Ухвала

від 03.03.2014 по справі 816/6514/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2014 р.Справа № 816/6514/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання: Вовченко І.В

за участю представника позивача: Приходько О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Малого приватного підприємства "Ребоб" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2014р. по справі № 816/6514/13-а

за позовом Малого приватного підприємства "Ребоб"

до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області , Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області треті особи ОСОБА_3 , Публічне акціонерне товариство " ПІРЕУС БАНК МКБ"

про визнання неправомірними та скасування постанов, визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Мале приватне підприємство "Ребоб", звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати неправомірною та скасування постанови від 26.03.2013 року про стягнення витрат в сумі 2752 грн. 85 коп.; визнання неправомірною та скасувати постанову від 26.03.2013 року про стягнення виконавчого збору в сумі 446562 грн. 42 коп.; визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця з не забезпечення надходження на депозитний рахунок суду всіх коштів, отриманих від продажу заставленого майна та складання належного розрахунку з розподілу цих коштів; визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця з невинесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу у відповідності до ст. 47 ч.1 п. 8 Закону України "Про виконавче провадження" та зобов'язання державного виконавця прийняти таку постанову та повернути виконавчий документ стягувачу без виділення в окреме виконавче провадження суми виконавчого збору та подальшого його стягнення з боржника.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що виконавчий збір стягнутий постановою від 26.03.2013 року з пропуском шестимісячного строку, встановленого ст. 250 ГК України. Вказує, що на підставі ч. 5 ст. 28 та п. 3 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем з виручених від прилюдних торгів сум мало бути утримано 10% в якості сплати виконавчого збору, чого державним виконавцем зроблено не було. Вважає, що рішення суду неможливо було виконати у добровільному порядку, а виконавчий збір має стягуватися не з підприємства позивача, а з боржника ОСОБА_3 Зазначає, що державний виконавець, здійснивши реалізацію заставленого майна, навіть у разі, якщо він законно та обґрунтовано прийняв рішення про стягнення виконавчого збору, повинен був розподілити фактично стягнуті суми наступним чином: 138428,45 грн. - витрати на проведення виконавчих дій; 92905 грн. - виконавчий збір (10% від фактично стягнутої суми); сума, що залишилась - стягувачу. Вважає, що після розподілу сум державний виконавець повинен був скласти акт про те, що коштів, які надійшли від звернення стягнення на заставлене майно, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, та винести постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 8 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження". Пояснює, що сума, яка підлягає утриманню в якості витрат на проведення прилюдних торгів в розмірі 138428,45 грн. є завищеною та у порушення п. 12.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень частина коштів від продажу заставленого майна була направлена не на депозитний рахунок, а на рахунок організації, яка проводила торги.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 р. по справі № 816/6514/13-а відмовлено в задоволенні позову.

Стягнуто з Малого приватного підприємства "Ребоб" (ідентифікаційний код 13948864, місцезнаходження: вул. Солганна, б. 14Б, м. Кременчук Полтавська область) до Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 4129 (чотири тисячі сто двадцять дев'ять) гривень 20 (двадцять) копійок на розрахунковий рахунок № 31213206784002, отримувач коштів: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, 22030001, код за ЄДРПОУ: 38019510, банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області, код банку: 831019, Код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу: Судовий збір, за позовом Малого приватного підприємства "Ребоб", Полтавський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35521510.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 р. по справі № 816/6514/13-а та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Відповідач до суду апеляційної інстанції не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області у цивільній справі №1615/1005/2012 р. від 13.04.2012 року позовні вимоги ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" до фізичної особи ОСОБА_3, Малого приватного підприємства "Ребоб" про стягнення заборгованості за кредитним договором № КЛ/08-2 від 04.02.2008 року задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" заборгованість за кредитним договором в розмірі 540466,41 доларів США та штраф в сумі 75000 грн. 00 коп. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності Малому приватному підприємству "Ребоб" (код ЄДРПОУ 13948864), а саме: нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та які складаються з: складу комплектуючих, літ. З, літ. з1, літ. ЗГ, загальною площею 656,4 кв.м; механізованого складу, літ. Ш, загальною площею 200,0 кв.м.; літ. Л, літ. Лп, загальною площею 371,4 кв.м. За рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому законодавством порядку предмету іпотеки, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" до ОСОБА_3 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № КЛ/08-2 від 04.02.2008 року, що складає 540466,41 доларів США та 75000 грн. штрафу. Визначити спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження. /а.с. 60-66/.

У даній справі на виконання судового рішення, яке набрало законної сили 24.04.2012 року, Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" видано два виконавчих листа:

- виконавчий лист у справі № 1615/1005/2012 р., виданий 22.05.2012 року /а.с. 84/, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" заборгованість за кредитним договором в розмірі 540466,41 доларів США та штраф в сумі 75000 грн. 00 коп. За змістом даного виконавчого листа боржником є ОСОБА_3, а стягувачем - ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" /а.с. 84/;

- виконавчий лист у справі № 1615/1005/2012 р., виданий 22.05.2012 року /а.с. 57/, про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності Малому приватному підприємству "Ребоб" (код ЄДРПОУ 13948864), а саме: нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та які складаються з: складу комплектуючих, літ. З, літ. з1, літ. ЗГ, загальною площею 656,4 кв.м; механізованого складу, літ. Ш, загальною площею 200,0 кв.м.; літ. Л, літ. Лп, загальною площею 371,4 кв.м. За рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому законодавством порядку предмету іпотеки, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" до ОСОБА_3 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № КЛ/08-2 від 04.02.2008 року, що складає 540466,41 доларів США та 75000 грн. штрафу. Визначити спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження.

За змістом даного виконавчого листа боржником є Мале приватне підприємство "Ребоб", а стягувачем - ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" /а.с. 57/.

За виконавчим листом №1615/1005/2012, виданим Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області 22.05.2012 року, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Мороз С.В. відкрито виконавче провадження, про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 32970325 від 14.06.2012 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності Малому приватному підприємству "Ребоб" (код ЄДРПОУ 13948864), а саме: нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та які складаються з: складу комплектуючих, літ. З, літ. з1, літ. ЗГ, загальною площею 656,4 кв.м; механізованого складу, літ. Ш, загальною площею 200,0 кв.м.; літ. Л, літ. Лп, загальною площею 371,4 кв.м. За рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому законодавством порядку предмету іпотеки, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" до ОСОБА_3 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № КЛ/08-2 від 04.02.2008 року, що складає 4390624,28 грн. та 75000 грн. штрафу. Визначити спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження /а.с. 58/.

14.06.2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Мороз С.В. винесено постанову ВП № 32970325 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою, зокрема, накладено арешт на нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та які складаються з: складу комплектуючих, літ. З, літ. з1, літ. ЗГ, загальною площею 656,4 кв.м; механізованого складу, літ. Ш, загальною площею 200,0 кв.м.; літ. Л, літ. Лп, загальною площею 371,4 кв.м., що належать боржнику Малому приватному підприємству "Ребоб" /а.с. 98-99/.

За результатами проведених прилюдних торгів складено протокол проведення прилюдних торгів № 17-0181/13, за замістом якого переможцем торгів стало ТОВ "СОЛУМ" /а.с. 107/.

26.03.2013 року, в межах виконавчого провадження ВП № 32970325, державним виконавцем винесено: постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, якою з боржника Малого приватного підприємства "Ребоб" стягнуто виконавчий збір у розмірі 446562,42 грн. /а.с. 14/ та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, якою з боржника Малого приватного підприємства "Ребоб" стягнуто в дохід держави витрати на проведення виконавчий дій у сумі 2752,85 грн. /а.с. 15/.

29.04.2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Л.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 8 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" /а.с. 126-127/.

Позивач не погодився з постановою від 26.03.2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору та постановою від 26.03.2013 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом про визнання вказаних постанов протиправними та скасування, а також про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця з не забезпечення надходження на депозитний рахунок суду всіх коштів, отриманих від продажу заставленого майна та складання належного розрахунку з розподілу цих коштів; визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця з невинесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу у відповідності до ст. 47 ч.1 п. 8 Закону України "Про виконавче провадження" та зобов'язання державного виконавця прийняти таку постанову та повернути виконавчий документ стягувачу без виділення в окреме виконавче провадження суми виконавчого збору та подальшого його стягнення з боржника.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця з не винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу у відповідності до ст. 47 ч. 1 п. 8 Закону України "Про виконавче провадження" та зобов`язання державного виконавця прийняти таку постанову та повернути виконавчий документ стягувачу без виділення в окреме виконавче провадження суми виконавчого збору та подальшого його стягнення з боржника є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Мороз С.В. на підставі заяви стягувача від 29.05.2012 № 107/12 про примусове виконання виконавчого листа №1615/1005/2012, виданого Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області 22.05.2012 року, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 32970325 від 14.06.2012 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності Малому приватному підприємству "Ребоб" (код ЄДРПОУ 13948864), а саме: нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та які складаються з: складу комплектуючих, літ. З, літ. з1, літ. ЗГ, загальною площею 656,4 кв.м; механізованого складу, літ. Ш, загальною площею 200,0 кв.м.; літ. Л, літ. Лп, загальною площею 371,4 кв.м. За рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому законодавством порядку предмету іпотеки, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" до ОСОБА_3 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № КЛ/08-2 від 04.02.2008 року, що складає 4390624,28 грн. та 75000 грн. штрафу. Визначити спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження /а.с. 95/.

У постанові про відкриття виконавчого провадження від 14.06.2012 року зазначено про необхідність боржнику самостійно виконати рішення в 7-денний термін з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та вказано, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк, виконання його в примусовому порядку буде здійснено зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

Вказана постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 23970325 від 14.06.2012 року направлена на адресу позивача разом із супровідним листом № 6808 від 14.06.2012 року та отримана останнім 19.06.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 96/.

У супровідному листі № 6808 від 14.06.2012 року позивача зобов'язано надати в 7-денний строк до відділу документальне підтвердження виконання рішення суду або письмову пояснення про причини його невиконання /а.с. 94/.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 32970325 від 14.06.2012 року позивачем не оскаржувалася. Доказів оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.06.2012 року суду першої інстанції не надано.

Згідно статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Таким чином, позивач, який у даному виконавчому провадженні ВП № 32970325 є боржником, після відкриття виконавчого провадження за погодженням з державним виконавцем мав право у строк до початку примусового виконання рішення передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом, тому суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги доводи позивача про неможливість добровільного виконання рішення суду.

Частиною 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з підпунктом 3.7.1 пункту 3.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Оскільки рішення у добровільному порядку позивачем не виконано, державним виконавцем було розпочато його примусове виконання та 26.03.2013 року винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, якою стягнуто з боржника Малого приватного підприємства "Ребоб" виконавчий збір у розмірі 446562,42 грн., тобто у розмірі 10 % суми, що підлягає стягненню, яка за змістом постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.06.2012 року складає 4465624,28 грн. /4390624,28 +75000/ /а.с. 58-59/.

Частинами 1, 2 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

У виконавчому листі №1615/1005/2012, виданому Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області 22.05.2012 року, за яким відкрито виконавче провадження ВП № 32970325, боржником визначено Мале приватне підприємство "Ребоб", а стягувачем - ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" /а.с. 57/.

За таких обставин, суд першої інстанції відхиляє доводи позивача про те, що виконавчий збір у виконавчому провадженні має стягуватися не з підприємства позивача, а з ОСОБА_3, оскільки боржником у даному виконавчому провадженні згідно з виконавчим листом є саме Мале приватне підприємство "Ребоб", а не ОСОБА_3

Також, суд першої інстанції правомірно вважає необґрунтованими доводи позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин приписів статті 250 Господарського кодексу України, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою для господарського-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 1 статті 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку.

Постановою про стягнення з боржника виконавчого збору від 26.03.2013 року до боржника Малого приватного підприємства "Ребоб" застосовано санкцію відповідальності майнового характеру за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання, яка не є адміністративно-господарською санкцією у розумінні Господарського кодексу України.

Таким чином, до спірних відносин приписи статті 250 Господарського кодексу України застосуванню не підлягають.

Суд відхиляє доводи позивача щодо винесення державним виконавцем у іншому виконавчому провадженні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 32970683 від 29.05.2013 року /а.с. 86/, якою стягнуто з ОСОБА_3 виконавчий збір у розмірі 446562,42 грн., оскільки зазначена вище постанова від 29.05.2013 року не є предметом розгляду у даній справі, а тому оцінка вказаної постанови від 29.05.2013 року виходить за межі предмету даного спору.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кошти виконавчого провадження складаються з: 2) авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 3) стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; 4) інших надходжень, що не суперечать законодавству.

До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: 1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; 2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; 4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 5) розміщення оголошення в засобах масової інформації; 6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; 7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

Матеріалами справи підтверджено, що в межах виконавчого провадження ВП № 32970325 державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 06.09.2012 року /а.с. 71/, якою призначено ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи" в особі директора Орзулова М.О. експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні та зобов'язано останнього надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна).

ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи" складено звіт про оцінку майна № 1234 за висновком якого вартість майна становить 929050 грн. /а.с. 179-181/.

Листом від 10.10.2012 року № 12004 "Щодо вартості майна боржника" відповідачем направлено на адресу сторін виконавчого провадження копію висновку та повідомлено, що згідно звіту про оцінку майна № 1234 від 02.10.2012 вартість описаних та арештованих нежитлових будівель становить 929050 грн. без ПДВ /а.с. 106, 186/.

Позивачем не надано до суду доказів оскарження вказаного висновку ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи".

Витрати за незалежну оцінку майна ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи" становили 2700 грн., що підтверджується рахунком - фактурою, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 73/.

26.03.2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Л.В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 1615/1005/2012, виданого 22.05.2012 року, у виконавчому провадженні ВП № 32970325 винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, якою стягнуто з боржника Малого приватного підприємства "Ребоб" в дохід держави витрати на проведення виконавчий дій в сумі 2752 грн. 85 коп. /а.с. 76/. Дана постанова затверджена начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Власюком Д.В. 26.03.2013 року.

Понесення відповідачем витрат на проведення виконавчих дій підтверджується актом державного виконавця про витрати на проведення виконавчих дій від 26.03.2013 року, затвердженим начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Власюком Д.В. 26.03.2013 року /а.с. 75/.

Таким чином, спірні постанови від 26.03.2013 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчий дій та про стягнення з боржника виконавчого збору винесені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Відтак, позовні вимоги про визнання неправомірною та скасування постанови від 26.03.2013 року про стягнення витрат в сумі 2752 грн. 85 коп. та про визнання неправомірною та скасування постанови від 26.03.2013 року про стягнення виконавчого збору в сумі 446562 грн. 42 коп., - є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Частиною 1 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Відповідно до пункту 3.1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 р. N 42/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 липня 1999 р. за N 480/3773, орган державної виконавчої служби укладає з організатором аукціону договір, яким доручає реалізацію майна організатору аукціону за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.

Розмір винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна не повинен перевищувати з урахуванням витрат, пов'язаних з організацією та проведенням реалізації майна, та податку на додану вартість 15 відсотків від вартості майна. При цьому витрати, пов'язані з організацією та проведенням реалізації майна, не повинні перевищувати 5 відсотків вартості реалізації майна. У разі якщо майно реалізоване за ціною, вищою від стартової, спеціалізована організація здійснює перерахунок винагороди пропорційно до збільшення ціни майна та зазначає у протоколі аукціону суму винагороди, яку покупець повинен додатково сплатити, а також рахунок спеціалізованої організації, на який необхідно сплатити дані кошти.

Як вбачається з матеріалів справи, що між відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг групп" укладено договір про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) № 17-0181/13 від 31.01.2013 року /а.с. 182-185/, предметом якого є здійснення сторонами дій, пов'язаних з виконанням умов Генерального договору про реалізацію арештованого майна, на яке звернуто стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень № 3 від 06.01.2012 року (далі - Генеральний договір), з наданням послуг з реалізації арештованого нерухомого майна шляхом його продажу на прилюдних торгах, на яке звернуто стягнення державним виконавцем при примусовому виконанні рішень судів та інших органів /пункт 1.1. договору/. За змістом пункту 1.3 договору на прилюдні торги передається арештоване майно (предмет іпотеки) нежитлові будівлі загальною площею 1227,8 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до пункту 3.1 договору винагорода Організатора прилюдних торгів за цим договором становить 14,9% з урахуванням ПДВ від продажної ціни предмета іпотеки (майна). Частина суми винагороди (5% від початкової ціни продажу предмета іпотеки) вноситься покупцем майна на рахунок Організатора прилюдних торгів як гарантійний внесок та після реалізації майна залишається Організатору прилюдних торів в рахунок оплати винагороди за надані послуги. Решта винагороди сплачується переможцем прилюдних торгів на підставі протоколу, шляхом внесення на рахунок Організатора прилюдних торгів різниці між сумою винагороди, яка підлягає сплаті за цим договором з урахуванням податку на додану вартість, і сумою гарантійного внеску, сплаченого покупцем до початку прилюдних торів та зарахованої до часткової сплати Відділом винагороди, передбаченої пунктом 3.1 договору.

Таким чином, умови договору відповідають вимогам пункту 3.1 Порядку реалізації арештованого майна.

Відповідно до протоколу проведення прилюдних торгів переможцем торгів № 17-0181/13 визначено ТОВ "СОЛУМ" із запропонованою ціною 929050 грн. без ПДВ. /а.с. 107/, що відповідає стартовій ціні, визначеній у договорі № 17-0181/13 /а.с. 183/.

Як вбачається з протоколу проведення прилюдних торгів № 17-0181/13 переможець зобов'язується внести кошти за придбане майно /нежитлові будівлі загальною площею 1227,8 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1/ в розмірі 790621 грн. 55 коп. з призначенням платежу: сплата за лот № 1 згідно протоколу проведення прилюдних торгів № 17-0181/13 від 20.03.2013, без ПДВ та кошти в сумі 91975 грн. 95 коп. з призначенням платежу: додаткова сума винагороди за послуги з реалізації майна, переможець ТОВ "СОЛУМ", в т.ч. ПДВ 15329 грн. 33 коп.

Протоколом № 17-0181/13 також визначено, що раніше внесений переможцем прилюдних торгів гарантійний внесок у розмірі 46452 грн. 50 коп. залишається як винагорода спеціалізованої організації в рахунок оплати наданих нею послуг з реалізації цього майна, в т.ч. ПДВ - 7742 грн. 08 коп.

Згідно з пунктом 5.1 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 р. N 68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 745/4038, на підставі копії затвердженого протоколу переможець прилюдних торгів протягом семи банківських днів з дня затвердження протоколу, не враховуючи дня проведення прилюдних торгів, здійснює розрахунки за придбане на прилюдних торгах майно в такому порядку: покупець перераховує на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби зазначену в затвердженому протоколі прилюдних торгів суму грошових коштів, яка дорівнює різниці між продажною ціною придбаного ним лота і сумою винагороди спеціалізованої організації за цим лотом, сплаченої на поточний рахунок організатора прилюдних торгів; сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок організатора аукціону, визнається частиною оплати покупцем придбаного ним на прилюдних торгах майна і залишається спеціалізованій організації в рахунок оплати наданих нею послуг з реалізації цього майна. Різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди спеціалізованої організації перераховується покупцем на поточний рахунок цієї організації.

Відповідно до пункту 6.1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 р. N 42/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 липня 1999 р. за N 480/3773, на підставі копії затвердженого протоколу переможці аукціону протягом семи банківських днів з дня затвердження протоколу, не враховуючи дня проведення аукціону, здійснюють розрахунки за придбані на аукціоні товари в такому порядку: покупець перераховує на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби зазначену в затвердженому протоколі аукціону суму грошових коштів, яка дорівнює різниці між продажною ціною придбаного ним лота і сумою винагороди спеціалізованої організації за цим лотом, сплаченої на поточний рахунок організатора аукціону; сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок організатора аукціону, визнається частиною оплати покупцем придбаного ним на аукціоні майна і залишається спеціалізованій організації в рахунок оплати наданих нею послуг з реалізації цього майна. Різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди спеціалізованої організації перераховується покупцем на поточний рахунок цієї організації.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "СОЛУМ" перераховано на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби кошти в сумі 790621,55 грн. платіжним дорученням № 280 від 22.03.2013 року із призначенням платежу: оплата за лот № 1 згідно протоколу проведення прилюдних торгів № 17-0181/13 від 20.03.2013 року без ПДВ /а.с. 108/.

Крім того, ТОВ "СОЛУМ" перераховано на рахунок спеціалізованої організації ТОВ "Укрспецторг Групп" кошти в сумі 91975,95 грн. платіжним дорученням № 279 від 22.03.2013 року із призначенням платежу: додаткова сума винагороди за послуги з реалізації майна (протокол № 17-0181/13 від 20.03.2013 року), переможець ТОВ "СОЛУМ", ПДВ-20%=15329,33 грн. /а.с. 109/.

Таким чином, на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби надійшли кошти у сумі, визначеній протоколом проведення прилюдних торгів № 17/0181/13.

Спеціалізованій організації ТОВ "СОЛУМ" перераховано кошти з урахуванням гарантійного внеску в загальній сумі 138428,45 грн. /91975,95 грн.+46452,50 грн./, що становить 14,9% від вартості майна та відповідає приписам пункту 3.1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 р. N 42/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 липня 1999 р. за N 480/3773.

Відтак, доводи позивача про завищення сум на оплату послуг торгуючої організації є необґрунтованими та судом до уваги не приймаються.

Суд першої інстанції правомірно відхилив доводи позивача про протиправність перерахування коштів безпосередньо організації, що проводила торги, а не безпосередньо на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, оскільки пунктом 6.1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 р. N 42/5, та пунктом 5.1 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 р. N 68/5, встановлено обов'язок покупця перерахувати різницю між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди спеціалізованої організації на поточний рахунок цієї організації, а не на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби.

Крім цього, згідно пункту 6.2 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 р. N 42/5, гарантійний внесок, унесений покупцем до початку аукціону, зараховується покупцю до купівельної ціни, іншим учасникам ця сума повертається протягом трьох банківських днів після закінчення аукціону. Гарантійний внесок у той самий строк також підлягає поверненню, якщо аукціон не відбувся.

Як вказано вище, приписами законодавства України передбачено, що розрахунки за придбані товари здійснюються шляхом перерахування коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби та на поточний рахунок спеціалізованої організації, однак, не встановлено обов'язку перераховувати кошти, отримані від продажу заставленого майна на рахунок суду.

Таким чином, судом не встановлено протиправної бездіяльності державного виконавця з незабезпечення надходження на депозитний рахунок суду всіх коштів, отриманих від продажу заставленого майна.

Відповідно частин 1, 2 статті 42 Закону України "Про виконавче провадження" розподіл стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаної від реалізації майна боржника) здійснюється у такому порядку: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми; 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені державним виконавцем відповідно до вимог цього Закону.

Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється по мірі їх стягнення.

Згідно з пунктом 12.13 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 N 512/5, після цього не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня ознайомлення з інформацією про надходження коштів державний виконавець у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне розпорядження (додатки 3, 4) (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу ДВС із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу ДВС. Указане розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається особі, відповідальній за ведення книги обліку депозитних сум, копія залишається у виконавчому провадженні.

Відповідно до пункту 12.17 цієї Інструкції у разі надходження суми, яка не задовольняє вимог усіх стягувачів, а також за необхідності відрахування виконавчого збору, витрат на виконання складається розрахунок, який затверджується начальником органу ДВС та долучається до матеріалів зведеного виконавчого провадження (кошти розподіляються на підставі розрахунку державного виконавця, а перераховуються на підставі розпорядження).

При цьому Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 N 512/5, на відміну від встановленої обов'язкової форми розпорядження (додаток 3) не встановлено обов'язкової форми розрахунку, з чого слідує, що розрахунок може бути включений державним виконавцем до відповідного розпорядження, оскільки останнє також затверджується начальником органу ДВС.

26.03.2013 року державним виконавцем Пецяк Л.В. складено розпорядження № 32970325, яке затверджено начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Д.В. Власюком 26.03.2013 року /а.с. 116/, та за змістом якого кошти в загальній сумі 790621,55 грн., які 22.03.2013 року надійшли на депозитний рахунок ГУЮ у Полтавській області необхідно перерахувати в сумі 716244,27 грн. на користь ПАТ "Піреус банк МКБ", кошти в сумі 71624,43 грн. - на користь держави як погашення виконавчого збору та кошти в сумі 2752,85 грн. - на користь держави як погашення витрат на проведення виконавчих дій.

Вказаним розпорядженням розподілено кошти із зазначенням точних сум та реквізитів рахунків для перерахування між державою /як погашення виконавчого збору та погашення витрат на проведення виконавчих дій/ та стягувачем ПАТ "Піреус Банк МКБ", визначено належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу.

Суд відхиляв доводи представника позивача про не направлення вказаного розпорядження боржнику, оскільки законодавством України не передбачено обов'язку державного виконавця направляти вказане розпорядження сторонам виконавчого провадження.

Зазначене розпорядження виконано у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 380 від 27.03.2013 року, № 376 від 27.03.2013 року, № 379 від 27.03.2013 року, № 377 від 27.03.2013 року, № 378 від 27.03.2013 року, копії яких наявні у матеріалах справи /а.с. 117-121/.

Беручи до уваги наведене вище, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця з не забезпечення надходження на депозитний рахунок суду всіх коштів, отриманих від продажу заставленого майна, та складання належного розрахунку з розподілу цих коштів - є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Матеріалами справи підтверджено, що 29.04.2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Л.В. у рамках виконавчого провадження ВП № 32970325 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, якою на підставі п. 8 ч. 1 ст. 47 та ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий лист № 1615/1005/2012, виданий Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області, про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності Малому приватному підприємству "Ребоб", а саме: нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та які складаються з: складу комплектуючих, літ. З, літ. з1, літ. ЗГ, загальною площею 656,4 кв.м; механізованого складу, літ. Ш, загальною площею 200,0 кв.м.; літ. Л, літ. Лп, загальною площею 371,4 кв.м. За рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому законодавством порядку предмету іпотеки, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" до ОСОБА_3 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № КЛ/08-2 від 04.02.2008 року, що складає 4390624,28 грн. та 75000 грн. штрафу. Визначити спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, - повернено стягувачеві, а також припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення /а.с. 125-127/.

Зі змісту постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.04.2013 року ВП № 32970325 вбачається, що постанова про стягнення виконавчого збору в окреме провадження не виділена. Із пояснень представників відповідачів у судових засіданнях встановлено, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 26.03.2013 року ВП № 32970325 в окреме провадження не виділялася.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 р. по справі № 816/6514/13-а суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Ребоб" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2014р. по справі № 816/6514/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 07.03.2014 р.