Постанова

від 27.11.2008 по справі 2а-402/08

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                             Справа №2а-402/08

                              П

О С Т А Н О В А

                              ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

      27 листопада 2008 року

Овруцький районний суд Житомирської області в складі :

головуючого - судді                   Якухно

О.М.     

з секретарем                                Каленською Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за

позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Богунської

районної ради м.Житомир про стягнення коштів, передбачених Законом України “Про

статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи”, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач просить стягнути на його користь з відповідача не

виплачені кошти, що передбачені ст.ст.37, 39 Закону України “Про статус і

соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи” в сумі 32936,3 грн., мотивуючи тим, що він працює в СДПЧ-12

м.Овруч. За період роботи йому виплачувались компенсація та доплати, що

встановлені в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати,

а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення його

прав. Розмір недовиплачених коштів за ст.ст.37, 39 Закону становить вказану

вище суму.

В судове засідання позивач не з'явився і просить справу

розглянути без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився,

будучи повідомленим про час і місце розгляду справи.

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що

позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Позивач працює в СДПЧ-12 м.Овруч і проживає у с.Заріччя Овруцького району.

З довідки ГУ УМВС України в Житомирській області вбачається, що останній працює

у зоні гарантованого добровільного відселення з 7.07.98.

Відповідно до ст.ст.37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист

громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має

право на відповідні компенсації, доплати та допомоги, які отримував згідно

постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема за

ст.39 - в сумі 10,5 грн., за ст.37 - в сумі 1,6 грн..

З довідки УПСЗН Овруцької РДА вбачається, що виплати передбачені ст.37

Закону проводились останніми, а тому в стягненні вищевказаних коштів з

відповідача слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та

органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на

підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до Закону України “Про

статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи” передбачені слідуючи виплати :

·        

ст.39 Закону -

громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться

доплата у зоні гарантованого добровільного відселення - 2 мінімальні заробітні

плати.

Зазначеною вище постановою № 836

усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в

залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом,

встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема :

·        

для доплати

громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні

гарантованого добровільного відселення - 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.).

     Відповідно до ст.8 КАС України суд при

вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого

зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та

визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

  Законом України “Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено

вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні.

Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз'яснення

порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00,

№936 від 20.09.05. , та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій,

передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і

зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх

у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі

невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України,

міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою

України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну

силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт

суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування

зазначеної постанови неможливе.

Переліком

населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони

радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ

України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93,

м.Овруч відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

Розмір

мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 1 січня 1998 року - 45 грн.,

з 1 липня 1998 року - 55 грн., з 1 січня 1999 року - 74 грн., з 1 квітня 2000

року - 90 грн., з 1 липня 2000 року - 118 грн., з 1 січня 2002 року - 140 грн.,

з 1 липня 2002 року - 165 грн., з 1 січня 2003 року - 185 грн., з 1 грудня 2003

року - 205 грн., з 1 вересня 2004 року - 237 грн., з 1 січня 2005 року - 262

грн., з 1 квітня 2005 року - 290 грн., з 1 липня 2005 року - 310 грн., з 1

вересня 2005 року - 332 грн., з 1 січня 2006 року - 350 грн., з 1 липня 2006

року - 375 грн., з 1 грудня 2006 року - 400 грн., з 1 квітня 2007 року - 420

грн., з 1 липня 2007 року - 440 грн., з 1 жовтня 2007 року - 460 грн..

В зв'язку  з викладеним, розмір недовиплачених коштів

становить :

 за ст.39 Закону :

–    з липня по грудень 1998 року : (55х2х6)-10,5х6=597 грн.;

–    з січня по

грудень 1999 року : (74х2х12)-10,5х12=1650 грн. ;

–    з січня по грудень 2000 року: (74х2х3+90х2х3+118х2х6)-10,5х12=2274 грн.;

–    з січня по

грудень 2001 року : (118х2х12)-10,5х12=2706 грн.;

–    з січня по

грудень 2002 року : (140х2х6+165х2х6)-10,5х12=3534 грн.;

–    з січня по

грудень 2003 року : (185х2х11+205х2)-10,5х12=4354 грн.;

–    з січня по

грудень 2004 року : (205х2х8+237х2х4)-10,5х12=5050 грн.;

–    з січня по

грудень 2005 року : (262х2х3+290х2х3+310х2х2+332х2х4)-10,5х12=7082 грн.;

–    з липня по

грудень 2007 року : (440х3х3+460х3х3)-13,2х6=8020,8 грн., а всього 32584

грн..

В стягненні решти суми відмовити за

безпідставністю.

Статтею 62 даного Закону визначено,

що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку,

визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для

виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої

влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами

господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо

ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту

населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, та п. 2

Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм,

пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від

20.09.05, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захист у

населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

Із змісту

позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується із діями відповідача щодо

порядку нарахування вищевказаних доплати та допомоги - виходячи із ст.39 Закону

України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи”, а не постанови КМ України № 836 від 26.07.96 , а

тому суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати дії

відповідача неправомірними.

Від сплати

судового збору позивач звільнений згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів

України “Про державне мито”.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.39 Закону України “Про статус і

соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи” та ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161,  162 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити частково.

Визнати дії

управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради

м.Житомир по застосуванню постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в частині

визначення ОСОБА_1 розміру доплати громадянам, які працюють на територіях

радіоактивного забруднення за період з липня 1998 року по грудень 2005 року та

з липня по грудень 2007 року 

неправомірними.

Стягнути з

управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради

м.Житомир на користь ОСОБА_1 доплату до заробітної плати (ст.39 Закону України

“Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи”) за період з липня 1998 року по грудень 2005 року,

включно, та з липня по грудень 2007 року, включно, в сумі 32584 грн..

В задоволенні

вимог щодо решти суми відмовити за безпідставністю.

На постанову суду до Київського апеляційного

адміністративного суду через Овруцький районний суд може бути заява про

апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складання її у повному обсязі, а

апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 10 днів з дня складання  постанови у повному обсязі або 20 днів з дня

подання заяви про апеляційне оскарження, з направленням копії скарги до

Київського апеляційного адміністративного суду.

СУДДЯ :