Постанова

від 18.03.2014 по справі 912/1337/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Справа № 912/1337/13 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Кіровоград

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2014

зі справи № 912/1337/13

за позовом приватного підприємства "Коріда-Сервіс", с.Подорожнє, Світловодський район, Кіровоградська область (далі - Підприємство)

до Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Кіровоград (далі - відділення АМК України)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - приватне підприємство охоронна фірма "Коріда", м.Світловодськ, Кіровоградська область

про визнання недійсним рішення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача -Дівін К.Г.;

відповідача - не з'явився;

третя особа - Біленький О.В.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року Підприємство звернулося з позовом, згідно з яким, уточнивши свої вимоги, просило визнати недійсним рішення відділення АМК України від 20.08.2013 № 131 у частині, що стосується його прав та обов'язків.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 11.09.2013 зі справи № 912/1337/13 було залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, приватне підприємство охоронну фірму "Коріда".

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 05.11.2013 (суддя Макаренко Т.В.), яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 (колегія суддів у складі: суддя Антонік С.Г. - головуючий, судді Чоха Л.В. і Чимбар Л.О.), позов задоволено. Визнано недійсним рішення відділення АМК України від 20.08.2013 № 131 у частині, що стосується Підприємства.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відповідач просить скасувати рішення господарського суду від 05.11.2013, постанову апеляційного суду від 15.01.2014 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Скарга мотивована тим, що рішення та постанова судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами розгляду матеріалів справи № 55-юр.с/06-13 відділенням АМК України 20.08.2013 було прийнято рішення № 131 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що дії Підприємства та ПП охоронна фірма "Коріда" (далі - Учасники), які були узгоджені ними під час участі у відкритих торгах на закупівлю послуг з проведення розслідувань і забезпечення безпеки, що були проведені 11.02.2013 Головним управлінням юстиції у Кіровоградській області, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. За вказане порушення на Підприємство був накладений штраф у розмірі 68 000,00грн.

В обґрунтування оскаржуваного рішення відповідач послався на те, що наявність однакових помилок та спільних особливостей в оформленні пропозицій конкурсних торгів вказувало на те, що між Учасниками процедури закупівлі відбувся обмін інформацією з метою забезпечення одному з Учасників перемоги у тендері, у зв'язку з чим, між ними були усунуті змагальність та конкуренція, тобто було організовано несправжнє змагання, після якого право на укладення договору досталося одному з них.

Сукупності встановлених зі справи обставин суди дали належну оцінку і дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

При цьому суди правильно виходили з того, що відповідач не довів наявності тих обставин, які б могли мати значення для справи та які було визнано встановленими.

Такі висновки попередніх судових інстанцій наявними матеріалами справи не спростовуються та не суперечать зібраним відповідачем доказам, із сукупності яких вбачається, що на підтвердження протиправної узгодженості в діях конкурсантів, відповідач послався виключно лише на зовнішні ознаки, які могли свідчити про те, що між ними, тобто між конкурсантами, дійсно відбувався обмін інформацією при оформленні конкурсної документації. В той же час відповідачем, як вбачається із змісту прийнятого ним рішення, не було наведено будь-яких доказів, які б могли свідчити про те, що обмін інформацією між зазначеними особами розповсюджувався також і на суть зроблених ними конкурсних пропозицій з метою забезпечення прийняття за наслідками проведеного конкурсу потрібного ним рішення.

Зокрема, в оспорюваному рішенні відсутні будь-які вказівки про дослідження відповідачем формування розрахунку цінової складової пропозицій, зроблених кожним з конкурсантів на предмет їх економічного походження, а також відсутні вказівки про дослідження відповідачем потенційної можливості реального виконання кожним з конкурсантів запропонованих ними пропозицій.

З огляду на таке суди правильно зазначили про те, що обмін інформацією стосовно оформлення документів, а також схожість в оформленні документів, що подавалися у складі конкурсних пропозицій, не є достатнім підтвердженням такої узгодженості в діях конкурсантів, яка призвела чи могла призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Оскільки доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, правильності цих висновків не спростовують, вони до уваги не беруться.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 05.11.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 зі справи № 912/1337/13 залишити без змін, а касаційну скаргу Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко