Ухвала

від 11.03.2014 по справі 5011-10/2655-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5011-10/2655-2012 11.03.14

За позовом Приватного підприємства "Інтерагробізнес"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армада ГМБХ"

про стягнення грошових коштів

Щодо розгляду скарги № 03/01-1 від 03.01.2014р. "На бездіяльність органу державної виконавчої служби" Приватного підприємства "Інтерагробізнес"

Суддя Котков О.В.

Представники учасників судового процесу: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2012р. у справі № 5011-10/2655-2012 (суддя Котков О.В.) позовні вимоги Приватного підприємства "Інтерагробізнес" задоволено частково, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армада ГМБХ" грошові кошти: основного боргу - 175 476,60 грн., пені - 13 711,20 грн., штрафу - 17 547,66 грн., втрат від інфляції - 11 756,93 грн., 3% річних - 7 442,13 грн. та судові витрати - 4 518,49 грн.

31 травня 2012 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2012р. по справі № 5011-10/2655-2012 судом було видано наказ № 5011-10/2655-2012.

08 січня 2014 року через канцелярію до суду від Приватного підприємства "Інтерагробізнес" надійшла скарга вих. № 03/01-1 від 03.01.2014р. "На бездіяльність органу державної виконавчої служби" в якій заявник просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність ВДВС Яготинського РУЮ в Київській області щодо не відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду м. Києва за наказом № 5011-10/2655-2012 від 31.05.2012 року;

- зобов'язати ВДВС Яготинського РУЮ в Київській області відкрити виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду м. Києва за наказом № 5011- 10/2655-2012 від 31.05.2012 року.

Згідно резолюції від 08.01.2014р. скаргу вих. № 03/01-1 від 03.01.2014р. "На бездіяльність органу державної виконавчої служби" Приватного підприємства "Інтерагробізнес", разом з доданими до неї документами, передано для розгляду судді Бондаренко Г.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2014 року призначено судове засідання по розгляду скарги Приватного підприємства "Інтерагробізнес" № 03/01-1 від 03.01.2014р. "На бездіяльність органу державної виконавчої служби" по справі № 5011-10/2655-2012 на 11.02.2014 року.

Розпорядженням від 11.02.2014р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 5011-10/2655-2012 за позовом Приватного підприємства "Інтерагробізнес" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армада ГМБХ" про стягнення грошових коштів для розгляду скарги Приватного підприємства "Інтерагробізнес" № 03/01-1 від 03.01.2014р. "На бездіяльність органу державної виконавчої служби" судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2014 року справу № 5011-10/2655-2012 прийнято до провадження судді Коткова О.В. та ухвалено розглядати справу в судовому засіданні призначеному на 11.02.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2014 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників сторін та ВДВС відкладено до 11.03.2014 року.

Представники учасників судового процесу в судове засідання не з'явились.

В обґрунтування заявленої скарги позивачем зазначено, що державним виконавцем всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» не здійснено дій, спрямованих на реальне виконання судового рішення, що істотно порушує права заявника.

За ч. 2 ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши скаргу позивача суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; 8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»).

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова (ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»).

Як вбачається з матеріалів справи, 17 грудня 2012 року, на підставі заяви про примусове виконання від 14.12.2012р., заступником начальника ВДВС Подільського районного управління юстиції у м. Києві - Слободчик Дмитром Григоровичем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 36577268. Зі змісту постанови ВП № 36577268 слідує, що в строк до 23.12.2012р. боржнику надано час для добровільного виконання виконавчого документу. В постанові ВП № 36577268 державним виконавцем вказано про обставини направлення її копії сторонам виконавчого провадження, зазначено про оскарження постанови до відповідного органу, що, в цілому, свідчить про виконання державним виконавцем законом передбачених виконавчих дій щодо відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, роз'яснення сторонам їхніх прав і обов'язків щодо оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження та примусового виконання рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій у випадку невиконання рішення в добровільному порядку (копія постанови міститься в справі).

Виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби (п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»).

Судом встановлено, що 12.12.2013р. головним державним виконавцем ВДВС Подільського районного управління юстиції у м. Києві - Слободчик Дмитром Григоровичем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (копія постанови міститься в справі).

Заявник в обґрунтування заявленої скарги № 03/01-1 від 03.01.2014р. зазначає, що в порушення вимог ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» ВДВС Яготиського РУЮ в Київській області станом на 30.12.2013 року постанову про відкриття виконавчого провадження не виніс.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В п. 32 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/369 від 29.06.10р. "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" вказується, що в останньому абзаці пункту 8 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.02. № 04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (з подальшими змінами) зазначено таке: "За результатами розгляду скарги (на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби) виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє".

У своїй постанові «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17 жовтня 2012 року N 9 пленум Вищого господарського суду України постановив надати господарським судам роз'яснення за яких господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Достатніх доказів надіслання ВДВС Подільського районного управління юстиції у м. Києві та отримання ВДВС Яготиського РУЮ в Київській області листа № 872/12 від 12.12.2013р. до суду не представлено, а з наявних в матеріалах справи фіскального чеку № 8177 та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення реєстр. № 07700 0128395 2 суд унеможливлений дійти одностайного висновку про надсилання на адресу відділу ВДВС Яготиського РУЮ та отримання останнім відповідного листа з доданими до нього документами, а тому недоведеними, в силу ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, є викладені заявником в скарзі № 03/01-1 від 03.01.2014р. обставини щодо не вчинення ВДВС дій спрямованих на реальне виконання рішення господарського суду та необґрунтованими є вимоги щодо зобов'язання вчинити певні дії.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу № 03/01-1 від 03.01.2014р. "На бездіяльність органу державної виконавчої служби" Приватного підприємства "Інтерагробізнес" по справі № 5011-10/2655-2012 - відхилити.

2. Копію даної ухвали направити сторонам та відповідному органу виконання судових рішень у справі № 5011-10/2655-2012.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков