Постанова

від 14.03.2014 по справі 2а-2313/09/1770

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-2313/09/1770

14 березня 2014 року м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Маринич В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник Довгалюк І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю " Поліссяторг " до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ :

02.02.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліссяторг" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 16.10.2008 року № 0003002342/0/23-121 про визначення ТОВ "Поліссяторг" податкового зобов'язання на загальну суму 233152,00 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 09.06.2009 року у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Поліссяторг" відмовлено повністю.

12.04.2011 року ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Товариству з обмеженою відповідальністю "Поліссяторг" залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09.06.2009 року - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.01.2014 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссяторг" задоволено частково, скасовано постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09 червня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування позову зазначає, що визначення зобов'язання з податку на прибуток в сумі 233152,00 грн., в тому числі: 192913,00 грн. - за основним платежем, 40239,00 - за штрафними (фінансовими) санкціями є незаконним. Вказав, що позивач отримав кошти відповідно до договору комісії, укладеного з ВАТ "Концерн Галнафтогаз". Вказані кошти позивачем не окремому рахунку не обліковувалися, цільове використання коштів не відстежувалося. Операція, передбачена договором на момент проведення перевірки ще не відбулася, договір комісії не був розірваний, і з боку комітента не виникла вимога про повернення перерахованих ним грошових коштів. Для визначення отриманих коштів як поворотної фінансової допомоги, необхідною умовою є передача таких коштів у користування. Між позивачем та ВАТ "Концерн Галнафтогаз" був укладений не договір позики, а договір комісії, який не передбачає передачі коштів або інших засобів у власність ТОВ "Поліссяторг". Грошові кошти є власністю комітента. Відповідно до п. 7.9.1 Закону № 334, кошти, отримані від комітента на підставі договору комісії, не включаються до складу валового доходу комісіонера. Валовий прибуток у комісіонера виникає лише на момент отримання від комітента винагороди за виконання умов договору.

26.02.2014 року позивач подав заяву, відповідно до якої спірне податкове повідомлення-рішення просить визнати недійсним (а.с.186).

Представник позивача в судове засідання 14.03.2014 року не прибув, подав заяву про розгляд справи без участі представника.

Судом допущено заміну відповідача - Державної податкової інспекції у м.Рівне її процесуальним правонаступником - Державною податковою інспекцією у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (а.с.184-185).

Відповідач подав письмові заперечення на адміністративний позов. В судовому засіданні представник відповідача просила відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав, вказаних у запереченнях. Вважає, що відповідачем правомірно визначено податкове зобов'язання, обумовлене в спірному повідомленні-рішенні.

Заслухавши пояснення представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Суд виходив з такого.

Державною податковою інспекцією у місті Рівне проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссяторг" (код 35567691). За результатами перевірки складено акт за № 1351/23-400/35567691 від 24.09.2008 року (а.с.9-25).

В ході позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссяторг" встановлені порушення абз. 6 пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" за № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (із наступними змінами та доповненнями), а саме, Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліссяторг" не включено до складу валового доходу умовно нараховані проценти в сумі 771 653 грн. 00 коп. на суму поворотної фінансової допомоги, що залишалася неповернутою на кінець звітного періоду, і як наслідок, податок на прибуток занижений позивачем за І півріччя 2008 року в сумі 192 913 грн. 00 коп.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.10.2008 року № 0003002342/0/23-121 про визначення ТОВ "Поліссяторг" податкового зобов'язання на загальну суму 233152,00 грн. (а.с.8).

Подані в порядку адміністративного оскарження скарги на вказане рішення залишені ДПІ у м.Рівне та ДПА в Рівненській області без задоволення, а рішення - без змін (а.с.176-183).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліссяторг" (комісіонер) та Відкритим акціонерним товариством "Концерн Галнафтогаз" (комітент) укладено договір комісії за № 07-01/03 від 07.03.2008 року на комісійну купівлю товару, згідно якого комітент доручає, а комісіонер приймає на себе зобов'язання за винагороду і на комісійних засадах здійснити в інтересах та за рахунок комітента комплекс заходів з купівлі нафтопродуктів.

В ході проведення документальної перевірки встановлено, що протягом березня-червня 2008 року на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссяторг" (Комісіонеру) надійшло на виконання комісійного доручення від ВАТ "Концерн Галнафтогаз" 33 817 000 грн. 00 коп., за переліком платіжних доручень, зазначених на сторінці 9 акту перевірки (а.с.17).

Кошти, які були отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліссяторг" в сумі 33817000,00 грн. по договору комісії за № 07-01/03 від 07.03.2008 року на комісійну купівлю товару, за перевіряємий період витрачалися на цілі, не пов'язані з виконанням названого вище договору комісії, а саме позивач направив вказані кошти на погашення кредиторської заборгованості, повернення позик, сплату нотаріальних послуг.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліссяторг" на протязі перевіряємого періоду проводило повернення грошових коштів згідно договору комісії за №07-01/03 від 07.03.2008 року Відкритому акціонерному товариству "Концерн Галнафтогаз"в червні 2008 року в сумі 23 710 000 грн., а саме: 23.06.2008 року в сумі 10 080 000 грн. 00 коп. по платіжному дорученню за № 25; 25.06.2008 року в сумі 6 418 000 грн. 00 коп. по платіжному дорученню за № 34; 25.06.2008 року в сумі 7 212 000 грн. 00 коп. по платіжному дорученню за № 33.

Залишок неповернутих коштів по договору комісії за № 07-01/03 від 07.03.2008 року Відкритому акціонерному товариству "Концерн Галнафтогаз" (комітенту) Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссяторг" згідно даних бухгалтерського обліку (рахунок 377.1 "Розрахунки з комісіонерами") становить: станом на 31.03.2008 року - 14 482 000 грн. 00 коп., станом на 30.06.2008 року - 10 107 000 грн. 00 коп.

Вимоги до первинних документів передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», яка передбачає обов'язкові реквізити первинних та зведених облікових документів, що повинні мати обов'язкові реквізити як назву, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинні документи повинні містити інформацію про вид проведених господарських операцій, розкривати їх зв'язок з господарською діяльністю платника податків тощо. При цьому представлені платником податків документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Представлені позивачем документи щодо виконання умов договору комісії № 07-01/03 від 07.03.2008р. відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які встановлені для первинних бухгалтерських документів, та можуть слугувати достатньою підставою для формування валових витрат і доходів.

З наданих позивачем документів можливо зробити достовірний та обґрунтований висновок щодо характеру, виду, обсягу наданих послуг, і як результат, виявити зв'язок цих послуг з господарською діяльністю позивача.

Зокрема, всіма наданими документами, в тому числі банківськими платіжними дорученнями, підтверджується факт існування між позивачем та його контрагентом ВАТ «Концерн Галнафтогаз» господарських відносин щодо проведення комісійної торгівлі нафтопродуктами.

Разом з тим, податковим органом безпідставно розцінені факти використання отриманих від комітента грошових коштів на інші цілі, їх подальше повернення позивачем на банківський рахунок ВАТ «Концерн Галнафтогаз», як операції з надання поворотної фінансової допомоги.

Матеріалами справи стверджується реальне часткове виконання комісіонером зобов'язань по комісійному придбанню нафтопродуктів та їх передачі комітенту, чинним законодавством та умовами договору не врегульовано процедури використання комісіонером отриманих від комітента коштів, податковим органом не наведено у складеному акті перевірки висновків про нікчемність або недійсність договору комісії, фіктивність проведених операцій, що виключає право платника податку на отримання податкової вигоди за їх наслідками.

Також податковим органом не врахована відмінність правової природи договору комісії та позики, яка визначена нормами ЦК України, не з'ясовані дійсні причини повернення коштів та не перевірено неможливість придбання нафтопродуктів на комісійних умовах, тобто, не доведено умислу договірних контрагентів на безпідставне отримання податкової вигоди.

Факт відсутності між вказаними контрагентами відносин позики стверджується й відсутністю укладених договорів позики, а також даними бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Відповідно до пп.7.9.1 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) отримані від комітента грошові кошти на виконання комісійних зобов'язань не включаються до складу валового доходу комісіонера; валовий прибуток в останнього виникає в разі отримання винагороди за виконання умов договору комісії, виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість пов'язане з передачею комітенту придбаних товарів.

За таких обставин позовні вимоги слід задовольнити повністю, визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 16.10.2008 року № 0003002342/0/23-121.

Судові витрати присуджуються позивачу з Державного бюджету відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 16.10.2008 року № 0003002342/0/23-121.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссяторг" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Гломб Ю.О.