Постанова

від 13.02.2014 по справі 826/19279/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 лютого 2014 року 09 год. 10 хв. № 826/19279/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вейрон-Амробуд» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 жовтня 2013 року № 0005242207 і № 0005262207, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Вейрон-Амробуд» (далі - позивач, ТОВ «Вейрон-Амробуд») з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 жовтня 2013 року № 0005242207 і № 0005262207.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 13.09.2013р. № 191/1-22-07/33629860, складеного за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вейрон-Амробуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ПП «Унісон Дизайн» (ідентифікаційний код 34795572) за період з 01.08.2012р. по 30.09.2012р., документально та нормативно не підтверджуються.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 16.01.2014р. б/н. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що працівником ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Вейрон-Амробуд» (ідентифікаційний код 33629860) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ПП «Унісон Дизайн» (ідентифікаційний код 34795572) за період з 01.08.2012р. по 30.09.2012р., за результатами якої складений Акт від 13.09.2013р. № 191/1-22-07/33629860. Згідно висновків цього Акта перевірки ТОВ «Вейрон-Амробуд» допустило порушення норм п. 138.1 ст. 138 та п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток за ІІІ-ій квартал 2012 року на суму 66 968, 00 грн. і завищення підприємством податкового кредиту з податку на додану вартість за звітні періоди серпень-вересень 2012 року на загальну суму 63 778, 00 грн. На думку відповідача, висновки Акта перевірки являються правомірними та ґрунтуються на достовірних і належних доказах, а саме: висновках Акта ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 26.12.2012р. № 2341/22-20/34795572 про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ПП «Унісон Дизайн» (ідентифікаційний код 34795572) та Акта ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 17.01.2013р. № 165/2240/34795572 про неможливість проведення перевірки ПП «Унісон Дизайн» (ідентифікаційний код 34795572) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період червень, вересень і жовтень 2012 року. За наслідками проведеної перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23.10.2013р. № 0005242207 і № 0005262207, що повністю відповідає вимогам податкового законодавства.

В судових засіданнях по даній справі представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

24 січня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що 13 вересня 2013 року, згідно з нормами пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та на підставі Наказу ДПІ від 09.09.2013р. № 786, працівником ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Вейрон-Амробуд» (ідентифікаційний код 33629860) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ПП «Унісон Дизайн» (ідентифікаційний код 34795572) за період з 01.08.2012р. по 30.09.2012р., за результатами якої складений Акт від 13.09.2013р. № 191/1-22-07/33629860 (далі - Акт перевірки).

Перелік документів та відомостей, використаних працівником відповідача під час проведення вказаної документальної перевірки міститься на стор. 3 - 4 цього Акта перевірки.

В ході проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлені взаємовідносини ТОВ «Вейрон-Амробуд» з суб'єктом господарської діяльності ПП «Унісон Дизайн» (ідентифікаційний код 34795572) - договір від 28.08.2012р. № 28/08/2012, згідно якого Підрядник (ПП «Унісон Дизайн») зобов'язується на власний ризик, власними силами, засобами, устаткуванням, матеріалами виконати ремонтні роботи в майновому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Кемеровська, буд. 1, і здати Замовнику (ТОВ «Вейрон-Амробуд») закінчені роботи на Об'єкті у встановлений цим Договором строк, а Замовник - прийняти та оплатити вартість таких робіт, використаних при цьому матеріалів і комплектуючих виробів. За результатами таких фінансово-господарських відносин перевіряєме підприємство віднесло до складу валових витрат за ІV-ий квартал 2012 року суму витрат у розмір 318 893, 66 грн., а до складу податкового кредиту за серпень і вересень 2012 року - податок на додану вартість в сумі 63 778, 73 грн.

При цьому працівником відповідача при проведенні вказаної документальної перевірки позивача були враховані висновки Акта ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 26.12.2012р. № 2341/22-20/34795572 про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ПП «Унісон Дизайн» (ідентифікаційний код 34795572) та Акта ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 17.01.2013р. № 165/2240/34795572 про неможливість проведення перевірки ПП «Унісон Дизайн» (ідентифікаційний код 34795572) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період червень, вересень і жовтень 2012 року. Згідно текстів цих Актів ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не підтверджено факт реального вчинення господарських операцій з ТОВ «Вейрон-Амробуд».

На підставі вищевикладеного працівник відповідача, в свою чергу, дійшов висновку про відсутність у ТОВ «Вейрон-Амробуд» правових підстав для формування валових витрат і податкового кредиту на підставі первинних документів, оформлених за результатами господарських операцій з контрагентом ПП «Унісон Дизайн».

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 13.09.2013р. № 191/1-22-07/33629860 перевіряючий встановив порушення ТОВ «Вейрон-Амробуд» наступних норм законодавства України:

- п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток за ІІІ-ій квартал 2012 року на суму 66 968, 00 грн.;

- п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на додану вартість на загальну суму 63 778, 00 грн., в т.ч. за серпень 2012 року на суму 52 248, 00 грн., вересень 2012 року - 11 530, 00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта документальної перевірки позивач подав 16 жовтня 2013 року до канцелярії ДПІ письмові заперечення на висновки вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції.

Своїм листом від 22.10.2013р. № 6272/10/22-07 відповідач залишив висновки Акта перевірки без змін, а заперечення ТОВ «Вейрон-Амробуд» - без задоволення.

23 жовтня 2013 року ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві підставі Акта перевірки від 13.09.2013р. № 191/1-22-07/33629860 прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення:

- за № 0005242207, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Вейрон-Амробуд» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 83 710, 00 грн., в т.ч. 66 968, 00 грн. - основний платіж, 16 742, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0005262207, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Вейрон-Амробуд» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 79 722, 00 грн., в т.ч. 63 778, 00 грн. - основний платіж, 15 944, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «витрати» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Одночасно згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу «господарська діяльність» - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України «податковий кредит» - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Одночасно відповідно до положень п. 6.3 цього Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також встановлено, що 28 серпня 2012 року між ТОВ «Вейрон-Амробуд» (Замовник), в особі генерального директора Шкута С.М., і суб'єктом господарської діяльності - ПП «Унісон Дизайн» (Підрядник), в особі директора Дибця М.А., був укладений письмовий договір за № 28/08/2012. За умовами цього Договору Підрядник (ПП «Унісон Дизайн») зобов'язується на власний ризик, власними силами, засобами, устаткуванням, матеріалами виконати ремонтні роботи в майновому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Кемеровська, буд. 1, і здати Замовнику (ТОВ «Вейрон-Амробуд») закінчені роботи на Об'єкті у встановлений цим Договором строк, а Замовник, в свою чергу, - на умовах і в строки визначених цим Договором, надати Підряднику Об'єкт (фронт робіт), прийняти від Підрядника закінчені роботи та оплатити їх вартість, а також вартість використаних Підрядником при цьому матеріалів, комплектуючих виробів за винятком тих, що були передані Замовником.

Вартість робіт визначена договірною ціною (додаток № 1 до даного Договору) і складає 396 806, 61 грн. (в т.ч. ПДВ - 66 134, 43 грн.).

На підтвердження факту виконання ремонтних робіт позивач надав до суду копії наступних документів:

- договору від 28.08.2012р. № 28/08/2012;

- договірної ціни (додаток № 1 до Договору);

- локального кошторису (додаток № 2 до Договору);

- акта приймання передачі будівельних матеріалів від 28.08.2012р. - щодо передачі від Замовника Підряднику будівельних матеріалів для проведення ремонтних робіт на загальну суму 14 134, 22 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 355, 70 грн.);

- акта виконаних робіт за серпень-вересень 2012 року на суму 382 672, 39 грн. (в т.ч. ПДВ - 63 778, 73 грн.) - щодо виконання ПП «Унісон Дизайн» ремонтних робіт майнового комплексу по вул. Кемеровській, буд. 1 в м. Києві;

- оборотно-сальдової відомості по субрахунку бухгалтерського обліку 3711 за період з 01.08.2012р. по 30.09.2012р. відносно названого контрагента;

- довідки ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» від 09.01.2014р. № 43-65/13 та платіжних доручень від 28.08.2012р. № 393 і від 25.09.2012р. № 464 щодо сплати коштів на загальну суму 382 672, 39 грн. (з ПДВ) на користь ПП «Унісон Дизайн»;

- податкових накладних від 28.08.2012р. № 186 на суму 350 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 58 333, 33 грн.) і від 28.09.2012р. № 172 на суму 32 672, 39 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 445, 40 грн.). Вся сума податку на додану вартість по вказаним податковим накладним була повністю включена позивачем до складу податкового кредиту за звітний періоди серпень і вересень 2012 року;

- витяг з Єдиного реєстру податкових накладних від 17.09.2012р. № 17102123;

- реєстрів виданих та отриманих податкових накладних позивача за місяці серпень і вересень 2012 року;

- ліцензії серії АД № 035307, виданої ПП «Унісон Дизайн» на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, довідки з органу статистики відносно ПП «Унісон Дизайн» станом на 18.05.2012р., виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ПП «Унісон Дизайн» станом на 10.05.2012р., довідки про взяття на облік платника податків - ПП «Унісон Дизайн» (форми № 4-ОПП), свідоцтва про реєстрацію платника податків на додану вартість - ПП «Унісон Дизайн» та довідки ПАТ «Фінростбанк» від 22.05.2012р. № 50, виданої ПП «Унісон Дизайн» з питання відкритого поточного рахунку.

Згідно письмових пояснень позивача, викладених в тексті поданої позовної заяви, вартість основного засобу (майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кемеровська, буд. 1) була збільшена на суму коштів у розмірі 318 893, 66 грн. згідно акта виконаних робіт, що відображено у фінансовому звіті (балансі) суб'єкта малого підприємництва - ТОВ «Вейрон-Амробуд» за ІІІ-ій квартал 2012 року. Вказані витрати в сумі 318 893, 66 грн. були включені позивачем відповідно до норм п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України до складу валових витрат за ІV-ий квартал 2012 року. В подальшому дані основні засоби були реалізовані позивачем ТОВ «Нью Лайф Компані» згідно договору купівлі-продажу цеху безалкогольних напоїв від 30.11.2012р. № 3240.

Інших первинних документів, оформлених на підставі Договору від 28.08.2012р. № 28/08/2012, зокрема: актів прийому-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів за формою ОЗ-2, інвентарних карток обліку основних засобів, - складання яких передбачено Наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995р. № 352 «Про затвердження Типових форм первинного обліку», і організаційно-розпорядчих документів щодо виведення основних засобів, які перебували в ремонті, з експлуатації (для зупинення амортизаційних нарахувань на такі основні засоби), та щодо призначення відповідальної особи для здійснення контролю за повнотою та якістю проведення працівниками Підрядника ремонтних робіт, позивач суду не надав.

Додатково на підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду копії наступних первинних, розрахункових та інших документів: статуту ТОВ «Вейрон-Амробуд», витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «Вейрон-Амробуд» станом на 16.01.2014р. та довідки з органу статистики відносно ТОВ «Вейрон-Амробуд» станом на 08.11.2013р.; ліцензії серії АГ № 575737, виданої ТОВ «Вейрон-Амробуд» право на здійснення господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури; договору купівлі-продажу цеху безалкогольних напоїв від 14.02.2012р., укладеного між ПрАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» (як Продавцем) і ТОВ «Вейрон-Амробуд» (як Покупцем) щодо купівлі цеху, загальною площею 5445,20 м 2 , що розташований за адресою: м. Київ, вул. Кемеровська, буд. 1, акта приймання-передачі від 30.11.2012р. до цього Договору; договору купівлі-продажу цеху безалкогольних напоїв від 30.11.2012р., укладеного між позивачем (як Продавцем) і ТОВ «Нью Лайф Компані» (як Покупцем) щодо продажу такого цеху (літ. А, Б, В), загальною площею 5445,20 м 2 , що розташований за адресою: м. Київ, вул. Кемеровська, буд. 1, акта приймання-передачі від 30.11.2012р. до цього Договору, довідки ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» від 09.01.2014р. № 43-65/14, виданої позивачу з відомостями про надходження коштів від вказаного продавця та витягу з Державного реєстру правочинів від 30.11.2012р. № 12210109 щодо реєстрації вказаного правочину; фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва станом на 30.09.2012р.; договору оренди нежитлових приміщень (майна) від 01.05.2010р. № 152, укладеного між ТОВ «Вейрон-Амробуд» (як Орендарем) і ВАТ «Київський холодокомбінат № 2» (Орендодавцем) щодо платного строкового користування офісним приміщеннями, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 3, додаткової угоди та акта прийому-передачі приміщення від 01.05.2010р. до цього Договору; договору суборенди нежитлових приміщень від 01.05.2010р. № 01/05/2010, укладеного між ТОВ «Вейрон-Амробуд» (як Орендарем) і ТОВ «Сіті Інвест Буд» (Орендодавцем) щодо платного строкового користування приміщеннями, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 40, додаткової угоди та акта прийому-передачі приміщення від 01.05.2010р. до цього Договору; штатного розпису ТОВ «Вейрон-Амробуд» станом на 01.08.2012р.; матеріального звіту за вересень 2012 року; картки рахунку бухгалтерського обліку 13 «Необоротні активи» за період з 01.02.2012р. по 30.11.2012р.; видаткових накладних, оформлених в результаті придбання позивачем будівельних матеріалів у третіх осіб, тощо.

За результатами дослідження тексту копії нотаріально завіреного договору купівлі-продажу цеху безалкогольних напоїв від 14.02.2012р., судом встановлено, що при придбані позивачем даного майнового комплексу жодних дефектів і недоліків в якісному (технічному) стані комплексу виявлено не було.

При цьому будь-яких документальних доказів на підтвердження факту прийняття позивачем рішення про необхідність проведення поточного або капітального ремонту майнового комплексу (зокрема, у вигляді наказу керівника підприємства, протоколу Загальних зборів Учасників Товариства) та відповідно документальне підтвердження виникнення обставин для прийняття такого рішення (зокрема, акт про технічний стан об'єкта, план-графік робіт, проектно-кошторисної документації, витяг з технічного журналу з експлуатації будівлі (споруди), складання яких передбачено Положенням про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Держнаглядохоронпраці України 27.11.1997р. № 32/288 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 липня 1998 року за № 424/2864) позивач до суду не подав.

За результатами дослідження наявних матеріалів справи судом не вбачається причинно-наслідковий зв'язок між спірним правочином та додатково наданими позивачем документами, оскільки такі документи не містять жодних відомостей про виконання ремонтних робіт саме підприємством ПП «Унісон Дизайн».

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факти здійснення господарських операцій з отримання ремонтних робіт, передбачених Договором від 28.08.2012р. № 28/08/2012, від названого вище контрагента належними первинними документами.

З огляду на те, що позивачем не підтверджено реальність фінансово-господарських операцій з його контрагентом (ПП «Унісон Дизайн») належними первинними документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю, суд дійшов висновку про правомірність донарахування податковим органом позивачу сум податку на прибуток і податку на додану вартість із застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вейрон-Амробуд» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно

Суддя О.В. Дегтярьова