Рішення

від 25.03.2014 по справі 906/269/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" березня 2014 р. Справа № 906/269/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Власенко О.М., дор. від 25.03.14р. № 06/76

від відповідача: Головієнко П.В., керівник, праспорт НОМЕР_1, виданий

Брусилівським РВ УМВС України в Житомирській області 08.08.2003р.

прокурор: Шевчук М.М., посв. № 011387

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом прокурора Брусилівського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Житомирського відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств (м.Житомир)

до Фермерського господарства "Нона" (с.Биків Брусилівського району Житомирської області)

про стягнення 24494,37 грн.

Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави про стягнення з відповідача на користь Житомирського відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств 24494,37 грн., з яких 23000,00 грн. неповернутої фінансової підтримки (допомоги) згідно договору № 3 від 11.05.07р. та 1494,37 грн. пені.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов не подав, його представник в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що на сільськогосподарську техніку, що належить відповідачу було накладено арешт, що підтвердив актом опису й арешту майна від 21.11.12р. (а.с.30,31). Тому, на думку представника відповідача, вказаний ним факт є причиною невиконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору № 3 від 11.05.07р.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представників сторін та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Житомирським відділенням Укрдержфонду підтримки фермерських господарств (позивачем) та Фермерським господарством "Нона" (відповідачем) укладено договір № 3 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 11.05.07р. (а.с.10,11).

Згідно договору позивач зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі відповідачу в сумі 25000,00 грн., а останній зобов'язався використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк (п.1 договору).

Відповідно до пп.3.4.2 договору, фермерське господарство зобов'язане повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Житомирському відділенню Укрдержфонду підтримки фермерських господарств згідно з встановленим графіком:

до 11 травня 2010 р. в сумі 2000,00 грн.;

до 11 травня 2011р. в сумі 23000,00 грн.

На виконання даного договору, позивачем у травні-червні 2007 року надано відповідачу фінансову підтримку (допомогу) в загальній сумі 25000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 1 від 21.05.07р., № 2 від 26.06.07р., № 4 від 21.05.07р. (а.с.14).

З матеріалів справи також видно, що рішенням господарського суду Житомирської області від 17.09.10р. у справі № 9/998 стягнуто з ФГ "Нона" на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств - 2000,00 грн. неповернутої до 11.05.10р. фінансової допомоги та 43,86 грн. пені (а.с.22-24).

Згідно даних прокурора та позивача у даній справі, відповідач 23000,00 грн. фінансової підтримки (допомоги) до 11.05.11р. не повернув позивачу, що стало підставою для подання цього позову.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 23000,00 грн., що підтверджується довідкою позивача від 25.03.14р. (а.с.32) та іншими матеріалами справи.

За своєю правовою природою договір № 3 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 11.05.07р. є договором позики, що врегульовано Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Відповідно до пп.5.2 договору № 3 від 11.05.07р., за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує Житомирському відділенню Укрдержфонду підтримки фермерських господарств пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.

Згідно розрахунку позивача розмір пені становить 1494,37 грн. (а.с.12).

Розрахунок обгрунтований, відповідає чинному законодавству та укладеному договору.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 23000,00 грн. неповернутої фінансової підтримки (допомоги) згідно договору № 3 від 11.05.07р. та 1494,37 грн. пені.

Заперечення представника відповідача господарський суд відхиляє як такі, що суперечать чинному законодавству та наявним матеріалам справи. Наявність опису та арешту майна боржника не є підставою для звільнення від виконання ним зобов'язань по договору № 3 від 11.05.07р.

Сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Нона", с.Биків Брусилівського району, Житомирської області, ідентифікаційний код 30700573:

- на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, в особі Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, 10014, м.Житомир, Майдан С.П.Корольова 3/14, ідентифікаційний код 13562604 - 23000,00 грн. неповернутої фінансової підтримки (допомоги) згідно договору № 3 від 11.05.07р. та 1494,37 грн. пені;

- в доход державного бюджету України (№ доходного рахунку щодо сплати судового збору 31214206783002, МФО 811039, Банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області, одержувач УДКСУ у м.Житомирі (м.Житомир), 22030001, код ЄДРПОУ суду 03499916, код одержувача 38035726, призначення платежу - судовий збір, код 03499916 - 1827,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.03.14

Суддя Гансецький В.П.

Друк: 1 прим. у справу.