Постанова

від 18.06.2014 по справі 920/1895/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року Справа № 920/1895/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "Стройбитсервіс" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 у справіГосподарського суду Сумської області за позовом Приватної фірми "Будтехмонтаж" до ТОВ "Стройбитсервіс" простягнення 140 722,63 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились,

відповідача: Павленко О.М. (дов. від 18.06.14),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 23.01.2014 р. господарського суду Сумської області позов задоволено з ТОВ "Стройбитсервіс" на користь ПФ "Будтехмонтаж" стягнуто 140722, 63 грн. заборгованості та 2814, 45 грн. судового збору.

Постановою від 03.03.2014 р. Харківського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "Стройбитсервіс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

ТОВ "Стройбитсервіс" до Вищого господарського суду України подано клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку її розгляду з посиланням на те, що довіреність для представництва інтересів скаржника була отримана його представником лише 18.06.2014 р. та неможливість у цьому зв'язку надання останнім мотивованих пояснень.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, дослідивши мотиви заявленого клопотання не знайшла підстав для його задоволення, оскільки, як вбачається зі штампу вихідної кореспонденції суду на зворотному боці оригіналу ухвали суду про прийняття касаційної скарги до розгляду, останню було направлено сторонам у встановленому порядку 02.06.2014 року, тобто, скаржник мав достатньо часу для вирішення питання щодо його представництва в суді.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору підряду від 11.08.2010 р. № 11-08/2010, укладеного між ТОВ "Стройбитсервіс" та ПФ "Будтехмонтаж", останнє взяло на себе зобов'язання на свій ризик виконати у відповідності до умов договору роботи по улаштуванню системи теплоізоляції адміністративного корпусу у м. Шостка.

Вартість виконання робіт, яка визначається згідно з розрахунком договірної ціни становить 524473,20 грн. ( до п. 2.1. договору).

Згідно п. 3.1. договору замовник проводить передоплату в сумі 157341,96 грн., що становить 30 % договірної ціни.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що остаточні розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі довідки форми КБ-3 протягом 5 календарних днів з дати її підписання.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору підрядник зобов'язався розпочати роботи протягом 2 календарних днів з дати проведення передоплати і виконати їх до 20.09.2010 р.

12.08.2010 р. на виконання умов договору замовником здійснено передоплату в сумі 157341,96 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

За період жовтень - грудень 2010 року підрядник виконав роботи з реконструкції будівлі № 35 по вул. Гагаріна у м. Шостка Сумської області під учбово-лабораторний корпус Шосткинського інституту Сумського державного університету, загальною вартістю 514772,59 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за вересень та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за вересень, жовтень та грудень 2010 року.

Відповідач в порушення умов договору за виконані роботи у повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 140722,63 грн., про сплату якої позивач вимагав у претензії від 20.06.2012 р., отриманої відповідачем 26.06.2012 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Залишення вказаної претензії без задоволення стало підставою для звернення ПП "Будтехмонтаж" з позовом у даній справі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що факт виконання позивачем робіт відповідно до договору підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за вересень, жовтень та грудень 2010 р. форми КБ-3, підписаними сторонами без зауважень та скріпленими їх печатками.

Судами з'ясовано, що відповідачем, окрім передоплати, здійснено наступні платежі: 13.09.2010 р. на суму 36708,00 грн.; 10.11.2010 р. на суму 15000,00 грн.; 22.11.2010 р. на суму 15000,00 грн.; 29.11.2010 р. на суму 50000,00 грн.; 08.12.2010 р. на суму 100000,00 грн.

При цьому судами враховано і те, що належних та допустимих доказів на підтвердження виявлення недоліків у виконаних роботах та звернення з цього приводу до позивача відповідачем надано не було.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги посилання відповідача на те, що строк розрахунку за спірним договором не виник за відсутності в довідках за формою КБ-3 дати, оскільки факт виконання позивачем підрядних робіт зафіксовано не тільки в довідках за формою КБ-3, а також в актах приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2).

Також правомірно, судами попередніх інстанцій визнано безпідставним посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності.

Згідно ст. 264 ЦК України перебіг строку позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання свого боргу або іншого обов'язку.

В той же час, як встановлено судами, роботи за договором підряду № 11-08/2010 були частково оплачені відповідачем і останній платіж здійснено - 08.12.2010 р., а позовну заяву ПП "Будтехмонтаж" було подано до господарського суду Сумської області - 07.11.2013 р., тобто в межах встановленого ст. 261 ЦК України строку позовної давності.

З врахуванням зазначеного вище, відсутності належних та допустимих доказів сплати відповідачем наявної у нього заборгованості в сумі 140722,63 грн., приписів ст.ст. 193, 317 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 837, 854 ЦК України, вмотивованим є висновок судів про задоволення позову.

Приймаючи до уваги зазначене вище, судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 03.03.2014 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі № 920/1895/13 залишити без змін.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.