Ухвала

від 20.03.2014 по справі 9/251

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 9/251

Головуючий у 1-й інстанції: Дутка В.В.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області на постанову Господарського суду Чернiвецької областi від 10 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Чернівецький хлібокомбінат" до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2006 року Відкрите акціонерне товариство «Чернівецький хлібокомбінат» звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 10.02.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі відповідач наголошував, що у позивача відсутні підстави для включення до валових витрат вартості послуг по технічному обслуговуванні обладнання, за які перераховано кошти ВАТ «Чернівецький хлібокомбінат» на користь ТОВ «ФортАгроБуд».

Сторони в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, посадовими особами податкового органу з 25.04.2006р. по 11.05.2006р. проведено перевірку ВАТ "Чернівецький хлібокомбінат" з питання взаєморозрахунків з ТОВ "ФортАгроБуд" за період з 01.01.2005р. по 01.01.2006р., за результатами якої складений акт від 17.05.2006р. №2255/23-2/03293304.

В акті перевірки податковим органом встановлено, що умови договорів між ВАТ "Чернівецький хлібокомбінат" та ТОВ "ФортАгроБуд" не виконані, акти виконаних робіт для перевірки не надані, установчі документи та державну реєстрацію ТОВ "ФортАгроБуд" (отримувача коштів) скасовано та визнано таким, що не набуло статусу юридичної особи від дати реєстрації (від 26.01.2005 p.). Права на включення у валові витрати вартості послуг по технічному обслуговуванню обладнання, за яке перераховані кошти ВАТ "Чернівецький хлібокомбінат" на користь ТОВ "ФортАгроБуд" в сумі 2397750,0 грн. (без ПДВ) не має у відповідності до вимог пункту 5.1. підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У ході перевірки також встановлено, що ТОВ "ФортАгроБуд" надано ВАТ "Чернівецький хлібокомбінат" податкові накладні згідно з додатком до акту перевірки за надані послуги по технічному обслуговуванню обладнання та інші послуги на загальну суму 2877300,0 грн., в тому числі ПДВ - 479550,0 грн. В порушення підпунктів 7.2.1, 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством занижено податок на додану вартість за 2005 рік в сумі 479550,0 грн. (червень - 153333,0 грн., липень - 55383,0 грн., вересень - 107500,0 грн., жовтень - 13334,0 грн., листопад - 100000,0 грн., грудень - 50000,0 грн.).

На підставі акту перевірки № 2255/23-2/03293304 від 17 травня 2006 року ДПІ у м. Чернівці винесено: податкове повідомлення-рішення від 26 травня 2006 року № 0000163500/0 ВАТ "Чернівецький хлібокомбінат", яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1079427,5 грн., в тому числі за основним платежем - 599450,0 грн. та застосовані штрафні санкції з сумі 479977,50 грн.; податкове повідомлення-рішення від 26 травня 2006 року № 0002772320/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 719325,0 грн., в тому числі за донарахованою сумою податку - 479550,0 грн. та за штрафними санкціями - 239775,0 грн.

Рішеннями державної податкової інспекції у м. Чернівці від 23 червня 2006 року № 12077/25-014, державної податкової адміністрації в Чернівецькій області від 23.08.2006р., державної податкової адміністрації України від 27.10.2006р. оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги ВАТ "Чернівецький хлібокомбінат" - без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, як таких, що прийняті всупереч вимогам податкового законодавства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Актом перевірки №2255/23-2/03293304 від 17.05.2006 року встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п.11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення № 0000163500/0 від 26.05.2006 р., яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 1079427,50 грн.; № 0002772320/0 від 26.05.2006 р., яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 719325,00 грн.; № 0000163500/1 від 23.06.2006 р., яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 1079427,50 грн. та №0002772320/1, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 719325,00 грн.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В силу п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 7.4.1 та 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

У п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Протягом 2005 року ВАТ "Чернівецький хлібокомбінат" уклало наступні договори з ТОВ "ФортАгроБуд" (м. Київ, ідент. код 33055397) б/н від 01.08.2005 р. про надання інжинірингових послуг при впровадженні виробничої хлібопекарної лінії булочного цеху на суму 200000,0 грн.; б/н від 01.04.2005р. та б/н від 01.07.2005р. на надання послуг по технічному обслуговуванню машин і устаткування на суму 300000,00 грн.; б/н від 01.04.2005р. та від 01.09.2005р. на надання послуг по технічному обслуговуванню автомобільного транспорту на загальну суму 377300,0 грн.; б/н від 01.04.2005р. на транспортне експедирування шляхом перерахування грошових коштів на протязі одного року з дати підписання актів виконаних робіт.

Так, податковим органом зроблено висновок про безпідставне включення у валові витрати вартості послуг та неправомірне віднесення до складу податкового кредиту сум по сплаті податку, не підтверджених податковими накладними, виданими позивачу ТОВ «ФортАгроБуд», внаслідок визнання останнього згідно з рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24.02.2006 р. у справі № 2-317/06 таким, що не набуло статусу юридичної особи від дати реєстрації, тобто від 26.01.2005р., що призвело до заниження ВАТ "Чернівецький хлібокомбінат" податку на прибуток за 2005р. на 599 450, 00 грн. та податку на додану вартість за 2005р. в сумі 479 550, 00 грн.

При цьому ухвалою Дніпровського суду м. Києва у справі № 2-317/06 від 13.06.2006 р. скасовано рішення Дніпровського районного суду м. Києва у даній справі від 24.02.2006 р., позов про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів ТОВ «ФортАгроБуд» було залишено без розгляду. Ухвала Дніпровського суду м. Києва у справі № 2-317/06 від 13.06.2006 р. оскаржена не була та набрала законної сили.

Таким чином ТОВ «ФортАгроБуд» в судовому порядку не визнано таким, що не набуло статусу юридичної особи з моменту його реєстрації, а його свідоцтво як платника ПДВ є чинним, а тому доводи податного органу про те що реєстрацію ТОВ "ФортАгроБуд" платником податку на додану вартість визнано недійсною від 03.02.2005 р. спростовується вищевикладеним.

Отже контрагент позивача на час здійснення господарських операцій та на момент проведення перевірки податковою інспекцією, ТОВ «ФортАгроБуд» було зареєстровано як юридична особа і мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

Крім того як вірно зазначено судом першої інстанції у адміністративних справах №№ 1/21, 1/22, 1/23, 1/24, 1/25, 1/26 позовні вимоги державної податкової інспекції у м.Чернівці про визнання недійсними договорів, укладених між "ФортАгроБуд" і ВАТ "Чернівецький хлібокомбінат" не були задоволені.

ВАТ "Чернівецький хлібокомбінат" відповідно до умов договору від 01.04.2005р. виконав свої зобов'язання, як замовник послуг, провівши попередню оплату на користь ТОВ "ФортАгроБуд", як виконавця, на суму 2877300,0 грн.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку що судом першої інстанції правильно скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення, так як позивачем у перевіряє мий період правомірно було сформовано податок на додану вартість та податок на прибуток.

Таким чином, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області, - залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Чернiвецької областi від 10 лютого 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

Сторчак В. Ю.