ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" березня 2014 р. Справа № 920/1895/13
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.
при секретарі Євтушенко В.В.
за участю представників сторін:
позивача - Лантушенко Д.С.
відповідача - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 473 С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 23.01.14 р. у справі № 920/1895/13
за позовом Приватної фірми "Будтехмонтаж", м. Суми
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбитсервіс", м. Шостка, Сумська область
про стягнення 140722,63 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - Приватна фірма "Будтехмонтаж" звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача - ТОВ "Стройбитсервіс" 140722,63 грн. - боргу та судові витрати, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати виконаних робіт за укладеним між сторонами договором підряду на виконання будівельних робіт № 11-08/2010 від 11.08.2010 р.
Рішенням господарського суду Сумської області від 23.01.2014 р. у справі № 920/1895/13 позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбитсервіс" на користь приватної фірми "Будтехмонтаж" 140722 грн. 63 коп. заборгованості та 2814 грн. 45 коп. судового збору.
Рішення мотивоване з посиланням на законність та обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, з тих підстав, що факт виконання позивачем робіт відповідно до договору підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за вересень, жовтень та грудень 2010 р., які підписані сторонами та скріплені їх печатками, крім того відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження виявлення недоліків у виконаних роботах та звернення з цього приводу до позивача та ін.
Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 23.01.2014 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі.
Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що суд першої інстанції помилково застосував положення ст. 853 ЦК України, оскільки, виходячи з предмету та підстав позову, а також виходячи з того, що згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду. Але робота відсутня взагалі і підрядник не намагався її здати та ін.
03.03.2014 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибуття у призначене судове засідання з причини нестабільної політичної ситуації.
Однак, вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки на підтвердження обставин, викладених в ньому, його заявником не надано жодного належного доказу, в тому числі стосовно наявності відповідних перешкод для участі у судовому засіданні.
Разом з тим, відповідно до статті 77 ГПК України, господарський суд відкладає справу в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, і тільки в разі якщо за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому обставин, які б перешкоджали розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні колегія суддів не вбачає.
Враховуючи факт належного повідомлення позивача та відповідача про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.
Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи, 11.08.2010 р. між Приватною фірмою "Будтехмонтаж" (підрядник) та ТОВ "Стройбитсервіс" (замовник) укладено договір підряду № 11-08/2010 (далі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик виконати у відповідності до умов договору роботи по улаштуванню системи теплоізоляції адміністративного корпусу у м. Шостка.
Відповідно до п. 2.1. договору вартість виконання робіт, яка визначається згідно з розрахунком договірної ціни становить 524473,20 грн.
Відповідно до п. 3.1. договору, замовник проводить передоплату в сумі 157341,96 грн., що становить 30 % договірної ціни.
Згідно з п. 3.2. договору, остаточні розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі довідки форми КБ-3 протягом 5 календарних днів з дати її підписання.
12.08.2010 р. на виконання умов договору замовник здійснив передоплату в сумі 157341,96 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача (а. с. 65).
Згідно з п. 4.1., 4.2. договору, підрядник зобов'язався розпочати виконання робіт протягом 2 календарних днів з дати проведення передоплати.
Позивач зобов'язується виконати роботи до 20.09.2010 р. (п. 4.2. договору).
Як свідчать матеріали справи, а саме акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за вересень, жовтень та грудень 2010 р. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вересень, жовтень та грудень 2010 р. підрядник виконав роботи по реконструкції будівлі № 35 по вул. Гагаріна у м. Шостка Сумської області під учбово-лабораторний корпус Шосткинського інституту Сумського державного університету, загальною вартістю 514772,59 грн. (а. с. 10-29).
У позовній заяві позивач зазначає про те, що відповідач в порушення умов договору не розрахувався за виконані роботи у повному обсязі у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 140722,63 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією від 20.06.2012 р. щодо оплати виконаних робіт за договором підряду на виконання будівельних робіт № 11-08/2010 від 11.08.2010 року у повному обсязі, яка отримана відповідачем 26.06.2012 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 33).
Вказану заборгованість відповідач не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.
З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що факт виконання позивачем робіт відповідно до договору підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за вересень, жовтень та грудень 2010 р., які підписані сторонами та скріпленими їх печатками, крім того відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження виявлення недоліків у виконаних роботах та звернення з цього приводу до позивача та ін.
Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.
Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ст. 629 ЦК України, передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з ч. 2 ст. 317 ГК України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.
Пунктом 1 ст. 837 ЦК України, передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
З матеріалів справи вбачається, що замовником 12.08.2010 р. здійснена попередня оплата в розмірі 157341,96 грн.
Відповідно до п. 3.2. договору передбачено, що остаточні розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі довідки форми КБ-3 протягом 5 календарних днів з дати її підписання.
З матеріалів справи вбачається, що сторонами у відповідності з умовами договору складались акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витратах форми КБ-3 (а. с. 10-29). Вказані документи були підписані обома сторонами, засвідчені печатками та не містять посилань на виявлення будь - яких недоліків або претензій до виконаних робіт. Отже, відповідач після підписання даних документів визнавав факт наявності в нього зобов'язання з оплати виконаних робіт.
Посилання відповідача стосовно того, що строк розрахунку у відповідача не виник оскільки в довідках за формою КБ-3 відсутня дата, судом не приймається, тому що виконані позивачем підрядні роботи, зафіксовані не тільки в довідках за формою КБ-3, а також в актах приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2), тому суд вважає, що строк зобов'язань з оплати виконаних робіт є таким, що настав.
В подальшому відповідачем також здійснені наступні платежі: 13.09.2010 р. на суму 36708,00 грн.; 10.11.2010 р. на суму 15000,00 грн.; 22.11.2010 р. на суму 15000,00 грн.; 29.11.2010 р. на суму 50000,00 грн.; 08.12.2010 р. на суму 100000,00 грн. (а. с. 65-68).
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 140722,63 грн. підтверджується матеріалами справи та жодним чином відповідачем не спростований. Доказів його оплати відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками господарського суду про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 140722,63 грн. заборгованості.
З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення з огляду на задоволення позову та з посиланням на ст. 49 ГПК України зазначив про розподіл судових витрат, та стягнув з відповідача на користь позивача 2814,45 грн. судового збору.
З урахуванням викладеного, суд визнає доводи відповідача позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів в підтвердження обставин, на існуванні яких наполягає відповідач.
На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Сумської області від 23.01.14 р. по справі № 920/1895/13 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.
Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України, судова колегія -
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Сумської області від 23.01.14 р. по справі № 920/1895/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписано 11.03.2014 р.
Головуючий суддя (підпис) Могилєвкін Ю.О.
Суддя (підпис) Пушай В.І.
Суддя (підпис) Плужник О.В.
Згідно з оригіналом
Помічник судді О.І. Криворученко
13.03.14 р.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2014 |
Оприлюднено | 24.03.2014 |
Номер документу | 37739284 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Пушай В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні