Постанова

від 26.05.2009 по справі 38/222пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

38/222пн

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 26 травня 2009 р.                                                                                    № 38/222пн  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:суддів:Панової І.Ю.,Продаєвич Л.В.,Хандуріна М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуУправління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька

 на рішення

 та постанову   господарського суду Донецької області від 22.01.2009Донецького апеляційного господарського суду від 10.03.2009

у справі№38/222пн

за позовом

доУправління Пенсійного фонду України в Київському районі м. ДонецькаДонецького фізико-технічного інституту          ім. О.О. Галкіна, м. Донецьк  

провідшкодування шкоди у сумі 18059,71 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:не з'явилися

від відповідача:не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.03.2009 (судді: Москальова І.В. –головуючий, Величко Н.Л.,             М'ясищев А.М.) залишено без змін рішення господарського суду Донецької області від 22.01.2009 (суддя: Радіонова О.О.), яким відмовлено у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька (надалі –УПФУ в Київському районі м. Донецька) до Донецького фізико-технічного інституту ім. О.О. Галкіна про зобов'язання відповідача відшкодувати матеріальну шкоду за видачу недостовірних документів у сумі 18059,71 грн.

Доповідач: Продаєвич Л.В.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, УПФУ в Київському районі м. Донецька звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою про їх скасування через неповне з'ясування обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, просить прийняти нове рішення про задоволення позову, оскільки вважає, що внаслідок надання відповідачем недостовірних відомостей у довідках про заробіток для обчислення пенсії виникла переплата пенсії гром.               Лаптієнку А.Я. за період з 05.11.2002 по 20.08.2007 у сумі 18059,71 грн.

Вимоги, викладені в касаційній скарзі, УПФУ в Київському районі             м. Донецька обґрунтовує тим, що господарськими судами не було прийнято до уваги, що пенсія наукового працівника визначається у відсотках заробітної плати, на яку нараховувалися страхові внески, отриманої за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту), а заробіток, отриманий не за трудовою угодою відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" не враховується.

Донецький фізико-технічний інститут ім. О.О. Галкіна у поясненнях на касаційну скаргу просить залишити судові акти без змін, посилаючись на те, що справа за даним позовом розглядалася в адміністративному суді, позивачем підтверджена правомірність довідки №509 на момент її видачі, оскільки зміни в законодавстві щодо нарахування пенсій науковим працівникам були внесені з 2004 року.

Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 12.05.2009, надіслана сторонам у справі –13.05.2009 року), проте, сторони не скористалися правом, наданим їм статтею 22 Господарського процесуального кодексу України щодо участі у засіданні суду касаційної інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що УПФУ в Київському районі м. Донецька за заявою гром. Лаптієнка А.Я., який є працівником Донецького фізико-технічного інституту ім. О.О. Галкіна, на підставі довідки останнього від 01.11.2002 №509 була призначена пенсія за віком згідно зі статтею 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Зазначена довідка видана за період роботи з 01.11.2000 по 31.10.2002 року.

29.05.2007 Донецьким фізико-технічним інститутом ім. О.О. Галкіна була видана довідка за №263 про фактичний заробіток, що враховується для обчислення пенсії гром. Лаптієнка А.Я. за період з 01.07.2000 по 31.12.2005 року.

УПФУ в Київському районі м. Донецька, посилаючись на те, що в довідках №509 та №263 виявлені розбіжності у фактичному заробітку, переплата пенсії гром. Лаптієнку А.Я. за період з 05.11.2002 по 20.08.2007 у результаті надання недостовірних відомостей відповідачем про заробіток складає 18059,71 грн., яку УПФУ в Київському районі м. Донецька просить стягнути з Донецького фізико-технічного інституту ім. О.О. Галкіна як шкоду, завдану неправомірними діями, згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статтею 1166 Цивільного кодексу України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний господарський суд, виходив із того, що різні суми заробітку вказані тому, що при видачі довідки №509 від 01.11.2002 були включені суми виплат по трудових угодах, оплата по яких проводилась працівнику додатково до заробітної плати за основним трудовим договором відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", а при видачі довідки №263 від 29.05.2007 зазначені виплати у довідку не включені у зв'язку з набранням з 01.01.2004 змін до вказаного Закону; акти перевірок правильності видачі довідок від 18.02.2008 та від 13.06.2008, що надані позивачем у підтвердження позовних вимог, не визначають наявності помилок при видачі довідки №509, а також порушень під час нарахування   гром. Лаптієнку А.Я. збору на обов'язкове пенсійне страхування; факт неналежного нарахування цього збору щодо виплат, які були включені у довідку №509, УПФУ в Київському районі м. Донецька не спростовує.

При прийнятті оскаржуваних судових актів суди попередніх інстанцій врахували те, що підставою для покладення відповідальності за заподіяну шкоду є, зокрема, вина, і вказали, що з боку відповідача немає протиправної поведінки, що підтверджено постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.07.2008 у справі №2-а-8744/08, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.11.2008року.

На підставі встановлених фактичних обставин справи місцевим господарським судом з'ясовані дійсні права та обов'язки сторін та правомірно відмовлено у задоволенні позову.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, повторно розглядаючи справу, повно та об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішення та постанові судів попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком господарських судів про відсутність підстав для застосування до відповідача відповідальності на підставі статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", якою передбачено, що підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Як вбачається з оскаржуваних судових актів, судами попередніх інстанцій встановлений факт достовірності інформації, яка була викладена в вищезазначених довідках Донецького фізико-технічного інституту                     ім. О.О. Галкіна.

Також колегія суддів касаційної інстанції вважає, що господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності за шкоду, передбаченої статтею 1166 Цивільного кодексу України.

Цією статтею встановлені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільним законодавством розподіл відповідальності на договірну і позадоговірну (деліктну) полягає у тому, що форми і розміри позадоговірної  відповідальності визначаються тільки законом, у той час як договірної відповідальності –як законом, так і умовами договору.

Згідно з пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 із наступними змінами "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Відсутність хоча б одного з елементів, що становлять склад цивільного правопорушення, не дає підстав для покладення відповідальності за заподіяну шкоду.

Зважаючи на вказане, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій правильно зазначили про недоведеність позовних вимог належними доказами.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не є підставами для скасування або зміни оскаржуваних судових актів.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька – залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 22.01.2009 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.03.2009 у справі №38/222пн –залишити без змін.

Головуючий:                                                                                   І.Панова

Судді:                                                                                         Л. Продаєвич

                                                                                                              М.Хандурін