Постанова

від 25.02.2014 по справі 825/748/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/748/13-а(в 2-в томах) Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МейнПак» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА :

Товариство з обмеженою відповідальністю "МейнПак" (далі - позивач або ТОВ "МейнПак") звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "МейнПак" (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Чернігові ДПС від 01.11.2012 № 0004152320, № 0004162320.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 2 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, на підставі направлень від 10.09.2012 р. № 2359, № 2360, № 2361, №2362, виданих ДПІ у м. Чернігові, працівниками податкової служби, відповідно до ст. 20 , ст. 77 , ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI (зі змінами та доповненнями) та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка ТОВ "МейнПак" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2012.

В ході проведення перевірки ДПІ у м. Чернігові встановлено порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 238/97-ВР від 22.05.1997р. (із змінами та доповненнями) та п.138.4 ст. 138 , пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток на загальну суму у розмірі 240995,00 грн.; пп.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997за №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та п.183.3 ст. 183 , п.198.2 та п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість на загальну суму 197066,00 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки ДПІ у м. Чернігові 01.11.2012 було винесено податкові повідомлення - рішення, а саме: № 0004152320, яким ТОВ "МейнПак" визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 270841,00 грн. (у т. ч. за основним платежем 240955,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 29886,00 грн.) (а. с. 90); № 0004162320, яким ТОВ "МейнПак" визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 231573,00 грн., (у т. ч. за основним платежем 197066,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 34507,00 грн.).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду, скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи рішення державної податкової інспекції протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та випливає з матеріалів справи, ТОВ "ТЕФЕЯ" був укладений договір № МЕЙНПАК/ТЕФЕЯ/14 від 01.01.2010. Предметом даного договору була поставка на адресу ТОВ «МейнПак» парфумерно - косметичних пульверизаторів.

Крім того, між ТОВ "МейнПак" та ТОВ "Брістол Кемікалс" товариствами був укладений договір від 05.01.2010 № 05/10.

Предметом вказаного договору була поставка на адресу ТОВ "МейнПак" замутнювачу.

05.04.2011 між ТОВ "МейнПак" (покупець) та ТОВ "Біргін Груп" було укладено договір купівлі-продажу товару з приводу придбання піддону.

Реальність здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: вищевказаними договорами поставки, актами наданих послуг, податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями.

Як встановлено судом першої інстанції та випливає з матеріалів справи, контрагенти позивача - ТОВ "Тефея", ТОВ "Брістол Кемікалс", ТОВ "Біргін Груп" на момент вчинення господарських операцій були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платник ПДВ, видами діяльності за КВЕД , серед інших, були: 51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту (основний вид діяльності, для ТОВ "Тефея"), 51.90.0 Інші види оптової торгівлі.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що ТОВ "МейнПак" перебувало у фінансово - господарських взаємовідносинах з ТОВ "Тефея", ТОВ "Брістол Кемікалс", ТОВ "Біргін Груп" протягом 2010-2011 років, тобто значно раніше ніж було розпочато ліквідаційну процедуру, визнано банкрутом його контрагентів та складено акт про відсутність ТОВ "Біргін Груп" за місцезнаходженням, у зв'язку з чим посилання апелянта на вищезазначені обставини колегія суддів вважає безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, заснований на положеннях ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" , ст. 5 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" , ст. ст. 138, 139,198 Податкового кодексу України, що валові витрати та суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки сума ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагентам ТОВ "Тефея", ТОВ "Брістол Кемікалс", ТОВ "Біргін Груп", при наявності належно оформлених податкових накладних, виписаних останніми на адресу ТОВ "МейнПак".

Судом першої інстанції вірно зазначено, що донарахування позивачу ПДВ та податку на прибуток з підстав не підтвердження зустрічними звірками постачальників товару у ланцюгу постачання сплати податку не ґрунтуються на нормах чинного законодавства є протиправним, оскільки платник податків не може нести відповідальності за порушення його контрагентом податкового законодавства.

Судом першої інстанції також встановлено, що ТОВ "Метро Кеш енд Керрі Україна" надавало ТОВ "МейнПак" логістичні послуги, під якими, відповідно до умов договорів надання логістичних послуг, слід розуміти факт перевезення товару від центрального розподільчого центру (РЦ), який був визначений покупцем згідно умов договору до торгівельних центрів ТОВ "Метро Кеш енд Керрі Україна" (ТЦ ).

ТОВ "МейнПак" на адресу ТОВ "Метро Кеш енд Керрі Україна" відвантажував продукцію власного виробництва. Так, на виконання умов поставки укладено Договір поставки товарів та надання послуг від 01.01.2009 № 23223.

Вказані операції підтверджуються первинними документами, які були надані позивачем до перевірки та містяться в матеріалах справи.

Як випливає з Акту перевірки, при перевірці первинних документів посадові особи податкового органу дійшли висновку про невідповідність дат відвантаження товару даті надання логістичних послуг та події переходу права власності на товар відвантажений ТОВ "МейнПак".

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що з аналізу умов договорів поставки та договорів надання логістичних послуг випливає, що право власності на товар, відвантажений ТОВ "МейнПак" на адресу ТОВ "Метро Кеш енд Керрі Україна" виникає у останнього лише після отримання логістичних послуг і за рахунок продавця.

Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що посадовими особами податкового органу, під час проведення перевірки, було невірно визначено подію, пов'язану з переходом права власності на товар і як наслідок, не визнано факту витрат і правомірності формування податкового кредиту з реально отриманих послуг.

Таким чином, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що витрати та суму податкового кредиту за результатами даної господарської операції позивач сформував правомірно, оскільки, сума ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагентам ТОВ "Метро Кеш енд Керрі Україна" при наявності належно оформлених податкових накладних, виписаних останнім на адресу ТОВ "МейнПак".

Також, як встановлено судом першої інстанції та випливає з матеріалів справи, в період з 01.04.2011 по 30.06.2012 роки ТОВ "МейнПак" використовувало кредитні кошти, отримані згідно договору позики від 20.06.2006 № 1 укладеного між ТОВ "МейнПак" (позичальник) та компанією "Фенікс Інтернешнл Траст Корпорейшн" (позикодавець) (Чарлстон, острів Невіс); та від 15.10.2008 № 2 укладеного між ТОВ "МейнПак" (позичальник) та компанією "Сінсерт Холдінгз лімітед" (позикодавець) (Нікосія, Кіпр).

ТОВ "МейнПак" до складу Фінансових витрат віднесені Проценти, що включаються до витрат з урахуванням обмежень, встановлених п.141.2 ст.141 Податкового кодексу України в сумі 31891,00 грн.

На формування цих показників мало вплив здійснення операцій по продажу іноземної валюти, нарахування відсотків за користування кредитами отриманих від нерезидентів за мінусом податку на репатріацію, втрат від неопераційних курсових різниць.

Відсоткова ставка по даних договорах склала - 6%, 8% річних. Сума нарахованих та сплачених відсотків ТОВ "МейнПак" становить: II квартал 2011р. - 18718,00 грн., III квартал 2011р. - 24506,00 грн., IV квартал 2011р. - 20746,00 грн., І квартал 2011р. - 19410,00 грн., II квартал 2011р. -18500,00 грн.

Кредитним Договором визначено, що позичальник сплачує на рахунок позикодавця нараховані відсотки за користування позикою.

Згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 143-р "Про перелік офшорних зон" встановлено, що відповідно до пункту 161.2 статті 161 Податкового кодексу України оприлюднити перелік офшорних зон згідно з додатком. Відповідно до даного Додатку острів Невіс, на якому розміщений позичальник, є офшорною зоною.

Судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правових норм викладених у 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, п. 141.2 ст.141 , п. 161.2 ст. 161, пп. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу , у зв'язку з чим, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що ТОВ "МейнПак" не мало право відображати нараховані та сплачені відсотки за договором позики від 20.06.2006 № 1 у складі фінансових витрат в період з 01.04.2011 по 30.06.2012, оскільки, витрати ТОВ "МейнПак" на оплату послуг (проценти, нараховані на користь нерезидента за договором кредиту), наданих нерезидентом, який має офшорний статус, повинно було включити до складу витрат у розмірі 85 %.

Разом з тим, судова колегія не може погодитися з твердженнями суду першої інстанції, щодо неможливості визнання недійсним рішення податкового органу в певній сумі оскільки воно сформовано таким чином, що недійсну частину не можна виокремити.

Так, під час апеляційного розгляду справи, представника відповідача зобов'язано надати відповідні розрахунки донарахувань по взаємовідносинах позивача з контрагентами, розрахунок штрафних фінансових (штрафних) санкцій по податку на додану вартість, та фінансових (штрафних) санкцій по податку на прибуток за результатами перевірки.

На виконання протокольної ухвали, представником відповідача надано зазначені вище документи.

Крім того, в судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи, представником відповідача надані додаткові пояснення щодо недоплати податку на прибуток за вказане вище порушення.

Аналізуючи вищевикладені обставини та враховуючи надані розрахунки і додаткові пояснення представника відповідача по зазначеному порушенню, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність включення витрат по сплаті відсотків на користь нерезидента в розмірі 15 % від фактично сплачених відсотків, що призвело до несплати позивачем податку на прибуток в розмірі 1067 грн. 56 коп.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ТОВ «МейнПак» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.11.2012 року № 0004162320 на суму 230419 грн. 65 коп. (в тому числі основний платіж 195998 грн. 44 коп. та штрафні (фінансові) санкції 34421 грн. 21 коп.).

Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, та підтверджені в ході апеляційного провадження, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "МейнПак" щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС № 0004162320 від 01.11.2012 року в сумі 1153 грн. 35 коп. (в тому числі основний платіж 1067 грн. 56 коп. та штрафні (фінансові) санкції 85 грн. 79 коп.).

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року в частині задоволених позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "МейнПак" щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС № 0004162320 від 01.11.2012 року скасувати.

Ухвалити в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «МейнПак» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004162320 від 01.11.2012 року задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові ДПС № 0004162320 від 01.11.2012 року в сумі 230419 грн. (двісті тридцять тисяч чотириста дев'ятнадцять) грн. 65 коп. (в т.ч. основний платіж в сумі 195998 (сто дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 44 коп. та штрафні санкції в сумі 34421 (тридцять чотири тисячі чотириста двадцять одна) грн. 21 коп.).

В іншій частині постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 03.03.2014 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.