Постанова

від 28.05.2009 по справі 15/423-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/423-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 травня 2009 р.                                                                                    № 15/423-08  

            Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

            Головуючого судді                                    Кочерової Н.О.

            суддів                                                          Мамонтової О.М.

                                                                                 Черкащенка М.М.

За участю представників сторін:

від позивача Люсий В.Ю. (дов. від 25.05.09р.)

від відповідача не з'явилися

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Практика" на рішення господарського суду Херсонської області від 16.10.08р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 18.12.08р.  

у справі № 15/423-08

за позовом ТОВ "Практика", м. Керч

до ПП "Ідея", м. Херсон

про стягнення боргу

                                                 В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.10.08р. у справі № 15/423-08 (суддя Клепай З.В.) відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "Практика" до ПП "Ідея" про стягнення 8 178,80грн.

         Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.12.08р. (головуючий Кричмаржевський В.А., судді Мойсеєнко Т.В., Хуторной В.М.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 16.10.08р. та постанову від 18.12.08р. скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Згідно розпорядження заступника голови Вищого господарського суду України від 25.05.09р. № 02-02-10/229 розгляд касаційної скарги здійснено колегією суддів у складі: головуючий суддя –Кочерова Н.О., судді –Мамонтова О.М. і Черкащенко М.М.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ПП "Ідея" в період з 01.02.07р. по 01.03.07р. використовувало рекламні площини ТОВ "Практика", що підтверджується двостороннім актом № 0000032 від 01.03.07р., за яким вартість наданих орендних послуг складає 9 523,75грн. Рахунок-фактуру від 23.01.07р. орендар оплатив частково, на суму 2 900грн. (платіжна вимога-доручення № 934 від 29.01.07р.) на 500грн. (платіжна вимога-доручення № 69 від 28.02.08р.) та на 1 000грн. (платіжне доручення № 423 від 13.10.08р.).

12.09.08р. ТОВ "Практика" звернулося з позовом до ПП "Ідея" про стягнення 6 123,75грн. боргу за надані послуги, 1 764,28грн. інфляційних збитків (за березень 2007р. –січень 2008р., березень –липень 2008р.) та 290,77грн. 3% річних (з 01.03.07р. по 27.02.08р. і з 01.03.08р. по 31.08.08р.).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.10.08р. у справі № 15/423-08, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.12.08р., у задоволенні позову відмовлено на підставі ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, оскільки позивач не звертався до відповідача з вимогою про сплату боргу.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Судами встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з майнового найму.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.  

Апеляційним господарським судом встановлено, що строк оплати рекламних площин сторонами не був погоджений, позивач не надсилав відповідачеві вимоги про сплату боргу. Відтак, господарські суди обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржені рішення та постанова прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 –11111  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -                                

                                    П О С Т А Н О В И В:    

Касаційну скаргу ТОВ "Практика" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 16.10.08р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 18.12.08р. у справі № 15/423-08 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                           Н.О. Кочерова

Судді:                                                                                  О.М. Мамонтова                                                                   

                                                                                            М.М. Черкащенко