Рішення

від 08.09.2015 по справі 500/3956/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/2564/15

Головуючий у першій інстанції Швець В. М.

Доповідач Сидоренко І. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого судді - Сидоренко І.П., суддів - Погорєлової С.О., Цюри Т.В., при секретарі - Колмакові В.І, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ Європейський кредитний фонд на заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20 лютого 2014р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Європейський кредитний фонд про визнання договору позики недійсним та стягнення суми, -

встановила:

20 червня 2013р. ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ТОВ Європейський кредитний фонд про визнання договору позики недійсним та стягнення суми.

В обґрунтування позову позивач вказав, що між ним та ТОВ Європейський кредитний фонд 15 травня 2012р. було укладено договір позики за №00019 з ідентифікатором до нього Умови надання платіжних доручень для корпорації програми Європейський кредитний фонд , предметом якого є надання йому послуг з адміністрування системи, що умовно називається надання можливості на визначених в договорі умовах, стати партнером корпорації програми Товариства, метою якої є купівля ним програми товару, зазначеного в п.1 Договору позики №00019.

Відповідно до п.1 вказаного Договору позики №00019, він, як партнер корпорації має право купити товар - побудові матеріали на суму 150000грн. За даним контрактом він сплачує:

-вступний внесок у розмірі 12000грн., який у п.3 Договору позики №00019 від 15.05.2012р., визначений як послуги Товариства з підготовки документів Партнера та подальшого їх супроводу, яка була сплачена ним у повному обсязі як попередня сплата,

-щомісячний платіж у розмірі 1088,33грн., з них тіло платежу - 833,33грн. та 255грн. - сплата за обслуговування.

Позивач вказав, що за період з 15 травня 2012р. по 07 березня 2013р. він на виконання умов контракту сплатив 21900грн.

Позивач вважав, що Договір позики №00019 від 15 травня 2012 року та Додаток № 1 до договору № 00019 Умови надання Платіжних доручень для корпорацій програми Європейського кредитного фонду не відповідають вимогам ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів , якою заборонена нечесна підприємницька практика, яка вводить споживача в оману, зокрема така, як утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем. Позивач вказав, що Договір позики №00019 від 15 травня 2012р. та Додаток № 1 до договору № 00019 Умови надання Платіжних доручень для корпорацій програми Європейського кредитного фонду не відповідають вимогам п.4 ч.3, ч. 4 ст. 18 указаного Закону, оскільки містить несправедливі умови договору щодо його розірвання за бажанням клієнта з утриманням вступного внеску, адміністративних витрат, але не містить будь-яких негативних наслідків для самого відповідача.

Посилаючись на те, що він (ОСОБА_1.) сплачував відповідачу кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, відповідач без залучення власних коштів формував групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на отримання платіжного доручення на придбання товарів одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи ТОВ Європейський кредитний фонд .

Позивач вважає, що умови Договору №00019 від 15 травня 2012р. та Умови надання платіжних доручень для корпорацій програми Європейського кредитного фонду є несправедливими та непрозорими, і спрямовані на введення в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

На підставі наведеного, позивач просив суд визнати недійсним договір позики № 00019 Умови надання Платіжних доручень для корпорацій програми Європейського кредитного фонду від 15 травня 2012р., стягнути з відповідача на його користь сплачені кошти в сумі 21900грн., судовий збір в розмірі 219грн. (а.с.2-3).

Справа розглянута в заочному порядку.

Заочним рішенням суду від 20 лютого 2014р. позов ОСОБА_1. задоволений. Визнано недійсним договір позики № 00019 від 15 травня 2012р. та додаток № 1 до договору позики №00019 Умови надання Платіжних доручень для корпорацій програми Європейського кредитного фонду , який був укладений між ОСОБА_1. та ТОВ Європейський кредитний фонд .

Судом стягнуто з ТОВ Європейський кредитний фонд на користь ОСОБА_1. суму в розмірі 21900грн. та судові витрати в розмірі 219грн.

Ухвалою суду від 05 листопада 2014р. заяву ТОВ Європейський кредитний фонд про перегляд заочного рішення Ізмаїльського міськрайонного суду від 20 лютого 2014р. по даній справі було залишено без задоволення (а.с.106).

В апеляційній скарзі ТОВ Європейський кредитний фонд просить заочне рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову у повному обсязі, посилаючись на те, що судом не в повному обсязі встановлені обставини по справі, оскільки оскаржуваний договір позики відповідає вимогам ст.203 ЦК України, статтям 18,19 Закону України Про захист прав споживачів . Судом не враховано, що з моменту отримання платіжного доручення та до повного закінчення всіх розрахунків у групі розірвання договору та додатків до нього за ініціативою партнера неможливо (а.с.110-112).

Відповідно до вимог ч.3 ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Тому з урахуванням вказаних вимог ч.3 ст.27 ЦПК України та тривалого часу розгляду вказаної справи, по якій було ухвалено оскаржене рішення суду ще 17 жовтня 2011р., судова колегія дійшла до висновку про розгляд справи у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглянута у відсутності представника апелянта, якій неодноразово викликався до суду апеляційної інстанції для з'ясування обставин по справі, та надання доказів по справі, але представник ТОВ Європейський фонд просив розглянути справу у відсутності ТОВ, що не заборонено вимогами ЦПК України.

Справа розглянута у відсутності позивача ОСОБА_1. і його представника, які неодноразово були сповіщені про слухання справи в суді апеляційної інстанції, та про надання відповідних доказів по справі. Останній раз позивач ОСОБА_1. був належним чином сповіщений про слухання справи на 08 вересня 2015р. за допомогою телефонного зв'язку відповідно до вимог ч.6 ст.74 ЦПК України, але з дати подання позову позивач і його представник взагалі не цікавляться рухом справи.

Частиною 3 ст.27 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Тому з урахуванням вказаних вимог ч.3 ст.27 ЦПК України, належного повідомлення сторін про слухання справи та тривалого часу розгляду вказаної справи, по якій було ухвалено оскаржене рішення суду ще 20 лютого 2014р., судова колегія дійшла до висновку про розгляд справи у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість заочного рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 15 травня 2012р. між ОСОБА_1. та ТОВ Європейський кредитний фонд було укладено договір позики за №00019, предметом якого є надання можливості стати Партнером корпорації програми Товариства, метою якої є купівля Партнером корпорації програми товару - будівельні матеріали вартістю 150000грн., термін платіжного періоду - 180 місяців; щомісячний платіж - 1088грн.33коп.; тіло платежу - 833грн.33коп. (а.с.4).

При цьому, п. 3 Договору №00019 від 15 травня 2012р. передбачена оплата послуг Товариства з підготовки документів Партнера та подальшого їх супроводу, оплата є договірною і визначається у розмірі 12000грн., які сплачуються Партнером шляхом перерахування 100% попередньої оплати на банківський рахунок Товариства, одночасно із підписанням сторонами даного Договору та Додатків до нього.

У Додатку №1 до Договору №00019 від 15 травня 2012р. містяться Умови надання Платіжних доручень для корпорацій програми Європейського кредитного фонду (а.с.5-6).

Зазначений договір та додаток до нього сторони підписали.

Як вбачається з Акту прийому-передачі виконаних послуг від 15 травня 2012р. по Договору позики №00019 від 15 травня 2012р., підписаного сторонами, надання інформаційно-консультаційних, консультаційно-роз'яснювальних, довідкових послуг з питань діяльності та подальшої участі партнера програми ТОВ Європейський кредитний фонд для отримання Платіжного Доручення, згідно Договору №00019 від 15 травня 2012р. виконано вчасно, якісно і в повному обсязі; вартість послуг складає 12000грн.(а.с.7).

З 21 червня 2012р. по 07 березня 2013р. позивач ОСОБА_1. періодично сплачував внески по 1100грн. на рахунок відповідача, що в загальному розмірі склало 9900грн. (а.с.9-13).

Інші платежі на виконання оспорюваного договору позивачем ОСОБА_1. не здійснювалися.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 17 ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів , послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Судом першої інстанції при ухвалені заочного рішення про задоволення позову ОСОБА_1. не було витребувано доказів про те, що діяльність ТОВ Європейський кредитний фонд є нечесною підприємницькою діяльністю з використанням пірамідальних схем, та вказані висновки суду першої інстанції зроблені лише на підставі викладених доводів позивача в позовній заяві.

Також судом першої інстанції не було звернуто увагу, не надано відповідну оцінку тому, що п.10 Договору визначений порядок розірвання Договору, та не встановлено чи звертався ОСОБА_1. згідно п.10.1, як Партнер з відповідною заявою до Товариства, на підставі якої договір підлягає розірванню.

Судом першої інстанції не звернуто увагу на те, що відповідно до п. 10.2. Договору, розірвання Договору за ініціативою Партнера з моменту набуття Договору та Додатків до нього юридичної сили, та до отримання Платіжного доручення регулюється наступним чином: повертається раніше сплачена Партнером сума тіла платежів протягом 21 дня після закриття програми Партнерів; а вартість підготовки використовується Товариством на покриття витрат, пов'язаних з реєстрацією Партнера до програми, тобто в даному випадку сума в розмірів 12000грн., яку вніс ОСОБА_1, взагалі не повертається.

Крім того, пунктом 10.4 Договору передбачено, що з моменту отримання Платіжного доручення, та до повного закінчення всіх розрахунків по заборгованості розірвання Договору та Додатків до нього за ініціативою Партнера не можливо .

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позивач ОСОБА_1. добровільно уклав договір з ТОВ Європейський кредитний фонд , ознайомившись зі всіма умовами договору, який на думку суду апеляційної інстанції є не зрозумілим, оскільки, має назву Договору позики, в той час, як ні ТОВ надає гроші в позику, а ОСОБА_1. повинний надавати гроші Товариству, та в Договорі взагалі відсутні дані які саме потрібно придбати для ОСОБА_1. будівельні матеріали. Але це було право ОСОБА_1. укласти такий договір, який в подальшому його не влаштував, у зв'язку з не отриманням ним чи грошей чи будівельних матеріалів чи інших бажаних для нього позитивних наслідків.

Судова колегія звертає увагу на те, що ОСОБА_1. не надав суду першої та суду апеляційної інстанції будь-яких доказів на підтвердження факту, що діяльність ТОВ Європейський кредитний фонд є нечесною підприємницькою діяльністю з використанням пірамідальних схем, та не звертався з заявою до відповідних органів про таку діяльність Товариства.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними відповідно до статей 229 - 233 ЦК правочин,

вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

У пункті 20 зазначеної постанови указано, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Звертаючись до суду з позовом, правовою підставою ОСОБА_1. зазначав ст.230 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

Позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що оспорюваний правочин був укладений внаслідок введення в оману, а також відсутні докази щодо невідповідності правочинів вимогам закону.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Позивач ОСОБА_1. не надав суду доказів того, що оспорюваний договір було вчинено під впливом обману.

З огляду на зазначені вимоги закону, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, визначивши, які правовідносини випливають із встановлених обставин справи, судова колегія виходить із відсутності підстав для задоволення позову, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ТОВ Європейський кредитний фонд - задовольнити.

Заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20 лютого 2014року - скасувати,ухвалити нове рішення.

У задоволені позову ОСОБА_1 до ТОВ Європейський кредитний фонд про визнання договору позики недійсним та стягнення суми - відмовити.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: І.П.Сидоренко

Судді: С.О.Погорєлова

Т.В.Цюра