Рішення

від 11.03.2014 по справі 915/698/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року Справа № 915/698/13

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Томас В.І., директор; Мазур Ю.В., довіреність № 1 від 11.01.2014р.

від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_3, довіреність № 40 від 04.05.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/698/13

За первісним позовом: Пересадівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Жовтневої районної ради Миколаївської області (57220, Миколаївська обл., Жовтневий район, с. Пересадівка, вул. Шевченка, 160), код 26086878

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 АДРЕСА_1

про стягнення 110893,94 грн.,-

за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 АДРЕСА_1 код НОМЕР_1

до відповідача: Пересадівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Жовтневої районної ради Миколаївської області (57220, Миколаївська обл., Жовтневий район, с. Пересадівка, вул. Шевченка, 160), код 26086878

про: визнання недійсним договору про сумісну діяльність від 03.01.2012 р.,-

В С Т А Н О В И В:

Пересадівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Жовтневої районної ради Миколаївської області звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 112820,18 грн., з яких: 109086,25 грн. основного боргу за договором про спільну діяльність від 03.01.2012р., 461,34 грн. індексу інфляції та 3272,59 грн. трьох відсотків річних.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.06.2013р. позовні вимоги було задоволено в повному обсязі та стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Пересадівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Жовтневої районної ради Миколаївської області 109086 (сто дев'ять тисяч вісімдесят шість) грн. 25 коп. основного боргу, 1639 (одна тисяча шістсот тридцять дев'ять) грн. 52 коп. 3% річних, 168 (сто шістдесят вісім) грн. 17 коп. інфляційних нарахувань та 2217 (дві тисячі двісті сімнадцять) грн. 88 коп. судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 року рішення господарського суду Миколаївської області від 20.06.2013 року скасовано та в позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2013 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 року та рішення господарського суду Миколаївської області від 20.06.2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області .

На підставі п. 3.1.13 пункту 3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу справу № 915/698/13 передано судді Ковалю С.М. для розгляду та вирішення по суті.

Ухвалою суді від 18.12.2013 р. суддя Коваль С.М. прийняв справу до свого провадження, а її розгляд призначив на 21.01.2014 р. об 11 год. 30 хв.

14 січня 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до господарського суду із зустрічною позовною заявою до Пересадівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Жовтневої районної ради Миколаївської області про визнання недійсним договору про сумісну діяльність від 03.01.2012 р.

Ухвалою суду від 16.01.2014 р. суддя Фролов В.Д. прийняв зустрічну позовну заяву по справі № 915/698/13 до розгляду та об'єднав в одне провадження справу № 915/698/13 за позовом Пересадівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Жовтневої районної ради Миколаївської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 110893 грн. 94 коп. із зустрічною позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Пересадівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Жовтневої районної ради Миколаївської області про визнання недійсним договору про сумісну діяльність від 03.01.2012 р.

На підставі п. 3.1.13 пункту 3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу справу № 915/698/13 передано судді Ковалю С.М. для розгляду та вирішення по суті.

Ухвалою суду від 21.01.2014 р. суддя Коваль С.М. прийняв справу до свого провадження.

Підставою позовних вимог за первісним позовом Пересадівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Жовтневої районної ради Миколаївської області є неналежне виконання ФОП ОСОБА_4 своїх зобов'язань за договором про спільну діяльність від 03.01.2012р. в частині сплати позивачу коштів від спільної діяльності.

Дані позовні вимоги за первісним позовом відповідач не визнав та просить суд відмовити у задоволенні позову з посиланням на відсутність належних доказів виконання сторонами умов договору про спільну діяльність від 03.01.2012р., фактичне не отримання ним земельної ділянки у користування та не підписання сторонами акту її приймання-передачі, що на думку відповідача свідчить про те, що спільна діяльність за договором від 03.01.2012р. не велась. Окрім того, відповідач стверджує про нікчемність укладеного між сторонами договору в частині звільнення позивача від участі у відшкодуванні спільних витрат та збитків, пов'язаних з спільною діяльністю, а також позбавлення відповідача права на частину прибутку від спільної діяльності. Також відповідач вказує на наявність обставин непереборної сили - засуху, яка унеможливила виконання умов договору про спільну діяльність від 03.01.2012р., що за доводами відповідача є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення договірного зобов'язання в частині сплати позивачу обумовлених договором коштів. Водночас відповідач наголошує на неправомірному визначенню позивачем розміру суми, яка підлягає сплаті відповідачем, з огляду на неправомірний розрахунок розміру 3% від вартості земельної ділянки.

За зустрічною позовною заявою Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 просить визнати недійсним договір про сумісну діяльність, укладеного 03 січня 2012 року між Пересадівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Жовтневої районної ради Миколаївської області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зустрічного позову , позивач вказує на те, що спірний договір про сумісну діяльність від 03.01.2012р. був укладений з порушенням вимог глави 77 Цивільного кодексу України для договорів про спільну діяльність, а порядок розрахунків за ним повністю підходить до договорів оренди землі, у зв'язку з чим по своєї суті він є удаваним , тобто таким, що приховує насправді укладений сторонами договір оренди землі, внаслідок чого, він не відповідає ч.1 ст. 203 ЦК України, що згідно ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Пересадівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Жовтневої районної ради Миколаївської області зустрічний позов не визналао, з огляду на те, що є необґрунтованими посилання позивача про удавність спірного договору, оскільки сторонами за домовленістю було визначено ціну договору на підставі ст.627 Цивільного кодексу України, тому посилання на той факт, що сума, встановлена у договорі складає 3% від вартості земельної ділянки, і це свідчить про удаваність договору, є безпідставним. Підписуючи договір про сумісну діяльність ФОП ОСОБА_4 був згодний з усіма його умовами та брав безпосередню участь у їх погодженні, у тому числі погоджувався перерахувати зазначені в п. 7.3 договору грошові кошти.

Вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Щодо зустрічного позову.

Суд вважає, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в частині визнання недійсним договору про сумісну діяльність від 03.01.2012р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтями 627, 628 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

У відповідності до ст. ст. 1130, 1131 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. Договір про спільну діяльність укладається в письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Проаналізувавши умови договору про сумісну діяльність, судом було встановлено, що метою спірного договору є вирощування та реалізація сільськогосподарської продукції. Натомість, пунктами 7.3 та 7.4 договору передбачено перерахування позивачем відповідачу за первісним позовом частки прибутку від сумісної діяльності, що суперечить меті договору.

У відповідності до ст. 1137 та ст.1139 Цивільного кодексу України, порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно. Умова, за якою учасник повністю звільняється від участі у відшкодуванні спільних витрат або збитків, є нікчемною. Прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників. Умова про позбавлення або відмову учасника від права на частину прибутку є нікчемною.

Проте, як досліджено судом, п.7.3 договору передбачено, що позивач за первісним позовом отримує від сумісної діяльності незалежно від розміру прибутку 109 086,00 грн. за 216,63 га наданої земельної ділянки, що становить 3% від вартості земельної ділянки та п.8.1 визначено, що спільні витрати та збитки сторін покриваються за рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, що в свою чергу, суперечить вимогам ст. ст.1137,1139 Цивільного кодексу України.

У відповідності до частини 2 ст.4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Частиною 1 ст.20 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Аналогічні положення передбачені ст.ст.122,124,125 ЗК України.

Згідно з ч.1 ст.210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Таким чином, співставляючи матеріали справи з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку, що для передачі ФОП ОСОБА_4 у користування земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні Пересадівської загальноосвітньої школи, ФОП ОСОБА_4 повинен був з дотриманням відповідної процедури укласти договір її оренди з Пересадівською сільською радою, оскільки останній не є її належним орендодавцем, після чого провести державну реєстрацію цього договору. З метою ухилення цих законодавчих обмежень, Пересадівська загальноосвітня школа уклала з ФОП ОСОБА_4 удаваний договір про сумісну діяльність від 03.01.2012 р., який вчинений з метою приховування договору оренди землі, який сторони насправді вчинили.

Згідно зі ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Частина 1 статті 215 ЦК України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно приписів статті 203 ЦК України, зміст правочину (його умови) насамперед не повинен суперечити вимогам як Цивільного кодексу, так і інших актів цивільного законодавства, прийнятих на основі Конституції України.

Господарський суд, вирішуючи спір зобов'язаний встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними, а саме:

- невідповідність змісту угоди вимогам закону;

- недодержання встановленої форми угоди;

- неправоздатність сторін за угодою;

- неправомірність дій сторін.

З наведеного можна зробити висновок про те, що оспорюваний позивачем за зустрічним позовом договір про сумісну діяльність є удавним, оскільки укладений із порушенням приписів ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України, без дотриманням вимог чинного законодавства, тому є всі підстави для визнання його недійсним на підставі частини 2 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Щодо первісних позовних вимог.

Для дослідження первісних позовних вимог Пересадівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Жовтневої районної ради Миколаївської області про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 112820,18 грн., з яких: 109086,25 грн. основного боргу за договором про спільну діяльність від 03.10.2012р., 461,34 грн. індексу інфляції та 3272,59 грн. трьох відсотків річних слід визначити питання дійсності договору про спільну діяльність від 03.01.2012р., на підставі якого нараховується вказана плата.

Натомість, судом за зустрічною позовною вимогою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсним договору про сумісну діяльність від 03.01.2012р. було визнано договір недійсним, оскільки спірний договір є удавним, укладений із порушенням приписів ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України, без дотриманням вимог чинного законодавства.

Частина 2 ст. 236 Цивільного кодексу України конкретизує норму абзацу першого ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, згідно з якою недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, тому саме, ч. 2 ст. 236 Цивільного кодексу України встановлює, що за правочином, визнаним судом недійсним, не виникають не тільки ті права та обов'язки, настання яких сторони передбачали з моменту укладення правочину, а й ті, виникнення яких передбачалося лише в майбутньому. Ці норми не містять правила (що існувало в раніше чинному Цивільному кодексі УРСР) щодо можливості визнання угоди недійсною лише на майбутнє і відповідного припинення прав та обов'язків, що виникають з такої угоди, теж лише на майбутнє.

Вищевказана правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 07.06.2012р. по справі №30-28/17-1665-2011.

За таких обставин, у зв'язку з визнанням договору про сумісну діяльність від 03.01.2012р. недійсним у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 не виникло зобов'язання перед Пересадівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Жовтневої районної ради Миколаївської області з оплати заборгованості у розмірі 112820,18 грн., з яких: 109086,25 грн. основного боргу за договором про спільну діяльність від 03.10.2012р., 461,34 грн. індексу інфляції та 3272,59 грн. трьох відсотків річних.

Враховуючи вищенаведене, не підлягають задоволенню первісні позовні вимоги Пересадівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Жовтневої районної ради Миколаївської області про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 112820,18 грн. за договором про сумісну діяльність від 03.01.2012р.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82 1 , 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову Пересадівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Жовтневої районної ради Миколаївської області про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 112820,18 грн. відмовити повністю.

2. Зустрічний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити повністю.

3. Визнати договір про сумісну діяльність від 03.01.2012 р., укладеного між Пересадівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Жовтневої районної ради Миколаївської області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 недійсним.

4. Стягнути з Пересадівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Жовтневої районної ради Миколаївської області (57220, Миколаївська обл., Жовтневий район, с. Пересадівка, вул. Шевченка, 160, ідентифікаційний код 26086878) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М. Коваль

Повний текст рішення складено 17.03.2014 року