Ухвала

від 24.02.2014 по справі 14/261

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

24 лютого 2014 року м. Київ В/800/690/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Бившевої Л.І., Ланченко Л.В., Островича С.Є., Усенко Є.А.,

перевіривши заяву Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.11.2013 № К/9991/64944/11

у справі № 14/261

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.11.2013 № К/9991/64944/11.

Відповідно до ст. 239 1 КАС України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів"), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239 2 та 240 КАС України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.11.2013 № К/9991/64944/11 заявник послався на неоднакове застосування судами касаційної інстанції положень чинного законодавства на момент виникнення спірних відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

На підтвердження зазначеного відповідач надав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14.10.2013 К-18719/10, в якій, на його думку, інакше застосовано одні й ті самі норми права. Однак, зміст зазначеного судового рішення містить інші обставини. Зокрема, у справі № 2а-1449/09/0270 (К-18719/10), переглядаючи судові рішення попередніх інстанцій, касаційний суд виходив з того, що пеня за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності не є податками або зборами (обов'язковими платежами) в розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закону України "Про систему оподаткування", та що застосування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті здійснюється в спеціальному порядку, встановленому Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", який не ставить застосування відповідальності в залежність від причин ненадходження в законодавчо встановлені терміни валютної виручки (імпортованого товару) в повному обсязі. Тому, з огляду на те, що, як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем факту порушення строків надходження валютної виручки не спростовано, державним податковим органом правомірно застосовано фінансові санкції за порушення закону, який не є законом з питань оподаткування, шляхом прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій).

А зі змісту ухвали касаційної інстанції, про перегляд якої поставлено питання у заяві, суд, виконуючи завдання по здійсненню правосуддя щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, застосовував норми Закону з урахування встановлених попередніми судовими інстанціями обставин про те, що фінансові санкції застосовані поза межами строків, визначених ст. 250 Господарського кодексу України.

Отже, аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави вважати, що обставини, які стали підставою для заяви про перегляд справи, не підтвердилися, оскільки правовідносини, які були предметом судових розглядів, не є подібними.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження у Верховному Суді України.

Керуючись ст. ст. 235-240 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволені заяви Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про допуск справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.11.2013 № К/9991/64944/11 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Карась О.В.

Судді Бившева Л.І.

Ланченко Л.В.

Острович С.Е.

Усенко Є.А.