Рішення

від 05.03.2014 по справі 906/1916/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" березня 2014 р. Справа № 906/1916/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

при секретарі Ковальчуку Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Шумило А.О. дов. від 17.01.2014;

від відповідача: Степанчук О.М. директор наказ №1 від 22.11.2012.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" (м.Кам'янець-Подільський, Хмельницької області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Правомаш" (м.Житомир)

про стягнення 46517,74грн.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні 13.02.3014 оголошувалась перерва до 05.03.2014.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" пред`явлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Правомаш" про стягнення 46517,74грн, з яких: 12100,18грн пені, 30007,56грн збитків по простою, 4410,00грн витрат на відрядження працівників.

12.02.2014 за вх. №2204 від відповідача надійшло клопотання, в якому останній на підставі ст. 77 ГПК України просить суд відкласти розгляд справи та продовжити строк вирішення спору для надання можливості врегулювати спір мирним шляхом.

Представник позивача в судовому засіданні 13.02.2014 надав письмові пояснення з додатками за вх. №2316/14 від 13.02.2014 (вих. №333 від 11.02.2014), в яких надає пояснення щодо збитків у вигляді оплати простою працівників позивача через порушення відповідачем термінів виконання робіт та витрат на відрядження працівників позивача у м. Житомир на ТОВ "Правомаш", в зв`язку з необхідністю приймання виконаних робіт згідно із п. 3.2. договору підряду №13/471 від 10.09.2013 та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 05.03.2014 надав письмові пояснення за вх. №3206/14 від 04.03.2014 (вих. №473 від 28.02.2013), в яких останній зазначає, що всі наведені підрядником доводи стосовно відсутності його відповідальності в прострочці робіт по договору №13/471 від 10.09.2013 року не відповідають дійсності. Крім того зазначає, що підрядник не ставив перед замовником вимог передбачених ст. 848 ЦК України, які є наслідком невиконання замовником вимог підрядника та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.03.2014 заперечив щодо позовних вимог, водночас письмового відзиву не надав.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.09.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" - замовник (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Правомаш"- підрядник (відповідач у справі) укладений договір підряду №13/471 з додатком (а.с. 9-12),

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В пункті 1.1 зазначеного договору сторони погодили, що замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик, власними силами і засобами провести ремонт барабана редуктора REDEX і здати їх замовнику відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п.1.2 договору, замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно п.2.1 договору, загальна вартість робіт за цим договором становить 55000,80грн з урахуванням ПДВ 20 %.

Розрахунки проводяться в безготівковому порядку в гривнях, на поточний рахунок відповідача, у формі 50 % - передоплати, на підставі отриманого рахунку фактури, інші 50 % вартості робіт сплачуються позивачем після підписання сторонами акту здачі -приймання робіт (п.2.3 договору).

На виконання умов договору 25.09.2013 та 28.11.2013 позивач перерахував відповідачу кошти в сумі 55000,80грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №7615 від 25.09.2013 та №8290 від 28.11.2013 (а.с. 13,14).

Відповідно до п.3.1 договору, роботи за цим договором повинні бути виконані якісно і своєчасно відповідно до умов договору, початок виконання робіт з моменту отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника. Термін здачі робіт 20 календарних днів з моменту здійснення замовником передоплати 50% вартості робіт відповідно до п.2.3 цього договору.

Отже, виходячи з умов договору відповідач зобов'язаний був виконати роботи до 15.10.2013.

Разом з тим, як вбачається з акту приймання передачі від 24.10.2013 (а.с. 49) при перевірці барабану редуктора REDEX по договору №13/471 від 10.11.2013 виявлено наступне: при обертанні барабану редуктора REDEX йде підклинювання та нагрівання.

Крім того, в зазначеному акті відповідач просить позивача надати для усунення наявних неполадок 5-8 робочих днів.

Як вбачається з матеріалів справи, листом №3447 від 15.11.2013 (а.с. 50) відповідач повідомив позивача, що барабан редуктора REDEX знаходиться на збірці та технічному випробуванні до 21.10.2013. При успішному випробуванні відповідач зобов'язався надати даний барабан редуктора REDEX 22.10.2013.

Разом з тим, відповідач передав позивачу барабан редуктора REDEX тільки 27.11.2013, що підтверджується актом приймання передачі виконаних робіт згідно договору №13/471 від 10.09.2013 (а.с. 38).

Таким чином відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо виконання робіт та поставки позивачу барабан редуктора REDEX.

За приписами ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно зі ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.526 ЦК України належним є виконання, що відповідає умовам договору, вимогам закону та інших актів цивільного законодавства.

Глава 50 Цивільного кодексу України регулює підстави припинення зобов'язання. Такими підставами, в тому числі є його виконання, проведене належним чином.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п.6.1 вищезазначеного договору, у разі невиконання або неналежного виконання (будь-якої з сторін) прийнятих на себе за цим договором зобов'язань, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,5% суми зазначеної в п.2.1. договору за кожен день прострочення виконання договірних зобов'язань, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с. 23), позивач нарахував суму пені за період з 15.10.2013 по 27.11.2013 сумі 12100,18грн.

Разом з тим, при нарахуванні суми пені позивач застосував відсоток пені в розмірі 0,5% від простроченої суми за кожний день прострочки, даний відсоток пені, є більшим, ніж встановлено договором.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму пені за період з 15.10.2013 по 27.11.2013 (включно):

- (55000,80 (договірна вартість робіт) х 13% (подвійна облікова ставка НБУ у відповідний період) : 365 (кількість днів у 2013 році) х 44 (кількість прострочених днів)= 861,92грн.

Таким чином, сума пені за період з 15.10.2013 по 27.11.2013 (включно) складає 861,92грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4410,00грн витрат на відрядження працівників позивача.

Суд вважає дану вимогу позивача обґрунтованою, виходячи з наступного.

Як вже зазначалось відповідно до п.3.1 договору, роботи за цим договором повинні бути виконані якісно і своєчасно відповідно до умов договору, початок виконання робіт з моменту отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника. Термін здачі робіт 20 календарних днів з моменту здійснення замовником передоплати 50% вартості робіт відповідно до п.2.3 цього договору.

Отже, виходячи з умов договору відповідач зобов'язаний був виконати роботи до 15.10.2013.

Як вбачається з матеріалів справи, листом №3447 від 15.11.2013 (а.с. 50) відповідач повідомив позивача, що барабан редуктора REDEX знаходиться на зборку та технічному випробуванні до 21.11.2013. При успішному випробуванні відповідач зобов'язався надати даний барабан редуктора REDEX 22.11.2013.

Згідно п.4.2 договору, здача-приймання робіт проводиться уповноваженими представниками сторін на території відповідача м.Житомир, пл.Смоленська,3.

На виконання умов договору та на підставі листа відповідача №3447 від 15.11.2013 (а.с. 50) щодо строку передачі барабану редуктора REDEX, 22.11.2013 позивач направив своїх працівників у відрядження до відповідача у м.Житомир.

Разом з тим, відповідач передав позивачу барабан редуктора REDEX тільки 27.11.2013, що підтверджується актом приймання передачі виконаних робіт згідно договору №13/471 від 10.09.2013 (а.с. 38).

Таким чином, позивач поніс витрати на відрядження працівників у період з 22.11.2013 по 27.11.2013 в сумі 4410,00грн, що підтверджується звітами про використання коштів, виданих на відрядження та посвідченнями про відрядження (а.с. 30-33).

Відповідно до абз.1 п.4 ч.2 Інструкції "Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон" затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59, за кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування працівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах сум, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 №98.

Як вбачається з матеріалів справи, працівникам позивача за час перебування у відрядженні по здачі приймання робіт з 22.11.2013 по 27.11.2013 було сплачено добові витрати в розмірі 2160,00грн (6 діб х 180 грн х 2 чол.). Факти відряджень працівників позивача підтверджуються копіями посвідчень на відрядження №137, №136 (а.с. 31, 33).

Крім цього, до витрат на відрядження входять: оплата на проживання у розмірі 2250,00грн. Дані суми підтверджуються звітами про використання коштів, виданих на відрядження №МД-0000489 від 28.11.2013, та №МД-0000490 від 28.11.2013 (а.с. 30, 32).

Таким чином, суд вважає що вищезазначені витрати на відрядження працівників позивача є збитками позивача, які завдані протиправними діями відповідача.

Позивач також просить стягнути з відповідача 30007,56грн збитків по простою.

Суд вважає дану вимогу необґрунтованою, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно з приписами ст.22 ЦК України, ч.2 ст.224 ГК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З огляду на положення ст.22 ЦК України та ст.224 ГК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов'язань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки - наслідком протиправної дії.

Отже, позивач мав довести наявність викладених ним обставин у спірних правовідносинах.

Як вбачається з розрахунку збитків (а.с. 24), позивач визначив розмір збитків завданих оплатою праці працівникам цеху Фарбування (ФАТА) через відсутність барабану REDEX.

В підтвердження нарахування суми збитків позивач надав суду листи обліку простоїв, табелі обліку робочого часу та платіжні доручення (а.с. 17-22, 25-28).

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про те, що в даному випадку, відсутній склад цивільного правопорушення, зокрема, відсутній причинний зв'язок між збитками, які виникли у позивача та протиправними діями відповідача.

Відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За змістом цієї норми права, підприємницька діяльність - це безпосередня самостійна систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку.

Отже, у суду відсутні підстави для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків - стягнення з відповідача в сумі 30007,56грн по простою.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.03.2014 заперечив щодо позовних вимог, водночас письмового відзиву не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 5271,92грн, з яких: 861,92грн пені, 4410грн витрат на відрядження працівників. В решті позову необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 525, 526 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Правомаш", 10025, м.Житомир, вул. Промислова 9/8, кв. 10, ідентифікаційний код 38428978 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна", 32300, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, просп. Грушевського 1/14, ідентифікаційний код 37863825 - 861,92грн пені, 4410грн витрат на відрядження працівників, 1720,50грн витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 11.03.14

Суддя Шніт А.В.

1-до справи.