Постанова

від 26.05.2009 по справі 7/37-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/37-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 26 травня 2009 р.                                                                                    № 7/37-07  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого      Демидової А.М.

суддів :Кота О.В.,Малетича М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО"

на  постановуЖитомирського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 р.

у справі№ 7/37-07

за  позовом ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО"

доТОВ "Агродім-Іва"

простягнення 81323, 85 грн.

та за зустрічним позовом ТОВ "Агродім-Іва"

доТОВ "ТРИДЕНТА АГРО"

простягнення 126720 грн. збитків

за участю представників:

від позивача за первісним позовом-  Дорогань О.М.

від відповідача за первіснимпозовом

-  не з'явились

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2008 р. ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до ТОВ "Агродім-Іва" та просило за наслідком уточнення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, стягнути з відповідача 73722, 98 грн. основного боргу, 24278, 11 грн. пені, 3956, 70 грн. відсотків річних, 23812,61 грн. інфляційні, 5160, 60 грн. штраф.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідач порушив свої зобов'язання в частині належної оплати за придбані у позивача засоби захисту рослин.

В свою чергу ТОВ "Агродім-Іва" звернулось до господарського суду Вінницької області з зустрічним позовом до ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" про стягнення з ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" збитків в розмірі 126720 грн.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 15.10.2008 р. (суддя Балтак О.О.) первісний позов задоволено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 р. (судді Щепанська Г.А., Гулова А.Г., С.С.) рішення господарського суду Вінницької області від 15.10.2008 р. в частині відмови в задоволенні зустрічного позову скасовано, зустрічний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою, ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення залишити без змін, скарга мотивована порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 02.03.2006 р. між ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" (продавець) та ТОВ "Агродім-Іва" (покупець) укладено договір № 02/03/06-01 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення  платежу (надалі –Договір), який визначав умови купівлі-продажу засобу захисту рослин.

Згідно п.п. 2.1, 2.2 Договору, асортимент товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі товару, ціна визначаються у додатках, рахунках  та накладних документах, що є невід'ємною частиною договору; всі рахунки та накладні документи, що виписані у період дії договору є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 5.3 Договору оплата товару проводиться наступним чином: - 20% від вартості товару згідно з додатком оплачується  покупцем протягом трьох робочих днів з моменту виставлення продавцем рахунку - фактури;    - 80% від вартості товару згідно з додатком оплачується покупцем у строк до 01.11.2006 р. без виставлення  рахунку - фактури. Додатками до договору №2 від 02.03.2006р., №2 від 03.05.2006р., №3 від 12.05.2006р. сторони передбачили асортимент товару, його кількість, термін поставки та ціну.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Як встановлено судами, на виконання умов договору ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" поставила ТОВ "Агродім-Іва" товар на загальну суму 104826, 98 грн., що підтверджується видатковими накладними, наявними в матеріалах справи (т. 1, а.с. 18-31). Натомість відповідач зобов'язання з оплати товару належним чином не виконав, у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 73722, 98 грн. Наявність заборгованості відповідачем не заперечується.

Встановивши обставини справи, зокрема те, що ТОВ "Агродім-Іва" не сплатило грошові кошти за отримані нафтопродукти, надавши належну юридичну оцінку відносинам сторін, врахувавши положення ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526 ЦК України, суди дійшли мотивованих висновків про наявність у ТОВ "Агродім-Іва" зобов'язання сплатити грошові кошти за отриманий товар.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з обґрунтованими висновками судів, про задоволення позову в частині стягнення заборгованості у розмірі 73722, 98 грн.

Як вбачається з матеріалів справи спір у даній справі виник з приводу несплати ТОВ "Агродім-Іва" за поставлений товар згідно Договору.

Отже, вказаний борг за одержані послуги на підставі договору є грошовим зобов'язанням ТОВ "Агродім-Іва" перед ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО". Грошове зобов'язання складається з грошової суми, яку боржник зобов'язаний сплатити кредитору і на інших підставах окрім договірних, що передбачені цивільним законодавством.

Такі підстави передбачені, зокрема, ст. 625 ЦК України згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з цим грошовими зобов'язаннями ТОВ "Агродім-Іва" перед ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

З огляду на зазначене, висновки судів про наявність підстав для стягнення з ТОВ "Агродім-Іва" індексу інфляції та процентів річних є законним та обґрунтованими.

У відповідності до п. 8.4 Договору, за несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф у розмірі 7% від вартості товару та інші штрафні санкції згідно чинного законодавства.

Згідно п. 8.2 договору, за прострочення виконання зобов'язання покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі 0,08% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.  

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано врахувавши положення п.п.8.2, 8.4 Договору та Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань" дійшли правомірних висновків про стягнення з відповідача штрафу та пені.

ТОВ "Агродім-Іва" звернулося до господарського суду із зустрічною позовною заявою про стягнення з ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" 126720 грн. збитків.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ "Агродім-Іва" посилалось на те, що ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" в порушення умов Договору та додатку №1 до Договору, яким передбачено поставка гербіциду "Зелек супер" у кількості 100 л. у термін до 05.05.2006 р.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Агродім-Іва" замовило гербіцид "Зелек супер" у кількості 100л. з розрахунку 850 г/га для знищення бур'янів на полях, що були засіяні озимим ріпаком. Застосування вказаного гербіциду дозволено у період з кінця квітня до початку травня. Оскільки гербіцид "Зелек супер" було поставлено лише 05.06.2006 р., тобто у фазі цвітіння ріпаку, коли забороняється обробіток культури гербіцидом, ріпак залишився необробленим, що призвело до зниження врожайності та валового збору зерна. Так, із запланованої врожайності 20 ц/га ТОВ "Агродім-Іва"  у 2006 р. фактично отримало 11,2ц/га. За рахунок такої врожайності ТОВ "Агродім-Іва" недоотримало в загальному 1056 центнерів ріпаку на суму 126720, 00 грн.

З огляду на зазначене, ТОВ "Агродім-Іва" вважає що в зв'язку із тим, що ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" вчасно не поставило гербіцид воно зазнало збитків.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Отже, враховуючи, що ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" порушило взяті на себе зобов'язання щодо поставки гербіциду "Зелек супер" до 05.05.2006 р., а ТОВ "Агродім-Іва" в зв'язку з цим було позбавлено можливості застосування вказаного гербіциду, що призвело до втрати урожаю, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих та підставних висновків про те, що ТОВ "Агродім-Іва" дійсно зазнало збитків у зв'язку із не вчасною поставкою гербіциду.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 р. у справі № 7/37-07 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                    А.М. Демидова

С у д д і                                                                                         О.В. Кот

                                                                                                       М.М. Малетич