Рішення

від 07.02.2014 по справі 5023/3607/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2014 р.Справа № 5023/3607/12

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Ольшанченко В.І.

судді: Хотенець П.В. , Жигалкін І.П.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Харківського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (Харківська обл., с. Комуніст) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна фінансова інспекція в Харківській області (м. Харків) до Акціонерного товариства закритого типу "Інтелс" (м. Харків) про стягнення коштів та повернення майна за участю :

прокурора - прокурора відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури м. Харкова Кріциної Н.Г. (наказ №2125к від 08.10.12 р., службове посвідчення №006801, видане 28.09.12 р.),

представника позивача - Хомякової І.І. (довіреність №1916 від 09.11.12 р.),

представника 3-ї особи - гол. спеціаліста-юрисконсульта відділу правової роботи Єршової О.І. (довіреність №25-16/15627 від 19.11.12 р.),

представників відповідача - Портіка В.О. (довіреність від 20.02.2013 р.), Крутієва Ю.В. (довіреність від 08.02.13 р.),

ВСТАНОВИВ:

Харківський міжрайонний прокурор Харківської області в інтересах держави, в особі Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, просить суд з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (т.7 а.с.58): 1) повернути Харківському національному аграрному університету ім. В.В. Докучаєва нерухоме майно - приміщення гуртожитку №7 у м. Харкові по Стадіонному проїзду, 14, у загальній кількості 54 кімнати; 2) стягнути з відповідача витрати з утримання майна, яке знаходилось у чужому володінні та користуванні за період з 2009 р. по 24.12.2012 р., в сумі 1373690,02 грн. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на статті 390, 1212 - 1214 ЦК України.

Прокурор, в письмовому поясненні щодо обґрунтування стягнення з відповідача грошової суми, вказує, що грошова сума, яка підлягає стягненню, не є шкодою або збитками в розумінні ст.ст. 22, 1166 ЦКУ, а є майном, яке особа зберегла у себе за рахунок іншої особи без достатніх правових підстав.

Позивач, в письмовому поясненні, підтримує позов прокурора та просить повністю його задовольнити з урахуванням збільшення позовних вимог.

Представник 3-ої особи, в письмовому поясненні по суті спору, просить задовольнити позов у повному обсязі, та вказує, зокрема, що оскільки відповідач не сплачував комунальні платежі за 54 кімнати, які знаходилися у його володінні безпідставно, і товариство продовжує до тепер самостійно розпоряджатися державним майном, яке знаходиться на праві повного господарського відання бюджетної установи, відповідач має повернути втрати з утримання майна.

Представник 3-ої особи в письмових додаткових поясненнях просить задовольнити позов у повному обсязі, та вказує, зокрема, що Харківський міжрайонний прокурор Харківської області дізнався про відповідне порушення з моменту відображення їх в акті ревізії, тому у відповідності до ч. 1 ст. 261 ЦК, строк позовної давності розпочався 04.07.2013 р.

11 березня 2013 р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому не згоден із сумою шкоди в розмірі 999383,18 грн. та навів свій розрахунок. Також, в даному відзиві, відповідач заявляє в порядку ст. 267 ЦК України про застосування судом строку позовної давності по комунальним платежам за період з 01.01.2009 р. по 08.08.2009 р. та просить відмовити прокурору у вимогах з мотивів спливу строку позовної давності на загальну суму 34549,47 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.07.2013 р. було призначено по справі додаткову судову економічну експертизу, проведення якої доручено тому же експерту Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, в зв'язку з чим зупинено провадження у справі.

Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса надіслано до господарського суду повідомлення про зняття з провадження додаткової судово-економічної експертизи №7280, в зв'язку з не оплатою ХНАУ ім. В.В. Докучаєва вартості експертизи.

Ухвалою від 28.01.2014 р. поновлено провадження у справі №5023/3607/12.

17.09.2013 р. прокурор надав заяву №04-48-415-12 від 13.09.2013 р. про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на банківські рахунки, що вказані у цій заяві, майно та грошові кошти відповідача у межах суми позову.

Розглянувши надану заяву, суд вважає за необхідне відхилити її як необґрунтовану.

05.02.2014 р. прокурор надав клопотання про долучення до матеріалів справи висновку судової економічної експертизи №4395 від 28.08.2013 р. по кримінальному провадженню №42013220000000072.

Розглянувши надане клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.

Відповідач надав додаткові письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 05.02.2014 р. оголошувалася перерва до 07.02.2014 р. о 14-00 год.

Після перерви відповідач надав клопотання про долучення до матеріалів справи копій платіжних доручень про перерахування грошових коштів ФОП ОСОБА_1 позивачу за користування частиною кімнат гуртожитку.

Розглянувши надане клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд встановив наступне.

Згідно статуту Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, зареєстрованого 15.04.2008 р., Університет заснований на державній власності і підпорядкований Міністерству аграрної політики України (п. 1.1). Університет є неприбутковою організацією. Матеріально-технічна база Університету включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно Університету належить йому на правах оперативного управління, визначених законодавством. (п. 9.1) Університет має право самостійно використовувати майно, передане йому в оперативне управління.

Як свідчать матеріали справи, гуртожиток №7 по вул. Стадіонний проїзд, 14 у м. Харкові, знаходиться на балансі позивача та зареєстрований за ним у Харківському міському БТІ.

25.04.2008 р. сторонами був підписаний договір №25/04-08 довірчого управління майном (надалі - договір).

26.04.2008 р. сторонами була підписана додаткова угода №1 до договору.

06.06.2008 р. сторонами була підписана додаткова угода №2 до договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, з урахуванням змін, внесених додатковими угодами, позивач повинен передати відповідачу в довірче управління гуртожиток №7 у м. Харкові по вул. Стадіонний проїзд, 14, та ліве крило (фасадне) гуртожитку №1, що складається з 108 кімнат площею 1557 кв.м., розташованого в с. Комуніст-1 Харківського району Харківської області строком на 20 років.

01.09.2008 р. сторонами був підписаний акт №1 передачі частини житлового приміщення, за яким позивач (Університет) передав у довірче управління відповідачу житлові кімнати №№ 2, 6 - 40, 49 - 56, 84 - 91, 112, що знаходяться в будівлі гуртожитку №7 за адресою: м. Харків, вул. Стадіонний проїзд, 14.

Оскільки на момент прийому-передачі кімнати №№ 2, 84, 86, 88, 112 були заселені студентами заочної форми навчання, ці кімнати були замінені на кімнати №№ 43, 44, 57, 59, 70 та 41. Всього 54 кімнати.

28.11.2008 р. сторони склали акт про непридатність та повернення частини приміщень, за яким відповідач повернув позивачу 12 кімнат, непридатних до проживання, а саме №№ 8, 9, 12, 13, 17, 18, 20, 28, 29, 35, 36, 38. Отже, фактично залишилися 42 кімнати.

У 2009 р. АТЗТ „Інтелс" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання договору №25/04-08 довірчого управління майном від 25.04.2008 р., укладеного між АТЗТ „Інтелс" та ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, дійсним.

Господарським судом Харківської області розглянуто справу №35/31-09 за первісним позовом АТЗТ „Інтелс" до ХНАУ ім. В.В. Докучаєва про визнання дійсним договору та за зустрічним позовом ХНАУ ім. В.В. Докучаєва до АТЗТ „Інтелс" про визнання недійсним цього договору та 18.06.2009 р. рішенням суду первісний позов було задоволено, а саме: визнано дійсним договір №25/04-08 довірчого управління майном від 25.04.2008 р., укладений між АТЗТ „Інтелс" та ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. У задоволенні зустрічного позову ХНАУ ім. В.В. Докучаєва до АТЗТ „Інтелс" відмовлено.

ХНАУ ім. В.В. Докучаєва звернувся з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду на зазначене рішення суд першої інстанції.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.2009 р. було встановлено, що договір №25/04-08 довірчого управління майном від 25.04.2008 р. є неукладеним, в зв'язку з чим апеляційну скаргу ХНАУ ім. В.В. Докучаєва задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 18.06.2009 р. по справі №35/31-09 скасовано в частині задоволення позову щодо визнання дійсним договору довірчого управління майном за №25/04-08 від 24.04.2008, укладеного між АТЗТ „Інтелс" та ХНАУ ім. В.В. Докучаєва та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

АТЗТ „Інтелс" оскаржило до Вищого господарського суду України постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.2009 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2009 р. касаційну скаргу АТЗТ „Інтелс" залишено без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.2009 р. по справі №35/31-09 - без змін.

Таким чином, договір №25/04-08 довірчого управління майном від 25.04.2008 р. між ХНАУ ім. В.В. Докучаєва та АТЗТ „Інтелс" є неукладеним.

Як зазначив представник відповідача у судовому засіданні, з моменту визнання господарським судом по справі №35/31-09 договору №25/04-08 довірчого управління майном від 25.04.2008 р. неукладеним, відповідач ніяким чином не використовує та не утримує передані йому позивачем 42 кімнати гуртожитку. Немає будь-якого майна в цих кімнатах, працівники відповідача у вказаному гуртожитку не працюють і не проживають. Якої-небудь перешкоди входу і виходу для працівників позивача та інших осіб, які проживають у гуртожитку, не чинило і не чинить. Будь-яких коштів за проживання в гуртожитку з проживаючих у ньому осіб не бере, а відтак і не має чого повертати.

Державною фінансовою інспекцією в Харківській області відповідно до п. 2.12 плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ України на ІІ квартал 2012 року та п. 1.1.5.1 плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ в Харківській області на ІІ квартал 2012 року проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності ХНАУ ім. В.В. Докучаєва за 2008 - 2011 роки.

За результатами ревізії складено акт №07-20/8 від 03.07.2012 р., який підписано із запереченнями.

В ході ревізії було встановлено, що між ХНАУ ім. В.В. Докучаєва та АТЗТ „Інтелс" був укладений договір №25/04-08 довірчого управління майном від 25.04.2008 р.

В ході зустрічної звірки та суду відповідачем не надано документи щодо укладених з контингентом контрактів по отриманню житла в гуртожитку.

Документів, які б підтверджували приймання-передачу лівого крила (фасадне) гуртожитку №1, що складається з 108 кімнат площею 1557 кв.м, розташованого в с. Комуніст-1 Харківського району Харківської області до зустрічної звірки та суду не надано.

На відповідний запит ДФІ в Харківській області від 29.05.2012 р. про надання інформації, від відповідача отримана відповідь, що згідно акту передачі житлового приміщення №1 до договору довірчого управління майном №25/04-08 від 01.09.2008, приймання-передача лівого (фасадного гуртожитку №1, 108 кімнат, площею 1557 кв. м, що розташоване за адресою: п/в Комуніст-1, учбове містечко ХНАУ, Харківського району, Харківської області, фактично не передавалось.

Згідно договору та додаткових угод до нього, розрахунки між сторонами мали здійснюватися на підставі калькуляції - формули, при цьому, мова йдеться про розмір квартплати за 1 кв.м, яка не може перевищувати встановленого місцевими радами для аналогічних будинків житлового фонду.

Отриману від контингенту квартплату АТЗТ „Інтелс" повинен був на підставі рахунків-фактур перерахувати Університету, з яких останній сплачує АТЗТ „Інтелс" винагороду в розмірі 30%.

Комунальні платежі в зазначені розрахунки не входять, сторони лише узгодили, що Управитель може самостійно укладати договори з третіми особами на надання житлово-комунальних послуг.

Зустрічною звіркою встановлено, що передане у довірче управління майно не обліковується в АТЗТ „ІНТЕЛС" на окремому балансі, самостійні облік по ньому не ведеться.

Документи, по тарифам встановленим місцевими радами також відсутні.

Не дивлячись на те, що договором не передбачено відшкодування відповідачем комунальних послуг, загалом за 2009 - 2011 роки АТЗТ „Інтелс" відшкодувало позивачу комунальних витрат на підставі актів прийому-передачі послуг в загальній сумі 128000,00 грн., в тому числі: у 2009 році - 20000,00 грн., з яких 20000,00 грн. позивачем було повернуто на розрахунковий рахунок відповідача, як помилково перераховані, у 2010 році перерахувало 42000,00 грн., у 2011 році перерахувало 86000,00 грн.

Згідно платіжних доручень АТЗТ „Інтелс" призначення платежу: „відшкодування комунальних витрат згідно договору від 26.04.2008 року №25/04-08".

Загалом по бухгалтерському обліку АТЗТ „Інтелс" дебіторська заборгованість за ХНАУ ім. В.В. Докучаєва становила: станом на 01.10.2009 р. - 20000,00 грн., станом на 01.01.2010 р. - 20000,00 грн., станом на 01.01.2011 р. - 119269,62 грн., станом на 01.01.2012 р. - 77269,62 грн., з яких на 20000,00 грн. заборгованість документально не підтверджена.

Акти звірок між АТЗТ „Інтелс" та ХНАУ ім. В.В. Докучаєва не складалися.

За даними бухгалтерського обліку АТЗТ „Інтелс" протягом 2009-2011 років будь-яких взаєморозрахунків, обумовлених договором (квартплата Університету, винагорода від квартплати в розмірі 30% товариству, відшкодування матеріальних витрат, понесених Управителем у зв'язку з ремонтом та придбанням необхідних матеріальних цінностей для функціонування об'єктів по договору) між сторонами не відбувалося. Протягом 2009-2011 років АТЗТ „Інтелс" на підставі 12 актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаних зі сторони Університету не керівником установи, відшкодувало установі комунальні витрати на загальну суму 128000,00 грн.

Будь-яка заборгованість по вказаному договору по бухгалтерському обліку АТЗТ „Інтелс" відсутня.

У відповіді, наданій ДФІ в Харківській області на запит Сектору ГІРФО Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 29.05.2012 р. №59/6826, зазначено, що станом на 01.01.2012 р. в гуртожитку №7 за адресою: м. Харків, вул. Стадіонний проїзд, 14 зареєстровано 7 громадян України та 41 іноземних громадян, з них 6 - зняті з реєстраційного обліку. Всі вищезазначені особи поселені у гуртожиток не через Університет, плату за проживання здійснюють не установі.

В ході ревізії відповідно до наказу т.в.о ректора Університету від 14.06.2012 р. №237 комісією в складі: голови комісії - проректора з АГР Малюгова В.А., членів комісії: головного енергетика Аулова І.В. та бухгалтера 1 категорії Солодько К.П., в присутності головного державною фінансового інспектора ДФІ в Харківській області Харченко А.В. було здійснено фактичний огляд (обстеження) приміщень гуртожитку №7 ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, що знаходиться за адресою: м. Харків, Стадіонний проїзд 14. Фактичним оглядом встановлено, що загальна кількість житлових кімнат складає 120, з них: проживають особи згідно наказів Університету та вільні - в 66 кімнатах; проживають інші особи на поселення яких не надано документів - в 54 кімнатах. Зайнята житлова площа становить 1324 кв.м. та 1026 кв.м. відповідно. Фактичним обстеженням підтверджено, що 54 кімнати загальною площею 1026 кв.мм. використовуються сторонніми особами.

Перевіркою повноти нарахування до сплати сум за проживання в гуртожитку №7, своєчасності їх сплати та стану ведення претензійно-позовної роботи за несплачені суми протягом 2009-2011 років встановлено наступне.

За період з 01.01.2009 р. по 01.01.2012 р. нарахування за проживання в гуртожитку №7 склали 683040,78 грн., з них: за проживання осіб згідно наказів університету - 394160,78 грн., проживання студентів заочного відділення та слухачів підвищення кваліфікації - 160880,00 грн. та проживання інших осіб, на поселення яких не надано документів - 128000,00 грн., в тому числі по роках: 2009 - 101901,89 грн., 2010 - 134690,59 грн., 2011 - 157568,30 грн.

Фактично, з урахуванням залишків, за період з 01.01.2009 р. по 01.01.2012 р. на реєстраційний рахунок спеціального фонду надійшло коштів за проживання в гуртожитку №7 на загальну суму 678814,91 грн. з них: проживання осіб згідно наказів університету - 389934,87 грн., проживання студентів заочного відділення та слухачів підвищення кваліфікації - 160880,00 грн. та проживання інших осіб, на поселення яких не надано документів - 128000,00 грн., в тому числі по роках: 2009 - 101262,42 грн., 2010 - 120039,29 грн., 2011 - 168633,16 грн.

Згідно даних бухгалтерського обліку Університету на утримання гуртожитку №7 понесені фактичні витрати за 2009 - 2011 роки в загальній сумі 1682423,96 грн., а саме: в 2009 - 468454,63 грн., в 2010 - 565633,64 грн., в 2011 - 648335,69 грн.

Різниця між нарахованими протягом 2009 - 2011 років доходами від фактично наданих Університетом платних послуг та між фактичними витратами, що понесені установою на утримання гуртожитку №7 становить 999383,18 грн. (1682423,96 грн. - 683040,78 грн.).

Згідно вимог п. 8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 р. №38 (далі - Перелік №38) та вимог п. 7 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 р. №796 (далі - Перелік №796), які діяли в ревізуємому періоді, навчальні заклади можуть надавати платні послуги у сфері житлово-комунальних послуг, в тому числі платні послуги з проживання в гуртожитках.

Під час ревізії встановлено, що переважна частина мешканців, які проживають згідно наказів Університету та без відповідних документів, не є співробітниками ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, їх діяльність також не пов'язана з діяльністю бюджетної установи. Для таких осіб та для співробітників ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, Університетом затверджено окремий розрахунок оплати за проживання в гуртожитку №7, який знаходиться за адресою м. Харків, вул. Стадіонний проїзд, 14, для осіб, що проживають у кімнатах, та які перебувають у їх відособленому користуванні.

Для сторонніх осіб, слухачів підвищення кваліфікації, студентів заочної форми навчання, осіб, які перебувають у відрядженні, Університетом затверджено вартість проживання з розрахунку за добу.

Таким чином, ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, як балансоутримувач цього гуртожитку, може здійснювати обслуговування гуртожитку та оплату комунальних послуг, спожитих сторонніми особами, але з наступним відшкодуванням вказаних витрат, тому що згідно вимог п. 8 Переліку №38 та п. 7 Переліку №796 ці послуги є виключно платними.

Таким чином, в порушення вимог ч. 6 ст. 51 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 р. №2542-111, ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. №2456-VІ, п. 8 Переліку №38 та п. 7 Переліку №796, п. 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. №228 Університетом не пред'явлено до оплати вартість спожитих послуг та енергоносіїв, що призвело до покриття за рахунок бюджетних коштів витрат сторонніх юридичних та фізичних осіб в сумі 999383,18 грн.

У відповідності до вимог п. 7 ст.10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" та п. 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. №550, ректору ХНАУ ім. В.В. Докучаєва пред'явлено вимогу від 19.07.2012 р. №07-15/10875 про усунення виявлених порушень законодавства з фінансових питань.

Оскільки вимога не була виконана ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, ДФІ в Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ХНАУ ім. В.В. Докучаєва про зобов'язання виконати вимогу, і постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 р. по справі №2а-11649/12/2070 позов було задоволено в повному обсязі.

Вищевказаний акт ревізії став підставою даного позову прокурора.

Представник третьої особи надав копію висновку №8425 експертного економічного дослідження від 04.09.2012 р., зробленого ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса на замовлення т.в.о. начальника Управління СБУ в Харківській області.

У вказаному висновку експерт на питання: „чи підтверджується висновок акті ДФІ від 03.07.2012 р. №07-20/8 щодо завдання матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету в сумі 999383,18 грн. внаслідок порушення посадовими особами ХНАУ ім. В.В. Докучаєва порядку оплати вартості спожитих послуг та енергоносії сторонніми організаціями?" надав наступну відповідь: „В обсязі наданих на дослідження та в межах компетенції експерта - економіста, висновки акту ДФІ від 03.07.2012 р. №07-20/8 про те, що Харківським національним аграрним університетом імені В.В. Докучаєва не пред'явлено до оплати вартість спожитих послуг та енергоносіїв, що призвело до покриття за рахунок бюджетних коштів витрат сторонніх юридичних осіб в сумі 999383,18 грн. - підтвердити не надається за можливе. Однак, висновок акту ДФІ від 03.07.2012 р. №07-20/8 в частині різниці між нарахованими протягом 2009 - 2011 років доходами від фактично наданих Університетом платних послуг та між фактичними витратами, що понесені установою на утримання гуртожитку №7 в сумі 999383,18 грн., яка названа в акті ревізії як „матеріальна шкода (збитки)" - підтверджується.".

Наданий представником третьої особи висновок №8425 експертного економічного дослідження від 04.09.2012 р. не може бути прийнятим судом до уваги, оскільки експерт не попереджався про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384 та 385 КК України. Отже, це є по суті висновок фахівця, який не підтверджує використання відповідачем кімнат гуртожитку у період 2009 - 2012 роки та безпідставного отримання відповідачем від позивача коштів в сумі 999383,18 грн.

Ухвалою господарського суду від 18.03.2013 р. за клопотанням відповідача було призначено судом по справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса надав висновок судової економічної експертизи №2537 від 17.06.2013 р., в якому експерт за наданими на дослідження документами підтвердив висновок акту ДФІ в частині різниці між нарахованими протягом 2009 - 2011 років доходами від фактично наданих Університетом платних послуг та між фактичними витратами, що понесені установою на утримання гуртожитку №7 в сумі 999383,18 грн., яка названа в акті ревізії як „матеріальна шкода (збитки)", але при цьому вказав, що понесення ХНАУ ім. В.В. Докучаєва витрат на утримання 54 кімнат гуртожитку за період з 01.01.2009 р. по 24.12.2012 р. не підтверджується документально.

Так, зокрема, експерт не зміг підтвердити розрахунок доходів та витрат ХНАУ ім. В.В. Докучаєва за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2012 р., оскільки в акті ревізії зазначений період 2008 - 2011 роки, а проведення додаткових ревізійних дій не відноситься до компетенції експерта-економіста.

Також експерт не зміг підтвердити вселення відповідачем осіб у 54 кімнати гуртожитку у період з 01.01.2009 р. по 24.12.2012 р., оскільки в акті ДФІ це питання не перевірялося.

У вказаному висновку експерт дійшов висновку, що позивач передавав відповідачу 50 кімнат гуртожитку.

Крім того, експерт встановив, що в акті ДФІ не визначено суму доходу, нарахованого ХНАУ ім. В.В. Докучаєва саме від 54 кімнат гуртожитку за період з 01.01.2009 р. по 24.12.2012 р., а визначити які доходи фактично отримав відповідач від осіб, що фактично проживали у 54 кімнатах гуртожитку за період 01.01.2009 р. по 24.12.2012 р. та які витрати він поніс на утримання цих кімнат у даний період, неможливо, оскільки відсутні будь-які документи, на підставі яких здійснювались розрахунки, та, як зазначено в акті ДФІ, зустрічною перевіркою встановлено, що передане у довірче управління майно не обліковується в АТЗТ „Інтелс" на окремому балансі, а самостійний по ньому не ведеться.

У наведеному висновку експерт підтвердив, що відповідач перерахував позивачу за 2008 - 2011 роки по договору 128000,00 грн.

Дослідивши висновок судової економічної експертизи №2537 від 17.06.2013 р., суд вважає висновки по поставленим питанням неповними та неясними, оскільки експертом не було взято до уваги акт від 28.11.2008 р., яким відповідачем було повернуто позивачу 12 кімнат із 54, а також не визначено яка сума витрат, понесених позивачем на утримання 144 кімнат, припадає на 42 кімнати відповідача. У своєму висновку експерт вказав, що цей акт не було надано на дослідження, хоча він міститься у т. 8 арк. 94 і зробив висновок, що позивачем відповідачу було передано 50 кімнат. При цьому, у відповіді на 10 запитання експерт дає висновок, що позивачем було передано відповідачу не 54 кімнати, а 53.

Крім того, неясним є висновок по 4 питанню, в якому експерт вказує, що висновки акту ДФІ від 03.07.2012 р. підтверджуються, але витрати в сумі 999383,18 грн. підтвердити не надається за можливе, хоча у акті ДФІ вказано про 54 кімнати. Також експертом не надано вичерпних відповідей на всі поставлені питання.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що неповноту та неясність висновку усунути в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо, через знаходження його у відпустці до 30.07.2013 р., та з метою розширення експертного дослідження з урахуванням акту від 28.11.2008 р., яким відповідачем було повернуто позивачу 12 кімнат, ухвалою господарського суду Харківської області від 18.07.2013 р. було призначено по справі додаткову судову економічну експертизу, проведення якої доручено тому же експерту Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса надіслано до господарського суду повідомлення про зняття з провадження додаткової судово-економічної експертизи №7280, в зв'язку з не оплатою ХНАУ ім. В.В. Докучаєва вартості експертизи.

Прокурор надав висновок ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса по судово- економічній експертизі №4395 від 28.08.2013 р. по кримінальному провадженню №42013220000000072, який, як і попередні, в обсязі наданих на дослідження документів та в рамках компетенції експерта-економіста підтвердив висновок ДФІ про те, що Університетом не пред'явлено до оплати вартість спожитих послуг та енергоносіїв, що призвело до покриття за рахунок бюджетних коштів витрат сторонніх юридичних осіб в сумі 999838,18 грн. Однак, висновок акту ДФІ в частині визначення різниці між нарахованими протягом 2009 - 2011 років доходами від фактично наданих Університетом платних послуг та між фактичними витратами, що понесені установою на утримання гуртожитку №7 в сумі 999383,18 грн., як збитків базується на оцінки дій посадових осіб Університету, що не відноситься до компетенції судового експерта-економіста.

Наданий прокурором висновок ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса по судово- економічній експертизі №4395 від 28.08.2013 р. по кримінальному провадженню №42013220000000072 не може бути прийнятим судом до уваги, оскільки він, також як і попередні висновки, не підтверджує використання відповідачем кімнат гуртожитку у період 2009 - 2012 роки та безпідставного отримання відповідачем від позивача коштів в сумі 999383,18 грн., а підтверджує лише порушення посадовими особами позивача норм бюджетного законодавства.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, саме позивач, якому належить спірне майно на праві оперативного управління, відповідно до приписів діючого законодавства повинен нести всі необхідні витрати по утриманню спірного майна, в тому числі і за комунальні послуги, оскільки ані законом, ані договором, який було визнано неукладеним, не встановлено іншого.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення витрат з утримання майна, яке знаходилось у чужому володінні та користуванні за період з 2009 р. по 24.12.2012 р., в сумі 1373690,02 грн. необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЦК України та ч. 1 ст. 223 ГК України позовна давність застосовується до вимог, що випливають з майново-господарських зобов'язань, визначених ст. 175 ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки прокурор звернувся в суд з позовною заявою після закінчення строку позовної давності в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат з утримання майна, яке знаходилось у чужому володінні та користуванні, за період з 01.01.2009 р. по 08.08.2009 р. в сумі 34549,47 грн., ані прокурор, ані позивач не просять відновити пропущений строк позовної давності і не надали доказів наявності поважних причин його пропуску, суд вважає за необхідне застосувати за заявою відповідача позовну давність до цієї частини позовних вимог і додатково відмовити у позові в цій частині у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.

Проте, ані прокурор, ані позивач не вимагають відшкодування відповідачем позивачу всіх доходів, які відповідач одержав або міг одержати від цього майна з часу, коли дізнався або міг дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави, та не довели отримання відповідачем будь-якого доходу від такого використання.

Оскільки договір №25/04-08 довірчого управління майном від 25.04.2008 р. є неукладеним, то і акт №1 передачі частини житлового приміщення від 01.09.2008 р. не має юридичної сили, а відтак спірні приміщення не можуть вважаються набутими відповідачем.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про повернення відповідачем позивачу спірних приміщень.

До того ж, ані прокурор, ані позивач не надали суду, відповідно до ст. 33 ГПК України, належних та допустимих доказів набуття, збереження, володіння чи користування відповідачем 54 кімнатами гуртожитку №7 у м. Харкові по вул. Стадіонний проїзд, 14, поселення у них будь-яких осіб відповідачем або знаходження у цих кімнатах працівників відповідача, отримання з проживаючих у спірних кімнатах осіб за це будь-якої платні або отримання будь-якого іншого доходу від користування цими кімнатами та наявності у відповідача обов'язку відшкодувати позивачу витрати з утримання цих кімнат за період 2009 - 2012 роки в сумі 1373690,02 грн.

Посилання представників позивача та третьої особи на перерахування відповідачем позивачу коштів у 2013 році, як на доказ використання відповідачем спірних приміщень гуртожитку, суд вважає безпідставним, оскільки: по-перше, це виходить за межі заявленого у позові періоду часу; по-друге, факт перерахування коштів не є належним та допустимим доказом факту використання відповідачем спірних приміщень гуртожитку; по-третє, як не підтверджене документально.

Відповідач на підтвердження того, що він не використовує спірні приміщення гуртожитку, надав суду копії платіжних квитанцій 2013 року про перерахування позивачу грошових коштів ФОП ОСОБА_1 за користування частиною кімнат гуртожитку.

Виявлені ДФІ під час ревізії порушення у діяльності посадових осіб позивача не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог прокурора, оскільки не доводять порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів держави, в особі позивача. Висновки ревізії свідчать про порушення посадовими особами позивача норм бюджетного законодавства, яке відповідно до ст. 1 ЦК України, ст. 4 ГК України не застосовується до правовідносин, що регулюються нормами цивільного та господарського законодавства.

Посилання прокурора одночасно на статті 390, 1212 - 1214 ЦК України в обґрунтуванні своїх позовних вимог суд вважає помилковим, оскільки він не врахував, що положення про поширення чинності інституту безпідставного набуття або збереження майна на вимоги про витребування майна власником із чужого незаконного володіння (п. 2, 3 ст. 1212 ЦК) не може застосовуватись як таке, що суперечить спеціальним правилам (ст.ст. 388 - 390 ЦК). Стаття 390 ЦК України досить детально регулює відносини щодо розрахунків при поверненні майна із чужого незаконного володіння до моменту фактичного повернення майна, у зв'язку з чим відпадає необхідність в застосуванні до цих відносин у будь-якій частині ст. 1214 ЦК України.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з позивача належить стягнути на користь відповідача витрати на оплату судової експертизи в сумі 4416,00 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 9, 257, 267, 322, 1212 - 1214 ЦК України, ст.ст. 4, 175, 223 ГК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог про повернення Харківському національному аграрному університету ім. В.В. Докучаєва нерухомого майна - приміщення гуртожитку №7 у м. Харкові по Стадіонному проїзду, 14, у загальній кількості 54 кімнати, відмовити повністю.

2. У задоволенні позовних вимог про стягнення з Акціонерного товариства закритого типу "Інтелс" на користь Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва витрат з утримання майна, яке знаходилось у чужому володінні та користуванні, в сумі 1373690,02 грн. відмовити повністю.

3. Стягнути з Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (62483, Харківська обл., п/в «Комуніст-1». Код ЄДРПОУ 00493764) на користь Акціонерного товариства закритого типу "Інтелс" (61050, м. Харків, пл. Повстання, 7/8. Код ЄДРПОУ 24140378) витрати по оплаті судової експертизи в сумі 4416,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.02.2014 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.І. Ольшанченко П.В. Хотенець І.П. Жигалкін