Постанова

від 24.02.2014 по справі 53/620-9/487-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2014 р. Справа№ 53/620-9/487-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

при секретарі судового засідання Криворотьку В.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 24.02.2013 року

розглянувши матеріали апеляційної скарги публічного акціонерного товариства «Київенерго»

на рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2013 року

у справі №53/620-9/487-2012 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до житлово - будівельного кооперативу «Екран-3»

про стягнення 72 114,55 грн., -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2009 року акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до житлово-будівельного кооперативу «Екран-3» про стягнення 72 114,55 грн. заборгованості, з яких 57970,48 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію у гарячій воді, 11761,29 грн. інфляційних втрат, 2382,78 грн. три відсотки річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.07.2012 року позов акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до житлово-будівельного кооперативу «Екран-3» про стягнення 72 114,55 грн. задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 10 123,78 грн. боргу, 844,41 грн. інфляційних втрат, 319,65 грн. три відсотки річних, а в решті позову відмовлено.

За наслідками перегляду в апеляційному порядку постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2012 року рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2012 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2012 року у даній справі касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» задоволено частково, рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2012 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.01.2013 року по справі № 53/620-9/487-2012 позов публічного акціонерного товариства «Київенерго» до житлово-будівельного кооперативу «Екран-3» про стягнення 72 114,55 грн. - задоволено частково. Вирішено стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Екран-3» на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго» 9 527,00 грн. основного боргу, 451,89 грн. збитків від інфляції, 163,79 грн. 3% річних, 94,08 грн. витрат по сплаті державного мита та 31,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 22.01.2013 року позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2013 року по справі № 53/620-9/487-2012 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позов публічного акціонерного товариства «Київенерго» задовольнити повністю.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 20.02.2013 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київенерго» на рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2013 року у справі № 53/620-9/487-2012 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2013 року апеляційне провадження у справі № 53/620-9/487-2012 зупинено до кінцевого вирішення Шевченківським районним судом міста Києва справи № 2610/10996/2012.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2014 року апеляційне провадження у справі № 53/620-9/487-2012 поновлено та призначено її до розгляду в судовому засіданні 12.02.2014 року.

У судовому засіданні 12.02.2014 року було оголошено перерву до 24.02.2014 року.

Представник позивача у судових засіданнях 12.02.2014 року та 24.02.2014 року надав усні пояснення, якими підтримав доводи викладені в скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях 12.02.2014 року та 24.02.2014 року надав усні пояснення, якими заперечив проти доводів викладених в скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи та перевіривши матеріали апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.05.2001 року між АЕК «Київенерго» (правонаступником якого є ПАТ «Київенерго») (далі - постачальник) та ЖБК «Екран-3» (далі - споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №8604007 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.2.1. та п. 2.3.1. договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону, для гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно додатку 1 до договору, яку споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені в Додатку № 2.

Відповідно до звернення-доручення до договору визначення кількості спожитої споживачем теплової енергії здійснюється розрахунковим способом згідно договірних навантажень.

Пунктом 9 додатку №2 до договору передбачено, що споживач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число отримувати у РВТ-8 за адресою вул. Довженка, 2 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки.

Відповідно до п. 10 вказаного додатку споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе обов'язки щодо постачання теплової енергії у вигляді гарячої води відповідачу відповідно до умов договору, що підтверджується довідкою про розрахунок суми основного боргу.

Проте, судом першої інстанції було здійснено власний розрахунок позовних вимог, яким було встановлено, що ЖБК «Екран-3» не виконувало свої зобов'язання за договором щодо своєчасної та повної сплати вартості спожитої теплової енергії за період з 01.10.2006 року по 01.10.2009 року, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 9 527,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім того, слід зазначити, що постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 19.03.2013 року у задоволенні позову за позовом ОСОБА_2 до Київської міської державної адміністрації за участю третіх осіб на стороні позивача: житлово-будівельний кооператив «Теремки-2», житлово-будівельний кооператив «Буревісник-3», об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Науковець», об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сердолік», приватне підприємство «Компанія ФАХ» та інші, та за участю третіх осіб на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство «Київенерго», публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», ОСОБА_3, про визнання дій щодо підвищення тарифів такими, що порушують вимоги закону, визнання розпоряджень незаконними і нечинними з моменту прийняття та за позовами третіх осіб з самостійними вимогами ОСОБА_4 та житлово-будівельного кооперативу «Ремонтник» до Київської міської державної адміністрації про визнання розпоряджень незаконними і нечинними з моменту прийняття - відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013 року у справі №2610/10996/12 постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 19.03.2013 року залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.09.2013 року №К/800/44906/13 касаційну скаргу на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 19.03.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013 року залишено без руху.

Отже, судом першої інстанції правомірно застосовано при здійсненні розрахунку заборгованості тарифів, встановлених наведеними у розрахунку розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, виходячи з наступного.

Взаємовідносини сторін з постачання та споживання теплової енергії врегульовані не лише договором, а й нормативними актами, зокрема, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - закон), який визначає постачання гарячої води та централізоване опалення одним із видів житлово-комунальних послуг, що надаються у порядку, визначеному ст. 16 закону з покладанням обов'язку щодо їх оплати на споживача, Законом України «Про теплопостачання», котрий, у свою чергу, визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії.

Відповідно до цього закону постачання теплової енергії є господарською діяльністю, яка полягає у надані теплової енергії споживачам за допомогою технічних засобів транспортування з обов'язком останніх щомісячно оплачувати теплопостачальній організації фактично отриману теплову енергію.

Статтею 1 названого закону передбачено, що тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Згідно з ст. 20 зазначеного закону, тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування та повинні враховувати повну собівартість теплової енергії і забезпечувати рівень рентабельності не нижче граничного рівня рентабельності, встановленого Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері теплопостачання.

При цьому вартість теплової енергії, яка є грошовим виразом витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал ) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових визначається тарифом, що забезпечує відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги видані відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», тобто, такі розпорядження є актами органу місцевого самоврядування.

Указом Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» №493/92 від 03.10.1992 року визначено, що державній реєстрації підлягають виключно нормативно-правові акти органів виконавчої влади. Державна реєстрація актів органів місцевого самоврядування чинним законодавством не передбачалась.

Державна реєстрація нормативно-правових актів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) стала обов'язковою після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №833 від 01.08.2011 року, згідно якої Київську міську державну адміністрацію зобов'язано забезпечити подання на державну реєстрацію нормативно-правових актів, які зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, виданих нею як місцевим органом виконавчої влади та як виконавчим органом Київської міської ради. Документ набрав чинності з 11.08.2011 року.

Отже, розпорядження КМДА про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які застосовані судом першої інстанції при розрахунку заборгованості за спожиту відповідачем теплову енергію, не потребували державної реєстрації.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність застосування судом першої інстанції при здійсненні розрахунку заборгованості тарифів, встановлених наведеними у розрахунку розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.

Приймаючи до уваги викладене, відповідачем за період з 01.10.2006 по 01.10.2009 було спожито теплової енергії на загальну суму 148 046,79 грн.

При цьому, протягом спірного періоду відповідачем було сплачено 138 519,79 грн. за спожиту енергію відповідно до договору.

Таким чином, судом встановлено, що станом на день вирішення спору у відповідача по справі сума заборгованості перед позивачем у заявлений в позовній заяві період становить 9 527, 00 грн. (148 046, 79 - 138519, 79 = 9527, 00).

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги щодо стягнення з ЖБК «Екран-3» на користь ПАТ «Київенерго» заборгованості за використану теплову енергію на загальну суму 9 527,00 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу у розмірі 11 761,29 грн. та 3 % річних у розмірі 2 382 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи факт прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати використаної теплової енергії та умови договору, колегія суддів дійшла висновку про правомірність стягнення судом першої інстанції з відповідача на користь позивача 451,89 грн. інфляційних та 163,79 грн. 3% річних. При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено розрахунки інфляційних нарахувань та 3% річних, здійснені місцевим господарським судом, та встановлено їх арифметичну правильність.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2013 року у справі №53/620-9/487-2012 відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київенерго» на рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2013 року у справі №53/620-9/487-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2013 року у справі №53/620-9/487-2012 залишити без змін.

3. Справу №53/620-9/487-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.І. Лобань

Судді А.Г. Майданевич

Р.В. Федорчук

Дата підписання 28.02.2014 року