Рішення

від 17.10.2007 по справі 2-1314/07

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№2-1314/07

№2-1314/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

17 жовтня 2007

року.

Тячівський

районний суд в особі : головуючого судді Решетар В.І., при секретарі Тиводар

В.І. з участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні

в м. Тячів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної

злочином,

ВСТАНОВИВ:

Позивач

звернувся в суд з позовною заявою до відповідачів про стягнення солідарно з

відповідачів 15000 грн. моральної шкоди заподіяної йому внаслідок ушкодження

здоров"я та злочином.

Свої

позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

вироком Тячівського районного суду від 3 квітня 2007 року та постановою

Тячівського районного суду від 3 липня 2007 року визнані винними та були

засуджені, а в послідуючому звільнені від кримінальної відповідальності по

амністії та провадження в справі по ним закрито по мотивам ст. 6 п.4 КПК

України за те, що вказані особи вчинили проти нього злочин передбачений ст. 296

ч.2 КК України, внаслідок вчинення злочину йому було заподіяно легкі тілесні

ушкодження з короткочасним розладом здоров"я. Він був визнаний потерпілим

в кримінальних справах потерпілим та під час розгляду кримінальних справ

цивільного позову не заявляв. Вважає, що діями відповідачів йому заподіяно

моральну шкоду яка полягає в тому, що під час досудового слідства його протягом

півтора року викликали органи міліції, він не мав змоги виїхати на сезонні

заробітки, відповідачі тероризували його сім"ю та жінка з сином покинула

сім"ю і переїхала проживати до своїх батьків. Причинения тілесних

ушкоджень привели до довготривалих фізичних та душевних страждань, він отримав

моральне приниження. Просить позов задовольнити повністю.

В

судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю

посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві і просить стягнути з

відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також з батьків неповнолітнього ОСОБА_8 -

ОСОБА_9 та ОСОБА_2 солідарно 15000 грн. моральної шкоди, та 449 грн. витрат за

послуги адвоката, а також за сплату на інформаційно технічне забезпечення

розгляду справи та банківські послуги.

Відповідач

ОСОБА_2 в судовому

засіданні вимоги позову визнає частково та пояснила, що неповнолітній ОСОБА_8 є її сином та

на даний час виїхав на сезонні роботи. З приводу заподіяної моральної шкоди

позивачу вона згідна сплатити 1000 грн., однак заявлену позивачем суму позову

сплатити не має матеріальної можливості.

Відповідачі

ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8, ОСОБА_9 в судове

засідання не з'явились, однак вони були належним чином у відповідності з

вимогами ст. 76 ч.3 ЦПК України повідомлені про місце та час розгляду справи та

судові повістки про виклик відповідачів були вручені під розписку повнолітнім

ч.1енам сім"ї відповідачів, заяв про відкладення розгляду справи від

відповідачів не надійшло, а тому справу слід розглядути у відсутності

відповідачів.

Заслухавши

позивача, відповідача ОСОБА_2

та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача слід

задовольнити частково з слідуючих підстав.

Відповідно

до ст. 60 ч.1 ЦПК України " Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини

справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень...".

Суд

вважає, що позивачем при подачі позову до суду та в судовому засіданні наведено

частково докази заподіяння діями відповідачів моральної шкоди позивачу ОСОБА_1

Відповідно

до вироку постанови Тячівського районного суду від 3 липня 2007 року

відповідача ОСОБА_6 було звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 296

ч. 2 КК України з нереабілітуючих підстав у звязку з актом амністії на підставі

ст. 1 п."а" Закону України "Про амністію" від 19 квітня

2007 року.

Відповідно

до ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 12 липня 2007 року

відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_8 було

звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 296 ч. 2 КК України з

нереабілітуючих підстав у звязку з актом амністії на підставі ст. 1

п."а" Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року

та провадження в справі закрито.

Про те,

що один з відповідачів являється неповнолітній ОСОБА_7 з 8 лютого 1990 року народження та відповідач ОСОБА_2 являється його

матір"ю, є фактом доведеним та також стверджується копією вироку

Тячівського районного суду від 3 квітня 2007 року (а.с.5-6) де представником

неповнолітнього ОСОБА_8 під час

розгляду кримінальної справи виступала його мама ОСОБА_2.

Про

заподіяння моральної шкоди позивачу внаслідок неправомірних дій відповідачів

ОСОБА_7, ОСОБА_8 та

ОСОБА_6 позивач довів частково в судовому засіданні.

На думку

суду, внаслідок заподіяння відповідачами позивачу ОСОБА_1 тілесних ушкоджень,

йому було заподіяно моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях з

приводу ушкодження здоров'я позивача, відчуття фізичного болю, істотного

порушення звичного способу життя та життєвих стосунків через необхідність

довготривалого строку перебувати по місцю проживання під час досудовго та

судовго слідства в кримінальній справі.

Посилагння

позивача на ту обставину, що його покинула жінка разом з сином через наявність

кримінальної справи де він був потерпілим та отримавши тілесні ушкодження

позивач в судовому засіданні нічим не довів.

Підставою

для відшкодування матеріальної шкоди є ст. 1166 ЦК України відповідно до якої, майнова шкода, завдана майну

фізичної особи..., відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала., а

також відповідно до ст. 1167 ч.1, ч.2 ЦК

України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі,

відшкодовується особою, яка її завдала за наявності вини.

Про

винність відповідачів у заподіянні тілесних ушкоджень позивачу та заподіянні

йому моральної шкоди свідчать постанови Тячівського районного суду від 3 липня

2007 року відповідача ОСОБА_6 було звільнено від кримінальної відповідальності

за ст. 296 ч. 2 КК України з нереабілітуючих підстав у звязку з актом амністії

на підставі ст. 1 п."а" Закону України "Про амністію" від

19 квітня 2007 року та ухвала апеляційного суду Закарпатської області від 12

липня 2007 року відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_8 було

звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 296 ч. 2 КК України з

нереабілітуючих підстав у звязку з актом амністії на підставі ст. 1

п."а" Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року

та провадження в справі закрито.

Відповідно

до ст. 29 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні

права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність)

мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

У

відповідності до ч. 2 ст.39 ЦПК України права, свободи та інтереси

неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти років до вісімнадцяти років, а також

осіб , цивільна дієздатність яких є обмежена, млжуть захищати у суді відповідно

їх батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Відповідно  до 

ст.   1168  ч.1   ЦК 

України:  

"Моральна  шкода,  завдана 

...   іншим ушкодженням здоровя,

може бути відшкодована одноразово".

Відповідно

до ст. 23 ч.ч.1,2 п.1 ЦК України : Особа має право на відшкодування моральної

шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у

фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом

або іншим ушкодженням здоровя".

Також у

відповідності з вимогами ст. 1179 ЦК

України неповнолітня особа у віці від 14 до 18 років, якою являється один з

відповідачів ОСОБА_8 з 8

лютого 1990 року народження відповідає за завдану нею шкоду самостійно на

загальних підставах.

Таким

чином визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд враховує ті

обставини, що діями відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_8 та

ОСОБА_6 було заподіяно позивачу ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження з

короткочасним розладом здоровя у виді саден обличчя, травматичного видалення

другого зуба верхньої щелепи зліва, травматичної шаткості першого зуба верхньої

щелепи зліва, а також закритої черепно мозкової травми та струс головного

мозку, внаслідок чого у позивача був погіршився стан здоров"я.

Таким

чином позивачу було заподіяно моральну шкоду яка полягає моральних стражданнях

з приводу отриманих ним тілесних ушкоджень та істотного порушення звичного

способу життя.

Враховуючи

матеріальний стан відповідачів та обставини справи, суд вважає, що позовні

вимоги про стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково стягнувши з

відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_8 та

ОСОБА_6 на користь позивача з кожного по 1500 грн. моральної шкоди.

У

відповідності до норми ст. 1179 ЦК

України в частині позову заявленого позивачем до відповідачів ОСОБА_9 та ОСОБА_2 відмовити так

як їх син відповідач ОСОБА_8

працює на сезонних роботах та спроможний відповідати за завдану ним шкоду

самостійно.

До

задоволення частково піджлягає вимога позивача про стягнення з відповідачів

судових витрат за послуги адвоката в розмірі 440 грн. так як такі витрати

позивачем стверджено квитанціями про отримання коштів від позивача.

В

частині вимоги позивача про стягнення 9 грн. оплачених ним коштів за судовий

збір та послуги банку до задоволення не підлягає, так як у відповідності до ст.

4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 30

квітня 1993 року звільняються від сплати державного мита позивачі за позовами

про відшкодування матеріальних завданих злочином.

Керуючись

ст.ст. 80, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 23 ч.ч.1,2 п.1, 1166, 1187 ч.2,1167

ч.1, 1168 ч.1, 1179 ЦК України,

РІШИВ

Позов ОСОБА_1

задовольнити частково.

Стягнути

з ОСОБА_7, ОСОБА_8 та

ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 з кожного по 1500 грн. моральної шкоди.

Відмовити

в частині позову про стягнення з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2 та ОСОБА_6

солідарно на користь ОСОБА_1 10500 грн. моральної шкоди.

Стягнути

з ОСОБА_7, ОСОБА_8 та

ОСОБА_6 з кожного витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи

в розмірі 7 грн. 50 коп. на розрахунковий рахунок 31210259700248. код ОКПО -

22107951. банк - ГУДКУ в Закарпатській області. МФО банку: 812016. а також судовий збір з кожного в розмірі 15 грн.

в місцевий бюджет м. Тячів на р/р 31414537700249.

Заява

про оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення

рішення суду, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви

про апеляційне оскарження в апеляційний суд Закарпатської області через

Тячівський районний суд з подачею копії скарги до апеляційного суду.