Міжгірський районний суд закарпатської області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяСправа
№ 1-33/2007 р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.06. 2008 р.
Міжгірський районний суд
Закарпатської області
в особі суддя
Кривка В.П.,
при секретарі Курин М.І.,
з
участю: прокурор Варга Ю.Ю.,
потерпілий
ОСОБА_1,
законний
представник потерпілого -ОСОБА_2,
захисник ОСОБА_3,
розглянувши у
відкритому судовому засіданні
в смт. Міжгір'ї в райсуді
справу про обвинувачення ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, гр. України, раніше судимого, судимість погашена
і знята, не одруженого, не працюючого, інваліда ІІ групи,-
у вчиненні
злочину, передбаченого ст.
186 ч. 2 КК України;
В
С Т А Н О В И В :
27.08.2007
р. біля 1 год. ОСОБА_4, виїхавши власним
автомобілем “Форд-Скорпіо” на Воловецький перевал з
неповнолітнім ОСОБА_1, де
наказав останньому вийти
з авто, висловивши до нього
претензії, що той
неправильно себе поводив
з хлопцями в кафе “У Лева”
у с. Розтока. Опісля
ОСОБА_4, погрожуючи побити ОСОБА_1,
змусив його роздягнутися
і забрав одяг: кросівки
вартістю 153 грн., спортивні
штани вартістю 67,5 грн., спортивну
куртку вартістю 104,5 грн, спортивну
футболку вартістю 45 грн., мобільний
телефон марки “Нокіа 6070”
вартістю 495,2 грн. і гроші в сумі 20
грн., що знаходились у кишені
Куртки. Вказані речі
ОСОБА_4 поклав в автомобіль
і поїхав додому
в с. Пилипець і сховав,
а видав такі матері потерпілого тільки
після звернення в міліцію. Цими діями ОСОБА_4
завдав потерпілому ОСОБА_1
матеріальну шкоду на загальну
суму 784,2 грн..
Підсудний ОСОБА_4
на досудовому слідстві і в
судовому засіданні вину в
пред'явленому обвинуваченні не визнав
і показав таке. 27.08.2007
р. вночі
він на прохання ОСОБА_1
та інших хлопців підвозив
їх з кафе “У Лева”
в с. Розтока. Натомість ОСОБА_1
не вийшов біля будинку,
а попросив його повезти
в смт. Воловець в якесь кафе , оскільки
перебував у нетверезому
стані. Виїхавши на Воловецький
перевал він зупинився
і вийшов в туалет,
а ОСОБА_1 почав з ним
сваритись і тоді ОСОБА_4 попросив вийти
з авто і жартома сказав,
щоб той роздягався.
Після того як ОСОБА_1
роздягнувся він утік
до лісу, а ОСОБА_4 забрав
залишений ним одяг,
який викинув у рів
у с.Пилипець по дорозі додому. Наступного дня
він зустрівся з
мамою ОСОБА_1, передзвонив
знайомому ОСОБА_5, щоб той
знайшов у канаві при
дорозі одяг і віддав
такий, а також мобільний
телефон мамі потерпілого.
Про це в сільській
раді склали акт,
та він дав пояснення дільничному інспектору ОСОБА_6.
Після закінчення
судового слідства підсудний
ОСОБА_4 визнав себе
винним за обставинами пред'явленого
обвинувачення, попросив вибачення
в потерпілого, просить суворо
не карати і взяти до уваги,
що він інвалід
ІІ гр. , має намір
працевлаштуватись за кордоном.
Потерпілий ОСОБА_1
показав у суді, що
примирився з підсудним,
вибачив йому вчинене.
У суді не зміг пояснити
чому роздягнувся на перевалі,
заперечив, що підсудний
погрожував йому, а також
не зміг пояснити чому
на досудовому слідстві показував
інші покази щодо
обставин справи.
Свідок
ОСОБА_2 як законний представник неповнолітнього потерпілого
показала таке. 27.08.2007 р. її
син ОСОБА_1 повернувся
додому вночі без
одягу і вранці розповів їй,
що йому погрожував
ОСОБА_4, вивіз його на Воловецький перевал, змусив роздягнутися і залишив
голого, забравши одяг,
мобільний телефон і гроші,
які були в
кишені куртки. У зв'язку з цим вона
заявила в сільську
раду, де ОСОБА_4 визнав те, що
забрав одяг і телефон у потерпілого, передзвонив
ОСОБА_5 щоб той
приніс речі з придорожньої канави,
заховані в трубі, і все
повернуто потерпілому. Свідок
також пояснила, що потерпілий
боїться підсудного, тому в суді
дещо змінив покази, а як законний представник
потерпілого заявила, що вони
не мають претензій до
підсудного, не бажають щоб
його карали суворо
і вибачили йому вчинене.
Свідок ОСОБА_5 на досудовому слідстві
показав, що 27.08.2007 р. після
обіду йому зателефонував
ОСОБА_4 сказав, щоб він
узяв велосипед і сумку
і на дорозі , що повертає з
центральної до ур. “Шипіт” в
канаві водовідводної труби
забрав одяг і мобільний
телефон і приніс
йому. Він виконав
прохання і віддав ОСОБА_4
речі в присутності працівників
міліції.
Оцінивши вищевстановлене, а також
інші докази в матеріалах
справи, суд дійшов
висновку, що ОСОБА_4 є винним
у вчиненні злочину, передбаченого
ст. 186 ч. 2 КК України,
який мав місце,
за кваліфікуючими ознаками : відкрите
викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний
з погрозою застосування
насильства.
Таке переконання
суду грунтується на наступних
доказах.
Поясненнями і показами потерпілого ОСОБА_1
на досудовому слідстві, яким
суд віддає перевагу
в порівнянні з його показами в суді,
оскільки саме ці покази
відповідають установленим обставинам
справи. При цьому суд
бере до уваги те, що ОСОБА_1
є неповнолітнім і може боятись підсудного. Натомість його покази
на досудовому слідстві
співпадають з показами його матері
на досудовому слідстві
і в суді, первинними поясненнями
підсудного, які є в
матеріалах справи (а.с. 3-8). Вина
ОСОБА_4 підтверджена і протоколом
видачі одягу, телефону,
грошей потерпілого підсудним.
Окрім цього, підсудний
в кінці судового слідства
в судових дебатах визнав вину.
Обираючи покарання до винного, суд
зважає на таке.
Характер і
степінь суспільної небезпеки вчиненого
діяння полягає в умисності
дій винного, віднесенні злочину
до тяжких (ст. 12 КК
України). Злочинні наслідки
усунено на досудовому слідстві.
Обставин, які б
обтяжували чи пом'якшували покарання
винного, не встановлено.
Суд бере
до уваги особу винного,
який раніше вчиняв
злочини, однак має
погашену і зняту судимість,
характеризується посередньо, не працює,
є інвалідом ІІ групи.
Отже, незначні
наслідки злочину, позиція
потерпілого, який простив підсудного,
відсутність обтяжуючих покарання
обставин, переконують суд у
тому, що винного не слід
карати позбавленням волі
реально, а слід застосувати
ст. 75 КК України, тобто звільнити
його від покарання
у виді позбавлення волі,
строк якого визначається
судом мінімальним згідно
з санкцією ст. 186 ч. 2 КК України, для випробування на іспитовий
строк. Такий строк, з урахуванням
особи винного, тяжкості
злочину суд визначає максимальним
за ст. 75 КК України.
До
винного слід також
застосувати на час
випробування ст. 76 КК
України і покласти на нього
додаткові обов'язки, оскільки
він у минулому вчиняв
злочини, не працює,
не навчається, а отже, потребує
додаткового контролю.
Запобіжний захід
підписку про невиїзд не має
підстав змінювати.
Цивільного позову
не заявлено.
Речові докази:
речі потерпілого повернуті
на досудовому слідстві.
Судових
витрат до стягнення не має.
Керуючись
ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-
З
А С У Д И В :
ОСОБА_4 визнати
винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, і
призначити покарання 4 (чотири)
роки позбавлення волі.
Згідно з
ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4
від відбуття призначеного покарання
у виді позбавлення волі з
випробуванням, якщо ОСОБА_4 протягом іспитового
строку трьох років не
вчинить нового злочину.
Згідно з ст. 76 КК України покласти
на строк випробування такі
обов'язки на ОСОБА_4:
– не
виїжджати за межі України
на постійне проживання без
дозволу органу
кримінально-виконавчої системи;
– повідомляти органи
кримінально-виконавчої
системи про зміну місця
проживання, роботи або навчання;
– періодично з'являтися
для реєстрації в органи
кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід
підписку про невиїзд до
набрання вироком законної
сили залишити без змін.
На
вирок може бути подано
апеляцію в апеляційний суд
Закарпатської області через райсуд протягом 15 діб з моменту
проголошення.
Головуючий:/підпис/ В.П.Кривка
ВІРНО:
Суддя Міжгірського райсуду: В.П.Кривка
Суд | Міжгірський районний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2008 |
Оприлюднено | 09.06.2009 |
Номер документу | 3773296 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Міжгірський районний суд Закарпатської області
Кривка В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні