Постанова

від 11.03.2014 по справі 823/1533/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року справа № 823/1533/13-а

м. Черкаси

19 год. 25 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Орленко В.І.,

при секретарі - Дудці Г.О.,

за участю представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Терапостаченерго» Потапенка С.В. - за ордером від 20.02.2014р.,

представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Терапостаченерго» Антоненка О.О. - за посадою,

представника відповідача державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндроходів у Черкаській області Левенець А.М. - за довіреністю від 18.10.2013р. №13627/23-01-10-016,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Терапостаченерго» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндроходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

29.04.2013р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Терапостаченерго» з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у місті Черкасах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.06.2013р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013р. в адміністративній справі №823/1533/13-а, в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.01.2014р. у справі №823/1533/13-а (к/с №К/800/59460/13) касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Терапостаченерго» задоволено частково; ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року та постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року по справі № 823/1533/13-а скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

07 лютого 2014 року до Черкаського окружного адміністративного суду з Вищого адміністративного суду України надійшла на новий розгляд адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Терапостаченерго» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндроходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В позовній заяві товариство з обмеженою відповідальністю «Терапостаченерго» просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах від 28.12.2012р. №0006482301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2966526,00 грн., в тому числі за основним платежем 2134506,00 грн., за штрафними санкціями 832020,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах від 28.12.2012р. №0006492301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2448149,00 грн., в тому числі за основним платежем 2046303,00 грн., за штрафними санкціями 401846,00 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, обґрунтовуючи їх тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта позапланової невиїзної документальної перевірки від 13.12.2012р. №368/22-21/35754906, яким встановлено заниження податку на додану вартість внаслідок безпідставного відображення у податковому обліку господарських операцій за договорами з ТОВ «Грандторг», ТОВ «Леда-Ком», ТОВ «Блек Оіл», ТОВ «Спецагроресурс», ПП «Черкаситоргсфера».

Представник позивача зазначає, що висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами та даними господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Терапостаченерго», з огляду на те, що згідно вимог Податкового кодексу України нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та виписки особою, що має на це право. Факт здійснення поставки паливно-мастильних матеріалів контрагентами позивача в повній мірі підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку: податковими накладними, видатковими накладними, актами здачі-приймання робіт, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, банківськими виписками.

Недоліки первинних бухгалтерських документів не спростовують реальність здійснення господарських операцій позивача з його контрагенами.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість не підтверджені належним чином складеними первинними документами. Відсутні докази транспортування, зберігання, підтвердження відповідності якості паливно-мастильних матеріалів.

Фіктивна діяльність ТОВ «Грандторг» та ТОВ «Леда-Ком» підтверджена рішеннями судів.

Первинні бухгалтерські документи щодо реалізації придбаних паливно-мастильних матеріалів не підтверджують факт їх придбання у ТОВ «Грандторг», ТОВ «Леда-Ком», ТОВ «Блек Оіл», ТОВ «Спецагроресурс», ПП «Черкаситоргсфера».

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Терапостаченерго» як суб'єкт господарювання - юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 20.02.2008р.; ідентифікаційний код 35754906; взято на облік в органах державної податкової служби 21.02.2008р.; є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 29.11.2009р. № 100255879, індивідуальний податковий номер 357549023017.

На підставі наказу від 03.12.2012р. №1402, наказу від 07.12.2012р. №1437 та повідомлення від 03.12.2012р. №142/22-21, виданих ДПІ у м.Черкасах, згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, з 04.12.2012 по 10.12.2012 посадовою особою ДПІ у м.Черкасах проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Терапостаченерго» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні господарських взаємовідносин з ТОВ «Торговий дім Хімтрейдгруп» (код ЄДРПОУ 35533044), ТОВ «Грандторг» (код ЄДРПОУ 37181024), ТОВ «Блек Оіл» (код ЄДРПОУ 36865266), ТОВ «Леда-Ком» (код ЄДРПОУ 37740565), ТОВ «Спецагроресурс» (код ЄДРПОУ 37112611), ПП «Черкаситоргсфера» (код ЄДРПОУ 33018638) за період з 01.04.2010 по 31.10.2012.

За результатами перевірки складено акт від 13.12.2012р. №368/22-21/35754906 (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено порушення ТОВ «Терапостаченерго» вимог:

1. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого встановлено, що в наданих документах відсутні необхідні реквізити первинного документа.

2. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2134506,00 грн., у тому числі: квітні 2010р. в сумі 141047,00 грн., травні 2010р. в сумі 142549,00 грн., червні 2010р. в сумі 56265,00 грн., липні 2010р. в сумі 105747,00 грн., вересні 2010р. в сумі 123185,00 грн., жовтні 2010р. в сумі 56392,00 грн., листопаді 2010р. в сумі 42202,00 грн., грудень 2010р. в сумі 85447,00 грн., січні 2011р. в сумі 33001,00 грн., березні 2011р. в сумі 58233,00 грн., квітні 2011р. в сумі 2807,00 грн., липні 2011р. в сумі 89381,00 грн., жовтні 2011р. в сумі 27472,00 грн., листопаді 2011р. в сумі 60004,00 грн., грудні 2011р. в сумі 392549,00 грн., січні 2012р. в сумі 96309,00 грн., лютому 2012р. в сумі 78541,00 грн., вересні 2012р. в сумі 142442,00 грн., жовтні 2012р. в сумі 400917,00 грн.;

3. п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2046303,00 грн., у тому числі за ІІ квартал 2010 року в сумі 424827,00 грн. (1699310 * 25%), ІІІ квартал 2010 року в сумі 286166 (1144665 * 25 %), ІV квартал 2010 року в сумі 230051 грн. (920205 * 25 %), І квартал 2011 року в сумі 114042,00 грн. (456170 * 25 %), ІІ квартал 2011 року в сумі 3228,00 грн. (14035 * 23 %), ІІІ квартали 2011 року в сумі 102788,00 грн. (446905 * 23 %), ІV квартали 2011 року в сумі 552029,00 грн. (2400125 * 23 %), І квартал 2012 року в сумі 183608,00 грн. (874325 * 21%), ІІІ квартали 2012 року в сумі 149563 (712205 * 21 %).

Згідно даних акту перевірки, таке порушення виникло внаслідок непідтвердження позивачем фактичного здійснення господарських операцій із контрагентами-постачальниками ТОВ «Грандторг», ТОВ «Леда-Ком», ТОВ «Блек Оіл», ТОВ «Спецагроресурс», ПП «Черкаситоргсфера».

На підставі акта перевірки державною податковою інспекцією у м. Черкасах винесено податкове повідомлення-рішення від 28.12.2012р. №0006482301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2966526,00 грн., в тому числі за основним платежем 2134506,00 грн., за штрафними санкціями 832020,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 28.12.2012р. №0006492301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2448149,00 грн., в тому числі за основним платежем 2046303,00 грн., за штрафними санкціями 401846,00 грн.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що згідно п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р. господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Суд звертає увагу, що до 01.01.2011 року основоположними нормативно-правовими актами щодо визначення платників податку на додану вартість та податку на прибуток, об'єктів, баз та ставок оподаткування, звітування та внесення податку до бюджету тощо, були Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі по тексту - Закон №168) та, відповідно, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі по тексту - Закон №334).

Так, відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону №168 податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на так товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку заставкою, встановленою п.6.1 ст. 6 та ст. 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбаванням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на додатковий кредит вважається дата першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна, в розумінні пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених пп. 5.3-5.8 цієї статті.

Не належить до складу валових витрат, будь - які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334).

В свою чергу, відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1. ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України)

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу(п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Також, відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

До складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Щодо правовідносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Грандторг» суд встановив наступне.

01.09.2010р. між ТОВ «Грандторг» (Постачальник) та ТОВ «Терапостаченерго» (Покупець) укладено договір №02/09-2010, за яким Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти і вчасно оплатити вартість нафтопродуктів: мазуту, пічного палива, бітуму (в подальшому - Товар).

В підтвердження виконання договору поставки коксохіму та мазуту ТОВ «Грандторг» у вересні 2010 року позивачем до суду надані: податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки (а.с. 131-148, т. 1).

В судовому засіданні встановлено, що податкові накладні виписані ТОВ «Грандторг» не містять посилання на договір №02/09-2010 від 01.09.2010р., на підставі якого, за твердженням позивача, здійснювалась поставка мазуту та коксохіму.

Також, товариством не надано товарно-транспортні накладні, подорожні листи та інші документи, які б підтверджували перевезення товару.

Договір №01/09-10, укладений із контрагентом ТОВ «Консервний завод Поповецький», який на думку позивача підтверджує використання придбаних матеріалів у власній господарській діяльності, не містить дату його укладення. Згідно пункту 2.1 даного договору при поставці кожної партії товару виписуються рахунки-фактури, товарно-транспортні та видаткові накладні, однак позивач не надав до суду рахунків-фактур та товарно-транспортних накладних. Видаткові накладні, виписані позивачем контрагенту ТОВ «Консервний завод Поповецький», не містять відомостей про особу, яка отримала мазут та не містять номерів і дат довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей. Аналогічні недоліки містять видаткові накладні, виписані позивачем на адресу ТОВ «Торговий дім «Хімтрейдгруп».

У видатковій накладній №РН-0000107 від 08.10.2010р. (а.с. 158, т. 1), виписаній позивачем на ім'я ТОВ «Консервний завод Половецький», взагалі відсутні відомості про отримання товару.

Податкові накладні, виписані ТОВ «Терапостаченерго» на ім'я ТОВ «Консервний завод Поповецький», ТОВ «Торговий дім «Хімтрейдгруп», не містять відомостей про цивільно-правовий договір.

Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що документи по реалізації позивачем нафтопродуктів не є безумовним доказом їх придбання у ТОВ «Грандторг».

Суд також враховує дані акту ДПІ у м. Черкасах від 09.11.2012р. №945/22-21/37181024, в якому встановлено відсутність ТОВ «Грандторг» за податковою адресою, відсутність у останнього необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, а саме: управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, устаткування, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів.

Також, в акті перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 06.09.2012р. №800/22-317/37740565 контролюючим органом встановлено відсутність ТОВ «Грандторг» за податковою адресою, відсутність у цього підприємства необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, а саме: управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, устаткування, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів.

Відповідно до постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.07.2012р. у кримінальній справі № 1-586/11 у процесі своєї роботи вся офіційна діяльність підприємства-постачальника ТОВ «Грандторг» (код ЄДРПОУ 37181024) зводилась до фіктивного підприємництва, а саме: до підготовки, заповнення й підписання первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та податкових звітних документів про проведення безтоварних прибуткових і видаткових операцій, перерахуванню безготівкових грошових засобів по таких операціях з наступним переведенням цих коштів у готівку. Підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, свою вину у скоєному злочині визнали повністю, щиро розкаялись та заявили клопотання про закриття провадження у справі на підставі акту амністії. При цьому, прокурор та захисники не заперечували проти закриття провадження у справі. На підставі наведеного Соснівський районний суд міста Черкаси закрив провадження у вищезазначеній справі.

Щодо господарських відносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Леда-Ком» суд зазначає наступне.

20.10.2011р. між позивачем (Покупець) та ТОВ «Леда-Ком» (Постачальник) укладено договір поставки №20, за яким Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, систематично поставляти продукцію, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймати названий товар (продукцію) та оплачувати його (її). Під товаром, що є предметом поставки за цим договором, розуміються нафтопродукти: мазут та інше.

В підтвердження виконання договору поставки з ТОВ «Леда-Ком» у жовтні - грудні 2011 року, січні - лютому 2012 року позивачем надані: податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки, товарно-транспортні накладні (а.с. 23-92, т. 2).

При дослідженні письмових доказів, які містяться в матеріалах справи, встановлено, що згідно п. 4.2 договору поставки №20 від 20.10.2011р. перехід права власності на товар, що є предметом поставки за цим договором, засвідчується підписанням видаткових накладних та товарно-транспортних накладних. Але всупереч наведеним положенням договору видаткові накладні, які виписані позивачу контрагентом ТОВ «Леда-Ком», не містять відомостей про особу, яка їх підписала і відпустила мазут М-100 зі сторони ТОВ «Леда-Ком».

В підтвердження перевезення мазуту від ТОВ «Леда-Ком» до деяких видаткових накладних надані товарно-транспортні накладні. Надані до суду товарно-транспортні накладні (а.с. 69, 72, 78, 80, 83, т. 2) не містять № та серію ТТН, адреси пункту навантаження та розвантаження, відсутні печатки вантажовідправника, підписи водія-експедитора, також зазначено виключно марку тягача, MAN ERF та держ. № НОМЕР_1, але відсутні відомості про причеп.

Разом з тим, враховуючи специфіку товару (мазут), який постачався, приймання та транспортування такого виду товару, як мазут, повинно відбуватись відповідно до вимог Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 04.06.2007р. №271/121 (далі по тексту - Інструкція № 271/121) та Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008р. за №805/15496 (далі по тексту - Інструкція № 281/171/578/155).

Так, відповідно до положень Інструкції №281/171/578/155 з прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою №1-ТТН (нафтопродукт) (далі - ТТН), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт.

Про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника із зазначенням їх прізвищ і посад.

Окрім того, Інструкцією №281/171/578/155 встановлено порядок відпуску нафти та нафтопродуктів автомобільним транспортом.

Відповідно до п.п. 7.5.6 Інструкції №281/171/578/155 відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких:

перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.

Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Згідно п.п. 7.5.7 Інструкції №281/171/578/155 ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.

Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.

У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства (п.п. 7.5.8. Інструкції №281/171/578/155).

На думку суду, всім суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють вантажоотримання або вантажовідправлення нафти і нафтопродуктів, при оформленні операцій з переміщення вказаних продуктів слід обов'язково застосовувати товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) форми № 1-ТТН (нафтопродукт) за встановленою формою.

Відтак, надані позивачем товарно-транспортні накладні на підтвердження поставки нафтопродуктів (мазуту), придбаного у ТОВ «Леда-Ком», судом не взято до уваги з підстав їх невідповідності встановленим законодавством вимогам.

Позивачем до суду також не надано жодних документів, що підтверджували б якість продукції та належну організацію її приймання.

Судом також встановлено, що згідно акту державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 06.09.2012р. №800/22-317/37740565 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Леда-Ком» (код ЄДРПОУ 37740565) щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 10.06.2011 по 31.07.2012» встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) за період з 10.06.2011 по 31.07.2012.

Вироком Київського районного суду м. Полтави від 27.11.2013р. у справі №552/1498/13-к встановлено фіктивну діяльність ТОВ «Леда-Ком». Зокрема, встановлено, що у період часу з вересня 2011 року по 04.07.2012р. Особа_2, імітуючи фінансово-господарську діяльність ТОВ «Леда-Ком» використовувало реквізити, установчі документи, печатку даного суб'єкта підприємницької діяльності для оформлення від його імені в адресу інших підприємств первинних бухгалтерських та податкових документів про нібито виконані роботи, надані послуги, поставлені товарно-матеріальні цінності, яких фактично не було, для незаконного формування їх податкового кредиту та валових витрат, а також його банківські рахунки для транзиту безготівкових грошових коштів, отриманих від інших суб'єктів підприємницької діяльності, в якості оплати за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги, які фактично ТОВ «Леда-Ком» для них не поставляло та не виконувало, та подальшого їх переведення у готівку шляхом їх зняття за грошовими чеками.

Щодо господарських відносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Блек Оіл».

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Блек Оіл» укладені договір перевезень №5 від 01.02.2011р., договір купівлі-продажу нафтопродуктів №5 від 01.02.2011р., договір перевезень №04/01 від 04.01.2011р., договір перевезень №15/09 від 15.09.2010р., договір постачання оптової партії товару від 27.01.2010р.

На підтвердження виконання вказаних договорів у березні, квітні, липні 2011 року позивачем до суду надано: видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, банківські виписки (а.с. 20-180, т. 3).

В матеріалах справи відсутні заявки Замовника (ТОВ «Терапостаченерго»), маршрутні листи, які передбачені пунктом 2.1 договорів перевезень.

Надані до суду товарно-транспортні накладні не містять відмітки про прийняття перевізником паливно-мастильних матеріалів (далі - ПММ), а саме підписів водіїв та печаток автопідприємства, адреси навантаження та розвантаження ПММ.

Суд звернув увагу, що форма наданих до суду товарно-транспортних накладних не відповідає формі №1-ТТН (нафта) «Товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти)», що міститься в Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженій спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Міністерства палива та енергетики, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. №281/171/578/155.

За вказаних обставин, суд вважає, що позивачем не підтверджено транспортування мазуту від ТОВ «Блек Оіл» до ТОВ «Терапостаченерго» і поставку нафтопродуктів в цілому.

Позивачем до суду також не надано жодних документів, що підтверджували б якість продукції та належну організацію її приймання.

Щодо господарських правовідносин позивача з ТОВ «Спецагроресурс» суд зазначає наступне.

18.09.2012р. між позивачем (Покупець) та ТОВ «Спецагроресурс» (Постачальник) укладено договір №02/09/2012, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти і вчасно оплатити вартість нафтопродуктів - мазуту (в подальшому - Товар).

На підтвердження виконання господарських операцій позивача з ТОВ «Спецагроресурс» у вересні - жовтні 2012 року позивачем до суду надано: податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні (а.с. 115-272, т. 4; а.с. 19-114, т. 5).

Судом встановлено, що товарно-транспортні накладні не містять: відміток про прийняття перевізником паливно-мастильних матеріалів, а саме: підписів водіїв та печаток автопідприємства «Ал-Холдинг».

Суд звернув увагу, що форма наданих до суду товарно-транспортних накладних не відповідає формі №1-ТТН (нафта) «Товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти)», що міститься в Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженій спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Міністерства палива та енергетики, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. №281/171/578/155.

Позивачем до суду також не надано жодних документів, що підтверджували б якість продукції та належну організацію її приймання, як того вимагає вищезгадана Інструкція.

Щодо господарських відносин позивача з ПП «Черкаситоргсфера» суд встановив.

01.01.2010р. між позивачем (Покупець) та ПП «Черкаситоргсфера» (Постачальник) укладено договір №02/01-2010, за яким Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти і вчасно оплатити вартість нафтопродуктів - мазуту, пічного палива, бітуму (в подальшому - Товар).

В підтвердження виконання договору купівлі-продажу позивача з ПП «Черкаситоргсфера» у квітні - липні, вересні - грудні 2010 року, січні 2011 року позивачем надано: видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки (а.с. 9-119, т. 6).

Податкові та видаткові накладні, виписані ПП «Черкаситоргсфера» на ім'я позивача не містять прізвища особи, яка, відповідно, склала податкову накладну та відвантажила товар.

Податкові накладні також не містять відомостей про цивільно-правовий договір.

Позивачем не надано до суду товарно-транспортні накладні, подорожні листи та інші документи, які б підтверджували перевезення товару.

Щодо первинних бухгалтерських документів, наданих позивачем на підтвердження факту реалізації нафтопродуктів, придбаних у ТОВ «Леда-Ком», ТОВ «Блек Оіл», ПП «Черкаситоргсфера», ТОВ «Спецагроресурс» суд зазначає.

З матеріалів справи вбачається, що не містять відомостей про особу, яка отримала товарно-матеріальні цінності та не містять номерів і дат довіреностей на отримання зазначених товарно-матеріальних цінностей видаткові накладні складені позивачем на адресу покупця мазуту марки М-40 ТОВ «Торговий дім Юнівест», мазуту марки М-100 на адресу покупця ТОВ «Укрпостснаб-ЧР», покупця ТОВ «Укропттрейд-ВС», покупця ПП «Агрофірма «Агро-Юг», покупця ТОВ «Західна паливна компанія», покупця ТОВ «Ентерпрайз-Оіл», покупця ТОВ «Юнайтед Груп», покупця ТОВ «Ятрань», покупця ТОВ «Моноліт-Захід», покупця Квартирно-експлуатаційного відділу м. Черкаси, покупця Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів, покупця Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква.

За вказаних обставин, суд вважає, що надані позивачем докази у підтвердження використання останнім придбаних паливно-мастильних матеріалів у власній господарській діяльності не можуть братись до уваги, оскільки такі документи містять у собі ряд розбіжностей, не містять у собі обов'язкових реквізитів, а відтак не є первинними документами.

Суд вважає за потрібне також зазначити, що первинні документи, що підтверджують факт реалізації мазуту контрагентам позивача, жодним чином не свідчать про придбання цих нафтопродуктів у ТОВ «Леда-Ком», ТОВ «Блек Оіл», ПП «Черкаситоргсфера», ТОВ «Спецагроресурс».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ТОВ «Грандторг», ТОВ «Леда-Ком», ТОВ «Блек Оіл», ТОВ «Спецагроресурс», ПП «Черкаситоргсфера» не поставляли позивачу паливно-мастильні матеріали, а лише надали останньому бухгалтерські документи, податкові та видаткові накладні, з метою формування податкового кредиту та витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кодексом адміністративного судочинства України (частина третя статті 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Встановленими у судовому засіданні обставинами підтверджується, що податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах від 28.12.2012р. №0006482301, №0006492301 є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 17.03.2014р.