735 000,00грн. заборгованості за сумою кредиту, 190 852,47грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 25.02.2011р. по 19.01.2012р, що є предметом зустрічного позову у даній справі.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, відповідність висновків суду фактичним обставинам справи, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «ЕРКО+Запоріжжя», м.Запоріжжя не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 16.12.2013р. у справі у даній справі підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Нормами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як зазначалося вище, на виконання умов кредитного договору №839/071к/07 від 18.04.2007р., банком в період з 19.04.2007р. по 10.07.2008р. було надано ПАТ «ЕРКО+Запоріжжя» кредитні кошти у вигляді поновлюваної кредитної лінії із щоденним лімітом кредитування в розмірі 770 000,00грн. на загальну суму 2455986,58грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами.

Позичальник в повному обсязі не виконав зобов'язання по поверненню кредиту, внаслідок чого станом на 02.09.2012р. у нього виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 735 000,00грн. Так, за період з 17.08.2007р. по 17.11.2010р. ПАТ «ЕРКО+Запоріжжя» в рахунок погашення основного боргу за кредитним договором було сплачено суму 1 720 986,58грн., що підтверджується випискою з позичкового рахунку товариства по основній сумі кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, в жовтні 2012 року ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» звертався до господарського суду Запорізької області з позовом до ПАТ «ЕРКО+Запоріжжя» про стягнення 211 633,17грн. заборгованості за кредитним договором №839/071к/07 від 18.04.2007р., в тому числі: 137 334,26 грн. - процентів за користування кредитом, 68 888,63 грн. - пені за прострочення строків оплати кредиту та 5410,28 грн. - пені за прострочення строків оплати процентів за кредитом.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.11.2012р. у справі №5009/3760/12 частково задоволені позовні вимоги банку та стягнено з ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» суму 137334,26грн. прострочених відсотків за кредитним договором з 21.01.2012р. по 02.09.2012р. (тобто за період, який є наступним за періодом стягнення, визначеним у справі №5009/4401/12), 57424,32грн. пені за прострочення оплати кредиту та 5303,83грн. пені за прострочення оплати процентів. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. у справі №5009/3760/12 рішення господарського суду Запорізької області від 15.11.2012р. було скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ «ПУМБ» про стягнення 11 460,30грн. пені за прострочення строків повернення кредиту та 106,45грн. пені за прострочення строків сплати процентів за кредитом.

Постановою Вищого господарського суду від 03.07.2013р. постанова Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. у справі №5009/3760/12 була залишена без змін.

Вказаними судовими рішеннями був встановлений факт наявності у ПАТ «ЕРКО+Запоріжжя» заборгованості за кредитним договором №839/071к/07 від 18.04.2007р. в розмірі 735 000,00грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, вказані обставини є доведеними належним чином та не потребують повторного доведення при розгляді справи №5009/4401/12.

Пунктом 14.5 кредитного договору встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань, згідно цього договору в повному обсязі.

Таким чином, на теперішній час термін дії кредитного договору не сплив, є чинним та обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду про наявність підстав для стягнення з ПАТ «ЕРКО+Запоріжжя» суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 735 000,00грн.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на наданий ним суду першої інстанції контр-розрахунок (т.3, а.с. 42), згідно якого, станом на 01.01.2012р. залишок заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором №839/071к/07 від 18.04.2007р. становить 283 800,00грн., як безпідставні, оскільки відображені в ньому дані спростовуються наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Порядок нарахування відсотків за користування кредитом передбачений п. 7.2 кредитного договору №839/071к/07 від 18.04.2007р.

Згідно із п. 7.2.1 кредитного договору (в редакції додаткової угоди №4 від 15.04.2010р.), відсотки за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 28 % річних (із розрахунку 365 днів на рік).

Як вбачається із зустрічної позовної заяви, банком нараховано та пред'явлено до стягнення з ПАТ «ЕРКО+Запоріжжя» проценти за користування кредитом в розмірі 190852,47грн. за період з 25.02.2011р. по 19.01.2012р., оскільки відсотки, нараховані з моменту видачі кредиту по 24.02.2011р. (включно), були погашені відповідачем за зустрічним позовом у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, у зв'язку з невиконанням ПАТ «ЕРКО+Запоріжжя» умов п. 10.3.6.4 кредитного договору щодо забезпечення ним надходження грошових коштів на поточні рахунки, відкриті в Запорізькій філії Банку, в максимальному обсязі - лише 58,3% від загального обсягу надходжень на всі поточні рахунки (т. 1, а.с. 95), згідно п. 7.2.6 кредитного договору, з 15.04.2010р. розмір процентної ставки було збільшено банком на 1 % річних і проценти за користування кредитом за період з 25.02.2011р. по 19.01.2012р. нараховувалися банком за збільшеною ставкою - 29%.

Таким чином, сума нарахованих та несплачених ПАТ «ЕРКО+Запоріжжя» відсотків за користування кредитом за період з 25.02.2011р. по 19.01.2012р. (включно) склала 200852,47грн. (зокрема, за період з 25.02.2011р. по 24.03.2011р. відповідачу за зустрічним позовом було нараховано 16351,23грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, після направлення Банком на адресу ПАТ «ЕРКО+Запоріжжя» вимоги №109/119/03 від 20.01.2012р. щодо погашення заборгованості за тілом кредиту та за відсотками за його користування, ПАТ «ЕРКО+Запоріжжя» було здійснено часткове погашення заборгованості з відсотків, а саме: 29.02.2012р. було сплачено 3000,00грн. та 06.03.2012р. було сплачено 7000,00грн. Всього була погашена на суму 10 000,00грн. Отже, залишок непогашеної заборгованості по відсотках становить 190852,47 грн.

Як зазначає позивач, у зв'язку з надходженням вказаних сум на транзитний рахунок банку і проведенням процедури узгодження їх зарахування за клопотанням ПАТ «ЕРКО+Запоріжжя» в іншому порядку, ніж це передбачено умовами кредитного договору, 20.03.2012р. вказана сума (10000,00грн.), у відповідності до умов п.9.1 кредитного договору, була повністю зарахована у часткове погашення прострочених відсотків ПАТ «ЕРКО+Запоріжжя», а саме: погашені нараховані відсотки за період з 25.01.2011р. по 24.02.2011р. в розмірі 8725,48 грн. та погашені нараховані відсотки за період з 25.02.2011р. по 24.03.2011р. в розмірі 1274,52 грн., що підтверджується відповідною випискою руху коштів за період з 01.01.2010р. по 20.03.2012р.

Всі суми нарахованих та погашених відповідачем за зустрічним позовом процентів відображені у наданій банком до матеріалів справи виписці з позичкового рахунку ПАТ «ЕРКО+Запоріжжя» по процентам за користування кредитом за період з 19.04.2007р. по 30.07.2013р.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність банком також наявності у ПАТ «ЕРКО+Запоріжжя» заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 190852,47 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та розрахунками заборгованості.

При цьому судова колегія вважає за необхідне звернути увагу скаржника на наступне.

Статтею 9 кредитного договору №839/071к/07 від 18.04.2007р. передбачений порядок та черговість виконання боргових зобов'язань.

Так, п. 1 ст. 9 кредитного договору встановлено, що платежі на користь банку за цим Договором повинні виконуватись Позичальником в наступній черговості: 1) прострочені відсотки за користування кредитом і комісії (якщо прострочення буде мати місце); 2) строкові відсотки за користування кредитом і комісії; 3) пеня за несплату в строк відсотків та комісій (якщо несвоєчасна сплата буде мати місце); 4) прострочена сума кредиту (якщо прострочення буде мати місце); 5) пеня за непогашення в строк кредиту (якщо прострочення буде мати місце); 6) строкова сума кредиту.

Наведений порядок черговості виконання боргових зобов'язань цілком узгоджується із приписами статті 534 ЦК України, за змістом якої, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом, отримані від відповідача грошові кошти, направлені на погашення заборгованості за тілом кредиту та відсотками за його користування, розподілялись банком у відповідності із умовами п. 1 ст. 9 кредитного договору. При цьому, банк повідомив суд, що в усіх платіжних дорученнях, згідно яких відповідачем за зустрічним позовом здійснювалось погашення заборгованості, в графі «Призначення платежу» (яка заповнюється платником самостійно) не було визначено, що саме ним сплачується: основний борг, проценти чи пеня.

Отже, банк цілком правомірно зараховував отримані від відповідача за зустрічним позовом грошові кошти в порядку та в черговості, передбаченому п. 1 ст. 9 кредитного договору, тобто на погашення прострочених відсотків за користування кредитом.

Колегія суддів також вважає обґрунтованою відмову суду першої інстанції в задоволенні клопотання ПАТ «ЕРКО+Запоріжжя» про призначення у справі судово-економічної експертизи у зв'язку з наявністю у сторін відмінностей в розрахунках сум заборгованості за тілом кредиту та за відсотками за його користування, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

За змістом положень ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» Вищий господарський суд України зазначає, що із сукупності норм матеріального і процесуального права (Закону України «Про судову експертизу» та ст. 41 ГПК України) вбачається, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

При цьому, неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Дослідивши викладені в клопотанні ПАТ «ЕРКО+Запоріжжя» питання, які відповідач пропонував суду поставити для вирішення судової експертизи, колегія суддів дійшла висновку, що вирішення цих питань не потребують спеціальних знань. Крім того, вказані питання носять правовий характер з огляду на те, що вони безпосередньо є предметом дослідження судом в межах цієї справи, у зв'язку з чим, вони не можуть бути поставлені на вирішення судової експертизи.

Крім того, надані суду першої інстанції розрахунок заборгованості за користування кредитом «ПАТ «ПУМБ» та контр-розрахунок, наданий ПАТ «ЕРКО+ Запоріжжя», не є складними або великими за обсягом, і порядок розрахунку платежів передбачений в кредитному договорі №839/071к/07 від 18.04.2007р.

Матеріали справи в достатньому обсязі містять надані сторонами належні і допустимі, в розумінні ст. 34 ГПК України, докази щодо обставин виконання ними спірного кредитного договору, тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність необхідності в проведенні судово-економічної експертизи у даній справі.

Колегія суддів також не приймає до уваги посилання скаржника на недійсність укладеного між сторонами кредитного договору №839/071к/07 від 18.04.2007р. з моменту його укладання, з підстав того, що він був підписаний від імені ПАТ «ЕРКО+Запоріжжя» особою, яка не мала повноважень на його укладання, як безпідставні, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2013р. у даній справі відмовлено в задоволенні первісного позову ПАТ «ЕРКО+Запоріжжя» про визнання недійсними спірних кредитного договору та договору іпотеки та укладених до них додаткових угод за цими підставами.

Інші доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, також не приймаються колегією суддів, як безпідставні, оскільки правомірність висновків місцевого господарського суду підтверджується фактичними обставинами справи та наявними у справі матеріалами.

З огляду на викладене, судом першої інстанції повно з'ясовані усі обставини, що мають значення для справи, норми матеріального права місцевим господарським судом застосовані правильно. За таких обставин, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «ЕРКО+Запоріжжя», м.Запоріжжя є такою, що не підлягає задоволенню.

Судові витрати за апеляційне оскарження, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ЕРКО+Запоріжжя», м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 16.12.2013р. у справі №5009/4401/12 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Запорізької області від 16.12.2013р. у справі №5009/4401/12 - залишити без змін.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий Л.В. Ушенко

Судді К.В. Богатир

О.І. Склярук

Повний текст постанови складено та підписано 11 березня 2014 року.

Надруковано: 6 прим.

1 прим. - скаржнику;

2 прим. - відповідачу;

1 прим. - ГСЗО

1 прим. - у справу;

1 прим. - ДАГС