Рішення

від 11.03.2014 по справі 913/3303/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

11 березня 2014 року Справа № 913/3303/13

Провадження №9/913/3303/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛ-Транссервіс" , м. Луганськ

про повернення майна та стягнення 88103 грн. 48 коп.

суддя Ворожцов А.Г.,

секретар судового засідання Григорова А.А.

в присутності представників :

від позивача - не прибув ,

від відповідача - Ломакін В.М. , директор, довідка з ЄДР АА № 291813 від 08.02.11

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач звернувся з позовом про:

- повернення предмету лізингу за договором фінансового лізингу № ЭЛ/Кив-0243/ДЛ від 23.05.08 - вантажний автомобіль ТАТА LPT 613, шасі Y6D38132785L74165, реєстр. № АА8756НІ,

- стягнення з відповідача грошової суми в розмірі 88103,48 грн., у т.ч.: заборгованість за лізинговими платежами - 63442,19 грн., пеня - 3783,48 грн., додаткова винагорода - 20877,81 грн.

Вимоги позивача ґрунтуються на вищезгаданому договорі фінансового лізингу, згідно з яким він передав відповідачу автомобіль, що є предметом договору лізингу за актом прийому-передачі від 17.06.08.

Однак, починаючи з 16 червня 2012 року відповідач грошове зобов'язання щодо сплати лізингових платежів не виконує.

Позивач звертає увагу на те, що сторони домовились про реструктуризацію заборгованості з додаткової комісії в розмірі 38877,81 грн. згідно з додатковою угодою № 1 та заборгованості з лізингових платежів в розмірі 64501,05 грн. згідно з додатковою угодою № 2 відповідно до узгодженого графіку.

На час звернення з цим позовом до суду заборгованість з лізингових платежів складає 63442,19 грн., з додаткової комісії - 20877,81 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, яка складає 3783,48 грн.

Представник відповідача , ТОВ "МЛ-Транссервіс", з вимогами позивача не погодився, про що виклав у відзиві за № 2 від 05.02.14, суть якого зводиться до такого.

Щодо договору фінансового лізингу № ЭЛ /Кив-0243/ДЛ, то, на думку відповідача, він не може бути належним доказом та підставою предмету позову, оскільки цей договір датований 23 травня 2008 року, в той час, як державна реєстрація товариства відповідача здійснена лише 9 червня 2008 року.

Щодо спірного вантажного автомобіля ТАТА LPT, то він був предметом іншого договору лізингу, що укладений між позивачем та підприємцем Ломакіним В.М. 23 травня 2008 року.

Саме підприємець Ломакін В.М. прийняв цей автомобіль згідно з актом прийому-передачі та сплатив комісію за передачу предмета лізингу в розмірі 1119,50 грн., що підтверджується відповідним актом від 17.06.08, та сплачував лізингові платежі за узгодженим сторонами графіком.

Оскільки підприємець Ломакін В.М. є одним із засновників та директором товариства "МЛ-Транссервіс", з листопада 2008 року лізингові платежі за отриманий ним автомобіль здійснювало ТОВ "МЛ-Транссервіс".

На підтвердження своїх доводів відповідачем надані до справи відповідні документальні докази.

Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача та позицію відповідача, суд дійшов наступного висновку .

Спір виник через невиконання відповідачем грошового зобов'язання за договором фінансового лізингу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Пунктом 1 ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Матеріали справи містять договір фінансового лізингу № ЭЛ/Кив-0243/ДЛ від 23.05.08 (а.с. 18 - 23) та додаткові угоди № 1 від 01.10.10 та № 2 від цієї ж дати до нього (а.с. 14 - 16), згідно з цим договором позивач зобов'язався придбати у власність предмет лізингу та передати його в тимчасове платне користування відповідачу на умовах Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів , що є додатком № 1 до договору, а відповідач - прийняти це майно та своєчасно сплачувати лізингові платежі, що передбачені відповідним графіком, який є додатком № 3 до договору.

Як стверджує позивач, він виконав свої зобов'язання та передав відповідачу вантажний автомобіль ТАТА LPT 613, шасі Y6D38132785L74165, реєстр. № АА8756НІ, що підтверджується актом прийому-передачі від 17.06.08 (а.с. 24).

17 липня 2013 року спірний договір лізингу припинив свою дію, однак раніше, починаючи з 18 червня 2012 року відповідач грошове зобов'язання щодо сплати лізингових платежів не виконував.

Разом з тим, з фактичних обставин та наданих відповідачем вбачається таке.

Спірний договір датований 23 травня 2008 року, в той час, як державна реєстрація товариства відповідача виконкомом Луганської міськради здійснена лише 9 червня 2008 року, про що свідчить відповідний штамп на титульному аркуші статуту ТОВ "МЛ-Транссервіс" (а.с. 97) та Свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 227034 (а.с. 96).

Реєстрація ТОВ "МЛ-Транссервіс" у податковій службі здійснена 10-го, а печатка, відбиток якої проставлений на копії спірного договору, наданої позивачем до матеріалів справи, була отримана та зареєстрована 17 червня 2008 року, про що свідчить відповідний штамп на зворотній стороні Свідоцтва про держреєстрацію.

Щодо спірного вантажного автомобіля ТАТА LPT, то він був предметом іншого договору лізингу, що укладений між позивачем та підприємцем Ломакіним В.М. 23 травня 2008 року за № ЭЛ /Кив-0243/ДЛ (а.с. 101 - 104).

Саме підприємець Ломакін В.М. прийняв цей автомобіль згідно з актом прийому-передачі (а.с. 105) та сплатив комісію за передачу предмета лізингу в розмірі 1119,50 грн., що підтверджується відповідним актом від 17.06.08, та сплачував лізингові платежі за узгодженим сторонами графіком.

Вирішуючи цей спір, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Таким чином, щодо спірного договору (правочину) має діяти правило, згідно з яким цей договір мали укладати лише особи, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, оскільки порушення цієї вимоги тягне визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків, здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення спірного договору 23 травня 2008 року особа лізингоотримувача (відповідач) не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки цієї особи взагалі не існувало.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЛ-Транссервіс" набуло цивільних прав та обов'язків з моменту його державної реєстрації, яка відбулася лише 9 червня 2008 року.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, у т.ч. й вимоги щодо наявності необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Таким чином, з порушенням положень ст. 203 ЦК України, ст. 215 ЦК України пов'язує недійсність договору, як одного з видів правочинів.

Оскільки спірний договір не відповідає вимогам, встановленим у статті 203 ЦК України, суд, користуючись правом, наданим йому нормою п. 1 ст. 83 ГПК України, визнає цей договір недійсним як такий, що суперечить законодавству.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються порівну на обидві сторони, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій обох сторін.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 83 п. 1, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову ТОВ "Елемент Лізинг" відмовити.

2. Визнати договір фінансового лізингу № ЭЛ/Кив-0243/ДЛ від 23.05.08, укладений між позивачем, ТОВ "Елемент Лізинг" , та відповідачем, ТОВ "МЛ-Транссервіс" , недійсним.

3. Зобов'язати відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЛ -Транссервіс" , 91057, м. Луганськ, вул. 30 років Перемоги, буд. 43-а, код 35937491, повернути позивачу, Товариству з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" , 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, оф. 603, код 34832663, вантажний автомобіль ТАТА LPT 613, шасі Y6D38132785L74165, реєстр. № АА8756НІ.

4. Стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛ -Транссервіс" , 91057, м. Луганськ, вул. 30 років Перемоги, буд. 43-а, код 35937491, на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" , 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, оф. 603, код 34832663 витрати зі сплати судового збору в сумі 1975 грн. 71 коп.

Наказ видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення підписане 12.03.14 .

Суддя А.Г. Ворожцов