Ухвала

від 11.03.2014 по справі 8/262

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

11 березня 2014 року Справа № 8/262

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Барбово Мукачівського району Закарпатської області,

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Стаханов Луганської області, -

про стягнення 23730 грн. 69 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Скоковій К.Л.,

в присутності представників сторін:

від позивача - представник не з'явився;

від відповідача - представник не з'явився;

від ВДВС Стахановського МУЮ (заявника) - представник не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть справи: 20.11.2009 позивачем подано позовну заяву (вих.№36 від 13.11.2009 року) з вимогою про стягнення з відповідача:

заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу у розмірі 17000,00 грн., пені у сумі 3962,68 грн., інфляційних нарахувань у сумі 2234,22 грн. та 3% річних у сумі 533,79 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 19.01.2010 у справі № 8/262 позов задоволено частково, а саме: стягнуто з відповідача основний борг за надані послуги з автоперевезення у сумі 17000,00 грн., інфляційні нарахування у сумі 2234,22 грн.; пеню у сумі 2143,73 грн., 3% річних у сумі 533,79 грн., а також судові витрати: державне мито у сумі 219,12 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 217,91 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З метою примусового виконання рішення на користь стягувача 08.02.2010 господарським судом Луганської області видано наказ від 01.02.2010 №8/262, термін пред'явлення якого до примусового виконання - до 02.02.2013 (а.с.41).

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 25.03.2010 рішення господарського суду від 19.01.2010 у справі №8/262 залишено без змін.

24.01.2014 Відділ державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області (далі - ВДВС) звернувся до суду з поданням від 15.01.2014 за вих. №558 - про видачу дублікату наказу господарського суду Луганської області від 01.02.2010 у справі № 8/262,- мотивуючи його втратою наказу під час його пересилання (а.с.88).

На підставі ст.77 ГПК України розгляд заяви було відкладено: з 10.02.2014 до 24.02.2014 та з 24.02.2014 до 11.03.2014 - у зв'язку з неявкою заявника та представників сторін, а також невиконанням учасниками судового процесу вимог суду про надання документів та доказів.

Позивач (стягувач) до судового засідання, призначеного на 11.03.2014, не з'явився, але, поштою, спрямував до суду листа від 03.02.2014 за вих. №б/н, у якому наполягає на виконанні судового рішення у даній справі та просить здійснити розгляд подання ВДВС за відсутності його представника (а.с.97-99).

Відповідач (боржник) своїм правом на надання відзиву на скаргу та на участь у судовому засіданні не скористався, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.90-91;105-106;118-119; та ін.).

Оператор поштового зв'язку повернув до суду поштове відправлення, яке містило ухвалу суду від 24.01.2014 по цій справі, з доданням довідки "за вказаною адресою не проживає" (а.с.107-108).

З наявних у справі доказів (позовна заява (а.с.2)); довідка з ЄДРПОУ №4617685 від 02.12.2009 (а.с.24-25) вбачається, що юридичною адресою відповідача є місто Стаханов, вул.Пономарчука, 15, офіс 21, - на яку судом були спрямовані ухвали по даній справі.

За таких обставин при вирішенні вищезгаданого подання суд керується:

приписами ч. 1 ст. 64 ГПК України, де зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві; у разі відсутності сторін за адресою, вказаною у ЄДР, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним чином;

пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до якого особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Отже, у суду є підстави вважати, що ним вжито належних заходів, спрямованих на повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань.

ВДВС до жодного з судових засідань не з'явився, але через канцелярію суду подав:

заяву від 07.02.2014 за вих. № 1793 якою повідомляє, що не має можливості забезпечити явку повноважного представника у судове засідання (а.с.110-111);

лист від 07.02.2014 за вих. № 1794 яким повідомляє, що наказ господарського суду Луганської області від 01.02.2010 по справі № 8/262 не знаходиться на виконанні (а.с.114);

лист від 21.10.2011 за вих. № 20139 про повідомлення відповідача, що виконавче провадження по судовому наказу № 8/262 від 01.02.2010 було завершено по п. 2 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження" та направлено стягувану за вих. № 9958 (а.с.112);

заяву від 18.02.2014 за вих. №2605 - про розгляд подання за відсутності представника ВДВС;

аналогічного змісту заяву від 05.03.2014 за вих. №9573.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.4 3 ,ч.3 ст.22,ст.ст.32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути подання по суті у цьому судовому засіданні за відсутності учасників його розгляду, - на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подання ВДВС, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, суд дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

ВДВС надав до справи документальні докази на підтвердження того, що наказ господарського суду Луганської області №8/262 від 01.02.2010 не виконано та що він не перебуває на виконанні у відділі у зв'язку з його втратою під час поштової пересилки.

Статтею 120 ГПК України встановлено, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу.

Як уже сказано вище у цій ухвалі, позивач (стягувач) у листі на адресу суду від 03.02.2014 за вих. №б/н (а.с.97-99) наполягає на виконанні судового рішення у даній справі, - що суд визнає за ще один доказ факту невиконання вищезгаданого наказу.

З обставин справи відомо, що термін пред'явлення наказу суду до виконання закінчився 02.03.2013, а ВДВС звернувся до суду з поданням 24.01.2014, - тобто поза межами терміну пред'явлення наказу до виконання.

З огляду на викладене суд при вирішенні подання ВДВС по суті керується частиною 1 ст. 4 ГПК України, згідно якій господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

До числа останніх належить Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) (далі - Конвенція).

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом;

В силу її статті 13 кожен, чиї права і свободи, викладені у цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі.

Крім того, під час розгляду подання ВДВС суд керується:

статтею першою, першого протоколу до вищеназваної Конвенції, згідно якій кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

З вищевикладеного витікає висновок про обов'язковість виконання судового рішення.

Аналогічне правило закріплене у статтях 4 5 та 115 ГПК України.

Така правова позиція суду співпадає з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у рішенні від 07.11.2013 у справі Віннік та інші проти України.

За таких обставин його заява про видачу дублікату наказу №8/262 від 01.02.2010 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4 3 ,4 7 ,22,32-34,36,43,75,86 та 120 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

У Х В А Л И В :

1.Клопотання Відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області - про видачу дублікату наказу господарського суду Луганської області №8/262 від 01.02.2010, викладене у поданні від 15.01.2014 за вих. №558, - задовольнити.

2.Видати Відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області, - дублікат наказу господарського суду Луганської області №8/262 від 01 лютого 2010 року.

Суддя А.П. Середа