Постанова

від 17.03.2014 по справі 910/4196/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2014 року Справа № 910/4196/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючий, Бернацька Ж.О., Кривда Д.С. (доповідач), за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), прокуратуриСіромашенко Р.Л., прокурор відділу ГП України, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЗаступника прокурора міста Києва на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 у справі№ 910/4196/13 господарського суду міста Києва за позовомЗаступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Волюрм" проповернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Волюрм" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 1220кв.м., яка розташована по пр.Героїв Сталінграда, 2 в Оболонському районі міста Києва, кадастровий №8000000000:78:094:0017.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.04.2013 (суддя Станік С.Р.) позов задоволено; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Волюрм" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 1220кв.м., яка розташована на проспекті Героїв Сталінграда, 2 у Оболонському районі міста Києва з кадастровим номером 8000000000:78:094:0017, вартістю 4070053,93грн.; стягнуто з відповідача в дохід державного бюджету України судовий збір в сумі 1147грн.

Рішення суду мотивовано тими обставинами, що відповідач після закінчення строку дії договору оренди не повернув позивачу по акту приймання-передачі спірну земельну ділянку.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 (судді: Тищенко О.В. - головуючий, Тарасенко К.В., Смірнова Л.Г.) рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2013 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю; стягнуто з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волюрм" судові витрати у розмірі 573,50грн. за розгляд апеляційної скарги. Скасовуючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив з висновку про наявність неправомірної бездіяльності Київської міської ради з приводу виконання законодавчого обов'язку по продовженню договору оренди земельної ділянки, закріпленого у положеннях ст.33 Закону України "Про оренду землі" та п.11.7 укладеного між сторонами договору оренди, в той час як позивачем добросовісно виконано зобов'язання за попереднім договором оренди землі та вчинено дії для реалізації "законного сподівання" на позитивну пролонгацію його дії.

Не погоджуючись з постановою, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2013. Касаційну скаргу мотивовано доводами про неправильне застосування приписів ст.ст.116, 123, 124 Земельного кодексу України, ст.ст.31, 33, 34 Закону України "Про оренду землі", порушення ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення прокурора, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 15.07.2004 Київською міською радою прийнято рішення "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" № 419-5/1829, згідно пункту 36 якого передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Волюрм", за умови виконання п.36.1 цього рішення, у короткострокову оренду на 1 рік земельну ділянку загальною площею 0,12га для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправної станції на проспекті Героїв Сталінграда, 2 у Оболонському районі м. Києва за рахунок частини земель, наданих Оболонській районній у м. Києві державній адміністрації відповідно до п.31 рішення Київської міської ради від 08.11.2001 №85/1519.

25.08.2005 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волюрм" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про що зроблено запис № 78-6-00308, за умовами якого Київська міська рада на підставі п.36 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419-5/1829 за актом приймання-передачі передає, а відповідач приймає в оренду земельну ділянку, визначену цим договором, договір укладено на 1 рік (п. 3.1).

Пунктом 2.1 договору оренди від 25.08.2005 сторони визначили, що об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - проспект Героїв Сталінграда, 2 у Оболонському районі м. Києва, розмір - 1220кв.м., цільове призначення - для будівництва, експлуатації і обслуговування автозаправної станції, кадастровий номер - 8 000000000:78:094:0017.

Відповідно до п.6.1 договору передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об'єкта оренди в день державної реєстрації до цього договору. Право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього договору (п. 6.2).

Відповідно до п.7.1 після припинення дії цього договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

За умовами п.11.3 договору договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

20.09.2005 на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки, Київською міською радою передано, а відповідачем прийнято у володіння і користування земельну ділянку за адресою: проспект Героїв Сталінграда, 2 у Оболонському районі м. Києва, розмір - 1220кв.м., цільове призначення - для будівництва, експлуатації і обслуговування автозаправної станції, кадастровий номер - 8 000000000:78:094:0017.

23.01.2013 посадовою особою Головного управління земельних ресурсів КМДА було складено Акт обстеження земельної ділянки №23/05, відповідно до якого за результатами обстеження земельної ділянки за адресою: проспект Героїв Сталінграда, 2 у Оболонському районі м. Києва, розмір - 1220кв.м., цільове призначення - для будівництва, експлуатації і обслуговування автозаправної станції, кадастровий номер - 8 000000000:78:094:0017, яка використовувалась відповідачем згідно договору оренди від 25.08.2005 (№ 78-6-00308 від 20.09.2005 - дата реєстрації наведеного договору та внесення відповідного запису), було встановлено, що вказана земельна ділянка вільна від капітальної забудови та відповідачем за цільовим призначенням не використовується.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог щодо зобов'язання відповідача повернути Київській міський раді земельну ділянку, яка розташована за адресою проспект Героїв Сталінграда, 2 у Оболонському районі м. Києва, площею 1220кв.м., посилався на те, що відповідач після закінчення строку дії договору оренди від 25.08.2005 в порушенням вимог, встановлених п.7.1, п.8.4 та п.11.8 даного договору та діючого законодавства, не повернув земельну ділянку, що є об'єктом оренди договору від 25.08.2005.

Колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України (далі - Кодекс) та Законом України "Про оренду землі" (далі - Закон).

Приписами ст.93 Кодексу та ст.1 Закону визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

За змістом ч.1 ст.124 Кодексу передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст.18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Як встановлено місцевим господарським судом, договір оренди від 25.08.2005 було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що вчинено запис від 20.09.2005р. за №78-6-00308 у книзі записів державної реєстрації договорів. Відтак, оскільки строк оренди спірної земельної ділянки становить 1 рік, відповідно, строк дії договору оренди закінчився 20.09.2006.

Відповідно до ст.31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено. У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором (ст.34 вказаного Закону).

Відповідачем не було повернуто спірну земельну ділянку після закінчення строку дії договору оренди та не надано суду належних та допустимих доказів досягнення між сторонами згоди щодо пролонгації (продовження дії) договору оренди земельної ділянки від 25.08.2005.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для зобов'язання відповідача повернути спірну земельну ділянку міській раді.

Натомість суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, зазначаючи про те, що між сторонами фактично продовжуються договірні відносини щодо оренди земельної ділянки, свідченням чому є сплата позивачем орендної плати в період з 2006 по 2013 рік. Також суд апеляційної інстанції посилався на обставини своєчасного звернення орендаря листами від 04.09.2006 та 19.08.2009 до органу місцевого самоврядування з метою поновлення терміну дії договору оренди.

При цьому заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про те, що апеляційний господарський суд не врахував умови п.11.7 договору оренди, згідно яких орендар повинен не пізніше, ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити, що в редакції ст.33 Закону України "Про оренду землі", яка діяла станом на час закінчення строку дії договору оренди, не передбачався порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а було лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню, а статтею 33 вказаного Закону в редакції від 17.02.2011 (діє з 12.03.2011) передбачена можливість автоматичного поновлення договору оренди землі виключно за відсутності заперечень орендодавця, щодо такого поновлення. Тобто, наявність рішення відповідного органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду чинним земельним законодавством визначається в якості обов'язкової передумови подальшого укладення договору оренди земельної ділянки, а, відтак, договір оренди є наслідком виконання відповідного рішення органу місцевого самоврядування. Необхідною умовою укладення та поновлення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, зобов'язання цього органу укласти або поновити договір оренди земельної ділянки за відсутності такого рішення є порушенням його виключного передбаченого Конституцією України права на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями.

Вищевикладене не було враховано апеляційним господарським судом, що призвело до безпідставного скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Проте, скасовуючи рішення господарського суду міста Києва, суд апеляційної інстанції не спростував висновків суду першої інстанції та встановлених ним обставин справи.

В оскаржуваній постанові Київського апеляційного господарського суду фактично не наведено обґрунтування порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції, рішення якого оскаржувалось в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.1 ст.111 10 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції має бути залишено в силі як таке, що відповідає встановленим місцевим господарським судом фактичним обставинам та прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Пунктом 11 ст.111 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Згідно пп.21 п.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" органи прокуратури від сплати судового збору звільнені.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає розподіл господарських витрат, зокрема передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору із позовних заяв немайнового характеру, поданих до господарського суду, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна скарга подається до суду. Із касаційних скарг на рішення суду, судовий збір сплачується у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Касаційна скарга прокурора подана до суду 24.12.2013, за приписами ст.8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" мінімальна заробітна плата установлюється у місячному розмірі і станом на 01.01.2013 становить 1147грн.

Таким чином, судовий збір в розмірі 802,90грн. за здійснення касаційного перегляду в даному випадку підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волюрм".

Враховуючи викладене та керуючись статтями 49, 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 у справі №910/4196/13 скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2013.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волюрм" до спеціального фонду Державного бюджету України, символ звітності 254, на рахунок: отримувач УДКСУ у Печерському районі м. Києва, 22030004, код 38004897, рахунок 31211254700007, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, судовий збір за здійснення касаційного перегляду в сумі 802,90грн.

Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

Головуючий Н.Капацин

Судді Ж.Бернацька

Д.Кривда