ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем
України
27.01.2009 р.
справа №3/128
Донецький апеляційний господарський
суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Діброви Г.І.
суддів
Стойка О.В. , Шевкової Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача:
Циганенко А.І. - за дов. № 70 від
18.09.08 р.,
від відповідача:
Не з»явився,
розглянувши у відкритому судовому
засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою
відповідальністю «Шарм», м. Горлівка Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
20.11.2008 року
по справі
№3/128 (Гассій О.В.)
за позовом
Товариства з обмеженою
відповідальністю «Шарм», м. ГорлівкаДонецької області
до
Суб»єкта підприємницької
діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Донецьк
про Та за зустрічним позовом до
про
стягнення 25705 грн. 00 коп. -
безпідставно отриманих грошових коштів
Суб»єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.
Донецьк Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарм», м. Горлівка Донецької області
Зобов»язання прийняти виконану роботу, сплатити її та підписати акт
приймання-передачі
ВСТАНОВИВ:
У 2008 році позивач, Товариство з
обмеженою відповідальністю «Шарм»,
м. Горлівка Донецької області, звернувся до господарського суду
Донецької області з позовною заявою до відповідача Суб»єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення 25705 грн. 00 коп. -безпідставно отриманих грошових
коштів.
06.10.08 р. відповідач, Суб»єкт підприємницької
діяльності -фізична особа ОСОБА_1, м. Донецьк, звернувся із зустрічним позовом
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарм», м. Горлівка Донецької області
про зобов»язання прийняти виконану роботу, сплатити її та підписати акт
приймання-передачі.
Рішенням господарського суду
Донецької області від 20.11.2008р. у
задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю
«Шарм», м. Горлівка Донецької області
до Суб»єкта підприємницької діяльності
-фізичної особи ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення 25705 грн. 00 коп. -безпідставно отриманих грошових
коштів було відмовлено. Позовні вимоги Суб»єкта підприємницької діяльності
-фізичної особи ОСОБА_1, м. Донецьк за зустрічним позовом до Товариства з
обмеженою відповідальністю «Шарм», м. Горлівка Донецької області про
зобов»язання прийняти виконану роботу, сплатити її та підписати акт
приймання-передачі були задоволені частково. Зобов»язано ТОВ «Шарм», м. Донецьк
підписати акт приймання-передачі виконаних робіт від 20.12.06 р. щодо
розроблення дизайнерського проекту реконструкції кафе, яке знаходиться за
адресою: м. Горлівка,
вул. Комсомольська, б. 8 «в». В іншій частині зустрічних позовних вимог
було відмовлено. Судове рішення
мотивоване тим, що суд вважає грошові кошти в сумі 25705 грн. 00 коп., які були
перераховані СПД -фізичній особі ОСОБА_1, м. Донецьк не є безпідставно
отриманими, оскільки в судовому засіданні був доведений факт існування
договірних відносин між позивачем та відповідачем за договором № 75 на
виконання робіт від 20.12.06 р. У
зв»язку з чим суд дійшов висновку, що
вимоги позивача за первинним позовом є необґрунтованими та такими, що не
підлягають задоволенню. Разом з тим в
рішенні зазначено, що у суду відсутні підстави вважати, що Суб»єкт
підприємницької діяльності -фізична особа
ОСОБА_1, м. Донецьк не виконала свої зобов»язання за договором № 75 на виконання робіт від 20.12.06 р., лише
тому, що відповідач за зустрічним позовом наполягає на тому, що такий же
аналогічний проект йому було виконано ПП ОСОБА_2 за договором
від 15.01.07 р.
Позивач за первісним позовом,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Шарм», м. Горлівка Донецької області,
з прийнятим рішенням не згоден, вважає його незаконним та необґрунтованим. Тому
він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний
господарський суд рішення господарського суду Донецької області від
20.11.2008р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити в
повному обсязі позовні вимоги ТОВ «Шарм», м. Донецьк і відмовити у
задоволенні в повному обсязі зустрічних позовних вимог СПД - фізичної особи ОСОБА_1.
Відповідач за первісним позовом,
СПД - фізична особа ОСОБА_1,
м. Донецьк, та його представник до
судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були
повідомлені належним чином, про що свідчить звернення із заявою представника
відповідача за первісним позовом від 27.01.09 р. про відкладення розгляду справи у
зв»язку з його неможливістю прийняти
участь у судовому засіданні по справі № 3/128 через необхідність бути присутнім
в іншому судовому засіданні в Апеляційному суді Донецької області.
Судова колегія розглянула надану
заяву та відмовила у її задоволенні, оскільки явка сторін ухвалою суду від
19.12.08р. не була визнана обов'язковою, представник відповідача не надав суду
апеляційної інстанції доказів поважності причин відсутності відповідача в
судовому засіданні апеляційної інстанції 27.01.09 р. Крім того, надання судової
повістки про розгляд іншої судової справи в іншому суді свідчить лише про
виконання представником відповідача його професійної діяльності, а не про
представництво при захисті інтересів саме відповідача, неявка без поважних причин у судове засідання
представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші
строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст
постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.
Судова колегія Донецького
апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну
скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів,
що знаходяться в матеріалах справи
№ 3/128, та наданих представником позивача за первісним позовом
пояснень.
Колегія суддів Донецького
апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону Україну
“Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі
встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та
викладені в скаргах доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм
матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Відповідно до статті 101 Господарського
процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний
господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не
зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість
рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 постанови
Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 “Про судове рішення”,
рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства
і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин,
а за їх відсутності - на підставі
закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту
законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в
якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини
справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються
двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Заслухавши пояснення представника
позивача за первісним позовом, обговоривши доводи апеляційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення,
дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального
та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає
задоволенню, а рішення суду не відповідає вищевказаним вимогам і підлягає
скасуванню, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 638 Цивільного
кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній
формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За правилами ст. 180 Господарського
кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору,
визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення
господарських зобов»язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються
ними як обов»язкові умови договору
відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається
укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто
згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за
законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на
вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні
господарського договору сторони зобов»язані у будь-якому разі погодити предмет,
ціну та строк дії договору.
За приписами статті 181
Господарського кодексу України господарський договір за загальними правилами
викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого
печатками.
Судом першої інстанції взагалі не
була дана правова оцінка наявних в матеріалах справи текстів договору № 75 від
20.12.06 р., який був визнаний судом укладеним лише на підставі пояснень
представників сторін в судовому засіданні, про що зазначено в судовому рішенні,
без дослідження питання наявності або відсутності у сторін досягнення згоди
щодо істотних умов договору, без перевірки питання наявності або відсутності у
сторін оригіналів договору, тоді як судова колегія при розгляді апеляційної
скарги встановила, що сторони не дійшли згоди щодо наявності у них одного,
підписаного обома сторонами належним чином та у встановленому законодавством
порядку, документа.
В матеріалах справи є наявними дві
ксерокопії тексту проекту договору № 75 від 20.12.06 р. на виконання робіт, які візуально
різняться між собою. Так, перша копія, додана позивачем за первісним позовом до
позовної заяви, складена на двох аркушах,
взагалі не підписана та не скріплена печаткою з боку виконавця, а копія,
додана відповідачем за первісним позовом до зустрічної позовної заяви,
складена на трьох аркушах та містить
такий підпис та печатку. При дослідженні текстів наданих ксерокопій, судова
колегія виявила, що аркуш 1 копії проекту договору, наданої позивачем за
первісним позовом (том 1, арк. справи 31-32) закінчується п.п. 5.3, тоді як
аркуш 1 копії договору, наданий відповідачем за первісним позовом (том 1, арк.
справи 63-65) закінчується лише на п.п.
4.3.2., що свідчить про відсутність у сторін одного оригіналу тексту проекту
договору № 75 від 20.12.03 р., з якого нібито були зроблені обидві копії
договорів, що були надані сторонами.
Як свідчить текст ксерокопій
договору № 75 від 20.12.06 р., згідно п. 1.1 цих договорів, предметом даного
договору нібито є виконання виконавцем робіт щодо розробки та супроводження
проекту реконструкції кафе за адресою:
м. Горлівка, вул. Комсомольська, 8 «в». Причому, пунктами 2.1, 2.2 цих
текстів договорів передбачено, що роботи надаються виконавцем у вигляді Акту
введення в експлуатацію об»єкту реконструкції. Строком виконання та здачі робіт
виконавцем замовнику вважати 05.05.07 р. Одночасно з цим, у відповідності до
п.п. 5.1, після завершення робіт виконавець передає замовнику акт
здачі-приймання виконаних робіт, тобто акт здачі-приймання виконаних робіт
повинен бути проміжним перед складанням акту введення в експлуатацію об»єкту
реконструкції.
Пунктом 5.2 зазначено, що замовник
підписує наданий виконавцем акт здачі-приймання виконаних робіт або надає
виконавцю вмотивовану відмову від його підпису із зазначенням переліку
недоліків та строків їх усунення.
Згідно розділу 3 договору, вартість
робіт за договором становить 25705
грн. 00 коп. без ПДВ. Оплата
здійснюється авансовим платежем в розмірі 25705 грн. 00 коп. Факт виконаних робіт
підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт.
Дослідивши фактичні обставини
справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію
відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи
та правові норми, які підлягають застосуванню, матеріали справи, судова колегія
дійшла висновку, що:
Сторони намагалися укласти договір
підряду на виконання робіт щодо розробки та супроводження проекту реконструкції
кафе, що розташоване за адресою: м. Горлівка, вул. Комсомольська, 8 «в», але не
дійшли згоди стосовно самого предмету договору, оскільки відповідач за
первісним позовом наполягає на тому, що ним було нібито укладено та підписано
договір на надання послуг щодо розробки дизайнерського проекту реконструкції
кафе та його дизайнерського супроводження, що взагалі ніяким чином не
відображено в тексті проекту договору.
В матеріалах справи відсутні
належні та допустимі докази того, що позивач за зустрічним позовом виконував
умови саме спірного договору, оскільки наданий ним акт приймання передачі від
20.12.06 р., підписаний тільки з боку позивача за зустрічним позовом, не
містить в собі посилання на здійснення робіт, передбачених умовами
вищевказаного договору, а є посилання на нібито здійснення якогось
дизайн-проекту невідомого розважального центру м. Горлівки. Тому відсутні
підстави для зобов»язання відповідача за зустрічним позовом підписати цей акт
як доказ виконання позивачем за зустрічним позовом робіт з розробки проекту
реконструкції кафе, що належить відповідачу за зустрічним позовом. Суд першої
інстанції, в порушення норм чинного законодавства України, неправомірно
зобов»язав відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом)
підписати цей акт, враховуючи ще й те, що терміни реконструкція та дизайн не є
тотожними, з огляду на наступне:
Так у відповідності до Державних
будівельних норм України А.2.2-3-2004 від 20.01.04 р. № 8, реконструкція -це перебудова
існуючих об»єктів виробничого та цивільного призначення, пов»язана з
удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та
якості, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною
основних техніко-економічних показників (потужність, функціональне призначення,
геометричні розміри). Крім того, це є комплексом будівельних робіт, пов»язаних
із зміною техніко-економічних показників чи використанням об»єкта за новим
призначенням у межах існуючих будівельних габаритів.
Відповідно до постанови Кабінету
Міністрів України «Про затвердження загальних умов укладення та виконання
договорів підряду в капітальному будівгництві»№ 668 від 01.08.05 р., проект
будівництва (проектна документація) -це затвердженні в установленому порядку
текстові та графічні матеріали, якими визначені містобудівні, архітектурні,
об»ємно-планувальні, конструктивні, інженерно-технічні, технологічні і
економічні вирішення будівництва.
А дизайн -це одна з
теоретичних галузей мистецтвознавства, висвітлює соціально-культурні,
композиційно-художні та
технологічні закономірності формування
гармонійного, естетично
досконалого предметного середовища
життєдіяльності людини, створення
мистецьких об'єктів матеріальної культури, промислових виробів і творів дизайн-графіки.
Дизайн досліджує широкий
спектр художньо-проектних засобів
формування предметно-просторового середовища,
стилістику та пластично-образні особливості
об'єктів дизайну, методологічні питання дизайну,
історико-генетичну та соціально-культурну природу проектно-художньої діяльності
дизайнера, сучасні тенденції (Паспорт спеціальності 17.00.07, затверджений
постановою президії Вищої атестаційної
комісії України № 64-06/6 ВІД 14.06.07 р.).
Як вбачається з текстів ксерокопій договору,
його предметом повинно було бути складання проекту саме реконструкції кафе, а
згідно наявного в матеріалах справи акту, підписаного лише з боку відповідача
за первісним позовом, вбачається, що ним була здійснена розробка дизайн-проекту
якогось розважального центру. До того ж, до матеріалів справи доданий не
дизайн-проект, а лише робочі матеріали з розробки дизайн-проекту розважального
центру м. Горлівки, які не мають ніяких індивідуалізованих ознак здійснення робіт
зі складання проекту реконструкції, і навіть складання проекту дизайну спірного
об»єкту. Отже, надані позивачем за зустрічним позовом докази по справі не є
належними та допустимими доказами відповідно до вимог ст. ст. 33, 34, 36
Господарського процесуального кодексу України, суперечать один одному та не
доводять його позовні вимоги.
Так, відповідачем за первісним
позовом було надано до суду першої інстанції копію акту прийому -передачі
дизайн-проекту розважального центру м.
Горлівки, який, як стверджує відповідач за первісним позовом, був складений
відповідно до умов договору № 75 від 20.12.06 р.
Судова колегія не приймає цей акт в
якості доказу виконання відповідачем за первісним позовом умов саме договору №
75 від 20.12.06 р., виходячи з вищевикладених мотивів та з того, що договір №
75 та акт приймання-передачі, який на думку відповідача за первісним позовом
складений саме на виконання цього договору, мають одну дату -20.12.06 р., що не
є можливим, оскільки відповідно до умов п. 5.1 договору, виконавець передає
замовнику акт здачі-прийому виконаних робіт лише після їх завершення, такий акт
повинен був бути проміжним, а кінцевим результатом виконання робіт повинен був
бути Акт вводу в експлуатацію об»єкту.
В матеріалах справи відсутні докази
направлення виконавцем на адресу позивача за первісним позовом цього акту. Крім
того, наявний в матеріалах справи акт підписаний лише з боку виконавця, але від
замовника немає ніякої вмотивованої відмови від його підпису із зазначенням
переліку недоліків та строків їх усунення, як передбачено текстом проекту
договору.
Враховуючи вищенаведене, судова
колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність між сторонами
договірних відносин за укладеним договором № 75 від 20.12.06 р. та виконання
відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) робіт саме
на підставі цього договору, є помилковим, та таким, що не відповідає вимогам
чинного законодавства України.
Судовою колегією встановлено, що
позивач за первісним позовом, намагаючись укласти спірний договір, на виконання
умов розділу 3 договору, перерахував
21.12.06 р. на рахунок відповідача за первісним позовом 25705 грн. 00 коп., вказавши підставою такого
перерахування -попередню оплату. Відповідач за первісним позовом не надав
судовій колегії доказів належного виконання ним робіт за договором та доказів
укладення саме договору № 75 від 20.12.06 р.
Згідно із вимогами ст. 1212 ЦК
України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої
особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути
потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава,
на якій воно було набуте, згодом
відпала.
Для виникнення зобов'язання з
безпідставного збагачення необхідна наявність такої умови, як відсутність
правової підстави (юридичного факту) для збагачення або збагачення за
підставою, яка згодом відпала. Відсутність правової підстави означає, що
набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом,
іншими правовими актами чи правочином.
Відповідно до вимог ст. 1213 ЦК
України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в
натурі, а у разі неможливості такого повернення, відшкодовується його вартість.
Згідно із ст. 1214 ЦК України,
особа, яка набула майно, або зберегла його у себе без достатньої правової
підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона не одержала, але могла
одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися
про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
Оскільки відповідач за первісним
позовом не надав до матеріалів справи належних доказів існування між сторонами
договору на надання послуг зі складання дизайн-проекту або підстав правомірного
перерахування йому грошових коштів (виконання підрядних робіт саме за нібито
укладеним договором № 75 від
20.12.06 р. або існування між сторонами будь-яких інших господарських
зобов»язань), то отримані Суб»єктом підприємницької діяльності -фізичною особою
ОСОБА_1, м. Донецьк грошові кошти у
розмірі 25705 грн. 00 коп. є
безпідставними та підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою
відповідальністю «Шарм», м. Горлівка Донецької області, а первісний позов
Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарм», м. Горлівка Донецької області
до відповідача Суб»єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.
Донецьк про стягнення 25705 грн. 00 коп. -безпідставно отриманих грошових
коштів підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції -скасуванню в цій
частині.
Підлягає скасуванню рішення
господарського суду Донецької області від 20.11.08р. і в частині задоволення
зустрічних позовних вимог Суб»єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
ОСОБА_1, м. Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю
«Шарм», м. Горлівка Донецької
області, про зобов»язання прийняти
виконану роботу, сплатити її та підписати акт приймання-передачі, оскільки
судом першої інстанції зроблено помилковий висновок стосовно доведеності
позивачем за зустрічним позовом факту виконання робіт зі складання проекту
реконструкції кафе, нібито передбаченого умовами нібито укладеного договору,
або факту виконання робіт зі складання проекту дизайну тільки на підставі
наданих позивачем за зустрічним позовом робочих матеріалів, до яких входять
малюнки та графічні зображення якогось об»єкту без його індивідуалізації та
підтвердження іншою стороною, що мова йде саме про спірний об»єкт або про
прийняття відповідачем за зустрічним
позовом таких малюнків та робочих
матеріалів саме в якості результату виконаних робіт за договором № 75 від
20.12.06 р. Позивачем за зустрічним позовом також не доведено факт здійснення
ним будь-яких робіт щодо супроводження проекту реконструкції об»єкту відповідача
за зустрічним позовом.
Отже, зустрічні позовні вимоги
Суб»єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Донецьк до
відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарм», м. Горлівка
Донецької області про зобов»язання прийняти
виконану роботу, сплатити її та підписати акт приймання-передачі не підлягають
задоволенню в повному обсязі, у зв»язку з їх безпідставністю та недоведеністю.
Крім того, текст рішення по справі №
3/128 містить в собі елементи протоколу судового засідання за нормами ст. 811
Господарського процесуального кодексу України, оскільки є наявними питання та
відповіді сторін, оформлені прямою мовою, що є порушенням вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу
України.
Враховуючи вищевикладене, судова
колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду,
не відповідають обставинам справи та судом неповно з'ясовані обставини, що
мають значення для справи, тому рішення господарського суду Донецької області
від 20.11.2008 року у справі № 3/128 підлягає скасуванню, апеляційна скарга
-задоволенню, первісні позовні вимоги -задоволенню, а у зустрічних позовних
вимогах слід відмовити.
Відповідно до ст.49 Господарського
процесуального кодексу України судові витрати за подання первісного позову та
апеляційної скарги відшкодовуються з відповідача за первісним позовом по
справі.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49,
99, 101, 103, 104, 105, 116, 117, 122 Господарського процесуального кодексу
України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з
обмеженою відповідальністю «Шарм», м. Горлівка Донецької
області на рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2008 року у
справі № 3/128 -задовольнити.
Рішення господарського суду
Донецької області від 20.11.2008 року у справі № 3/128 -скасувати.
Позовні вимоги Товариства з
обмеженою відповідальністю «Шарм», м. Горлівка Донецької
області до Суб»єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.
Донецьк про стягнення 25705 грн. 00
коп. -безпідставно отриманих грошових коштів -задовольнити.
Стягнути з Суб»єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ЗКПО НОМЕР_1 на користь:
- Товариства з обмеженою
відповідальністю «Шарм», 84601, Донецька область, м. Горлівка, проспект
Леніна, 3, ЗКПО 13494587 безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 25705
грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви в
розмірі 257 грн. 05 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення
судового процесу в розмірі 118 грн. 00 коп. та витрати по сплаті державного
мита за подання апеляційної скарги в розмірі 171 грн. 03 коп.
Відмовити в повному обсязі у
задоволенні зустрічних позовних вимог Суб»єкта підприємницької діяльності
-фізичної особи ОСОБА_1, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю
«Шарм», м. Горлівка Донецької області
про зобов»язання прийняти виконану роботу, сплатити її та підписати акт
приймання-передачі.
Зобов»язати господарський суд
Донецької області видати наказ.
У разі дотримання сторонами вимог
ст. 122 Господарського процесуального
кодексу України, господарському суду Донецької області видати поворотні накази.
Постанова набирає законної сили з
дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п'ятиденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через
Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.
Головуючий Г.І.
Діброва
Судді: О.В.
Стойка
Т.А.
Шевкова
Надр. 5 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3 -відповідачу;
4 - ДАГС;
5 -ГС Дон. обл.;
Ложка Н.Л.
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 02.02.2009 |
Оприлюднено | 09.06.2009 |
Номер документу | 3768293 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Юзіков Станіслав Георгійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Юзіков Станіслав Георгійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Юзіков Станіслав Георгійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Юзіков Станіслав Георгійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Юзіков Станіслав Георгійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні