Постанова

від 26.02.2014 по справі 922/4059/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2014 року Справа № 922/4059/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М. , суддя Гончар Т.В. ,суддя Гребенюк Н.В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Береза О.В., довіреність б/н від 23.09.2013 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№3863Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 05 грудня 2013 року у справі № 922/4059/13

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Стро-М", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "К.С.Груп", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стро-М" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "К.С.Груп" про стягнення 47813,04 грн., в тому числі:40051,26 грн. боргу за договором підряду № 9 від 19.09.2012 р. та нарахованих на цей борг 2960,38 грн. пені, 4005 грн. штрафу та 796,28 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05 грудня 2013 р. у справі 922/4059/13 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "К.С.Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стро-М" 40 051,26 грн. основного боргу за договором підряду № 9 від 19.09.2012 року: 2 960,38 грн. неустойки; 4 005,12 грн. додаткового штрафу; 796,28 грн. 3% річних та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720,50 грн.

Відповідач із вказаним рішенням не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність викладених в рішенні висновків, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається зокрема на недоведеність факту укладення між сторонами договору підряду № 9 від 19.09.2012 р. , оскільки сторонами не було підписано документів, які відповідно до пункту 1.1. цього договору є його невід'ємними частинами, а саме: Дефектного акту, Проекту/розрахунку скорочення викидів парникових газів, Зведеного кошторисного розрахунку та іншої проектної документації.

Вказує при цьому на невідповідність висновків господарського суду першої інстанції, що акти приймання виконаних робіт № 1,2 за жовтень та грудень 2012 року підписувались сторонами, а оплата позивачем проводилась саме на підставі договору підряду № 9 від 19.09.2012 р., а не за фактом виконання робіт поза письмовою угодою сторін, оскільки ці акти не містять посилання на вказаний договір.

Окрім цього відповідач зазначає, що господарський суд першої інстанції в порушення вимог статей 883, 884 Цивільного кодексу України не врахував обставини щодо відсутності можливості та правових підстав для підписання з позивачем актів виконаних робіт, оскільки замовник відповідача за договором субпідряду від 10.09.2012 р. № 10/09-КГК 1 -ТОВ «Запорожський Коксохимремонт» не приймає від нього виконані позивачем роботи, через виявлені в них недоліки, про що замовником було складено дефектний акт від 28.10.2013 р.

Позивач у відзиві на апеляційну скрагу та в доповненнях до нього, а також в судовому засіданні проти її задоволення заперечує, вважає хибними та необгрунтованими доводи апеляційної скарги щодо неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які суд визнав встановленими, невідповідності викладених в рішенні висновків, обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права .

Вказує зокрема на те, що належне виконання позивачем робіт за договором підряду № 9 від 10.09.2012 р. підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актом приймання виконаних робіт № 1 за жовтень 2012 року та актом приймання виконаних робіт № 2 за грудень 2012 року, надсиланням на адресу відповідача для підписання актів про приймання кінцевих будівельних робіт, а також тим, що сторонами не складалось дефектного акту, складання якого передбачено пунктом 5.3. договору в разі наявності відступів від нього, інших недоліків і дефектів та від відповідача не надходило жодних письмових (усних) зауважень щодо якості виконаних робіт або письмової відмови від їх прийняття.

При цьому зазначає, що наданий відповідачем до матеріалів справи дефектний акт не може бути належним доказом у справі, оскільки його складено на підставі договору № 10/19-КГК від 10.09.2012 р., сторонами якого є відповідач та ТОВ «Запорожський Коксохімремонт», тоді як предметом спору у даній справі є заборгованість за договором № 9 від 10.09.2012 р., укладеного між позивачем та відповідачем та окрім цього цей акт не відповідає формі, яка передбачена чинним законодавством.

Також позивач вказує, що укладення між позивачем та відповідачем договору підряду № 9 від 19.09.2012 р. підтверджується тим, що цей договір підписано сторонами та скріплено їх печатками та сторони вчинили дії щодо його реального виконання, а саме: підписали акти приймання виконаних робіт за жовтень та грудень 2012 року форми КБ-2в, а відповідач згідно з випискою з особового рахунку здійснив оплату виконаних робіт в сумі 36932,22 грн. саме за цим договором.

Щодо доводів відповідача про те, що акти приймання виконаних робіт № 1,2 за жовтень та грудень 2012 року форми КБ-2в складались не на підставі укладеного між сторонами договору підряду № 9 від 10.09.2012 р., позивач зазначає, що вони спростовуються тим, що ці акти та договір містять однакові положення щодо сторін (підрядника-позивача та генпідрядника -відповідача), об'єкту робіт ( поліклініка № 13 по пр. Гагаріна, 137 в м. Харкові) та видів робіт ( теплосанація вказаної поліклініки), а також тим, що згідно з випискою по особовому рахунку оплата відповідачем була здійснена за будівельні роботи згідно з договором підряду № 9 від 10.09.2012 р. в розмірі 36932,22 грн., який передбачено актом виконаних робіт № 1 за жовтень 2012 року.

Відповідач, який належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, не скористався своїм правом на участь в ньому, у зв'язку з чим справа розглядається за відсутності його представника.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та доповнень до відзиву, вислухавши пояснення представника позивача,повторно розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, 19 вересня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "К.С.ГРУП",генпідрядником та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРО-М", підрядником було укладено договір підряду № 9, згідно з предметом якого позивач зобов'язався власними силами з власних матеріалів та матеріалів генпідрядника виконати на свій страх та ризик та здати відповідачу передбачені цим договором роботи, а саме, здійснити капітальний ремонт з теплосанації об'єкту соціальної сфери - нежитлові /житлові приміщення розташовані за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, 137, та супутні види робіт згідно дефектного акту, проекту/розрахунку скорочення викидів парникових газів, зведеного кошторисного розрахунку та діючих державних актів, а генпідрядник (відповідач) зобов'язується прийняти результати виконаних робіт і сплатити їх вартість, згідно з умовами цього договору.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати І здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ч.1 ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Пунктом 2.2. договору, встановлено, що термін закінчення робіт - не пізніше 30 жовтня 2012 року.

Пунктом 2.3. договору передбачена можливість уточнення термінів виконання робіт залежно від особливостей виконання робіт, обставин, передбачених договором, а також обставин, що виникли після підписання договору, шляхом внесення сторонами відповідних змін до цього договору (письмово укладеної додаткової угоди).

З огляду на можливість уточнення термінів виконання робіт 01 листопада 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до договору №9 від 19.09.2012 року, згідно з якою були внесені зміни до п.2.2. договору, і згідно з новою редакцією цього пункту термін виконання робіт визначений "не пізніше 31 грудня 2012 року".

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Ч. 4 статті 879 Цивільного кодексу України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що щомісячна оплата виконаних робіт здійснюється протягом 14 календарних днів з дати підписання генпідрядником та підрядником акту виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3, які підрядник надає генпідряднику не пізніше 25 числа поточного місяця.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.У разі відмови від підписання однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороно..

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що приймання робіт здійснюється в терміни, встановлені цим договором відповідно до норм чинного законодавства України і оформляється шляхом підписання сторонами відповідних форм КБ-2в і КБ-3.

Згідно з пунктом 5.2. договору підрядник письмово повідомляє генпідрядника про закінчення всього комплексу робіт та впродовж 3 -х робочих днів з моменту повного закінчення робіт готує всю необхідну для здачі-приймання робіт документацію, у тому числі кінцеві форми КБ-3 іКБ-2-в, а також передає вказану документацію і форми на розгляд і підписання генпідрядникові.

Відповідно до п. 3.6. договору генпідрядник (відповідач) зобов'язується перевірити виконання робіт та затвердити форму КБ-2В та форму КБ-3 протягом 10 (десяти) календарних днів дати їх отримання генпідрядником і відповідачем або надати свої мотивовані письмові зауваження. Якщо генпідрядник не підпише надані форми КБ-2в та КБ-З у вказаний строк, або не надасть свої мотивовані зауваження, вказані акт та довідка вважаються погодженими генпідрядником (відповідачем), а виконані роботи підлягають оплаті.

Відповідно до частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з частиною 2 цієї статті, замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами відповідно до умов договору підряду від 19.09.2012 р. № 9 було підписано та скріплено їх печатками акт виконаних робіт № 1 за жовтень 2012 року та акт виконаних робіт № 2 за грудень 2012 р. , а також позивачем надавалось до підписання відповідачу акти виконаних робіт за жовтень, грудень 2012 р. форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт/ та витрати за жовтень і грудень 2012 р. форми КБ-3, що підтверджується листом від 30.08.2013 р. (т. 1 а.с. 22). Згідно з вказаними актами позивачем було виконано за жовтень 2012 р. роботи на суму 41035,80 грн., а за грудень 2012 р. -на суму 35947,68 грн.

Виходячи з наведених положень чинного законодавства та умов договору, підписання сторонами актів виконаних робіт за відсутності своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт свідчить про їх прийняття та відповідно, виникнення у замовника обов'язку щодо їх оплати.

Виконані за вказаними актами роботи оплачені відповідачем частково, а саме за жовтень місяць 2012 року у розмірі 36932,22 грн., що підтверджується банківською випискою (т. 1 а.с. 97).

Листом від 28.03.2013 р. № 99 ( т. 1 а.с. 65) відповідач повідомив позивача, що він зобов'язується оплатити заборгованість по договору підряду від 19.09.2012 р. № 9 згідно з актом виконаних тробіт № 2 за грудень 2012 р. та Актом звірки розрахунків від 25.01.2013 р., але за нявністю фінансування цих робіт Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорожський Коксохімремонт".

Таким чином, вказаним листом підтверджується відстуність заперечень відповідача щодо якості та кількості виконаних робіт за договором підряду від 19.09.2012 р. № 9 та визнання ним заборгованості з оплати виконаних позивачем робіт саме за цим договором, згідно з актом прийняття виконаних робіт за грудень 2012 р.

З матеріалів справи також вбачається, що на виконання вимог укладеного договору позивачем відповідачу направлявся лист від 30.08.2013 р. № 12/08/13 про закінчення всього комплексу робіт на об'єкті, а також необхідні для підписання документи, а саме відповідні форми КБ-2В та КБ-3 ( т. 1 а.с. 22,28).

Вказаний лист з додатками було також надіслано позивачем відповідачу разом з копією позовної заяви по даній справі та отримано останнім, що підтверджується описом вкладення та поштовим повідомленням (т. 1 а.с. 69,70).

Проте відповідач, всупереч вимогам статей 853, 882 Цивільного кодексу України та п. 3.6 договору, на повідомлення позивача про закінчення робіт та необхідність підписання актів не відреагував, будь яких зауважень чи заяв щодо якості та обсягу робіт або мотивованої відмови від підписання актів не надав, дефектних актів по договору не складав, в тому числі і під час розгляду даної справи в суді.

Відповідно до наведених положень статей 853, 882 Цивільного кодексу України та п 3.6, 5.2 договору підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання актів виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити ( у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта) наведеними нормами чинного законодавства та умовами договору покладений саме на замовника, яким у спірних правовідносинах є відповідач.

Отже, в даному випадку відповідач на порушення вимог статей 853,882 Цивільного кодексу України та пунктів 3.6, 5.2 договору своєчасно не заявив про недоліки виконаних позивачем робіт (за наявності таких), і отже він не звільняється від обов'язку оплатити ці роботи.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постанові від 11.05.2012 р. у справі № 21/5005/14068/2011 та в оглядовому листі від 18.02.2013 р. № 01-06/374/2013 «Про практику вирішення спорів пов'язаних із виконанням договорів підряду».

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скраги, що акти приймання виконаних робіт № 1,2 за жовтень та грудень 2012 року складались сторонами не на підставі укладеного між сторонами договору підряду № 9 від 10.09.2012 р., а згідно з усними домовленостями.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені акти та договір містять однакові положення щодо сторін (підрядника-позивача та генпідрядника -відповідача), об'єкту робіт (поліклініка № 13 по пр. Гагаріна, 137 в м. Харкові) та видів робіт ( теплосанація вказаної поліклініки).

Окрім цього, згідно з банківською випискою по особовому рахунку ( т. 1 а.с. 97) оплата відповідачем була здійснена за будівельні роботи згідно з договором підряду № 9 від 10.09.2012 р. в розмірі 36932,22 грн. , який передбачено актом виконаних робіт № 1 за жовтень 2012 року.

До того ж, як було наведено вище, листом від 28.03.2013 р. відповідач підтвердив наявність у нього заборгованості саме за договором підряду від 19.09.2012 р., згідно з актом прийняття виконаних робіт № 2 за грудень 2012 р.

Також господарський суд першої інстанції правильно відхилив доводи відповідача щодо відсутності правових підстав для стягнення заборгованості за виконані позивачем роботи по договору підряду від 19.09.2012 р. № 9 через неприйняття цих робіт від відповідача ТОВ «Запорожський Коксохімремонт» по іншому договору № 10/09-КГК1 від 10.09.2012 р

На обґрунтування своїх доводів відповідачем надано дефектний акт, складений на підставі договору № 10/19-КГК1 від 10.09.2012 р.(т. 1 а.с. 67)

Однак, як було зазначено вище, згідно з наведеними нормами чинного законодавства та відповідно до умов договору підряду від 19.09.2012 р. № 9, підписання сторонами актів прийняття виконаних робіт за жовтень , грудень 2012 р., а також надсилання відповідачу актів прийняття виконаних робіт форми Кб-2в та довідок форми КБ-3, за відсутності зауважень щодо якості та обсягу вказаних в цих актах робіт є підставою для їх оплати.

Наданий відповідачем дефектний акт не є належним і допустимим доказом по справі, оскільки він складений не на підставі укладеного між сторонами у даній справі договору підряду № 9 від 19.09.2012 р., за яким позивачем заявлено стягнення спірної суми, а за іншим договором № 10/19-КГК1 від 10.09.2012 р., укладеним між відповідачем та ТОВ «Запорожський Коксохімремонт».

Як правильно зазначив господарський суд першої інстанції, у договорі підряду від 19.09.2012 р. № 9, який зазначено позивачем у підставах даного позову відсутні жодні посилання на ТОВ "Запорожський коксохімремонт" як сторону договору.Відповідно до статті 511 Цивільного кодексу України зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.

Таким чином, вищезазначена особа за договором підряду від 19.09.2012 р. № 9 ніяких прав та обов'язків не набула.

До того ж, договором підряду від 19.09.2012 р. № 9 фінансування відповідача Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорожський коксохімремонт"не передбачено як умову оплати виконаних позивачем робіт.

Також частиною 2 статті 838 Цивільного кодексу Украни передбачено, що генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником -за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Також колегія суддів погоджується з доводами місцевого господарського суду, за якими він відхилив посилання відповідача на неукладеність договору підряду від 19.09.2012 р. № 9.

Як обґрунтовано послався господарський суд першої інстанції, підрядник виконав належним чином роботи, що були обумовлені сторонами та визначені в договорі, оскільки генпідрядник (відповідач) погоджуючись із таким виконанням, підписав зазначені акти, скріпив їх печаткою і не надав жодних письмових, усних зауважень щодо якості виконаних робіт або письмової відмови від прийняття робіт , сплатив суму у розмірі 36932,22 грн. як оплату за виконані роботи за жовтень місяць 2012 року та листом від 28.03.2013 р. № 99 зобов'язався оплатити роботи за грудень 2012 року.

Отже загальна вартість робіт, що узгоджена сторонами становить 76 983,46 грн.

Враховуючи вищевикладене, договір підряду від 19.09.12 р. №9 був укладений, оскільки відбувалось реальне виконання сторонами умов цього договору. Так, підрядник виконав роботи, а генпідрядник їх прийняв за актами приймання-передачі та здійснив часткову оплату, а саме за жовтень місяць 2012 року у розмірі 36932,22 грн.

Отже, відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України, спірний договір підряду є укладеним, оскільки активна поведінка обох сторін цього договору засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Пунктом 3.7. договору визначено, що із належних до оплати сум (проміжних платежів) згідно відповідної форми КБ-2В, та форми КБ-3, генпідрядник вираховує 5 (п'ять) відсотків від вартості виконаних робіт згідно до форми КБ-2В (без врахування зворотних сум, які становлять вартість матеріалів генпідрядника), які генпідрядник утримує у якості гарантійної суми.

Відповідно до п. 3.8. договору остаточна вартість робіт та остаточний розрахунок за виконані роботи в розмірі 5 (п'яти) відсотків від вартості виконаних робіт за договором генпідрядник (Відповідач) здійснює протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів після завершення всього комплексу робіт за договором та підписання сторонами кінцевих форм КБ-2 та КБ-3. Фактично розмір цього утримання складав 10 (десять) відсотків від вартості виконаних робіт, що підтверджується актом виконаних робіт № І за жовтень 2012 року, та становить 4 103,58 грн.

Оскільки, як було наведено вище, матеріалами справи підтверджується факт завершення позивачем всього комплексу робіт за договором підряду від 19.09.2012 р. № 9, у відповідача відповідно до вказаного пункту договору настав строк виконання обов'язку з повернення утриманих ним 4103, 58 грн. гарантійної суми.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача за виконані відповідачем роботи , враховуючи неповернуту гарантійну суму становить 40051,26 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення нарахованих на вказану заборгованість 2960,38 грн. пені, 4005 грн. штрафу та 796,28 грн. 3% річних. колегія суддів також погоджується з висновком господарського суду про їх задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як було наведено вище, відповідач не виконав свій обов'язок оплати виконаних позивачем робіт по договору підряду від 19.09.2012 р. № 9, а тому він є боржником по договору, який прострочив виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у розі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.8. договору, у разі затримки геппідрядником (Відповідачем) оплати виконаних підрядником (позивачем) робіт у строки, визначені в договорі. Генпідрядник (відповідач) виплачує підряднику (позивачу) неустойку (пеню) за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від суми заборгованості.

Пунктом 7.8. договору також визначено, що у разі порушення генпідрядником строку оплати робіт більш ніж на 15 (п'ятнадцять) календарних днів. Підрядник має право вимагати від генпідрядника виплатити йому додаткового штрафу у розмірі 10 (десяти) відсотків від суми заборгованості. Тобто додатковий штраф буде складати 4 005,12 грн.

Як правильно зазначив господарський суд першої інстанції, нарахування позивачем вказаних сум пені, додаткового штрафу та 3% річних не суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема ст.ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України , частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку господарського суду першої інстанції про задоволення позову, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 05 грудня 2013 року у справі № 922/4059/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Постанову складено в повному обсязі та підписано 24.02.2014 року.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т.В.

Суддя Гребенюк Н.В.