Постанова

від 19.03.2014 по справі 904/6577/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2014 р. Справа № 904/6577/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів : Пруднікова В.В., Орєшкіної Е.В. (склад колегії суддів змінений на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 19.03.2014р.)

при секретарі: Валяр М.Г.

представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, смт. Зарічне Рівненської області на додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2013р. у справі №904/6577/13

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2,

смт. Зарічне Рівненської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворлд Стрім",

м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 4 606,77 грн

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2013р. (суддя Панна С.П.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворлд Стрім" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 4071 грн 96 коп - штрафу, 534 грн 81 коп - пені, 1720 грн 50 коп - судового збору.

21.11.2013р. по справі було прийнято додаткове рішення, яким доповнено резолютивну частину рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2013 року третім абзацом. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворлд Стрім" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 500 грн 00 коп судових витрат за послуги адвоката. В решті вимог щодо витрат на послуги адвоката відмовлено виходячи із співрозмірності суми позову витратам, що підлягають стягненню.

Не погодившись з додатковим рішенням, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення змінити як прийняте з недотриманням всіх вимог закону, винести рішення про стягнення судових витрат на його користь у сумі 3200,00 грн. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд безпідставно занизив розмір судових витрат за послуги адвоката. Зазначив, що відсутній будь-який законодавчий акт, який встановлює граничні розміри компенсації витрат на послуги адвоката. З урахуванням того, що позовні вимоги судом були задоволені у повному обсязі, вважає правомірним стягнути з Відповідача понесені ним фактичні витрати на послуги адвоката у 100% розмірі - 3 200,00 грн.

Апелянт не забезпечив явку повноважного представника в судове засідання 19.03.2014р., надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності у зв`язку з важким матеріальним становищем, підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Відповідач вимог суду не виконав, відзив на апеляційну скаргу не надав, явку повноваженого представника в судове засідання не забезпечив, не заважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Справа розглядається за наявними доказами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2013 року у справі №904/6577/13 задоволено позовні вимоги та присуджено до стягнення з відповідача 4071,96 грн - штрафу, 534,81 грн - пені, 1720,50 грн - судового збору, про що 08.11.2013р. видано відповідний наказ.

13.11.2013р. Позивачем до суду першої інстанції було подано заяву, в якій він просив винести додаткове рішення у справі №904/6577/13 про стягнення з Відповідача на його користь судових витрат на послуги адвоката в розмірі 3200,00 грн. Заява обґрунтована тим, що витрати позивача на послуги адвоката в сумі 3200,00 грн. підтверджені документально, та суд в мотивувальній частині рішення розподілив судові витрати, проте в резолютивній частині не вказав про стягнення витрат на послуги адвоката, що є підставою для прийняття додаткового рішення.

Судом було прийняте додаткове рішення з урахуванням принципу співрозмірності ціни позову фактичним витратам на послуги адвоката, тому заявлені до стягнення Позивачем зазначені витрати задоволені частково в сумі 500,00 грн, що на думку Позивача є необґрунтованим та неправомірним.

Відповідно до ст. 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

За приписами п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року за №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За змістом ч.3 ст. 48 та ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем та Фізичною особою - підприємцем адвокатом ОСОБА_3 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, а.с. 78) був укладений договір №01 від 20.01.2010 року щодо надання юридичних послуг та правової допомоги адвоката з додатком, підписано технічне завдання №1 від 10.02.2013р.

За результатами виконаних робіт між сторонами був підписаний акт здачі-прийняття виконаних робіт від 19.09.2013р. за №1 (вартість робіт складає 2 200 грн та включає в себе аванс адвоката за захист інтересів в господарському суді) та від 10.10.2013 року за №2 (вартість робіт складає 1000,00 грн, а.с. 116). За виконання робіт за виставленим рахунком №6 від 19.09.2013 р. на суму 2200,00 грн Позивач сплатив 2 200,00 грн, що підтверджується квитанцію №9293.333.1 від 20.09.2013р. ( а.с. 72); а також за квитанцією до прибуткового касового ордеру №7 - 1000,00 грн. (а.с.117). Таким чином, загальна сума фактично здійснених Позивачем витрат за надані юридичні послуги складають 3 200,00 грн.

У пункті 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року за №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо зменшення заявленої до стягнення суми судових витрат співрозмірно ціні позову, що становитиме 500,00 грн. Крім того, апеляційний суд враховує, що кошти відшкодовуються за участь у процесуальних діях. Як вбачається з матеріалів справи, тривалість судових засідань, в яких приймав участь адвокат - 25 хв. (24.09.2013р. з 14.15 год до 14.40 год, а.с. 90) та 1 год. (10.10.2013р. з 12.00 год до 13.00 год, а.с. 124), в судових засіданнях 05.09.2013р. та 22.10.2013р. він участь не приймав.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається. Додаткове рішення суду підлягає залишенню в силі, а апеляційна скарга - без задоволення.

Витрати по апеляційній скарзі підлягають віднесенню на Позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, смт. Зарічне Рівненської області залишити без задоволення.

Додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2013р. у справі № 904/6577/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови складений 21.03.2014р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя В.В. Прудніков