Постанова

від 04.03.2014 по справі 920/1009/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2014 р. Справа № 920/1009/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М. , суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове Товариство з додатковою відповідальністю "Глобус", м. Київ (вх. №254 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 10.12.13 у справі № 920/1009/13

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове Товариство з додатковою відповідальністю "Глобус", м. Київ

до Виробничо-комерційної фірми "ВВВ" у формі спільного російсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю, м. Суми

про стягнення 50 000,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Страхове Товариство з додатковою відповідальністю "Глобус", м. Київ звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Виробничо-комерційної фірми "ВВВ" у формі спільного російсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю, м. Суми, відповідно до якого просив суд стягнути з відповідача на свою користь 50000,00 грн. відшкодування шкоди в порядку регресу.

Рішенням господарського суду Сумської області від 10 грудня 2013 року по справі № 920/1009/13 (суддя Джепа Ю.А.) в позові відмовлено.

Позивач з даним рішенням не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Позивач не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність доказів того, що дорожньо-транспортна пригода сталася саме безпосередньо внаслідок невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам дорожнього руху, оскільки судовим рішенням Зарічного району м. Суми, що набрало законної сили, встановлено факт настання ДТП та завдання матеріальних збитків потерпілому саме через відрив лівих задніх коліс, у зв'язку з неврахуванням незадовільного технічного стану автомобіля, під час керування ним.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористався, направлена на його юридичну адресу ухвала про призначення справи до розгляду, повернулась до Харківського апеляційного господарського суду з позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином".

В матеріалах справи міститься копія ухвали про порушення провадження у справі від 30.01.2014 р., яка була направлена відповідачеві за його адресою, що відповідає юридичній адресі, яка зазначена у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що міститься в матеріалах справи, в зв'язку з чим колегія суддів вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Позивач також своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористався, але надіслав клопотання про відкладення розгляду справи на інший строк в зв'язку з неможливістю забезпечити участь свого уповноваженого представника в призначене судове засідання.

Колегія суддів залишає надане відповідачем клопотання без задоволення, оскільки судом апеляційної інстанції були створені належні умови для всебічного та повного розгляду справи та сторони були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи. До того ж, позивач був не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Доказів неможливості такої заміни відповідачем також не представлено.

Згідно з п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 ГПК України.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 24.02.2014 року за відсутності представників сторін.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги позивача, виходячи з наступного.

Звертаючись до господарського суду, позивач зазначив про те, що 03 листопада 2012 року о 10 год. 20 хв. на автодорозі Суми-Полтава сталася дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були транспортний засіб TOYOTA Tundra, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить громадянину ОСОБА_1, та транспортний засіб МАЗ 544008, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ВКФ СПТОВ "ВВВ", під керуванням ОСОБА_2

Цивільно-правова відповідальність водіїв при експлуатації забезпеченого транспортного засобу - автомобіля марки МАЗ 544008, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована згідно Полісу № АВ/9805653 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове Товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" (позивач) та Виробничо-комерційна фірма "ВВВ" у формі спільного російсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю (відповідач).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідно до постанови Зарічного районного суду м. Суми від 03.12.2012 року по справі № 1805/12653/2012 визнано винним громадянина ОСОБА_2 у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди та правопорушення, передбаченого п. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та судом було встановлено, що ОСОБА_2 не врахував технічного стану транспортного засобу, що виразилось у відриві задніх коліс та попадання їх на автомобіль TOYOTA Tundra.

Виходячи з вищевикладеного, як зазначає позивач, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 25.12.2012 р. та з урахуванням ліміту відповідальності позивача по Полісу страхування № АВ/9805653, прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування в розмірі 50 000 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на абз. "г" п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 Цивільного кодексу України, відповідно до вимог яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування, за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідної за заподіяний збиток.

Позивач у позовній заяві зазначає, що з метою досудового врегулювання спору він звернувся до відповідача із вимогою № 1028-ЮРС від 18.03.2013 р. про відшкодування шкоди в порядку регресу на суму 50 000 грн. 00 коп., яка отримана 05.04.2013 р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення відправлення. Проте, 19.04.2013 року відповідач надав відповідь, в якій заперечував факт настання ДТП через технічну несправність застрахованого транспортного засобу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів того, що дорожньо-транспортна пригода сталася саме безпосередньо внаслідок невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху, в зв'язку з чим суд вважав неправомірним застосування до даних правовідносин, що склалися між сторонами, положень абз. «г» п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

10.09.2012 р., між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове Товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" (позивач) та Виробничо-комерційна фірма "ВВВ" у формі спільного російсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю (відповідач) було складено Поліс № АВ/9805653 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за умовами якого застраховано цивільно-правову відповідальність водіїв при експлуатації забезпеченого транспортного засобу - автомобіля марки МАЗ 544008, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Строк дії договору страхування з 21.10.2012 р. по 20.10.2013 р.

За приписами ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Як встановлено ч. 1 ст. 8 Закону України "Про страхування", страховим ризиком визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Матеріалами справи підтверджено, що 03 листопада 2012 року о 10 год. 20 хв. на автодорозі Суми-Полтава сталася дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були транспортний засіб TOYOTA Tundra, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить громадянину ОСОБА_1, та транспортний засіб МАЗ 544008, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ВКФ СПТОВ "ВВВ", під керуванням ОСОБА_2

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 03.12.2012 року по справі № 1805/12653/2012 встановлено, що ОСОБА_2 не врахував технічного стану транспортного засобу, що виразилось у відриві задніх коліс та попадання їх на автомобіль TOYOTA Tundra д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. таким чином, вказаною постановою визнано винним громадянина ОСОБА_2 у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди та правопорушення, передбаченого п. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.10).

Доказів вини інших учасників ДПТ під час пригоди 03.11.2012р. у порушенні Правил дорожнього руху України до суду не надано.

В силу ст. 988 ЦК України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Дана норма кореспондується з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування".

Згідно акту № 857/12 розрахунку матеріальної шкоди від 10.11.2012 року вартість завданої матеріальної шкоди потерпілому, внаслідок пошкодження його автомобіля TOYOTA Tundra д.н. НОМЕР_1 складає 104122,64 грн.

На підставі заяви гр. ОСОБА_1 (а.с. 25) та сформованого страхового акту № АВ 12GL-4798 від 09.01.2013 року (а.с. 26) позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 50000,00 грн. з урахуванням ліміту відповідальності товариства відповідно до Поліса № АВ/9805653 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується платіжним дорученням № 743 від 04.02.2013 року (а.с. 27).

Відповідно п 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому законом порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Згідно статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Враховуючи те, що гр. ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з Виробничо-комерційною фірмою "ВВВ" у формі спільного російсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю, м. Суми, що підтверджується наказом № 576 від 31.10.2012 р. (а.с. 28), а Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 03.12.2012 року по справі № 1805/12653/2012 встановлено, що ОСОБА_2, керуючи автомобілем МАЗ 544008, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ВКФ СПТОВ "ВВВ, не врахував технічного стану транспортного засобу, що призвело до ДТП, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача шкоди в порядку регресу у розмірі 50000,00 грн. є документально доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на недоведеність того факту, що ДТП стало безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану автобусу існуючим вимогам Правил дорожнього руху, оскільки Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 03.12.2012 року по справі № 1805/12653/2012 водія відповідача ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Як вбачається з даної постанови суду, підставою для притягнення водія відповідача ОСОБА_2 є не забезпечення ним технічного стану транспортного засобу, що виразилось у відриві задніх коліс та попадання їх на автомобіль TOYOTA Tundra, та призвело до ДТП.

Зазначена постанова суду набрала законної сили та не була оскаржена в передбаченому законом порядку.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про дорожній рух" до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку і пройшли державний технічний огляд (за винятком транспортних засобів, що не підлягають огляду).

Статтею 33 цього ж Закону передбачено, що технічний стан транспортних засобів що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм п. 12..1 Правил дорожнього руху, де передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Отже, на момент скоєння ДТП технічний стан транспортного засобу МАЗ 544008, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 не відповідав існуючим вимогам Правил дорожнього руху, що призвело до відриву лівих задніх колес та попадання їх на TOYOTA Tundra. Вказане спростовує доводи відповідача та місцевого господарського суду про те, що автомобіль МАЗ під час його експлуатації був технічно справним, а ДТП відбулося внаслідок неуважності водія.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, позивачем на підтвердження позовних вимог та обставин, викладених в апеляційній скарзі, надані належні документальні докази, які знаходяться в матеріалах справи, та свідчать в їх сукупності про правомірність позовних вимог, тоді як відповідачем не надано належних аргументованих доказів, які б спростовували заявлену до стягнення суму відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 50000,00 грн .

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача у зв'язку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю і наявності фактів для скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 3, 4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове Товариство з додатковою відповідальністю "Глобус", м. Київ задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 10.12.13 у справі № 920/1009/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Виробничо-комерційної фірми "ВВВ" у формі спільного російсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю (40030, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код ЄДРПОУ 24000080) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове Товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" (01010, м. Київ, вул. А.Іванова, 21/17-1, код ЄДРПОУ 20448234) 50000,00 грн. страхового відшкодування, 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 860,25 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 03 березня 2014 року

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.