Ухвала

від 03.03.2014 по справі 910/182/2013

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/182/2013 03.03.14

За скаргою Публічного акціонерного товариства спеціальне конструкторсько - технологічне бюро "Комплекс" на неправомірні дії Відділу виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві

За позовом Публічного акціонерного товариства спеціальне конструкторсько - технологічне бюро "Комплекс"

до Фізичної особи-підприємця Татенко Ярослави Олександрівни

про стягнення 10 601,55 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Гаврилюк О.Л. (за довіреністю від 08.07.2013);

від відповідача: не з'явилися;

від виконавчої служби: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство спеціальне конструкторсько - технологічне бюро "Комплекс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного Фізичної особи-підприємця Татенко Ярослави Олександрівни про стягнення 10601,55 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2013 позов Публічного акціонерного товариства спеціальне конструкторсько - технологічне бюро "Комплекс" задоволено повністю. Суд вирішив: - стягнути з Фізичної особи-підприємця Татенко Ярослави Олександрівни на користь Публічного акціонерного товариства спеціальне конструкторського - технологічне бюро "Комплекс" заборгованість у розмірі 9 562 грн. 51 коп. , 3% річних у сумі грн. 88 коп., пені у розмірі 725 грн. 16 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 грн. 50 коп.

19.02.2013 Господарським судом міста Києва, на виконання рішення видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2013 у справі 910/182/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 виправлено описку допущену в рішенні Господарського суду міста Києва від 04.02.2013 та наказі Господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2013.

Вирішено викласти п. 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Стягнути з Фізичної особи-підприємця Татенко Ярослави Олександрівни (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 13 кв. 88; реєстраційний номер фізичної-особи підприємця ЄДР 20008005765) на користь Публічного акціонерного товариства спеціальне конструкторського - технологічне бюро "Комплекс" (02105, м. Київ, вул. П. Усенка, 8; ідентифікаційний код 03745746) заборгованість у розмірі 9 562 грн. 51 коп. , 3% річних у сумі 313 грн. 88 коп., пені у розмірі 725 грн. 16 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 грн. 50 коп.».

Викладено абзац наказу від 19.02.2013 в наступній редакції: «Стягнути з Фізичної особи-підприємця Татенко Ярослави Олександрівни (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 13 кв. 88; реєстраційний номер фізичної-особи підприємця ЄДР 20008005765) на користь Публічного акціонерного товариства спеціальне конструкторського - технологічне бюро "Комплекс" (02105, м. Київ, вул. П. Усенка, 8; ідентифікаційний код 03745746) заборгованість у розмірі 9 562 грн. 51 коп., 3% річних у сумі 313 грн. 88 коп., пені у розмірі 725 грн. 16 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 грн. 50 коп.».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2013 виправлено описку допущену в рішенні Господарського суду міста Києва від 04.02.2013 та наказі Господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2013 у справі № 910/181/13. Пункт 2 резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: «Стягнути з Фізичної особи-підприємця Татенко Ярослави Олександрівни (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 13 кв. 88; реєстраційний номер фізичної-особи підприємця ЄДР 20008005765, ідентифікаційний код - 2821406906) на користь Публічного акціонерного товариства спеціальне конструкторського - технологічне бюро "Комплекс" (02105, м. Київ, вул. П. Усенка, 8; ідентифікаційний код 03745746) заборгованість у розмірі 9 62 (дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн. 51 коп. , 3% річних у сумі 313 (триста тринадцять) грн. 88 коп, пені у розмірі 725 (сімсот двадцять п'ять) грн.. 16 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.». В наказі Господарського суду міста Києва від 19.02.2013 у справі №910/182/2013 вірним вважати абзац: «Стягнути з Фізичної особи-підприємця Татенко Ярослави Олександрівни (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 13 кв. 88; реєстраційний номер фізичної-особи підприємця ЄДР 20008005765, ідентифікаційний код - 2821406906) на користь Публічного акціонерного товариства спеціальне конструкторського - технологічне бюро "Комплекс" (02105, м. Київ, вул. П. Усенка, 8; ідентифікаційний код 03745746) заборгованість у розмірі 9 562 (дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн. 51 коп. , 3% річних у сумі 313 (триста тринадцять) грн.. 88 коп., пені у розмірі 725 (сімсот двадцять п'ять) грн. 16 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.».

10.01.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла Скарга №1 від 08.01.2014 Публічного акціонерного товариства СКТБ "Комплекс" на неправомірні дії Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві.

Відповідно до вказаної заяви, заявник просить суд визнати неправомірними дії відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, що полягають у винесенні постанови від 16.12.2013, виконавче провадження №41208098 про відмову у відкритті виконавчого провадження. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду м.. Києва від 19.02.2013 №910/182/2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2014 розгляд скарги призначено на 10.02.2014.

У судове засідання, призначене на 10.02.2014, з'явився представник ВДВС, надав усні пояснення по суті спору, відповів на запитання суду.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 відкладено розгляд скарги на 03.03.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання, призначене на 03.03.2014 з'явився представник позивача та надав усні пояснення.

Представники відповідача, виконавчої служби в судове засідання не з'явилися, причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Згідно п 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За таких обставин, незважаючи на те, що представники Відділу виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві та відповідача в судове засідання не з'явились, наявні в матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представників Відділу виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві та відповідача не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь під час розгляду скарги, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду скарги, господарський суд міста Києва дійшов висновку про її часткове задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження №41208098 від 16.12.2013, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа, а саме наказу №910/182/2013 від 19.02.2013, та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання вказаного наказу. У вказаній постанові державний виконавець Філатова Ольга Сергіївна посилається на те, що виконавчий документ (наказ Господарського суду міста Києва від 19.02.2013 №910/182/2013) не відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", а саме у ньому не зазначено ідентифікаційний код боржника, ухвала №910/182/2013 від 04.11.2013 Господарського суду міста Києва та ухвала №910/182/2013 від 22.04.2013 Господарського суду міста Києва не завірені належним чином, так як не містять гербових печаток.

У відповідності до ст. 121 (2) Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

З Журналу реєстрації вхідної кореспонденції ПАТ СКТБ "Комплекс" за 2012 - 2013 р.р., відомо, що останнім було отримано вказану постанову 25.12.2013. До суду заявник звернувся 10.01.2014, про що свідчить відбиток канцелярської печатки Господарського суду міста Києва, тобто заявником дотримано десятиденний строк для звернення до суду із скаргою на дії відділу державної виконавчої служби, передбачений ст. 121 (2) Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд зазначає наступне.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. (стаття 11 Закону України "Про виконавче провадження").

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, це, зокрема, судовий наказ, а також ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; (стаття 17 Закону України "Про виконавче провадження").

Як вбачається з матеріалів справи, 19.02.2013 Господарським судом міста Києва на примусове виконання рішення було видано наказ №910/182/2013.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особі, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно із ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому, відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалами Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 та 04.11.2013 у справі №910/182/2013 на підставі ст. 117 Господарського процесуального кодексу України судом виправлено описку, допущену при виготовленні рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2013 та наказу №910/182/2013 від 19.02.2013, та видано відповідні ухвали, які є невід'ємними частинами наказу Господарського суду міста Києва від 04.02.2013 у справі №910/182/2013.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Інші органи, установи, організації і посадові особи провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 5 цього Закону, на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

Законом України "Про виконавче провадження" регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Також, згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Так, акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно з положеннями Закону України "Про виконавче провадження", юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

У відповідності із вимогами ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону; 7) наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.

Щодо підстав відмови у відкритті виконавчого провадження №41208098 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19.02.2013 №910/182/2013 суд зазначає наступне. Відповідно до п.2.6.13. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.02.2013 №28 оригінал наказу господарського суду, підписаний суддею, засвідчується гербовою печаткою суду і видається стягувачеві під розписку або надсилається йому рекомендованим чи цінним листом після набрання судовим рішенням законної сили.

На підставі вищезазначеної норми Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ №910/182/2013 від 19.02.2013, який відповідає вимогам чинного законодавства України.

Як вже зазначалось, ухвалами Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 та 04.11.2013 у справі №910/182/2013 на підставі ст. 117 Господарського процесуального кодексу України судом виправлено описку, допущену при виготовленні рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2013 та наказу №910/182/2013 від 19.02.2013, та видано відповідні ухвали, які є невід'ємними частинами наказу Господарського суду міста Києва від 04.02.2013 у справі №910/182/2013.

Частиною 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 20.04.2006 р. N 01-8/908 "Про Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового проникнення до житла, виїмки та вилучення документів виконавчого провадження" зазначається, що згідно з частиною п'ятою статті 117 ГПК за результатами розгляду заяви виноситься ухвала. Зміст зазначеної ухвали має відповідати вимогам частини другої статті 86 ГПК. В ній же в разі необхідності зазначається про стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за наказом.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду має містити: найменування господарського суду, номер справи і дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їх посад); стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала; мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство; висновок з розглянутого питання; вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.

В пункті 34 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" від 12.03.09. № 01-08/163 зазначено, що відповідно до приписів статті 117 ГПК господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі; таке виправлення вноситься до наказу ухвалою господарського суду. Видача при цьому господарським судом нового наказу з текстом, що відповідав би здійсненим виправленням, законом не передбачено. Наказ, до якого в установленому порядку внесено виправлення, є виконавчим документом у розумінні Закону України "Про виконавче провадження" з урахуванням внесених до цього наказу виправлень.

З аналізу наведених норм слідує, що ухвали Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 та від 04.11.2013 не є окремими виконавчими документами, а за своєю правовою природою являють собою лише невід'ємні частини наказу суду №910/182/2013 від 19.02.2013, та відповідно до вимог чинного законодавства України не мають засвідчуватись гербовою печаткою.

Як вбачається з вищезазначеного, підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження з підстав зазначених у оскаржуваній постанові були відсутні, а тому дії Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві щодо відмови в прийнятті до виконання наказу є неправомірними, а постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 16.12.2013 року серія ВП № 41208098 незаконною.

Пунктом 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд, в залежності від обставин справи, або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій.

У відповідності до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.03 р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються загальним і господарським судами мотивованими ухвалами відповідно до вимог статей 232 - 234 ЦПК та статей 86, 1212 ГПК. Виходячи зі змісту ст. 24824 ЦПК у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження"), проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом або скоротити його.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З огляду на вищезазначене вимога заявника про зобов'язання відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19.02.2013 №910/182/2013 є такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства спеціальне конструкторсько - технологічне бюро "Комплекс" на неправомірні дії Відділу виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві - задовольнити частково.

2. Визнати дії Відділу виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві щодо відмови у відкритті виконавчого провадження №41208098 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/182/2013 від 19.02.2013 року неправомірними.

3. В іншій частині скарги Публічного акціонерного товариства спеціальне конструкторсько - технологічне бюро "Комплекс" - відмовити.

Суддя Ю.В. Цюкало