Постанова

від 05.06.2014 по справі 826/19279/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/19279/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЙРОН-АМРОБУД" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЙРОН-АМРОБУД" до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЙРОН-АМРОБУД" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Працівниками податкового органу було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку апелянта з питань дотримання податкового, фінансового та іншого законодавства щодо взаємовідносин з ПП «Унісон Дизайн» за період з 01.08.2012 року по 30.09.2012 року.

За результатами перевірки було складено акт № 191/1-22-07/33629860 від 13.09.2013 року, в якому встановлено порушення апелянтом п.п. 134.1.1, п. 134. 1, п.п. 138.1.1, п. 138.2, п.п. 139.1.9. п. 139.1 Податкового кодексу України, порушення п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0005262207 від 23.10.2013 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 79 722 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0005242207, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств на 83 710 грн.

28 серпня 2012 року між ТОВ «Вейрон-Амробуд» (замовник) та ПП «Унісон Дизайн» (підрядник) було укладено договір за № 28/08/2012. За умовами даного договору підрядник (ПП «Унісон Дизайн») зобов'язується на власний ризик, власними силами, засобами, устаткуванням, матеріалами виконати ремонтні роботи в майновому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Кемеровська, буд. 1, і здати замовнику (ТОВ «Вейрон-Амробуд») закінчені роботи на об'єкті у встановлений цим договором строк, а замовник, в свою чергу, на умовах і в строки визначені цим договором, надати підряднику об'єкт (фронт робіт), прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх вартість.

Вартість робіт визначена договірною ціною (додаток № 1 до даного договору) і складає 396 806, 61 грн. (в т.ч. ПДВ - 66 134, 43 грн.).

На підтвердження факту виконання ремонтних робіт позивач надав до суду копії наступних документів: договору від 28.08.2012 року № 28/08/2012; договірної ціни (додаток № 1 до договору); локального кошторису (додаток № 2 до договору); акта приймання передачі будівельних матеріалів від 28.08.2012 року щодо передачі від замовника підряднику будівельних матеріалів для проведення ремонтних робіт на загальну суму 14 134, 22 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 355, 70 грн.); акта виконаних робіт за серпень-вересень 2012 року на суму 382 672, 39 грн. (в т.ч. ПДВ - 63 778, 73 грн.) щодо виконання ПП «Унісон Дизайн» ремонтних робіт майнового комплексу по вул. Кемеровській, буд. 1 в м. Києві; оборотно-сальдової відомості по субрахунку бухгалтерського обліку 3711 за період з 01.08.2012 року по 30.09.2012 року відносно названого контрагента; довідки ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» від 09.01.2014 року № 43-65/13 та платіжних доручень від 28.08.2012 року № 393 і від 25.09.2012 року № 464 щодо сплати коштів на загальну суму 382 672, 39 грн. (з ПДВ) на користь ПП «Унісон Дизайн»; податкових накладних від 28.08.2012 року № 186 на суму 350 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 58 333, 33 грн.) і від 28.09.2012 року № 172 на суму 32 672, 39 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 445, 40 грн.); витягу з Єдиного реєстру податкових накладних від 17.09.2012 року № 17102123; реєстрів виданих та отриманих податкових накладних позивача за місяці серпень і вересень 2012 року; ліцензії серії АД № 035307, виданої ПП «Унісон Дизайн» на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, довідки з органу статистики відносно ПП «Унісон Дизайн» станом на 18.05.2012 року, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ПП «Унісон Дизайн» станом на 10.05.2012 року, довідки про взяття на облік платника податків - ПП «Унісон Дизайн» (форми № 4-ОПП), свідоцтва про реєстрацію платника податків на додану вартість - ПП «Унісон Дизайн» та довідки ПАТ «Фінростбанк» від 22.05.2012 року № 50, виданої ПП «Унісон Дизайн» з питання відкритого поточного рахунку.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг .

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вищевикладених положень вбачається, що формування податкового кредиту є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних . Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

У свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення вказаних правовідносин, ПП «Унісон Дизайн» було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платник податку та йому присвоєно індивідуальний податковий номер.

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Щодо збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕЙРОН-АМРОБУД" податку на прибуток підприємств, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (на час формування спірних сум валових витрат), витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. При цьому, відповідно до п.п. 14.1.228. ПК України, під собівартістю реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу розуміються витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

При цьому, згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

В контексті наведеного, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України передбачено, що дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

У той же час, згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Стаття 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були би обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у апелянта наявні всі первинні документи по взаємовідносинах з ПП «Унісон Дизайн», що підтверджує реальність господарських операцій. Дані первинні документи відповідають вимогам чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з контрагентом ПП «Унісон Дизайн», який на момент здійснення господарської діяльності був зареєстрований як платник податку на додану вартість, то податкові повідомлення-рішення винесені податковим органом безпідставно та підлягають скасуванню.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЙРОН-АМРОБУД" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2014 року скасувати та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 жовтня 2013 року № 0005242207 та № 0005262207.

Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

\

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.