Постанова

від 03.03.2014 по справі 820/819/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 березня 2014 р. № 820/819/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Білової О.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кабанова Д.С.,

за участі представників: позивача - Мартиросяна Т.Е., відповідача - Ковальчука Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Філіп Морріс Україна" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Філіп Морріс Україна" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0000014200 від 06.08.13 та № 0000024200 від 06.08.13, обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт перевірки №35/42.0-10/00383231 від 18.07.13, на підставі якого податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення 0000014200 від 06.08.13 та № 0000024200 від 06.08.13. Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними, оскільки позивач мав реальні господарські правовідносини з його контрагентом - ПП «БМТ-Стиль». Отже, на його думку, він мав право на формування податкового кредиту з ПДВ та витрат з податку на прибуток.

Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на висновки акту перевірки, яким встановлено наявність по ланцюгу господарських відносин контрагента позивача, ПП «БМТ-Стиль», з ТОВ «Нумовал тек», директора якого визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 205 КК України, а також з ТОВ «Нодексепт», ТОВ «ІТС Груп ЛТД», ТОВ «Вертхаус», які зареєстровані без наміру здійснення господарської діяльності.

Представник позивача - Приватного акціонерного товариства "Філіп Морріс Україна" Мартиросян Т.Е. - в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів Ковальчук Т.О. - проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях до позовної заяви.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства по правовідносинах з ПП «БМТ-Стиль» з податку на прибуток за 2010 рік та податку на додану вартість за період з 01.08.10 по 30.09.10.

За результатами перевірки податковим органом було складено акт №35/42.0-10/00383231 від 18.07.13 (т. 1 а.с. 15-33), висновками якого встановлено порушення позивачем:

-п.п. 7.2.3. п.7.2 ст.7, п.п. 7.4.1. п.7.4.4, п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» - завищено податковий кредит на загальну суму 219094,5 грн., у т.ч. по періодам: по декларації за серпень 2010 року на 214687,5грн., по декларації за вересень 2010 року на 4407,0 грн.

- п.п. 7.2.3. п.7.2 ст.7, пп. 7.4.1,7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» - занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 219094,5 грн., у т.ч. по періодам: по декларації за серпень 2010 року на 214687,5грн., по декларації за вересень 2010 року на 4407,0 грн.

- п. 3.1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 273868,0 грн., в тому числі: за 9 місяців 2010 року - на 273868,0 грн..

На підставі акту перевірки №35/42.0-10/00383231 від 18.07.13 податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000014200 від 06.08.13 (т. 1 а.с. 45), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 273868,13 грн., в тому числі за основним платежем - 219094,5 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 54773,63 грн. та № 0000024200 від 06.08.13 (т. 1 а.с. 47), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 342335,00 грн., в тому числі за основним платежем - 273868,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 68467,00 грн.

За результатами оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку до вищих податкових органів були прийняті рішення про відмову в задоволенні скарг ПрАТ "Філіп Морріс Україна".

На підставі акту перевірки та додаткових пояснень представника відповідача судом встановлено, що суми донарахованих податкових зобов'язань були визначені відповідачем, оскільки, на думку податкового органу, відсутній об'єкт оподаткування по господарським відносинам між ПрАТ "Філіп Морріс Україна" та ПП «БМТ-Стиль», позивач діяв без належної обачності, йому мали бути відомі порушення, яких припускається ПП «БМТ-Стиль». Так, в акті перевірки від 09.04.2013 № 387/22.6/30867048 ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС про проведення документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП«БМТ - Стиль» (код 30867048) з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість під час взаємовідносин з ТОВ «Нумовал Тек» (код ЄДРПОУ 36885675), ТОВ «Нодексепт» (код ЄДРПОУ 37032829), ТОВ «ІТС Груп ЛТД» (код ЄДРПОУ 37120396) та ТОВ «Вертхаус» (код ЄДРПОУ 36482703)за період з 01.03.2010 по 31.12.2011, встановлено, що згідно з вироком Дарницького районного суду від 20.09.2011 по справі № 1-844/11 стосовно засновника та директора ТОВ «Нумовал Тек» (код ЄДРПОУ 36885675) гр. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні фіктивного підприємництва з метою прикриття незаконної діяльності, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України. ТОВ «Вертхаус» (код ЄДРПОУ 36482703), ТОВ «Нодексепт» (код ЄДРПОУ 37032829), ТОВ «ІТС Груп ЛТД» (код ЄДРПОУ 37120396) «зареєстровані без наміру здійснення господарської діяльності та з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає в формуванні податкового кредиту в документах податкової звітності, з метою приховування реальних перерахувань, на підставі правочинів, які не дають право формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Тим самим, здійснюється незаконне формування податкового кредиту по безтоварним операціям з підприємствами-користувачами даної схеми.

З урахуванням висновків податкового органу судом досліджено порядок здійснення господарських відносин між Приватним акціонерним товариством "Філіп Морріс Україна" та ПП «БМТ-Стиль».

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що між зазначеними суб'єктами господарювання було укладено Договір поставки № 140 від 16.12.05, яким передбачено, що постачальник, ПП «БМТ-Стиль», з власних матеріалів виготовлює та постачає покупцю, ПрАТ "Філіп Морріс Україна", продукцію, відповідно до вимог покупця, в обсягах та кількості відповідно до офіційних заказів покупця, підготовлених на підставі комерційних пропозицій постачальника та які є невід'ємною частиною зазначеного договору (т.1 а.с. 86-89).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зазначеного договору постачальником, ПП «БМТ-Стиль», були виписані рахунки-фактури (т.1 а.с. 90-98), видаткові накладні №БМ-0003653 від 13.08.10, №БМ-0003704 від 18.08.10, №БМ-0003761 від 20.08.10, №БМ-0003762 від 20.08.10, №БМ-0003765 від 20.08.10, №БМ-0003770 відд 20.08.10, №БМ-0003773 від 20.08.10, №БМ-0003828 від 26.08.10, №БМ-0003845 від 27.08.10 (т.1 а.с.105-113) та податкові накладні №829 від 13.08.10, № 841 від 18.08.10, № 859 від 20.08.10, № 860 від 20.08.10, № 861 від 20.08.10, № 864 від 20.08.10, № 863 від 20.08.10, №872 від 26.08.10, № 873 від 27.08.10 (т.1 а.с.114-122).

Будь-яких порушень порядку виписки та заповнення податкових накладних в акті перевірки та під час їх дослідження в судовому засіданні, не встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи, отриманий від ПП «БМТ-Стиль» товар був оприбуткований позивачем в бухгалтерському обліку на підставі приходних ордерів (т. 1 а.с. 123-130) .

Також представником позивача надано та долучено до матеріалів справи первинні документи щодо використання товарів у власній господарській діяльності: довідку про використання ТМЦ, докази використання ТМЦ в спеціальних виставкових заходах та докази надання позивачу послуг з організації та проведення таких заходів (т.1 а.с.131, 162-197 т.2 а.с.168-208).

Щодо посилання податкового органу в акті перевірки на недоліки заповнення видаткових накладних ПП «БМТ-Стиль», суд зазначає наступне.

Аналіз видаткових накладних свідчить про те, що вони не містять такого обов'язкового реквізиту як "посада особи, відповідальної за здійснення господарської операції". Проте, це не призводить до втрати ними юридичної сили, оскільки з вищенаведених фактів та наявних у справі доказів вбачається не тільки фактичне отримання товару, а також відображення в бухгалтерському обліку позивача на підставі видаткових накладних господарських операцій згідно приходних ордерів, а також використання вказаних товарів у власній господарській діяльності ПрАТ "Філіп Морріс Україна" на підставі актів про списання матеріалів (т.2 а.с. 180-208).

Більш того, зміст видаткових накладних містить інші відомості, що дають змогу ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції, зокрема, особисті підписи представників обох сторін, печатка контрагента ПП «БМТ-Стиль», штамп підрозділу, який отримав товари з прізвищем уповноваженої особи та датою отримання товарів.

Щодо посилання податкового органу в акті перевірки на обов'язкову наявність у позивача товарно-транспортних накладних на підтвердження реальності проведення господарських операцій, суд зазначає наступне.

Аналіз змісту Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року (далі - Правила перевезення) вказує на те, що вони не регламентують порядок та питання в сфері оподаткування, а первинні документи, складені під час здійснення операцій перевезення вантажів є підставою для формування податкового кредиту та валових витрат саме по вказаних операціях. Тому Правила перевезення безпосередньо не підлягають застосуванню під час визначення правомірності формування податкового кредиту та витрат по операціям поставки.

З копій виписок банку про сплату коштів на адресу контрагента позивача вбачається, що обов'язок оплати за товар згідно договору поставки виконаний позивачем в повному обсязі.(т. 1а.с. 99-104).

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що доводи Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про відсутність об'єктів оподаткування по господарським операціям позивача із контрагентом ПП «БМТ-Стиль» є безпідставними.

Як вбачається з наданого представником позивача до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ПП «БМТ-Стиль», зазначене підприємство знаходилося за юридичною адресою в перевіряємий період, записів щодо не підтвердження відомостей про юридичну особу до ЄДР не вносилося.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено статус відомостей Єдиного державного реєстру. Так, нормами зазначеної статті передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

З огляду на зазначене, позивач обґрунтовано мав підстави враховувати відомості з ЄДР відносно свого контрагента з метою вирішення питання про співпрацю.

Також, в акті перевірки зазначено, що продукція, придбана на підставі договору поставки № 140 від 16.12.05, була придбана для проведення маркетингових заходів, направлених на збільшення обсягів продажу. При здійсненні цих заходів продукція безкоштовно надавалася фізичним особам в якості гарантованих подарунків за придбання продукції ПрАТ "Філіп Морріс Україна". При здійсненні безоплатної роздачі подарунків підприємством відображено у складі валового доходу по декларації з податку на прибуток вартість розданих ТМЦ та нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток.

Таким чином, з досліджених судом в ході розгляду справи доказів не підтверджено здійснення позивачем правочинів з ПП «БМТ-Стиль» без мети настання реальних наслідків, встановлено наявність у позивача первинних документів, які є підставою для формування податкового кредиту та валових витрат по господарським операціям з придбання товарів, а також документів, що підтверджують використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Також згідно ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8 КАС України, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

З огляду на зазначене, при дослідженні порядку ведення платником податків податкового обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток відсутні підстави для врахування обставин порушення контрагентом такого платника податків порядку ведення господарської діяльності по ланцюгу постачання з ТОВ «Вертхаус» (код ЄДРПОУ 36482703), ТОВ «Нодексепт» (код ЄДРПОУ 37032829), ТОВ «ІТС Груп ЛТД».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ та валових витрат по взаємовідносинам з ПП «БМТ-Стиль».

Крім того, суд звертає увагу на те, що зазначений період діяльності позивача вже перевірявся відповідачем в ході планової виїзної перевірки, на підставі чого було складено акт перевірки № 42/42-1/00383231 від 18.04.12 (т. 1а.с. 51-166) Вказаною перевіркою не було встановлено будь-яких порушень порядку оподаткування операцій позивача з ПП «БМТ-Стиль».

Отже, відповідачем не доведено правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень № №0000014200 від 06.08.13, № 0000024200 від 06.08.13.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України через їх необґрунтованість.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення №0000014200 від 06.08.13 та № 0000024200 від 06.08.13 не є законним, а позовні вимоги позивача про їх скасування підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Філіп Морріс Україна" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000014200 від 06.08.13 та № 0000024200 від 06.08.13.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 11 березня 2014 року.

Суддя Білова О.В.

.