Рішення

від 20.05.2013 по справі 2-523/2011

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

Єдиний унікальний номер №2-523/2011

Провадження №2/440/24/2013

20 травня 2013 року

Буський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Шендрікова Г. О.,

при секретарі Квасниця Ю.П.

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Буськ цивільну справу за позовом Пприватне підприємство «Глорія-Приват» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди та стягнення судових витрат, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Глорія-Приват» звернулось в суд з позовом про стягнення матеріальної шкоди та стягнення судових витрат. Позов мотивують тим, що ОСОБА_1 наніс ПП «Глорія-Приват» матеріальну шкоду в сумі 6958 гривень 35 копійок. Відповідач працював у ПП «Глорія-Приват» водієм. Згідно з наказом на відрядження № 26-В від 28.01.2011 року відповідач був направлений в Естонію, м. Таллін на підприємство OU «ACЕRRA», що підтверджується посвідченням про відрядження та відміткою в паспорті ОСОБА_1 Відповідачу на відрядження були надані грошові кошти згідно ордера № 3 від 28.01.2011 року на суму 3965 гривень та ордеру № 4 від 28.01.2011 року на суму 23793, всього на загальну суму 27758 гривень. Після повернення з відрядження відповідач представив звіт про відрядження на суму 19730 гривень. Ця сума включала в себе дизпаливо 14843,23 гривень, митні послуги 1133,02 гривні, добові по Україні 180 гривень, добові за кордон 3574, 58 гривень. Про витрату решти коштів на суму 8027, 17 гривень не представив. Однак згодом добровільно вніс в касу підприємства 2485,37 гривень. Залишкова сума становить 6958,35 гривень. Просить задовольнити заявлений позов.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти прийняття по справі заочного рішення.

Відповідач в судове засіданні не з'явився, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, причин своєї неявки суд не повідомив. Подав до суду заперечення (а.с. 38) в якому зазначає, що ніколи на ПП «Глорія-Приват» не працював, підписи на документах не його.

В силу ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення.

Дослідивши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

Наказом № 1 від 14 січня 2011 року про прийняття на роботу, ОСОБА_1 був прийнятий на роботу за сумісництвом на посаду водія ПП «Глорія-Приват» (а.с. 25) на підставі поданої заяви директору ПП «Глорія-Приват» п. Тимчишину В.М. від 14.01.2011 року (а.с. 26).

Наказом № 3 від 14 лютого 2011 року (а.с. 27) ОСОБА_1 був звільнений з посади водія за згодою сторін на підставі ст. 36 п. 1 КЗпП України, підставою була заява про звільнення ОСОБА_1 (а.с. 28).

З договору про перевезення вантажу № 02/01/11 від 14 січня 2011 року (а.с. 29), який був укладений між ПП «Глорія-Приват» в особі директора Тимчишина В.М. та ТзОВ «Європарфум» в особі директора Рудишина Ю.В., убачається, що перевізник ПП «Глорія-Приват» надає послуги з перевезення вантажу на маршруті с. Малі Підліски - Таллін автомобілем DAF, державний номер НОМЕР_1 та причіпом НОМЕР_4, а також інші перевезення згідно заявки.

За договором заявки від 03 лютого 2011 року № 02/02/11 водій який перевозить вантаж зазначено ОСОБА_1 і відповідно керував транспортним засобом зазначеним в договорі перевезення вантажу, а саме автомобілем DAF, державний номер НОМЕР_1 та причіпом НОМЕР_4 (а.с. 30).

Відповідно до наказу № 26/В про відрядження від 28 січня 2011 року водій ОСОБА_1 був відряджений до м. Талін, Естонія на підприємство OU «ACЕRRA» з 28.01.2011 по 16.02.2011 з метою доставки товару. З наказом відповідач був ознайомлений, про що наявний на наказі його підпис (а.с. 6).

ПП «Глорія-Приват» видала ОСОБА_1 посвідчення про відрядження з зазначенням наказу та з зазначенням паспортних даних громадянина України та закордонного паспорта (а.с. 7).

З копії закордонного паспорта ОСОБА_1 (а.с. 8) убачається, що такий громадянин отримав візу «Шенген», яка діяла у період з 25.01.2011 по 25.04.2011 року з відміткою перетинання кордону 29.01.2011 року.

З видаткових касових ордерів № 4, 3 від 28 січня 2011 року убачається, що кошти видавались на руки ОСОБА_1 під звіт в сумі 23793 гривні та в сумі 3965 гривень. На даних касових ордерах міститься підпис ОСОБА_1 з зазначенням даних паспорта громадянина України НОМЕР_5 виданий 23.04.1997 року Буським РВ УМВС України у Львівській області.

Відповідно до прибуткового касового ордеру № 15 від 13 травня 2011 року ОСОБА_1 повернув в касу підприємства 2485 гривень 37 копійок (а.с. 10).

Відповідач ОСОБА_1 в письмовому запереченні повністю заперечив те, що він працював водієм на ПП «Глорія-Приват» в підтвердження представив документи.

Однак, з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с. 44), яку долучив відповідач, убачається, що ОСОБА_1, працюючи водієм ПП «Європарфум» з 2000 року, 28 січня 2011 року був відрядженим до республіки Польщі, Естонії і після повернення 12.02.2011 року був звільнений.

Отже, суд приходить до висновку, що ПП «Глорія-Приват» звернулось з позовом правомірно. Оскільки відповідно до п. 3 Порядку складання звіту про використання кошів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом ДПА № 996 від 23.12.2010 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року за № 44/18782, якщо платник податку не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, то така сума підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПК України за рахунок будь-якого оподаткованого доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПК України. При оподаткуванні не повернутої суми застосовується ставка податку у розмірі 15 %. При цьому об»єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки визначається згідно формули, встановленої п. 164.5 ст. 164 ПК України. У відповідності до п. 170.9.1. ст. 170 ПК України сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що видала такі кошти, за рахунок будь-якого оподаткованого доходу платника податку за відповідний місяць.

На підставі зазначеного та у відповідності з чинним законодавством з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума податку за неповернуті грошові кошти видані на відрядження у сумі 1416, 55 гривень.

Станом на день звернення до суду з позовом сума неповернутих коштів ОСОБА_1, які видані на відрядження, з урахуванням суми податку, складає 6958,35 гривень.

Відповідно до п. 170.9.2. ст. 170 ПК України звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається до закінчення п»ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження. За наявності надміру виданих коштів, така сума повертається платником податку ОСОБА_1 до або під час подання звіту про відрядження в касу підприємства або зараховується на банківський рахунок підприємства.

Згідно з ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов»язків. В той же час у випадку не повернення отриманих під звіт грошових коштів працівник несе повну матеріальну відповідальність в силу ст. 134 КЗпП України. Покриття такої шкоди працівниками здійснюється шляхом відрахування із заробітної плати даного працівника, а в разі неможливості такого відрахування - шляхом подання позову до суду.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а відтак з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 189 грн. 50 коп.

Керуючись ст. ст. 130, 134 КЗпП України, 10,60,79, 88, 118, 119, 120 212-215,224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

позов задоволено повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: Львівська область, Буський район, с. Старий Милятин, паспорт НОМЕР_5, виданий 23.04.1999 року Буським РВ УМВС України у Львівській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь Приватного підприємства «Глорія-Приват» код ЄДРПОУ 19165169 матеріальну шкоду в сумі 6958 гривень 35 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: Львівська область, Буський район, с. Старий Милятин, паспорт НОМЕР_5, виданий 23.04.1999 року Буським РВ УМВС України у Львівській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь Приватного підприємства «Глорія-Приват» код ЄДРПОУ 19165169 судові витрати в сумі 189 гривень 50 копійок.

Позивач може оскаржити рішення до апеляційного суду Львівської області через Буський районний суд Львівської області для осіб, які були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до Буського районного суду Львівської області протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення. Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя: Г. О. Шендрікова