Рішення
від 12.03.2014 по справі 924/198/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" березня 2014 р.Справа № 924/198/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Старокостянтинів

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Шевченка" с.Росолівці, Хмельницька область, Красилівський район

про стягнення 44567,92 грн. заборгованості, з них 28320,00 грн. - основна сума боргу, 3681,60 грн. - пеня, 1238,32 грн. - 3% річних, 11328,00грн. - 40% штрафу.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 17.02.14р.

від відповідача: Киричук С.В. згідно свідоцтва від 30.09.2011р. №564, договору від 18.02.2014р.

Рішення приймається 12.03.2014 р., оскільки в судовому засіданні 03.03.2014 р. оголошувалась перерва.

Повне рішення складено 12.03.2014р.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до відповідача - Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Шевченка" с. Росолівці, Хмельницька область, Красилівський район про стягнення 44567,92 грн. заборгованості, з них 28320,00 грн. - основна сума боргу, 3681,60 грн. - пеня, 1238,32 грн. - 3% річних, 11328,00грн. - 40% штрафу.

В обґрунтування позову посилається на те, що 01.07.12р. між ФОП ОСОБА_1 та СВК "Шевченка" було укладено договір на виконання сільськогосподарських робіт. Пунктом 2.1.1. Договору передбачено, що виконавець (ФОП ОСОБА_1) зобов'язується провести на полях Замовника (Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Шевченка" с.Росолівці, Хмельницька область, Красилівський район) оранку. За виконанні с/г роботи Замовник проводить розрахунок по 160 грн. за 1 га. оранки (п.3.1. Договору). Вихідним документом для проведення розрахунків є акт виконаних робіт, розрахунок має бути проведений протягом 3-х днів після підписання сторонами актів виконаних робіт.

06.08.12р. було підписано акт виконаних робіт про проведення оранки на площі 177 га, загальна вартість наданих послуг 28320,00 грн.

Станом на 23.01.14р. відповідач заборгованості не сплатив.

Представник позивача в судове засідання з'явився, наполягав на задоволенні позовних вимог та надав в судовому засіданні розрахунок пені, 3% річних та 40% штрафу.

Представник відповідача в судовому засіданні та у запереченнях на позовну заяву позовні вимоги визнає частково в частині стягнення основного боргу. В частині стягнення пені та штрафу відповідач вважає, що позивачем було пропущено строк позовної давності щодо стягнення останніх. При цьому зазначає, що нарахування пені та штрафу з боку позивача до відповідача припинилося 10.02.2013р., і відповідач втратив право застосовувати штраф та пеню, оскільки пропустив строк їх застосування.

За таких обставин, відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 11328,00 грн. штрафу та 3681,60 грн. пені відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців №599719 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1.

01.07.2012р. між ПП ОСОБА_1 (надалі Виконавець) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Шевченко" (надалі Замовник) був укладений договір на виконання сільськогосподарських робіт, предметом якого являється виконання Виконавцем с/г робіт на полях Замовника (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Виконавець зобов'язується провести на полях Замовника наступні с/г роботи: оранка.

Згідно з п.п. 3.1., 3.2. Договору за виконані с/г роботи Замовник проводить розрахунок наступним чином: один га оранки 160 грн., розрахунок готівкою, сільхоз продукція. Замовник зобов'язаний провести розрахунок протягом 3-х днів після підписання сторонами акту виконаних робіт.

Вихідним документом для проведення розрахунків є акт виконаних робіт, підписаний представниками обох сторін (п. 3.3. Договору).

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що за не проведення чи несвоєчасне проведення Замовником розрахунків, він сплачує для виконавця пеню у розмірі 3% від суми боргу за кожний день прострочки та штраф у розмірі 40 % від вартості виконаних робіт.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

В період з 20.07.2012р. по 06.08.2012р. позивачем було виконано с/г роботи, а саме оранку на загальній площі 177 га, загальна сума становить 28320,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 06.08.2012р. Даний акт підписаний представниками сторін без зауважень та скріплений гербовими печатками.

У зв'язку з непогашенням відповідачем заборгованості за договором на виконання сільськогосподарських робіт в добровільному порядку позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 28320,00 грн. основного боргу, а також нарахованої пені в сумі 3681,60 грн., три процента річних - 1238,32 грн., штрафу - 11328,00 грн.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст.11, ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплатити кошти.

Згідно ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Виконавець повинен надати послугу особисто (ч.1 ст. 902 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний платити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 905 Цивільного кодексу України встановлено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Визначальною ознакою послуг за загальним правилом є те, що вони споживаються замовником у процесі надання, тобто на момент завершення виконання відсутній результат як певний відокремлений матеріалізований результат.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів послуг. Так, позивач надав відповідачу сільськогосподарські послуги, а саме оранка полів (земельних ділянок) відповідача, останній прийняв їх та зобов'язався сплатити за них певну грошову суму.

Згідно з матеріалами справи, відповідач прийняв роботи виконані позивачем відповідно до договору від 01.07.2012р., а також акту від 06.08.2012р. на суму 28320,00грн. Відповідачем не спростовано факту надання позивачем послуг, при цьому послуги надано вчасно та якісно (відсутність будь-яких зауважень по акту).

Відповідач свої зобов'язання по договору належним чином не виконав та не провів оплату у повному обсязі.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.2 договору Замовник зобов'язаний провести розрахунок протягом 3-х днів після підписання сторонами акту виконаних робіт.

Отже, по акту від 06.08.12р. на суму 28320,00 грн. кінцевий строк виконання зобов'язання - 09.08.12 р.

Факт наявності у відповідача основної заборгованості перед позивачем у сумі 28320,00 грн. підтверджується наявними у справі матеріалами, а саме договором, актом виконаних робіт. Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 28320,00 грн. основної суми заборгованості підлягають задоволенню як такі, що відповідають чинному законодавству та обґрунтовані матеріалами справи.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 3681,60 грн., розраховану за період з 24.01.2013р. по 23.01.2014р. (зміст пояснень від 18.02.2014р.) з врахуванням подвійної облікової ставки НБУ.

Також, позивачем заявлено до стягнення 40 % штрафу від суми боргу в розмірі 11328,00 грн., відповідно до п. 4.2. Договору, яким передбачено, що за не проведення чи несвоєчасне проведення Замовником розрахунків, він сплачує для виконавця штраф у розмірі 40 % від вартості виконаних робіт.

Згідно з п.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, сторонами в договорі (п. 4.2.) передбачено, що за не проведення чи несвоєчасне проведення Замовником розрахунків, він сплачує для виконавця пеню у розмірі 3% від суми боргу за кожний день прострочки.

Перевіривши розрахунок пені, наведений в позовній заяві, судом встановлено, що позивачем не вірно визначено її розмір, з огляду на визначений позивачем період (1 рік), тоді як в силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В пункті 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що даним приписом (ч.6 ст. 232 ГПК) передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

З огляду на те, що договором не встановлений інший період нарахування пені, правомірним буде період з 10.08.2012р. по 10.02.2013р. При цьому судом враховується, що позивачем правомірно застосовано подвійну облікову ставку НБУ, оскільки передбачена договором пеня в розмірі 3% від суми боргу значно перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, за розрахунком суду, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу (з 24.01.2013р. по 23.01.2014р.), протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, пеня складатиме 197,85 грн. (розрахована за період з 24.01.2013р. по 10.02.2013р.).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Акт виконаних робіт про проведення оранки підписаний сторонами 06.08.2012р., а розрахунок за фактично виконані роботи за даним актом повинен мав бути проведений до 09.08.2012р. включно (п. 3.2. договору), у зв'язку з чим право вимоги щодо стягнення неустойки (штрафу пені) настало з 10.08.2012р.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (п.1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

Таким чином, строк, впродовж якого позивач мав право звернутися до суду з позовом щодо стягнення штрафу, закінчився 10.08.2013р. Проте позивач звернувся з даним позовом 10.02.2014р., тобто поза межами позовної давності.

Згідно частин 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

В судовому засіданні 03.03.2014р. представником відповідача подана заява про застосування позовної давності до сум пені та штрафу.

Отже, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення штрафу, у зв'язку зі спливом позовної давності щодо вказаних вимог в цій частині.

З урахуванням положення частини четвертої статті 51 ГПК днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (п. 4.4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 р.).

Стосовно стягнення пені судом враховується, оскільки остання нараховується за кожний день прострочення виконання зобов'язання, то позовна давність буде обчислюватись щодо кожного дня окремо. Отже з огляду на те, що правомірним буде період нарахування пені з 10.08.2012р. по 10.02.2013р., то строк позовної давності закінчується 08.02.2014 р., зважаючи на наявність штампу на конверті, що підтверджує звернення позивача з позовом до суду - 08.02.2014 р. Таким чином, пеня нарахована в період за 08.02.2014 по 10.02.2014 р. в сумі 34,92 грн., заявлена в межах позовних вимог, а тому підлягає стягненню судом.

В решті частині стягнення пені в сумі 3646,68 грн. суд відмовляє, у зв'язку зі спливом позовної давності щодо вказаних вимог в цій частині.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача три процента річних в сумі 1238,32 грн., розрахованих за період з 10.08.2012р. по 23.01.2014р.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

В розрахунку 3% річних позивачем допущено помилку, зокрема позивачем не враховано, що у 2012р. було 366 днів у році, а не 365, як зазначає позивач.

Так, за розрахунком суду 3% річних, зважаючи на кінцеві строки виконання зобов'язання встановлені договором та розрахунок наданий позивачем, становлять 1237,41грн., які підлягають стягненню з відповідача у повному об'ємі. В решті позову в частині стягнення 3% річних в сумі 0,91 грн. суд відмовляє, оскільки вони необґрунтовані.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 29592,33 грн., з яких 28320,00 грн. - основний борг, 34,92 грн. - пені, 1237,41 грн. - 3% річних, яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

У позові в частині стягнення 3646,68 грн. пені, 0,91 грн. трьох процентів річних та 11328,00 грн. штрафу належить відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам (66,39%).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Старокостянтинів до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Шевченка" с.Росолівці, Хмельницька область, Красилівський район про стягнення 44567,92 грн. заборгованості, з них 28320,00 грн. - основна сума боргу, 3681,60 грн. - пеня, 1238,32 грн. - 3% річних, 11328,00грн. - 40% штрафу задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Шевченка" (Хмельницька область, Красилівський район, с.Росолівці, вул. Шкільна, код 36212590) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 28320,00 грн. (двадцять вісім тисяч триста двадцять гривень 00 коп.) основного боргу, 34,92 грн. (тридцять чотири гривні 92 коп.) пені, 1237,41 грн. (одну тисячу двісті тридцять сім гривень 41 коп.) 3% річних, 1212, 95 грн. (одну тисячу двісті дванадцять гривень 95 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В решті позову в частині стягнення 3646,68 грн. пені, 0,91 грн. трьох процентів річних та 11328,00 грн. штрафу відмовити.

Повне рішення складено 12.03.2013р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу, (31100, Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, пров.Фестивальни, 2),

3 - відповідачу, (31043, хмельницька обл., Красилівський р-н, с. Росолівці, вул. Шкільна).

СудГосподарський суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення12.03.2014
Оприлюднено14.03.2014
Номер документу37596563
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —924/198/14

Ухвала від 03.02.2020

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заверуха С.В.

Ухвала від 21.01.2020

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заверуха С.В.

Ухвала від 12.03.2018

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заверуха С.В.

Ухвала від 01.03.2018

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заверуха С.В.

Ухвала від 19.09.2017

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Гладій С.В.

Ухвала від 30.08.2017

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Гладій С.В.

Ухвала від 21.07.2017

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Гладій С.В.

Ухвала від 12.01.2015

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заверуха С.В.

Рішення від 12.03.2014

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заверуха С.В.

Ухвала від 11.02.2014

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заверуха С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні