Справа № 500/3956/13-ц
Провадження № 2/500/271/14
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 лютого 2014 року
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючий - суддя Швець В.М.,
при секретарі Гончаренко М.Ю.
за участю позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський кредитний фонд» про визнання договору позики недійсним та стягнення суми
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський кредитний фонд» про визнання договору позики недійсним та стягнення суми.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив, що між позивачем та ТОВ «Європейський кредитний фонд» 15.05.2012року укладено договір позики за №00019 з ідентифікатором до нього «Умови надання платіжних доручень для корпорації програми «Європейський кредитний фонд», предметом якого є надання позивачу послуг з адміністрування системи, що умовно називається надання можливості на визначених в договорі умовах, стати партнером корпорації програми Товариства, метою якої є купівля позивачем програми товару, зазначеного в п.1 Договору позики №00019. Відповідно до п.1 Договору позики №00019, позивач, як партнер корпорації має право купити товар-побудові матеріали на суму 150000грн. За даним контрактом позивач сплачує:
- вступний внесок у розмірі 12000грн., який у п.3 Договору позики №00019 від 15.05.2012р. визначений як послуги Товариства з підготовки документів Партнера та подальшого їх супроводу, яка сплачена позивачем у повному обсязі як попередня сплата,
- щомісячний платіж -1088,33грн., з них тіло платежу-833,33грн. та 255грн.-сплата за обслуговування.
За період з 15.05.12р. по 07.03.2013р. на виконання умов контракту позивач сплатив 21900грн.
Відповідно до п.2.3 «Умови надання платіжних доручень для корпорації програми «Європейський кредитний фонд», які є обов'язковим додатком до договору позики № 00019, послуги, які є предметом договору, надаються шляхом формування корпорації партнерів програми, метою яких є придбання товару, який партнер визначає в договорі. Таким чином, виконання послуг з адміністрування системи полягає в тому, що позивач, як клієнт, сплачує передбачені контрактом кошти, а відповідач формує групу клієнтів за рахунок внесків які здійснюється позивачем - як Партнером за договором. Позивач, як клієнт, одержує право на отримання платіжного доручення по оплаті будівельних матеріалів на суму 150000грн. та обов'язок відрахувати відповідачу 5 % від суми платіжного доручення, тобто фінансовий ризик адміністратора ( п.6.6. Умов надання платіжних доручень).
Відповідно до методів визнання права на отримання позивачем платіжного доручення, передбачених договором та додатком № 1 до нього, таке визнання права здійснює відповідач на власний розсуд, при цьому право на купівлю мають не всі учасники системи, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість внесків ( п.п.5.1-5.11 Умов надання платіжних доручень, які є додатком № 1 до договору позики № 00019).
Контракт не містить строків або термінів отримання позивачем платіжного доручення на суму 150000 на придбання будівельних матеріалів, не передбачає будь-якої відповідальності відповідача за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання позивачем грошей, навіть у разі повної оплати вартості будівельних матеріалів, а саме суми 150000 грн. Однак Умовами ( що є додатком № 1 до договору позики № 00019) передбачено, що у випадку відмови клієнта від контракту, з нього утримується вартість підготовки документів та витрат, пов'язаних з реєстрацією позивача, як партнера до корпорації програми, що, відповідно до п.З Договору позики № 00019 від 15.05.2012р. складає 12000 грн.
Крім того, у п. 5 Договору позики № 00019 від 15.05.2012 року визначено, що відповідач має право не тільки тримати кошти позивача на своєму банківському рахунку а й розміщувати їх на депозитні рахунки в банківських установах та отримувати від цього доход. Даний пункт договору позики є повністю протиправним, та шахрайським, оскільки за гроші позивача за які його зобов'язують сплачувати відповідачу проценти, відповідач ще й отримує окремий прибуток, продаючи кошти позивача.
Після підписання договору позики № 00019 від 15 травня 2012 року позивач сплатив відповідачу 12000 грн., що підтверджується Актом прийому-передачі виконаних послуг, а саме за підготовку та укладання Договору позики № 00019 та за консультаційні послуги. З 21 червня позивач щомісячно сплачував внески по 1100 грн. на рахунок відповідача. Так позивачем було сплачено, крім 12000грн. - первісного внеску ще й 9900 грн. як щомісячний внесок, що підтверджується: квитанцією № 4419.490.1 від 21.06.2012р. 1100грн., квитанцією № 4820.92.1 від 05.07.2012р. 1100грн., квитанцією № 4820.44.3 від 03.08.2012р. 1100грн., квитанцією № 5517.98.1 від 07.09.2012р. 1100грн., квитанцією № 5790.225.3 від 18.10.2012р. 1100грн., квитанцією № 5790.37.1 від 04.12.2012р. 1100грн., квитанцією № 5790.290.1 від 19.12.2012р. 1100грн., квитанцією № 5790.230.1 від 28.01.2013р. 1100грн., квитанцією № 5276.116.2 від 07.03.2013р. 1100грн.
Позивач вважає, що Договір позики №00019 від 15 травня 2012 року та Додаток № 1 до договору № 00019 « Умови надання Платіжних доручень для корпорацій програми « Європейського кредитного фонду» не відповідають вимогам ст. 19 Закону України « Про захист прав споживачів», якою заборонена нечесна підприємницька практика, яка вводить споживача в оману, зокрема така, як утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем. Крім того, Договір позики №00019 від 15 травня 2012 року та Додаток № 1 до договору № 00019 « Умови надання Платіжних доручень для корпорацій програми « Європейського кредитного фонду» не відповідають вимогам п.4 ч.З, ч. 4 ст. 18 указаного Закону, оскільки містить несправедливі умови договору щодо його розірвання за бажанням клієнта з утриманням вступного внеску, адміністративних витрат але не містить будь-яких негативних наслідків для самого відповідача.
Відповідно до ч. 1, п.7 ч.З, ч.б ст. 19 Закону України « Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька діяльність забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність ( дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживача шляхом залучення його коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.
Оскільки позивач сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, відповідач без залучення власних коштів формував групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на отримання платіжного доручення на придбання товарів одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи Товариства з обмеженою відповідальністю « Європейський кредитний фонд» .
Таким чином, умови Договору №00019 від15.05.2012 року та Умови надання Платіжних доручень для корпорацій програми « Європейського кредитного фонду» є несправедливими та непрозорими і спрямовані на введення в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.
Відповідач в судове засідання викликався належним чином, але не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило. Враховуючи думку позивача, у відповідності до ст.224 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та ТОВ «Європейський кредитний фонд» 15.05.2012року укладено договір позики за №00019 з ідентифікатором до нього «Умови надання платіжних доручень для корпорації програми «Європейський кредитний фонд», згідно до якого позивач сплатив відповідачу 12000 грн., що підтверджується Актом прийому-передачі виконаних послуг, а саме за підготовку та укладання Договору позики № 00019 та за консультаційні послуги; з 21 червня позивач щомісячно сплачував внески по 1100 грн. на рахунок відповідача. Так позивачем було сплачено, крім 12000грн. - первісного внеску ще й 9900 грн. як щомісячний внесок, що підтверджується: квитанцією № 4419.490.1 від 21.06.2012р. 1100грн., квитанцією № 4820.92.1 від 05.07.2012р. 1100грн., квитанцією № 4820.44.3 від 03.08.2012р. 1100грн., квитанцією № 5517.98.1 від 07.09.2012р. 1100грн., квитанцією № 5790.225.3 від 18.10.2012р. 1100грн., квитанцією № 5790.37.1 від 04.12.2012р. 1100грн., квитанцією № 5790.290.1 від 19.12.2012р. 1100грн., квитанцією № 5790.230.1 від 28.01.2013р. 1100грн., квитанцією № 5276.116.2 від 07.03.2013р. 1100грн. Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується правилами ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст. 526 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57, 60,88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський кредитний фонд» про визнання договору позики недійсним та стягнення суми задовольнити.
Визнати недійсним договір позики № 00019 від 15.05.2012 року та додаток № 1 до договору позики № 00019 «Умови надання Платіжних доручень для корпорацій програми «Європейського кредитного фонду», який був укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю « Європейський кредитний фонд».
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський кредитний фонд» (ЄДРПОУ 38189836) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму в розмірі 21900грн. та судові витрати в розмірі -219грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
СуддяВ. М. Швець
Суд | Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2014 |
Оприлюднено | 14.03.2014 |
Номер документу | 37578977 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Швець В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні