Ухвала

від 07.05.2009 по справі 2а-25595/08/0570

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Суддя-доповідач Василенко Л

Суддя-доповідач Василенко Л.А.

Головуючий І інстанції суддя Шальєва В.А.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

7

травня 2009 року                                                  Справа

№ 2а-25595/08/1270

Колегія

суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого

судді:  Василенко Л.А.,

суддів:

Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,

при

секретареві   Кірсановій М.В.,

за

участю представників позивачівОСОБА_1., ОСОБА_2

представника

відповідачаОСОБА_3ОСОБА_4,

розглянула

апеляційні скарги Головного управління Державного казначейства України у

м.Києві та Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного

суду від 03 лютого 2009 року у справі № 2а-25595/08 за позовом Товариства з

обмеженою відповідальністю «Лама», Товариства з обмеженою відповідальністю

«Міла» до Східної митниці, інспектора Східної митниці ОСОБА_4, Головного

управління Державного казначейства України 

у м.Києві  про визнання

протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, і   

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного

адміністративного суду від 3 лютого 2009 року позов Товариства з обмеженою

відповідальністю «Лама», Товариства з обмеженою відповідальністю «Міла» до

Східної митниці, інспектора Східної митниці ОСОБА_4, Головного управління

Державного казначейства України  у

м.Києві  про визнання протиправними дій

та зобов'язання вчинити певні дії задоволений в повному обсязі: визнані

протиправними дії Східної митниці з відмови у митному оформленні товару

відповідно до митної вартості товару - не вичинені шкурки норки - в розмірі

3928624 грн., заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю „Міла» у

вантажній митній декларації №700000005/2008/008284 від 01.08.2008 року та

декларації митної вартості                                  

№700000005/8/008284; визнані протиправними: картка відмови в прийняті

митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних

засобів через митний кордон України № 7000010024/2008/020433 від 11.08.2008 р.

та рішення про визначення митної вартості товару від 11.08.2008 р., прийняті

Східною митницею до вантажної митної декларації № 700000005/2008/008284,

поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «.Міла»; зобов'язано Головне

управління Державного казначейства України у м.Києві повернути з Державного

бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю „Міла" надмірно

сплачені митні платежі в сумі 331851,68 грн. на розрахунковий рахунок     № 26001301787 в АКБ „Форум", МФО

322948; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою

відповідальністю „Міла" судові витрати в розмірі 1,70 грн. 70 коп.

Відповідачі - Східна митниця

(Відповідач 1) та Головне управління державного казначейства України у м.Києві

(Відповідач 2) не погодилися з вказаним рішенням суду та подали апеляційні

скарги, в яких просять постанову суду першої інстанції скасувати через

порушення норм матеріального та процесуального права,  постановити нове судове рішення, яким в

задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник від  Головного управління Державного казначейства

України  у м.Києві в судове засідання не

прибув, про час, дату та місце апеляційного перегляду справи повідомлений належним

чином.

В судовому засіданні представники

Відповідача 1 доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та дали

пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, проти апеляційної скарги

Відповідача 2 не заперечували, просили постанову суду першої інстанції

скасувати і в задоволенні позову відмовити.

Представники позивачів - ТОВ «Лама»,

ТОВ «Міла»  в судовому засіданні доводи

апеляційних скарг вважали необґрунтованими та такими, що задоволенню не

підлягають, дали пояснення, аналогічні викладеним в заперечних на апеляційну

скаргу, просили постанову суду першої інстанції залишити , без змін.

Судом першої інстанції встановлено та

підтверджено при апеляційному перегляді справи, що відповідно до контракту № 5

від 20.06.2008 р., специфікації № 1 до контракту, сертифікату походження №

797277 від 16.07.2008 р. ТОВ „Міла" придбало у компанії „Нurwits Exports

Limited» (Велика Брітанія) не вичинені шкурки норки на умовах поставки СІР

Донецьк: норки Palomino М - 333 шт. по 66,503844 доларів США за одну штуку,

Sappfire Cross M -877 шт. по 91,555918 доларів США за 1 штуку, Sappfire Cross F

- 1210 шт. по 52,068273 доларів США за одну штуку, Scanblack M - 2222 шт. по

89,674099 доларів США за одну штуку, Scanblack F - 7803 шт. по 47,700206

доларів США за одну штуку, White M - 496 шт. по 64,14881 доларів США за одну

штуку, White F - 1327 шт. по 31, 743384 доларів США за одну штуку. Загальна

вартість придбаного товару склала 810844,77 доларів США. Хутряні вироби були

придбані компанією „Нurwits Exports Limited» на Фінському хутряному аукціоні.

Позивачем була здійснена повна оплата товару відповідно до платіжного доручення

№14 від 11.07.2008 р.

01.08.2008 р. ТОВ „Міла" через

декларанта ТОВ „Інтер-Брок" в порядку ч. 1 ст. 262 Митного кодексу України

була подана до Східної митниці вантажно-митну декларацію № 700000005/2008/008284

та декларацію митної вартості № 700000005/8/008284.

Митна вартість зазначеного товару в

розмірі 3928624 грн. (810844,77 доларів США) була визначена позивачем, виходячи

з ціни контракту, тобто, за основним (першим) методом, встановленим ст. 266

Митного кодексу України.

Виходячи з вказаної митної вартості,

з боку позивача підлягали сплаті митні платежі в розмірі 785724,80 грн.

Для підтвердження митної вартості

товару митному органу були надані документи, передбачені ст.7 Порядку

декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон

України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 20.10.2006 р. № 1766, а саме, лист про

погодження, авіаційні накладні, інвойс, контракт, доповнення до контракту,

сертифікат походження товару.

Відповідачем 1 були витребувані у

декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

Позивачем 1 на вимогу митного органу

додатково були надані довідка Держзовнішінформу, біржовий витяг про ціни

Фінського хутряного аукціону станом на 30.03.2008р.  - 04.04.2008 р., прайс-лист Фінського

хутряного аукціону, витяг з Інтернету про ціни Фінського хутряного аукціону

станом на червень 2008 р.

Інспектором Східної митниці Шпиньовою

Н.В. було прийняте рішення про визначення митної вартості товарів від

11.08.2008р. до вантажно-митної декларації               №700000005/2008/008284, в якому

митна вартість товару визначена за методом №6 в розмірі 5587882,72 грн.

11.08.2008 р. Відповідачем 1 була видана

картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску

товарів і транспортних засобів через митний кордон України №

7000010024/2008/020433 у зв'язку з неподанням на вимоги митного органу у

повному обсязі додаткових документів згідно вимог п. 11 Порядку декларування

митної вартості товарів, як переміщуються через митний кордон України, та

подання відомостей для її підтвердження.

Враховуючи можливість настання

негативних наслідків для підприємницької діяльності, Позивачем 1 було прийняте

рішення про здійснення митного оформлення товару не за ціною контракту, а за

ціною, яка була визначена митним органом. Позивачем ТОВ „Міла" була подана

нова вантажна митна декларація та сплачені митні платежі в сумі 1117576,48

грн., що на 331851,68 грн. перевищує митні платежі, які підлягали сплаті до

бюджету позивачем у разі здійснення митного оформлення за митною вартістю,

визначеною за першим методом.

Колегія суддів, заслухала доповідь

судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи,

обговорила доводи апеляційних скарг і заперечень на них, вважає, що апеляційні

скарги задоволенню не підлягають, а постанову суду першої інстанції необхідно

залишити без змін з наступних підстав.

Проблемою даного спору є

правомірність визначення митної вартості товару та  наявність підстав повернення надміру

сплачених податків з Державного бюджету України.

 Задовольняючи позовні вимоги, суд першої

інстанції  виходив з того, що Відповідач

1 під час розгляду справи не довів належними та допустимими доказами

підтвердження наявності обґрунтованих сумнівів щодо заявленої митної вартості з

боку Позивача 1.

 Колегія суддів зазначає що наявність сумнівів,

припущень не може бути покладена в основу висновків суду.

Позиція митного органу ґрунтується

виключно на праві визначати митну вартість. Це 

дійсно є повноваженнями митного органу. При цьому колегія суддів

зазначає що наявність компетенції, не означає автоматичну правомірність як

застосування резервного методу №6, як способу реалізації митницею владних

управлінських функцій,  так і  те, що митний орган не зобов'язаний

обґрунтувати, довести правомірність визначення ним митної вартості.

 Вантажна митна декларація (далі - ВМД) -

письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить

відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний

кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію,

необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної

статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів. Таке значення

наведене в пункті першому Положення про вантажну митну декларацію яке

затверджене відповідно до статей 81,86 Митного кодексу України, Кабінетом

Міністрів України від 9 червня 1997 року №574.

Порядок декларування митної вартості

товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей

для їх підтвердження затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20

грудня 2006 року №1766, який затверджений відповідно до статей 262 і 264 Митного

кодексу України (надалі Порядок).

Пунктом 2 даного Порядку передбачене

визначення митної вартості товарів як сукупність дій, які вчинюються

декларантом та/або митним органом з метою визначення вартості товарів

відповідно до положень Митного кодексу України та інших нормативно-правових

актів.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що

для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант

зобов'язаний подати додаткові документи. Абзацом другим даного пункту

передбачено, що посадова особа митного органу у графі «для відміток митниці»

декларації митної вартості (що є окремим документом) робить запис про

необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість

товарів, із складанням переліку, зазначає дату і призвище та ставить свій

підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату,

прізвище та ставить свій підпис.

Абзацом 3 зазначеного пункту передбачено, що посадова особа митного

органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі

«для відміток митного органу».

Колегія суддів зазначає, що зазначені правила заявлення митної вартості

товарів, передбачені щодо товарів, які імпортуються (вартість операції),

відповідно до пункту 5 Порядку.

Як зазначалось вище графою 3 декларації

митної вартості посадовою особою митного органу 01 серпня 2008 року зазначено,

що для підтвердження заявленої митної вартості необхідне подання додаткових

документів: каталогів специфікації, прейскурантів, прайс-листів виробника

товару, калькуляції виробника товару, копію ВМД країни-відправника (її

електронний витяг, висновків про якісні та вартісні характеристики товару,

підготовлені спеціалістами-експертиними організаціями, біржовий витяг,

прайс-лист виробника, витяг з Інтернету про ціни Фінського хутряного аукціону,

довідка Держзовнішінформ.

Із наведених документів Позивачем 1

були надані висновок Дкржзовнішньоінформ від 07.08.2008р. №8/516, біржовий

витяг, прайси виробника товару від 04.04.2008р., витяг з мережі Інтернет про

ціни Фінського хутряного аукціону за червень 2008р.

Колегія суддів вважає, що Позивач 1

виконав вимоги посадової особи митного органу.

Доводи апелянта стосовно вимог до

зазначених документів не приймає, оскільки вони не були окреслені в декларації

митної вартості.

Митний орган здійснив застосування

резервного методу без врахування відомостей, зазначених декларантом Позивачем 1

як при наданні митної декларації так і при наданні додаткових вищезазначених

документів.

Порядок здійснення митного контролю й

митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації

затверджений наказом Державної митної служби від 20 квітня 2005 року №314

(Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 27 квітня 2005 року за

№439/10719), (надалі Порядок здійснення митного контролю).   

Відповідно до частини першої статті 70 КАС України належними є докази,

які містять інформацію щодо предмету доказування. Частиною 4 зазначеної статті

передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними

засобами доказування не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами

доказування, крім випадків щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів погоджує визначений позивачем метод визначення митної

вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)

відповідно до статті      267 Митного

Кодексу України. Жодних заперечень щодо неможливості застосування даного методу

митний орган не довів.

Колегія суддів зазначає, що методи визначення митної вартості товарів,

які імпортуються в Україну, визначені в послідовності передбаченій статтею 266

Митного Кодексу України. Частиною шостою цієї статті передбачено, що кожний

наступний метод застосовується, якщо митна вартість не може бути визначена

шляхом застосування попереднього методу. Як передбачено частиною другою даної

статті - основним методом є визначення митної вартості товарів за ціною

договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Митним органом не доведено як наявність підстав застосування резервного

методу, так і обґрунтованість корегування вартості відповідно до ціни з

урахуванням комерційних умов, тому колегія суддів вважає, що митний орган

безпідставно застосував метод №6 «резервний метод» при визначенні митної

вартості.

Враховуючи , колегія суддів вважає рішення про визначення митної

вартості протиправним  внаслідок

неправильного застосування норм матеріального права.

Засобом реалізації владних повноважень митницею є прийняття картки

відмови, за наявності достатніх підстав, визначених законодавством України

(пункт 6.6 Порядку здійснення митного контролю).   

Колегія суддів зазначає, що недійсність картки обумовлена недоведеністю

підстав її складання. Як вбачається з даної картки (т.1 а.с.11) підставою її

складання стало не наданн,я на вимогу органу, в повному обсязі додаткових

документів. Наявність вимог певних документів відсутня, оскільки документ в

розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від

16 липня 1999 року N 996-XIV - це 

документ,  який  містить 

відомості  про господарську

операцію та підтверджує її здійснення. Пославшись на відсутність надання у

повному обсязі додаткових документів митний орган не визначив як їх перелік,

так і вимоги до них.

Колегія суддів зазначає, що митниця,

як орган владних повноважень не довела правомірність прийняття спірного рішення

та картки відмови у митному оформлені, погоджує висновки суду першої інстанції

щодо неправомірності їх прийняття.

На вимогу митного органу, виходячи з

недопущення псування імпортованого товару, Позивач 1 надав до митного органу

вантажно-митну декларацію  від

11.08.2008р., якою посвідчується факт сплати митних платежів виходячи з митної

вартості визначеної митним органом. Дані обставини встановлені судом першої інстанції

та підтверджені  матеріалами справи.

З огляду на зазначене, колегія

суддів, виходячи з функцій митного органу як контролюючого стосовно сплати

митних платежів до Державного бюджету України, порядку та строків повернення

надміру сплачених податків визначених підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15

Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами» погоджує висновки суду першої

інстанції, та не приймає доводи апелянта (другого відповідача по справі) щодо

відсутності підстав на повернення надміру сплачених митних платежів у сумі

331851,68 грн.

Колегія суддів зазначає, що

повернення зазначених сум Відповідачем 2 здійснюється відповідно до Порядку

повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках

митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або

надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється

митними органами (надалі Порядок), затвердженого Наказом Державної митної

служби України від 20 липня 2007 року №618(зареєстровано в Міністерстві юстиції

України 25 вересня 2007 року за №1097/14364). Даний Порядок підлягає

застосуванню у межах спірних відносин відповідно до ч.3 ст.9 КАС України.

Вирішення даної позовної вимоги у

спосіб, визначений Позивачем 1, означає обов'язок першого та Другого

відповідачів вчинити певні дії щодо повернення надмірно сплачених сум до

Державного бюджету України.

Колегією суддів не приймаються доводи

скаржника стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права,

оскільки вони не призвели до неправильного прийняття постанови.

Колегія суддів зазначає, що спір

виник внаслідок неналежного виконання митним органом як контролюючим своїх

функцій, а саме, помилковість того, що наявність права на визначення митної

вартості надає можливість її визначення на власний розсуд без доведення підстав

застосування певного методу та обґрунтованості його застосування. Зазначене

суперечить як митному законодавству  так

і правилам адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, колегія

суддів вважає, що судом першої інстанції всебічно та об'єктивно досліджені і

встановлені обставини справи і спір за суттю вирішений вірно, доводи

апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Ухвала в повному обсязі виготовлена

08 травня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись

ст.195, ст.196, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1 206, ст.212 Кодексу

адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Головного

управління Державного казначейства України у м.Києві та Східної митниці

залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного

адміністративного суду від 03 лютого 2009 року у справі за позовом Товариства з

обмеженою відповідальністю «Лама», Товариства з обмеженою відповідальністю

«Міла» до Східної митниці, інспектора Східної митниці ОСОБА_4, Головного

управління Державного казначейства України 

у м.Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні

дії залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за

наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути

оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання

законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в

повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в

повному обсязі.   

Головуючий                                                                      

Л.А. Василенко

Судді                                                                                   

Р.Ф. Ханова

                      М.І. Старосуд

З

оригіналом згідно.

                      Суддя:                            Л.А. Василенко