Постанова

від 13.02.2018 по справі 826/14403/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.02.2018 Київ К/9901/3125/18 826/14403/13-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді - доповідача - Олендера І.Я.,

суддів - Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 листопада 2013 року (Кармазін О.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (Безименна Н.В., Аліменко В.О., Кучма А.Ю.) від 25 лютого 2014 року у справі №826/14403/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лантана Профіт до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Фенікс Капітал про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Лантана Профіт (далі - позивач, ТОВ Лантана Профіт ) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001912250 від 14 лютого 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність порушень вимог податкового законодавства при формуванні витрат по господарським операціям з придбання акцій у ТОВ Фенікс Капітал .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року, задоволено адміністративний позов. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2013 року №0001912250.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що наявність пояснень директора, за відсутності вироку у кримінальній справі та без відповідної оцінки відповідних показів зазначеної особи судом у кримінальній справі за правилами КПК України, не є достатніми та допустимими доказами юридичної дефектності первинних документів, підставою для їх неврахування у податковому обліку та підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ Лантана Профіт .

У доводах касаційної скарги відповідач обмежується виключно дублюванням окремих положень акту перевірки позивача, посилається на невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій обставинам справи, зважаючи на відсутність фактично проведених господарських операцій з цінними паперами між позивачем та третьою особою, а отже, у позивача наявний обов'язок віднесення грошових коштів на придбання цінних паперів та їх відчуження до складу валових доходів позивача, натомість доводів щодо неправильного застосування судом попередньої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права не наводить.

Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Так, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що уповноваженими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Лантана Профіт з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з компанією-нерезидентом Окленд Холдінг Лімітед та ТОВ Фенікс Капітал за період з 1 січня 2010 року по 31 березня 2011 року, про що склали акт від 28 січня 2013 року №252/2250/35811178, яким встановили порушення позивачем вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , що призвело до заниження позивачем податку на прибуток у розмірі 75 000,00 грн, у тому числі за 2010 рік на суму 37 500,00 грн, за і квартал 2011 року - 37 500,00 грн.

За результатами перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001912250 від 14 лютого 2013 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 84 376,00, з яких 75 000,00 грн - за основним платежем та 9 376,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств чинного на час виникнення спірних відносин, цінний папір, це документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.

Згідно з підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 цього ж Закону валовий дохід включає, доходи від торгівлі цінними паперами.

Так, підпунктом 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів.

При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Підпунктом 7.6.2 пункту 7.6 статті 7 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств передбачено, що норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

Згідно з підпунктом 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств під терміном витрати слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Підпунктом 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств передбачено, що під терміном доходи слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Таким чином, за правилами пункту 7.6 статті 7 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств до складу доходів від операцій з цінними паперами включається дохід, який отримується у результаті відчуження кожного окремого виду цінних паперів, а інші витрати та доходи такого платника податку, крім наведених, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ Фенікс Капітал укладено договір № 5677ДР від 25 травня 2010 року на придбання позивачем 83 000 акцій ВАТ Кримський содовий завод номінальною вартістю 1,00 грн за 1 акцію. Сума придбання - 150 000,00 грн, дата отримання (покупки) ЦП - 25 травня 2010 року, дата оплати - 26 травня 2010 року, форма існування ЦП - бездокументарна.

Також, між позивачем (продавцем) та ТОВ Фенікс Капітал укладено договір №УІК-000001; 154216ДП від 4 лютого 2011 року на продаж зазначених цінних паперів на суму 152 000,00 грн. Дата отримання ЦП - 4 лютого 2011 року, оплата - протягом 40 днів. Крім того, в матеріалах справи наявна копія угоди від 28 грудня 2012 року про зарахування зустрічних однорідних вимог за останньою угодою. Перехід права власності підтверджується випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах за 02 липня 2010 року та за 10 лютого 2011 року.

Так, матеріалами справи підтверджується належність випуску та наявність акцій, що були предметом купівлі-продажу, перехід права власності на які підтверджується випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах.

Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про дотримання позивачем вимог щодо документального підтвердження формування витрат по операціям з ТОВ Фенікс Капітал , які були предметом перевірки, що спростовує доводи контролюючого органу відносно відсутності доказів фактичного виконання господарських відносин між позивачем та контрагентом.

Крім того, відповідачем під час розгляду справи не надано вироку або іншого рішення суду відносно посадових осіб контрагента позивача, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємства, зокрема, з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями.

У ході розгляду даної справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі №826/14403/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова