Постанова

від 21.05.2014 по справі 913/3303/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.05.2014 справа №913/3303/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Попков Д.О. Марченко О.А., Татенко В.М. при секретарі судового засідання Кулявець Ю.В. за участі представників сторін: від позивачане з'явився; від відповідача від третьої особине з'явився; не з'явився розглянувши апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг", м.Київ на рішення господарського суду Луганської області від 11.03.2014р. (повний текст підписано 12.03.2014р.) у справі№913/3303/13 (суддя Ворожцов А.Г.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг", м.Київ до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні ВідповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "МЛ-Транссервіс", м.Луганськ Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Луганськ проповернення майна та стягнення 88103грн. 48 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг", м.Київ звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛ-Транссервіс", м.Луганськ про повернення предмету лізингу та стягнення 88103,48 грн., з яких заборгованість за лізінговими платежами - 63442,19 грн., пеня - 3783,48 грн., додаткова винагорода - 20877,81 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 11.03.2014р. (суддя Ворожцов А.Г.) в задоволенні позовних вимог відмовлено та визнано договір фінансового лізингу № ЭЛ/Кив-0243/ДЛ від 23.05.2008р. недійсним, але зобов'язано Відповідача повернути предмет лізингу Позивачеві у якості наслідків недійсності вказаного договору.

Рішення місцевого суду вмотивовано відсутністю у Відповідача необхідного обсягу цивільної дієздатності на момент укладання спірного договору фінансового лізингу від 23.05.2008р., зважаючи на дату створення Відповідача як юридичної особи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг", м.Київ, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 11.03.2014р. у справі №913/3303/13 та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає не надання правової оцінки факту укладання 04.09.2008р. наявної в матеріалах справи угоди про заміну сторони у договорі фінансового лізингу № ЭЛ/Кив-0243/ДЛ від 23.05.2008р., уколеного із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5

Розпорядженням В.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 30.04.2014р. за результатами автоматичного розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., судді Татенко В.М., Радіонова О.О.

Ухвалою від 30.04.2014р. суд порушив апеляційне провадження та призначив її розгляд у судовому засіданні на 19.05.2014р. о 14:15 годин та залучив до участі у справі у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5, м. Луганськ.

Розпорядженням В.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 19.05.2014р. у зв'язку із виходом судді Марченко О.А. з відпустки, було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., судді Марченко О.А., Татенко В.М.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання згідно ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Представники Скаржника, Відповідача та Третьої особи у судовому засіданні 19.05.2014р. не з'явилися. Проте від Позивача 14.05.2014р. надійшло електронне повідомлення з проханням відкласти розгляд справи, яке судовою колегіє відхилено через необґрунтованість причин та доведеність позиції по суті спору до відома суду безпосередньо в апеляційній скарзі,а також - з огляду на викладену в листі від 15.05.2014р. позицію здійснювати розгляд за відсутністю представника. В свою чергу, від Відповідача та Третьої особи пояснень причин неявки або документів по суті скарги не надійшло, що розаом із тим, не заважає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, Позивач (Лізингодавець) та Відповідач (Лізингоотримувач) уклали договір фінансового лізингу № ЭЛ/Кив-0243/ДЛ (далі - Договір), датований 23.05.2008р., за умовами якого Лізингодавець зобов'язався придбати у власність предмет лізингу та передати його в тимчасове платне користування відповідачу на умовах даного договору і Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів (далі Правила), що є додатком № 1 до договору.

Відповідно до Додатку №2 до Договору предметом лізингу є транспортний засіб ТАТА LPT 613, шасі Y6D38132785L74165, відносно якого сторонами був складений акт прийому-передачі, датований 17.06.2008р.

Пунктом 5.2. договору розмір лізингових платежів визначений у сумі 172 132,90 грн.

Пунктом 3.1.6. Правил передбачено, що Лізингоотримувач зобов'язаний вчасно, відповідно до Графіка лізингових платежів (Додаток №3 до Договору лізингу - а.с.25), оплачувати лізингові платежі.

В свою чергу, з огляду на наявні в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.а.с.35-39) свідоцтва про державну реєстрацію, статут та довідку управління статистки щодо Відповідача (а.с.а.с.96-99), місцевим судом цілком правомірно було встановлено, що Лізингоодержувача як юридичну особу було зареєстровано лише 09.06.2008р. і тільки 17.06.2008р. було надано дозвіл на виготовлення печатки, відбиток якої проставлено на договорів фінансового лізингу № ЭЛ/Кив-0243/ДЛ 23.05.2008р., порушення зобов'язань за яким з боку Відповідача визначено у якості підстав позовних вимог.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, відносно цього ж самого предмету лізингу між Позивачем (Лізингодавець) та Третьої особою (Лізингоодержувач), який є одним з учасників Відповідача згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 23.05.2008р. був укладений договір фінансового лізингу № ЭЛ/Кив-0243/ДЛ (а.с.а.с.101-104), і саме Третій особі був переданий означений предмет згідно акту приймання-передачі від 17.06.2008р. (а.с.104 зворотна сторона). Факт такої передачі майна саме Третій особі підтверджує і Позивач за змістом апеляційної скарги.

В подальшому, між Позивачем (Лізингодавець), Третьої особою (Лізингоотримувач-1) та Відповідачем (Лізингоотримувач-2) 04.09.2008р. було укладено угоду про заміну сторони в договорі фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Кив-0243/ДЛ від 23.05.2008р. (укладеного між Позивачем і Третьої особою), за умовам якої права та обов'язки Лізингоотримувача-1 за Договором фінансового лізингу №ЭЛ/Кив-0243/ДЛ від 23.05.2008р. переходять від Лізингоотримувача-1 до Лізингоотримувача-2.

Актом прийому-передачі від 04.09.2008р. до вказаної угоди про заміну сторони Лізингоотримувач-1 передав, а Лізингоотримувач-2 прийняв предмет лізингу, зазначений у Додатку №2 до Договору.

Як вже зазначалося вище, Господарський суд Луганської області відмовив в задоволенні позовних вимог, при цьому визнав спірний договір фінансового лізингу недійсним в порядку п.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України та застосував реституційна наслідки його недійсності у вигляді повернення предмету лізингу від Відповідача до Позивача.

Оцінюючи правильність застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального законодавства в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог апеляційної скарги з огляду на таке:

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, за змістом означеної норми та ч.ч.2, 4 ст.202 цього Кодексу наявність принаймні двох суб'єктів правовідносин - сторін договору - є обов'язковою умовою його вчинення.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги до чинності правочину, зокрема особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності , яка, в свою чергу, відносно юридичних осіб у відповідності до приписів ст.ст.91, 92 Цивільного кодексу України не може виникнути і існувати до моменту державної реєстрації створення відповідної юридичної особи.

Достовірно встановлений за наявними матеріалами справи і не спростований Скаржником факт виникнення Відповідача як юридичної особи після укладення нібито із ним договору фінансового лізингу № ЭЛ/Кив-0243/ДЛ від 23.05.2008р. об'єктивно зумовлює недотримання означених вище вимог щодо суб'єктного складу та дієздатності, а, відтак, є належною у розумінні ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою для визнання такого договору недійсним, зокрема, - за власною ініціативою суду в порядку п.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

Недійсність договору, яким Позивач обґрунтував наявність захищуваних шляхом подання розглядуваного позову суб'єктивних прав, у світлі приписів ст.ст.216, 236 Цивільного кодексу України зумовлює висновок про відсутність таких прав та неможливість їх порушення і судового захисту у розумінні ст.ст.15, 16 цього Кодексу та ст.1 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання Скаржника на факт укладення тотожного договору із Третьої особою та запровадження у подальшому заміну сторони Лізингоодержувача на Відповідача жодною мірою не впливає на обґрунтованість висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог, адже такі вимоги ґрунтувалися саме на договорі від 23.05.2008р., нібито укладеному із Відповідачем безпосередньо - заяви про зміну підстав позову в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України не подавалося, що унеможливлює їх самостійну заміну судом незважаючи на наявність в матеріалах справи угоди від 04.09.2008р. про заміну сторони в договорі фінансового лізингу транспортних засобів між Позивачем та Третьою особою №ЭЛ/Кив-0243/ДЛ від 23.05.2008р.

Разом із тим, правомірно відмовивши у задоволені позовних вимог через обґрунтоване визнання з власної ініціативи недійсним договору, пов'язаного із предметом спору, місцевим судом із порушенням норм процесуального і матеріального права та всупереч фактичних обставин справи безпідставно було запроваджено з власної ініціативи у якості реституційного наслідку повернення Відповідачем предмету лізингу на користь Позивача.

Так, у відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України здійснювані судом як органом державної влади права обмежені підставами, повноваженнями та способом, що передбачені Конституцією та законами України. В свою чергу, ст.83 Господарського процесуального кодексу України не передбачає права суду з власної ініціативи запроваджувати реституційні наслідки недійсності договору. Наразі, згадувана місцевим судом в переглядуваному рішення ст.216 Цивільного кодексу України в частині 5 надає можливість суду з власної ініціативи застосовувати наслідки недійсності лише нікчемного правочину.

Між тим, визнаний судом недійсним договір фінансового лізингу № ЭЛ/Кив-0243/ДЛ від 23.05.2008р. між Позивачем та Відповідачем є оспорюваний, а не нікчемним у розумінні ст.215 Цивільного кодексу України.

Отже, запровадження судом наслідків недійсності оспорюваного договору, вимоги щодо яких не були предметом позову (за змістом заяви повернення предмету лізингу обумовлювалося Позивачем припиненням відповідного договору) є можливим виключно в порядку виходу за межі позовних вимог згідно п. 2 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, однак відповідної заяви Позивачем з цього приводу не подавалось.

Більш того, наявні в матеріалах справи документи та встановлені на їх підставі апеляційним судом обставини, вказують на те, що спірне майно не отримувалося Відповідачем від Позивача за актом приймання-передачі від 17.06.2008р., складеним на виконання визнаного недійсним договору. Таке майно було отримано Відповідачем від Третьої особи на виконання угоди про заміну сторони від 04.09.2008р. за актом прийому-передачі від цієї ж дати. Отже, оскільки доказів визнання недійсним вказаної правової підстави - угоди від 04.09.2008р. - для набування Відповідачем спірного майна до матеріалів справи не надано, а реституційні заходи згідно ст.216 Цивільного кодексу України не можуть проводитися на користь особи, яка не є стороною такої угоди, остільки апеляційний суд не вбачає ані юридичних, ані фактичних підстав для повернення майна в межах розглядуваної справи.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги із віднесенням на рахунок Скаржника в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України понесених витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, та про скасування переглядуваного рішення на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.104 цього Кодексу в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛ-Транссервіс" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" вантажний автомобіль ТАТА LPT 613, шасі Y6D38132785L74165, реєстр. № АА8756НІ

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 83, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг", м.Київ на рішення Господарського суду Луганської області від 11.03.2014р. у справі №913/3303/13 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Луганської області від 11.03.2014р. у справі №913/3303/13 скасувати частково - в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛ-Транссервіс" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" вантажний автомобіль ТАТА LPT 613, шасі Y6D38132785L74165, реєстр. № АА8756НІ, виключивши абзац третій резолютивної частини вказаного рішення.

3. В іншій частині Рішення Господарського суду Луганської області від 11.03.2014р. у справі №913/3303/13 залишити без змін.

4. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Д.О. Попков

Судді: О.А. Марченко

В.М. Татенко

Надруковано 6 прим.:1. Позивачу; 2. Відповідачу; 3. Третій особі; 4. У справу; 5. ДАГС; 6. ГСЛО