Ухвала

від 11.03.2015 по справі 826/19279/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" березня 2015 р. м. Київ К/800/37429/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Загороднього А.Ф., Зайцева М.П.,

секретар судового засідання Бруй О.Д.,

за участю: представників позивача Ремінської С.П.,

представника відповідача Шевченко О.О.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2014 року

у справі № 826/19279/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вейрон-Амробуд»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вейрон-Амробуд» звернулось (далі - ТОВ «Вейрон-Амробуд») в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2014 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Вейрон-Амробуд» відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ «Вейрон-Амробуд» задоволено.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2014 року скасовано та ухвалено нову, якою позов ТОВ «Вейрон-Амробуд» задоволено повністю.

Скасовано податкові повідомлення-рішення від 23 жовтня 2013 року №0005242207 та №0005262207.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив судове рішення апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши представників сторін, суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового, фінансового та іншого законодавства щодо взаємовідносин з ПП «Унісон Дизайн» за період з 01 серпня по 30 вересня 2012 року складено акт № 191/1-22-07/33629860 від 13.09.2013 року, в якому встановлено порушення підпункту 134.1.1, пункту 134.1, підпункту 138.1.1, пункту 138.2, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 Податкового кодексу України, порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, статті 200 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки податковим органом винесені податкове повідомлення-рішення № 0005262207 від 23 жовтня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) на 79 722 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0005242207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств на 83 710 грн.

28 серпня 2012 року між ТОВ «Вейрон-Амробуд» (замовник) та ПП «Унісон Дизайн» (підрядник) було укладено договір за № 28/08/2012. За умовами даного договору підрядник (ПП «Унісон Дизайн») зобов'язується на власний ризик, власними силами, засобами, устаткуванням, матеріалами виконати ремонтні роботи в майновому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Кемеровська, буд. 1, і здати замовнику (ТОВ «Вейрон-Амробуд») закінчені роботи на об'єкті у встановлений цим договором строк, а замовник, в свою чергу, на умовах і в строки визначені цим договором, надати підряднику об'єкт (фронт робіт), прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх вартість.

Вартість робіт визначена договірною ціною (додаток № 1 до даного договору) і складає 396 806, 61 грн. (в т.ч. ПДВ - 66 134, 43 грн.).

На підтвердження факту виконання ремонтних робіт позивач надав суду копії первинних документів.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та формування валових витрат; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та на формування валових витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи, у тому числі договори, накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов ТОВ «Вейрон-Амробуд», зазначив, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Проте, колегія суддів вважає, що такі висновки суду апеляційної інстанції є передчасними, зроблені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

При цьому виходить з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не підтверджено реальність фінансово-господарських операцій з його контрагентом (ПП «Унісон Дизайн») належними первинними документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю.

При цьому зазначив, що позивачем не надано суду актів прийому-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів за формою ОЗ-2, інвентарних карток обліку основних засобів, організаційно-розпорядчих документів щодо виведення основних засобів, які перебували в ремонті, з експлуатації (для зупинення амортизаційних нарахувань на такі основні засоби), та щодо призначення відповідної особи для здійснення контролю за повнотою та якістю проведення працівниками підрядника ремонтних робіт.

Судом також встановлено, що при придбані позивачем майнового комплексу-цеху безалкогольних напоїв жодних дефектів і недоліків в якісному (технічному) стані комплексу виявлено не було. Також суд першої інстанції зазначив, що будь-яких документальних доказів на підтвердження факту прийняття рішення про необхідність проведення поточного або капітального ремонту майнового комплексу (зокрема, у вигляді наказу керівника підприємства, протоколу загальних зборів учасників товариства) та відповідне документальне підтвердження виникнення обставин для прийняття такого рішення (зокрема, акт про технічний стан об'єкта, план-графік робіт, проектно-кошторисної документації, витяг з технічного журналу з експлуатації будівлі (споруди), складання яких передбачено Положенням про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Держнаглядохоронпраці України 27 листопада 1997 року № 32/288, позивач суду не подав.

Крім того, суд вказав, що додатково надані позивачем документи не містять жодних відомостей про виконання ремонтних робіт саме ПП «Унісон Дизайн».

Отже, дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції вважав не доведеним факт здійснення господарських операцій - проведення ремонтних робіт, передбачених договором від 28 серпня 2012 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з наявності у апелянта всіх первинних документів по взаємовідносинах з ПП «Унісон Дизайн», які відповідають вимогам чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити.

Пунктом 3 частини першої статті 207 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що в мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються встановлені судом апеляційної інстанції обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Однак, судом апеляційної інстанції не зазначено обставин, якими спростовується висновок суду першої інстанції про фактичне не здійснення позивачем господарської операції з його контрагентом (ПП «Унісон Дизайн»), а відтак, і про правомірність оскаржуваного рішення відповідача, мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови.

Судом апеляційної інстанції залишено поза увагою те, що будь-які документи, у тому числі договори, накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статі 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі статтею 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 220 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до частини четвертої статті 227 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що на підставі частини другої статті 227 КАС України постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа відповідно до частини четвертої статті 227 КАС України - направленню до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно враховувати викладене, дослідити на підставі належних доказів питання реальності господарської операції, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне рішення.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2014 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді О.А. Веденяпін

А.Ф. Загородній

М.П. Зайцев