Ухвала

від 25.02.2014 по справі 826/14403/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14403/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 листопада 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лантана Профіт» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс Капітал» про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2013 року ТОВ «Лантана Профіт» звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14 лютого 2013 року № 0001912250.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 листопада 2013 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що сукупність досліджених судом під час розгляду справи первинних, платіжних, облікових та звітних документів, інших відомостей та документів, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, не дає підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій та про порушення позивачем податкового законодавства.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. На думку апелянта, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме: п.п 4.1.6 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, правонаступником якої є ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Лантана Профіт» (код 35811178) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з компанією-нерезидентом «Окленд Холдінг Лімітед» та ТОВ «Фенікс Капітал» (код з ЄДР 35811204) за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р. За результатами перевірки складено акт від 28.01.2013 р. № 252/2250/35811178 (далі - Акт перевірки).

На підставі висновків зазначеного Акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі ГУ Мін доходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення - рішення від 14.02.2013 року № 0001912250, яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток» у розмірі 75 000 грн. за основним платежем та 9 376 грн. штрафних санкцій.

Висновки податкового органу ґрунтуються на наявності повідомлення про існування кримінальної справи, за матеріалами якої керівник ТОВ «Фенікс Капітал» є нелегітимним, внаслідок чого, як вбачається з Акту перевірки, діяльність контрагента, у т.ч. за спірними операціями, не є господарською діяльністю, у зв'язку з чим за спірними операціями позивач занизив дохід при здійсненні операцій з купівлі-продажу цінних паперів та зазначений дохід є доходом з інших джерел.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції обгрунтовано не погодився із висновками відповідача, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 1.4. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон), чинного на час виникнення спірних відносин, цінний папір, це документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери. З врахуванням п. 1.6 Закону цінний папір є товаром.

Згідно з п.п. 4.1.1, 4.1.2 Закону валовий дохід включає, зокрема, загальні доходи від продажу цінних паперів, (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону). Валовий дохід включає, доходи від торгівлі цінними паперами.

За загальним правилом та згідно з п. 5.1., 5.2 вказаного Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати), це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються, зокрема, суми витрат по операціях, передбачених, крім іншого, статтею 7 цього Закону.

Згідно з п.п. 7.6.1 Закону платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Підпунктом 7.6.2. Закону передбачено, що норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами. Те саме стосується обліку операцій таких платників податку з придбання або продажу корпоративних прав, відмінних від акцій.

Згідно з п/п. 7.6.3. Закону під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Підпунктом 7.6.4. Закону передбачено, що під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (код з ЄДР 35811178; попередні назви ТОВ «Компанія з управління активами «Фенікс Управління Інвестиціями», ТОВ Компанія з управління активами «Українська інвестиційна компанія») та ТОВ «Фенікс Капітал» укладено договір № 5677ДР від 25.05.2010 р. на придбання позивачем 83 000 акцій ВАТ «Кримський содовий завод» номінальною вартістю 1 грн. за 1 акцію. Сума придбання - 150 000 грн. дата отримання (покупки) ЦП - 25.05.2010 р. Дата оплати - 26.05.2010 р. Форма існування ЦП - бездокументарна.

Також між позивачем (продавцем) та ТОВ «Фенікс Капітал» укладено договір № УІК-000001; 154216ДП від 04.02.2011 р. на продаж зазначених цінних паперів на суму 152 000 грн. Дата отримання ЦП - 04.02.2011 р. Оплата - протягом 40 днів. Під час розгляду справи надано також угоду від 28.12.2012 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог, зокрема, за останньою угодою. Перехід права власності підтверджується випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах за 02.07.2010 р. та за 10.02.2011 р.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем під час розгляду справи не надано вироку або іншого рішення суду відносно посадових осіб позивача або контрагента позивача, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств, зокрема, з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями або реєстрації/перереєстрації підприємства - контрагента позивача на підставних осіб.

Також, не надано: рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочину, тобто щодо вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином; рішення суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України; рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав їх невідповідності вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Колегія суддів звертає увагу на те, що суду апеляційної інстанції зазначені рішення також надані не були.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, самі по собі наведені вище відомості про наявність пояснень директора, за відсутності вироку у кримінальній справі та без відповідної оцінки відповідних показів зазначеної особи судом у кримінальній справі за правилами КПК України, не є достатніми та допустимими доказами юридичної дефектності первинних документів, підставою для їх неврахування у податковому обліку та підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства.

Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коди вона знала або могла знати про те. що такі відомості є недостовірними.

На момент укладання договорів контрагент позивача у відповідності до вимог чинного законодавства був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, відповідачем до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що сукупність досліджених судом під час розгляду справи первинних, платіжних, облікових та звітних документів, інших відомостей та документів, не дає підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій та про порушення позивачем податкового законодавства, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 3 березня 2014 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.