Постанова

від 05.03.2014 по справі 2а/0570/14252/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2014 р. Справа №2а/0570/14252/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі - Сапєгіній А.Г.,

за участю

представників позивача - Парфіненко О.Б., Крезун А.О.,

представників відповідача - Іващенко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноліга-Схід» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2012 року № 0001592340, № 0001572340, № 0001582340, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноліга-Схід» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2012 року №0001592340, №0001572340, №0001582340.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 31.10.2012 року провадження у даній адміністративній справі було відкрито у відповідності до ст. 107 КАС України (том 1, а.с. 1).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.12.2012 року у справі № 2а/0570/14252/2012 відмовлено у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноліга-Схід» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2012 року №0001592340, № 0001572340, №0001582340 (том 2, а.с. 66-76).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.01.2013 року залишено без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.12.2012 року у справі № 2а/0570/14252/2012 (том 2, а.с. 102-106).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.05.2013 року скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.12.2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.01.2013 року у справі № 2а/0570/14252/2012 (том 2, а.с. 157-160).

19.12.2013 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла справа № 2а/0570/14252/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноліга-Схід» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2012 року №0001592340, №0001572340, №0001582340.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 24.07.2012 року ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області ДПС за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Техноліга-Схід» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам із ТОВ «Гладіс Комгруп» (ЄДРПОУ 36011127) за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, встановлені порушення та складено акт № 2287/22-2/33489732 від 24.07.2012 року.

09.08.2012 року на підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення - рішення № 0001572340, № 0001582340, № 0001592340, які є предметом спору у даній справі.

Позивач не погоджується із спірними податковими повідомленнями - рішеннями, оскільки висновки акту перевірки щодо порушень встановлених з боку відповідача є необґрунтованими, тому просить визнати їх такими, що не відповідають вимогам закону та скасувати.

У судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, надали суду пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених вимог в повному обсязі. За змістом наданих заперечень, в обґрунтування незгоди із позовом відповідач визначив, що доводи адміністративного позову не спростовують порушень вставлених податковим органом з боку позивача. Таким чином, вважає висновки акта перевірки обґрунтованими, а спірне податкове повідомлення - рішення, таким, що прийнято правомірно.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноліга-Схід» (Далі, - ТОВ «Техноліга-Схід»), є юридичною особою та згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач, - Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, є суб'єктом владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

На підставі наказу ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби № 410 від 03.07.2012 та згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України головним державним податковим ревізором-інспектором сектору спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області ДПС Власовим А.В. та головним державним податковим ревізором-інспектором сектору спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області ДПС Хорхоєвим О.О. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Техноліга-Схід» (ЄДРПОУ 33489732) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Гладіс Комгруп» (ЄДРПОУ 36011127) за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009р. За наслідками проведеної перевірки складено акт від 24.07.2012 №2287/22-2/33489732 (том 1 а.с.13-45) (далі- акт перевірки).

Згідно висновку акту перевірки з боку позивача встановлені порушення:

- п.5 ст.203, п1, п2 ст.215, Цивільного кодексу України із змінами та доповненнями, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

- пп.4.1.1 п. 4.1 ст.4, п.5.1, пп 5.2.1 п. 5.2, пп.5.3.9 п. 5.3 ст.. 5, пп.11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», зі змінами та доповненнями внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємств за 2009р. у сумі 53731грн., в тому числі за півріччя 2009 р. у сумі 53731грн., за 9 місяців 2009р. у сумі 53731грн., за 2009р. у сумі 53731грн.

- п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст3, п.п.7.3.1 п.7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями) внаслідок чого занижено податок на додану вартість за 2009р у сумі 6487,00, в т.ч. за листопад 2009р. у сумі 2643 грн., за грудень2009р. у сумі 3844,00грн.. завищено податок на додану вартість за 2009р. у сумі 4715,00 грн., в т.ч. за липень 2009р. у сумі 4715,00грн. Завищено від'ємне значення за 2009р. у сумі 41213грн., в тому числі за грудень 2009р. у сумі 41213грн (том 1 а.с.44-45).

31.07.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноліга-Схід» до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області ДПС подані заперечення на акт перевірки від 24.07.2012 №2287/22-2/33489732 (том 1 а.с.46-48).

Листом ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області ДПС від 06.08.2012 №17 заперечення позивача на акт перевірки залишені без задоволення, а висновки акту перевірки без змін (т.1 а.с.49-50).

На підставі зазначених висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька прийнято наступні податкові повідомлення-рішення (далі- спірні рішення):

- від 09.08.2012 № 0001572340 про збільшення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2215 гривень, у тому числі за основним платежем - 1778 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 443 гривень (том 1 а.с.11);

- від 09.08.2012 № 0001582340 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 41 213 гривень (том 1 а.с.12);

- від 09.08.2012 № 0001592340 про збільшення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 67 164гривень, у тому числі за основним платежем - 53731 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 13433 гривень (том 1 а.с.10).

ТОВ «Техноліга-Схід» оскаржувало вищезазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, однак дані рішення залишені без змін, а скарга позивача без задоволення (том 1 а.с.51-63).

Суд вважає спірні рішення законними та обґрунтованими з наступних підстав.

08 січня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Техноліга-Схід» (далі - Замовник) і товариством з обмеженою відповідальністю «Гладис-Комгрупп» (далі - Виконавець) укладено договір на ремонт устаткування №б/н (том 1 а.с.139-140), відповідно до умов якого Замовник поручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи з ремонту устаткування - маневрового тепловозу ТГМ-6В. Замовник зобов'язується прийняти та сплатити вартість виконаних Виконавцем робіт відповідно до умов даного договору. Строк виконання робіт - 90 календарних днів з моменту передачі обладнання в ремонт по Акту. Терміни виконанні робіт не передбачають час на додаткові роботи, якщо такі виникнуть в процесі ремонту і ревізії скритих вузлів обладнання (пункт 2.1 договору). Вартість робіт, зазначених в п.1.1 даного Договору, визначається специфікацією на ремонт (додаток №1 до Договору) і складає 440040,00(чотириста сорок тисяч сорок)грн., в тому числі ПДВ 20% - 73340грн. Оплата за даним Договором проводиться Замовником наступним чином: - остаточний розрахунок протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання Акта виконаних робіт на підставі рахунка Виконавця ( пункт 3.3 Договору).

22 січня 2009 року між ТОВ «Техноліга-Схід» та ТОВ «Гладис-Комгрупп» укладено додаткову угоду №1 до договору на ремонт обладнання №б/н від 08.01.2009 року. Відповідно до п.1 додаткової угоди №1 сторони договору дійшли згоди, щодо необхідності продовження капітального ремонту тепловозу ТГМ-6В, не передбачених основною специфікацією на ремонт. Вартість проведення додаткових робіт складає 95700,00(дев'яносто п'ять тисяч сімсот)грн., в тому числі ПДВ 20% - 15950грн. (том 1а.с.143).

21 вересня 2009 року між сторонами даного договору укладено додаткову угоду №2 до договору №б/н від 22.01.2009 року, відповідно до якої, сторони дійшли згоди, щодо зміни грошового зобов'язання Замовника зобов'язанням видати Виконавцю простий вексель номінальною вартістю 535740грн. з терміном погашення один рік, а також з правом дострокового погашення по індосаменту (том 1 а.с.162).

Відповідно до Специфікації, що є Додатком № 1 до Договору купівлі-продажу № б/н від 08.01.2009 (том 1 а.с. 141-142) визначено найменування та ціну робіт на ремонт обладнання , загальною вартістю 440040,00 гривень, у т.ч. ПДВ 73 340,00 гривень.

Відповідно до Специфікації, що є Додатком № 2 до Договору купівлі-продажу № б/н від 08.01.2009 (том 1 а.с. 144) визначено найменування та ціну робіт на ремонт обладнання (тепловоз - ТГМ-6В), загальною вартістю 95700,00 гривень, у т.ч. ПДВ 15950 гривень.

03 червня 2009 року між ТОВ «Техноліга-Схід» (далі - Замовник) і ТОВ «Гладис-Комгрупп» (далі - Виконавець) укладено договір №б/н на технічне обслуговування. Згідно п.1.1 даного Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по щорічному (обов'язковому) технічному обслуговуванню обладнання - маневрових тепловозів ТГМ-4 №2254, ТГМ-6 №1277. Вартість робіт, зазначених в п1.1 даного договору, визначається переліком робіт по технічному обслуговуванню (додаток №1 до Договору) і складає 286200грн., в тому числі і ПДВ 47700грн. (п.3.1 Договору) (том 1 а.с.159-160).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору в матеріалах справи наявні наступні документи:

- акт прийому-передачі обладнання в ремонт від 08.01.2009 року (том 1 а.с.147);

- рахунок-фактура №СФ-2/09 від 02.02.2009 року на суму без ПДВ у розмірі 366700грн.(том 1 а.с.148);

- акт виконаних робіт по ремонту обладнання від 02.02.2009 року (том 1 а.с.149);

- податкова накладна від 02.02.2009 року виписана ТОВ «Гладис Комгруп» на суму з ПДП 440040грн. (том 1 а.с.150);

- рахунок-фактура №СФ-3/09 від 02.02.2009 року на суму з ПДВ у розмірі 95700грн. (том 1 а.с.151);

- акт виконаних робіт по ремонту обладнання від 02.02.2009 року (ремонт маневрового тепловозу ТГМ-6В) (том 1 а.с.152);

- податкова накладна від 02.02.2009 року виписана ТОВ «Гладис Комгруп» на суму з ПДВ 95700грн. (том 1 а.с.153);

- перелік робіт по технічному обслуговуванню тепловозів ТГМ-4 №2254, ТГМ-6 №1277 (том 1 а.с.156-157);

- акт прийому-передачі обладнання в ремонт від 05 червня 2009 року маневрових тепловозів ТГМ-4 №2254, ТГМ-6 №1277 (том 1 а.с.158);

- рахунок-фактура №СФ-15/06/09 від 15.06.2009 року на суму з ПДВ 286200грн.(том 1 а.с.159);

- акт виконаних робіт по технічному обслуговуванню обладнання (маневрових тепловозів ТГМ-4 №2254, ТГМ-6 №1277) від 15.06.2009 року (том 1 а.с.160);

- податкова накладна від 15.06.2009 року №6158 виписана ТОВ «Гладіс Комгруп» на суму з ПДВ 286200грн.(том 1 а.с.161);

- акт прийому-передачі векселя від 22.09.2009 №АА 0203630 від 22.09.2009 року номінальною вартістю 535740грн.(том 1а.с.163);

- простий вексель №АА 0203630 від 22.09.2009 року номінальною вартістю 535740грн. (том 1а.с.164).

До складу валових витрат уі І кварталі (декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал, півріччя, три квартали 2009 року та за 2009 рік) включено 446450грн. Податок на додану вартість у загальній сумі 89290грн за податковими накладними від 02.02.2009 року №2021, №2022 включено до податкового кредиту за лютий 2009 року, відображено в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за вказаний період (том.1 а.с.188-210, том 2 а.с.1-92).

До складу валових витрат у ІІ кварталі 2009 року (декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя, три квартали 2009 року та за 2009 рік) включено 238500грн. податок на додану вартість у сумі 47700грн. за податковою накладною від 15.06.2009 року №6158 включено до податкового кредиту за жовтень 2009 року, відображено в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за вказаний період (том.1 а.с.188-210, том 2 а.с.1-92).

Отримані ТОВ «Техноліга-Схід» послуги від ТОВ «Гладис Комгруп» були реалізовані ВАТ «Тельманівський кар'єр».

01 лютого 2008 року між ТОВ «Техноліга-Схід» (далі Виконавець) та ВАТ «Тельманівський кар'єр» (далі Замовник) уклали договір №01/02 на ремонт обладнання. відповідно до п.1.1 Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки виконати роботи по капітальному ремонту обладнання - тепловозу ТГМ-6В. Строк виконання робіт - 90 календарних днів з моменту передачі обладнання в ремонт по акту (п.2.1 Договору). Вартість виконання робіт, зазначених в п.п.1.1 даного Договору визначається специфікацією і калькуляцією і становить 463200грн.(п.3.1 Договору) (том 1 а.с.170-172).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору в матеріалах справи містяться наступні документи:

- калькуляції (том 1 а.с.174,175);

- акти наданих послуг №7, №8 від 03.02.2009 року (том 1 а.с.176,178);

- податкові накладні №6 від 03.02.2009, №7 від 03.02.2009 (том 1 а.с.177,179);

- банківські виписки (том 2 а.с.142-151).

До складу валових доходів у І кварталі 2009 року (декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал, півріччя, три квартали 2009 року та за 2009 рік) включено 470027грн. Податок на додану вартість за податковими накладними №6 та №7 від 03.02.2009 року включено до податкового зобов'язання за лютий 2009 року, відображено в реєстрі податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за відповідний період (том.1 а.с.188-210, том 2 а.с.1-92).

Спірні відносини між сторонами врегульовані Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Законом України «Про податок на додану вартість» у редакцій, чинній на момент здійснення спірних господарських операцій.

Згідно пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно пунктом 4.3 цього закону на : суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 5.1 статті5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт,послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п.1.32 ст.1 Закону).

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті5 Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пункт 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що поставка послуг - це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Пунктами 1.6 та 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит - це сума податку на додану вартість, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з приписами підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди ( утому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При проведенні перевірки позивача, податковим органом було враховано висновки документальної невиїзної перевірки ТОВ «Гладис Комгрупп» за період з 01.01.2009 по 31.12.2009, що проведена ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька (акт перевірки від 28.07.2010 року №2341/23-411/36011127). Даним актом перевірки встановлено, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою (акт про результати перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню від 09.06.2010 №937/23-413/36011127 та акт про неможливість вручення направлення на проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ «Гладис Комгрупп» від 09.06.2010), а також відсутність основних засобів виробництва.

З урахуванням матеріалів зустрічної перевірки, даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України перевіркою встановлено, що відповідно до частин 1,2 статті 215, частин 1 та 5 статті 203, статті 228 Цивільного кодексу України, статті 207 Господарського кодексу України укладені угоди між ТОВ «Гладис Комгрупп» та його покупцями й постачальниками є нікчемними. Також встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), усі операції купівлі-продажу за участю ТОВ «Гладис Комгрупп» спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту (том 2 а.с.94-112).

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ «Гладис Комгрупп» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Враховуючи вищевикладене, правочини укладені між ТОВ «Техноліга-Схід» та ТОВ «Гладис Комгруп» не спричинили реального настання юридичних наслідків.

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» звертається увага на те, що наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Пунктами 1,2 та 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.2 ст.3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктами 1.2, 2.1 та 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в міністерстві юстиції України 05.06.95 №168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Наказом міністерства статистики України від 29.12.1995 №352 «Про затвердження типових форм первинного обліку» затверджено типові форми первинної облікової документації з обліку основних засобів і введені в дію з 01 січня 1996 року, зокрема форма №ОЗ-2 Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів.

Форма №ОЗ-2 застосовується для оформлення приймання-здачі основних засобів із ремонту, реконструкції та модернізації.

Акт, підписаний працівником цеху (відділу), що уповноважений на приймання основних засобів, та представником цеху (підприємства), який виконував ремонт, реконструкцію та модернізацію, здають до бухгалтерії підприємства (організації). Акт підписується головним бухгалтером та затверджується керівником підприємства, організації чи особами, на те уповноваженими. До технічного паспорта відповідного об'єкта основних засобів повинні бути внесені необхідні зміни до характеристики об'єкта, пов'язані із капітальним ремонтом, реконструкцією та модернізацією.

Якщо ремонт, реконструкцію або модернізацію виконує стороннє підприємство, акт складають у двох примірниках. Другий примірник передають підприємству, що виконує ремонт, реконструкцію, модернізацію.

Податковий орган в акті перевірки зазначає про відсутність актів приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (форма № ОЗ-2) (том 1 а.с.27).

Без наявності даних актів приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (форма № ОЗ-2) неможливо зробити висновок про реальність виконання даних правочинів із ТОВ «Гладіс Комгрупп».

Крім того, відповідно до пунктів 3.2 договорів ТОВ «Техноліга-Схід» та ТОВ «Гладис Комгрупп» від 08.01.09 та від 03.06.09 (том 1 а.с.139-140,154-155), визначено, що вартість запасних частин визначається після дефектації. Дефектні акти під час перевірки та у судове засідання надані не були.

У свою чергу в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», узагальнюючи висновки, що містяться у проаналізованих постановах Верховного Суду України, наголошено на такому:

1) відсутність товарно-транспортних накладних може бути свідченням відсутності факту перевезення товару, що, у свою чергу, може вказувати на фіктивність відповідної господарської операції. Відсутність належних первинних документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій. Податковий кредит та бюджетне відшкодування за такими операціями не можуть бути надані платникові податку;

2) про необґрунтованість права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України,- доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ст. 86 КАС України,- суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України,- обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, враховуючи обставини, що встановлені вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків акту перевірки.

Згідно ч.5 ст. 227 КАС України,- висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Як вбачається з ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.12.2013 року (том 2, а.с. 157-160) прийнятої за наслідками перегляду постанови Донецького окружного адміністративного суду від 07.12.2012 року у справі № 2а/0570/14252/2012 та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.01.2013 року у справі № 2а/0570/14252/2012 висновками і мотивами, за яких скасовано рішення судів попередніх інстанцій зазначено наступне.

При вирішенні даної справи судами попередніх інстанцій не було в повному обсязі встановлено та досліджено докази що містяться в матеріалах справи, не надано належну правову оцінку та не з'ясовано в повному обсязі всі фактичні обставини справи, з урахуванням вимог ст. 86 Податкового кодексу України. Крім того, в матеріалах справи відсутня постанова слідчого СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку підполковника податкової міліції Лютікова В.В. від 14.05.2012 року «Про призначення позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства» по кримінальній справі № 01-12-05-0013.

Судом встановлено, що в матеріалах справи міститься постанова слідчого СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку підполковника податкової міліції Лютікова В.В. від 14.05.2012 року «Про призначення позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства» по кримінальній справі № 01-12-05-0013 (том 2 а.с. 113-114), якою призначено по кримінальній справі № 01-12-05-0013 документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Техноліга-Схід» з пиань правомірності формування податкового кредиту по ПДВ та податку на прибуток підприємства по взаємовідношенням с ТОВ «Гладис-Комгрупп» за період з 01.01.2009 року по 01.01.2010 року з урахуванням документів добутих судовим слідством. Проведення перевірки доручити співробітникам ДПС Донецької області.

Ухвалою суду від 20.01.2014 року було витребувано від Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області належним чином засвідчені копії документів а саме:

-копію постанови про порушення кримінальної справи № 01-02-05-0013;

-копію постанови про закриття кримінальної справи № 01-02-05-0013 (у разі наявності);

-інформацію стосовно кого порушена кримінальна справа № 01-02-05-0013;

-інформацію щодо стадії розслідування кримінальної справи № 01-02-05-0013.

На виконання зазначеної ухвали до суду надійшов лист Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, яким зазначено, що кримінальна справа № 01-02-05-0013 порушена 22.03.2012 року відносно комерційного директора ТОВ «Спец-Контакт» ОСОБА_9 30.05.2012 року об'єднана з кримінальною справою № 01-12-05-0012 відносно директора ТОВ «Спец-Контакт» ОСОБА_8 постановою судді Київського районного суду м. Донецька від 21.06.2012 року постанова про порушення кримінальної справи № 01-12-05-0012 про умисне ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах за ознаками ст. 212 ч.3 КК України відмінено за скаргою директора ТОВ «Спец-Контакт» ОСОБА_8 в порядку ст. 236-8 КПК України (в редакції 1960 року). Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 10.08.2012 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Стосовно посилань позивача на неправомірність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень із посиланням на п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України суд зазначає наступне.

Відповідно до п. п. 54.3.2, 54.3.4 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Згідно з п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. Абзац другий цього пункту не застосовується, коли податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) до порушення кримінальної справи.

Пунктом 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Суд зазначає, що зміст пункту 86.9 ст. 86 Податкового Кодексу України слід тлумачити у системному взаємозв'язку з іншими нормами цього Кодексу та з урахуванням мети прийняття законодавцем даної норми.

Так, як вбачається зі змісту пункту 86.9 ст. 86 Податкового Кодексу України, у випадку проведення перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, аналіз вказаної правової норми дає підстави для висновку, що податкове повідомлення-рішення не приймається в тих випадках, коли матеріали перевірки передаються правоохоронному органу та використовуються або можуть бути використані ним як доказ по кримінальній справі з метою підтвердження чи спростування наявності вини платника податків у вчиненні злочину.

Відповідно до ст. 212 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.

Отже, матеріали перевірки податкового органу можуть бути використані як докази наявності чи відсутності вини особи під час розгляду кримінальної справи про злочини, предметом яких є податки та збори, тобто злочини, передбачені ст. 212 Кримінального кодексу України.

В інших випадках матеріали перевірки доказової сили по кримінальній справі не мають, та не можуть впливати на вирішення питання наявність чи відсутність вини особи у вчиненні злочину.

Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає. В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/ або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку (п. 58.1 ст. 58 ПКУ).

Норми пункту 86.9 ст. 86 Податкового Кодексу України перебувають у системному зв'язку з положеннями п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України, який забороняє податковому органу складати та надсилати платнику податків податкове повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Суд зазначає, що перевірка позивача проведена на підставі постанови слідчого СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку підполковника податкової міліції Лютікова В.В. від 14.05.2012 року проте зазначена постанова винесена в рамках та на підставі матеріалів кримінальної справи, порушеної не відносно посадових осіб позивача та не за фактом ухилення від сплати податків, що кваліфікується за ст. 212 Кримінального кодексу України, а тому відповідачем цілком правомірно та обґрунтовано винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань та штрафних санкцій з податку на прибуток та ПДВ.

Таким чином, виходячи з обставин встановлених судом з приводу того, що кримінальна справа № 01-02-05-0013 порушена 22.03.2012 року в подальшому об'єднана з кримінальною справою № 01-12-05-0012, були порушені відносно осіб, які не були посадовими особами позивача, суд приходить до висновку, що спірні рішення є такими, що відповідають вимогам закону, а податковим органом дотримано приписи ст. 86, 58 Податкового кодексу України

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 15 жовтня 2013 року за позовом державного підприємства «Свердловський ремонтно-механічний завод» до державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування наказу та визнання незаконною бездіяльності.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надано достатні аргументи та доводи, які свідчать, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноліга-Схід» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2012 року № 0001592340, № 0001572340, № 0001582340, - відмовити повністю.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 05 березня 2014 року.

Повний текст постанови складений 10 березня 2014 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.