Постанова

від 14.03.2014 по справі 30/363-04

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2014 р. Справа № 30/363-04

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Полубояриній Н.В.

за участю представників:

стягувача - не з'явився

боржника - Бочарова В.Д., довіреність № 305-4 від 02.01.2014 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства, м. Харків (вх. №401 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 28.01.14 у справі № 30/363-04

за позовом Державного підприємства "Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К.Антонова", м. Київ

до Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства, м. Харків

про стягнення 43 241 907,37 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 січня 2014 року по справі № 30/363-04 у задоволенні заяви Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства про надання відстрочки виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2005 року на один рік відмовлено.

Боржник з даною ухвалою не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 28 січня 2014 року по справі № 30/363-04 скасувати та задовольнити заяву Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства про надання відстрочки виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2005 року.

В обґрунтування викладених вимог заявник посилається на тяжкий фінансовий стан, недостатність завантаженості виконання державного замовлення, недодержання бюджетного фінансування, що призвело до формування значних фінансових заборгованостей підприємства перед кредиторами. Також, заявник вказує на значні обсяги заборгованості за випущені облігації та відсотковим доходам за ними; зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; за теплову та електричну енергію, природний газ та послуги з його транспортування, а також штрафи та пені, в тому числі перед банківськими установами; наявність заборгованості за податковими зобов'язаннями перед бюджетом та заборгованості по заробітній платі перед працівниками підприємства. Боржник також зазначає про відсутність коштів на рахунках в зв'язку з невиконанням рішення в добровільному порядку та накладенням арешту на рахунки підприємства, які знаходяться в банківських установах. Крім того, заявник посилається на проект Закону № 2474 «Про деякі питання заборгованості державних підприємств авіаційної промисловості ДП «Антонов» та «Харківського державного авіаційного виробничого підприємства» та забезпечення їх стабільного розвитку від 05.05.2013 року, яким передбачено списання заборгованості державних підприємств авіаційної промисловості на день набрання чинності даним Законом.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 р. за клопотанням боржника продовжено строк вирішення спору за межами строків, визначених ст. 69 ГПК України, на 15 днів, розгляд справи відкладено.

Стягувач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, а також беручи до уваги обмеженість строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника стягувача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області має бути залишена без змін, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Харківської області від 31.05.2005 року по справі №30/363-04 в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К. Антонова", м. Київ на користь Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства, м. Харків 117 627 871,68 грн. збитків, 1 450, 24 грн. витрат по сплаті державного мита та 110,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті вимог по зустрічному позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2005 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду від 21.02.2006 р., рішення господарського суду Харківської області від 31.05.2005 р. по справі №30/363-04 скасовано та прийнято нове рішення. Стягнуто з Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства, м. Харків на користь Державного підприємства "Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К. Антонова", м. Київ 17 420 531,55 грн. основного боргу, 5 814,66 грн. державного мита, сплаченого позивачем при подачі позовної заяви та апеляційної скарги, 187 836,92 грн. витрат на оплату послуг адвоката та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні іншої частини позовних вимог по первісному позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

На виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2005 р. у справі №30/363-04 видано відповідний наказ від 03.04.2006 р.

16.06.2008 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м. Київ Губяк С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 7966446 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 03.04.2006 р. у справі № 30/363-04 про стягнення з Харківського державного авіаційного Орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства, м. Харків на користь Державного підприємства «Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О. К. Антонова» боргу на загальну суму 17 614 301,13 грн.

20.01.2014 року від Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства (боржника) до господарського суду надійшла заява про надання відстрочки виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2005 року у справі № 30/363-04 на один рік.

В обґрунтування заяви про надання відстрочки виконання постанови суду боржник посилається на те, що недостатня завантаженість виконання державного замовлення, недоодержання бюджетного фінансування, що вплинуло на негативну динаміку виробничих показників, невідповідність фінансових можливостей підприємства на галузевих і товарних ринках, а також необхідність утримання соціальної інфраструктури призвели до формування значних фінансових заборгованостей підприємства перед кредиторами.

На підприємстві накопичилися значні обсяги заборгованості: за випущенні облігації та відсотковим доходом за ними; із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; за теплову та електричну енергію, природний газ та послуги з його транспортування, а також штрафи та пені, в тому числі перед державними банківськими установами. Також відсутність на рахунках коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості призвели до заборгованості за податковими зобов'язаннями перед бюджетом у зв'язку з чим майно підприємства знаходиться в податковій заставі.

Боржник зазначив також про те, що виконання судового рішення суду є неможливим у зв'язку з наявністю заборгованості по заробітній платі перед працівниками підприємства, оскільки відповідно до частини 5 ст. 15 Закону України "Про оплату праці" , оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Також, боржник вказує на те, що невиконання рішення в добровільному порядку призвело до його примусового виконання у зв'язку з чим відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було накладено арешти на рахунки підприємства, які знаходяться у банківських установах, але відсутність коштів на рахунках боржника ускладнює виконання рішення суду. Виконання зазначеного судового рішення за рахунок майна належного боржникові неможливе, оскільки відповідно до статуту боржника, затвердженого наказом державного агентства України з управління державними та корпоративними правами та майном від 05.10.2012 р. №311, підприємство є юридичною особою, засноване на державній формі власності. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Крім того, боржник посилається на проект Закону № 2474 про деякі питання заборгованості державних підприємств авіаційної промисловості ДП "Антонов" та Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, та забезпечення їх стабільного розвитку від 05.05.2013 р., згідно якого підлягають списанню несплачені на день набрання чинності цим Законом суми заборгованості державних підприємств авіаційної промисловості: за випущені облігації та відсотковим доходом за ними; із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; за теплову та електричну енергію, природний газ та послуги з його транспортування, а також штрафи та пені, які підлягають (підлягатимуть) накладенню (нарахуванню) на день набрання чинності цим Законом. На сьогоднішній день зазначений законопроект очікує розгляду.

Також, боржник зазначив, що підприємством боржника укладено декілька зовнішньоекономічних контрактів на поставку літаків до Казахстану та інших країн Середньої Азії. Отримання коштів за вказаними контрактами заплановано на кінець 2014 року, що може надати можливість боржнику виконати вказане судове рішення.

Відмовляючи боржнику в наданні відстрочки у виконанні рішення, суд першої інстанції крім іншого, виходив з того, що наведені у даній заяві боржника обставини в обґрунтування необхідності надання відстрочки виконання судового рішення, зокрема, нестача у боржника грошових коштів для погашення заборгованостей підприємства перед кредиторами у зв'язку з недостатнім завантаженням виконання державного замовлення, недоодержання бюджетного фінансування, невідповідність фінансових можливостей підприємства на галузевих і товарних ринках та не прийняття відповідних законодавчих актів, не звільняють його від обов`язку виконувати рішення суду, та не є виключними обставинами, які б давали підстави для надання такої відстрочки, в зв'язку з чим господарський суд дійшов висновку про те, що боржником не доведено наявності обставин, з якими закон пов'язує можливість надання відстрочки виконання судового рішення.

На думку колегії суддів викладені вище висновки господарського суду відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятої по справі ухвали.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 статті 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пленум Вищого господарського суду України в п. 7.1-7.2 Постанови від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відзначає, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Слід зазначити, що господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України, тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Так, на підтвердження того, що підприємство знаходиться в скрутному фінансовому положенні, що ускладнює виконання судового рішення, боржником надані наступні документи: довідку щодо запланованих грошових надходжень ХДАВП на 2014 р., копію договору про державну закупівлю товарів та послуг №42/005-145/2013 від 12.08.2013 р., копію балансів підприємства на 31.12.2010 р., 31.12.2011 р., 31.12.2012 р.; копії звітів про фінансові результати підприємства за 2010-2012 рр., копію балансу (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2013 р., копію звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2013 р., копію договору на поставку літака №Ан-74Тк-200 та надання послуг №004-145/2011/299 від 07.12.2011 р. та копію договору на поставку літака №004-145/2013/6д на поставку майна та надання послуг, необхідних для експлуатації літаків №Ан-74Тк-200 від 21.11.2013 р.

Дослідивши надані боржником до заяви докази у їх сукупності, колегія суддів встановила, що з моменту набрання рішенням законної сили (05.12.2005 р.) і до цього часу боржником не вчинено жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду та на погашення існуючої перед стягувачем заборгованості.

Колегія суддів вважає, що наведені у заяві боржника обставини в обґрунтування необхідності надання відстрочки виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, недостатність бюджетного фінансування, наявність заборгованості за податковими зобов'язаннями перед бюджетом та заборгованості по заробітній платі перед працівниками підприємства, не є виключними обставинами, які б давали підстави для надання такої відстрочки.

Крім того, боржником не надано належних доказів, які б свідчили про фактичну неможливість виконання судового рішення в даний час.

Також боржником не наведено суду будь-яких доводів та доказів щодо того, що через рік (строк, на який заявник просить відстрочити виконання судового рішення) зміняться обставини, та в результаті таких змін він буде в змозі виконати судове рішення по даній справі.

Зі змісту наданих боржником витягів із зовнішньоекономічних контрактів на поставку літаків до Казахстану та інших країн Середньої Азії, за якими боржник планує отримати кошти на кінець 2014 р. (договір на поставку літака №Ан-74Тк-200 та надання послуг №004-145/2011/299 від 07.12.2011 р. та №004-145/2013/6д на поставку майна та надання послуг, необхідних для експлуатації літаків №Ан-74Тк-200 від 21.11.2013 р.), не вбачається ні строків їх виконання, ні порядку розрахунків.

Разом з тим, при вирішенні питання про надання відстрочки виконання рішення суд враховує також негативні наслідки для стягувача при затримці виконання даного рішення суду, порушення його матеріальних інтересів, ступінь вини боржника у виникненні спору та наявність інфляційних процесів в економіці держави.

Окрім того, частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 617 ЦК України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Підставою для проведення розрахунків між сторонами є укладений між сторонами договір № 272/297 від 27.11.1997 р. (т. 1, а.с. 10-22) та ліцензійний договір № 336/2000 від 09.11.2010 р. (т. 20, а.с. 81-94), а відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Ні нормами чинного законодавства ні договором не передбачено звільнення від відповідальності у зв'язку з недодержанням бюджетного фінансування, невідповідністю фінансових можливостей підприємства на галузевих і товарних ринках та не прийняття відповідних законодавчих актів.

Посилання на виниклу заборгованість за випущенні облігації та відсотковим доходом за ними; зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; за теплову та електричну енергію, природний газ та послуги з його транспортування, а також штрафи та пені, в тому числі перед державними банківськими установами також не можуть вважатися виключними обставинами для надання відстрочки виконання рішення, оскільки вказані обставини є результатом внутрішньої господарської діяльності підприємства.

Інших доказів, які б свідчили про наявність виключних об'єктивних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, заявником не подано.

З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги боржника про скасування прийнятої по даній справі ухвали позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів в підтвердження обставин, викладених у апеляційній скарзі та вільним тлумаченням окремих положень Закону.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106, 121 ГПК України колегія суддів апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства, м. Харків залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 28.01.2014 року по справі № 30/363-04 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено та підписано 14 березня 2014 року

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.